Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ND_2010.doc
Скачиваний:
4
Добавлен:
21.11.2018
Размер:
6.37 Mб
Скачать

4.2. Заходи держави зі стабілізації внутрішнього та зовнішнього попиту на продукцію вітчизняних підприємств

Підґрунтя активізації розвитку підприємництва в умовах подолання наслідків фінансово-економічної кризи зводиться насамперед до розширенні ринків збуту продукції вітчизняних підприємств на наступних напрямках:

  • цілеспрямована розбудова внутрішнього попиту на підґрунті оптимізації розподілу доходів та структури витрат, максимального підвищення ефективності механізмів внутрішнього ринку;

  • активізація експортної діяльності вітчизняних підприємств на засадах підвищення їхньої конкурентоспроможності, раціоналізації витрат, удосконалення структури товарного експорту в напрямку збільшення в ньому частки товарів з високим рівнем доданої вартості.

Розширення внутрішнього попиту. Враховуючи значний негативний ефект, завданий економічній активності в Україні різким зменшенням внутрішнього споживчого та інвестиційного попиту, слід у першочерговому порядку спрямувати зусилля на його пожвавлення. При цьому пріоритет має надаватися напрямкам, за якими можливо досягти швидкого позитивного ефекту розкриття потенціалу внутрішнього ринку для економічного зростання, зберігаючи при цьому збалансованість розвитку окремих складових цього попиту.

По-перше, слід максимально використати потенціал стимулювання попиту, що міститься у політиці щодо бюджетних видатків, шляхом раціоналізації їх структури та механізмів здійснення, а саме:

  • забезпечити реалізацію низки великих інфраструктурних проектів, які мають підвищити внутрішній попит на вітчизняну промислову продукцію. Крім заходів в рамках підготовки до Євро-2012, нагальної модернізації вимагають вітчизняна енергетика, вугільна промисловість, газотранспортна система, житлово-комунальне та дорожнє господарство. Державні інвестиції в дані сектори національної економіки значно розширять попит на продукцію вітчизняної промисловості, передусім, машинобудування, гірничо-металургійного комплексу, виробництво будівельних матеріалів тощо. Додатковими, поряд з обмеженими бюджетними ресурсами, джерелами фінансування таких проектів могли б стати довгострокові кредитні ресурси, залучені спеціалізованим державним банком розвитку, цільові емісійні ресурси НБУ, позичкові ресурси, отримані від цільових державних позик, залучення приватних інвестицій на концесійних засадах тощо;

  • упорядкувати сферу державних закупівель. В умовах звуження інших складових (внутрішнього споживання, інвестицій, експорту) саме державні закупівлі є найбільш дієвим важелем, який може застосувати уряд для розширення сукупного попиту;

  • раціоналізувати структуру бюджетних соціальних видатків з метою посилення їх цільової спрямованості, монетизації частини соціальних пільг. Надання дієвої підтримки саме низькодохідним категоріям населення має сприяти переважаючому зростанню попиту на продукцію вітчизняного виробництва, насамперед – харчову.

По-друге, слід вжити заходів щодо розбудови внутрішнього ринку з метою доведення його стимулюючого ефекту безпосередньо до виробника. Пріоритетним напрямом розбудови внутрішнього ринку має стати зменшення трансакційних витрат його учасників. Цьому сприятиме реалізація положень Державної цільової програми розвитку внутрішнього ринку до 2012 року, затвердженої у серпні 2009 р. Зазначену Програму слід суттєво доповнити положеннями, які стосуються власне розбудови ринкової інфраструктури, а саме: щодо забезпечення територіального розвитку мережі роздрібної торгівлі; розвитку оптового сегменту торгівлі товарами споживання, насамперед – сільгосппродукцією; впровадження дієвих засобів відповідальності за безпечність продукції тощо. Для зміцнення та розбудови внутрішніх ринків потребують запровадження такі заходи:

  • удосконалення системи інформування реальних та потенційних покупців і продавців щодо кількісних та цінових пропозицій на внутрішньому ринку, надання правової та інформаційної підтримки збутовій діяльності вітчизняних товаровиробників, забезпечення зручного доступу до такої інформації та достатнього рівня її достовірності;

  • забезпечення пріоритетного розвитку мережі засобів прямих поставок сільськогосподарської та продовольчої продукції споживачеві. Зокрема, це завдання може бути реалізоване шляхом поширення досвіду проведення продовольчих ярмарків, розвитку мережі сільськогосподарських ринків та контролю за порядком на них, відновлення на кошти місцевих бюджетів мережі закладів плодоовочевої торгівлі, цільового спрямування державної допомоги сільськогосподарському сектору на розвиток такої мережі тощо;

  • поширення практики створення муніципальних торговельних закладів з метою забезпечення рівномірності охоплення населення торговельною мережею, створення необхідних умов для відновлення споживчої кооперації членів територіальних громад;

  • удосконалення антимонопольного законодавства та підвищення ефективності діяльності Антимонопольного комітету України. Пріоритетами антимонопольної політики мають бути формування адекватного інституційно-правового середовища для розвитку конкуренції та свободи підприємницької діяльності, посилення відповідальності суб’єктів господарювання за порушення вимог антимонопольного законодавства та прояви недобросовісної конкуренції.

По-третє, відновлення імпортної експансії на нових цінових рівнях. Збільшення попиту та розбудова внутрішніх ринків мають супроводжуватися комплексом заходів щодо підтримки вітчизняного виробника, дієвого регулювання та обмеження небажаного імпорту до України. Зазначені заходи мають полягати в наступному:

  • модифікації інструментів захисту внутрішніх ринків. На зміну прямому протекціонізму має прийти політика обмеження доступу некритичного імпорту на внутрішні ринки. Зокрема, значний ресурс для розширення внутрішнього ринку прихований у сфері боротьби з контрабандою та тіньовими схемами імпорту

  • перегляді та оптимізації системи пільг та стимулів для національних виробників. На зміну діючій системі пільг та преференцій має прийти політика, спрямована на стимулювання позитивних зрушень у технологічній та регіональній структурах виробництва шляхом заохочення інвестиційно-інноваційної діяльності та залучення капіталів до трудонадлишкових, старопромислових регіонів.

  • здійсненні постійного контролю цінової ситуації з метою оперативного запобігання ціновому та іншими видам демпінгу з боку імпортерів та застосування відповідно до норм СОТ антидемпінгових та компенсаційних мит з метою захисту вітчизняних виробників.

Активізація експортної діяльності. Реалізація потенціалу набуття членства України в СОТ в умовах світової фінансової кризи потребуватиме зрушень у структурі експорту з України в напрямі освоєння ринків продукції з вищим рівнем доданої вартості, залучення до зовнішньоекономічної діяльності ширшого спектру суб’єктів господарювання, в тому числі – розкриття широкого потенціалу у цій сфері суб’єктів малого й середнього підприємництва.

Зазначені цілі вимагатимуть застосування комплексу наступних заходів.

  1. В умовах гострого дефіциту фінансових ресурсів важливим є створення механізмів фінансової підтримки експортерів, які мали б компенсувати підвищену ризиковість підприємницької діяльності на цьому напрямі та зменшити відставання вітчизняних суб’єктів господарювання від їх зарубіжних конкурентів за рівнем забезпеченості фінансовими ресурсами. Такий курс вимагає:

  • здійснити заходи щодо розвитку системи експортного страхування та кредитування, адекватної світовим зразкам;

  • спростити та підвищити прозорість механізмів відшкодування ПДВ експортерам, впровадити методи оперативного виявлення недобросовісних звернень за відшкодуванням;

  • полегшити доступ підприємств-експортерів до імпортних складових, необхідних для експортного виробництва через усунення імпортних тарифів, створення системи відшкодування імпортного мита, або розвиток вільних експортних зон;

  • забезпечити спрощений процедурний режим для систематичного експорту продукції суб’єктами підприємницької діяльності, визнаними добросовісними платниками податків.

    2. Надання правової та інформаційно-методичної підтримки просуванню продукції національних виробників на зарубіжних ринках

    3. Створення сприятливих умов для вітчизняного експорту на зовнішніх ринках через інструменти зовнішньополітичної сфери, укладення міжнародних угод та поточну діяльність зовнішньополітичних відомств.

    4.Залучення більшого числа підприємств до безпосередньої зовнішньоекономічної діяльності шляхом розширення експортної активності підприємств малого й середнього бізнесу шляхом:

    • поглиблення транскордонного співробітництва;

    • розробки та реалізації регіональних програм здійснення зовнішньоекономічної діяльності;

    • прийняття та впровадження спеціалізованої програми стимулювання залучення малого бізнесу у легальну зовнішньоекономічну діяльність;

    • надання спеціальної правової підтримки здійсненню експортної діяльності підприємствами малого й середнього бізнесу;

    • створення Державного фонду підтримки експорту (Державної експортної корпорації) для сприяння виходу на зовнішні ринки малих і середніх компаній;

    1. Інтенсифікувати та перевести у практичне русло діалог між Україною та ЄС у напрямку підготовки Угоди про створення зони вільної торгівлі, в основу якої важливо покласти концепцію поетапної послідовної імплементації економічних механізмів режиму вільної торгівлі в інтересах довгострокової стабілізації торговельних стосунків України з країнами Європейського Союзу на паритетних засадах.

    2. Пожвавлення експортної діяльності має забезпечити створення зони вільної торгівлі в рамках Єдиного економічного простору, яка відповідає загальним принципам СОТ.

    З метою підвищення ефективності функціонування внутрішнього ринку, забезпечення збалансованості попиту і пропонування на окремих товарних ринках, зростання частки продажу вітчизняних споживчих товарів у структурі роздрібного товарообігу та зменшення інфляційних втрат населення внаслідок структурних диспропорцій на ринках В Україні затверджено Державну цільову економічну програму розвитку внутрішнього ринку на період до 2012 року (далі –Програма) (постанова Кабінету Міністрів від 05.08.2009 № 828).

    Завдання та заходи зазначеної Програми, спрямовані на створення інституційного середовища для розвитку добросовісної конкуренції, покращення підприємницького клімату, підвищення конкурентоспроможності вітчизняних споживчих товарів, удосконалення організаційно-економічних засад функціонування внутрішнього ринку та торгівлі.

    Програмні заходи будуть реалізовуватися за наступними напрямами:

    • приведення нормативно-правових актів у сфері митно-тарифного регулювання у відповідність з міжнародною практикою;              

    • удосконалення механізму контролю за визначенням митної вартості товарів, запобігання випадкам надходження на  внутрішній ринок контрабандних товарів, товарів із заниженою митною вартістю і тих, що не відповідають вимогам нормативних документів, та  їх розслідування;

    • підвищення регуляторної, захисної і торговельної ефективності механізму нетарифного обмеження імпорту продукції, шкідливої для здоров'я людей та навколишнього природного середовища, або такої, що реалізується за цінами, нижчими від ринкових;

    • підвищення ефективності ринкового нагляду за  безпечністю та якістю товарів у результаті реформування системи технічного регулювання і захисту прав споживачів згідно з вимогами СОТ та законодавством Європейського Союзу, а також удосконалення системи державного нагляду (контролю) за якістю та  безпечністю харчових продуктів і продовольчої сировини;

    • активізації інноваційно-інвестиційної діяльності суб'єктів господарювання в результаті використання ними додаткових джерел інвестування, зокремапокращення діяльності інвестиційних фінансових посередників;

    • удосконалення механізму формування цін на товари і послуги у сфері природних монополій, утворення національних комісій з регулювання їх діяльності, зокрема у галузі транспорту та сфері житлово-комунальних послуг;

    • припинення виробництва та реалізації на внутрішньому ринку продовольчих товарів, виготовлених за технологіями, що передбачають застосування антибіотиків, гормонів росту та генетично модифікованих організмів, не зареєстрованих в установленому порядку в Україні;

    • прогнозування обсягу попиту та  пропонування товарів на основних товарних ринках, складення прогнозного балансу та розроблення заходів із забезпечення стабільності на внутрішньому ринку;

    • урегулювання земельних і майнових відносин, удосконалення системи державної реєстрації прав на нерухоме майно та землю;

    • забезпечення належного функціонування товарних бірж, удосконалення механізму державного регулювання біржового товарного ринку, визначення єдиних правил біржового арбітражу.

    У напрямі стабілізації роботи у гірничо-металургійному та хімічному комплексах:

    • реалізовано комплекс заходів, спрямованих на зменшення собівартості продукції, зокрема встановлено граничний рівень ціни на природний газ для підприємств гірничо-металургійного та хімічного комплексів на 2009 рік у розмірі 1899,25 грн. за 1000 м. куб (постанови НКРЕ від 01.07.2009 № 769, 31.07.2009 № 902, 01.09.2009 № 1005, 01.10.2009 № 1127);

    • не підвищуються тарифи на перевезення вантажів залізничним транспортом та електроенергію (постанови Кабінету Міністрів від 14.10.2008 № 925, 24.06.2009 № 710, 07.10.2009 № 1072), а для підприємств хімічного комплексу встановлена нульова ставка збору до затвердженого тарифу на природний газ;

    • продовжено до 1 квітня 2010 р. дію Меморандуму порозуміння між Кабінетом Міністрів України та підприємствами гірничо-металургійного і хімічного комплексами (розпорядження від 02.12.2009 № 1479 та від 18.11.2009 № 1609 ).

    Забезпечено державну підтримку окремим галузям машинобудування, зокрема:

    • відповідно до постанови Кабінету Міністрів “Про розширення внутрішнього ринку продукції вітчизняних підприємств машинобудування для агропромислового комплексу” (від 11.03.2009 № 264) кошти, що виділяються з держбюджету сільгоспвиробникам для закупівлі сільськогосподарської техніки, використовуються лише на придбання техніки вітчизняного виробництва; затверджено основні показники фінансування та графіки закупівлі у 2009 році сільськогосподарської техніки за рахунок коштів державного і місцевого бюджетів (розпорядження Кабінету Міністрів від 18.03.2009 № 328);

    • затверджено Форми договору на здешевлення кредитів, залучених на реалізацію інвестиційних проектів, спрямованих на технічне переоснащення підприємств вітчизняного машинобудування для агропромислового комплексу (наказ Мінпромполітики від 08.09.2009 № 622);

    • схвалено Стратегію розвитку суднобудування на період до 2020 року (розпорядження Кабінету Міністрів від 06.05.2009 № 581) та концепцію Загальнодержавної цільової економічної програми розвитку кораблебудування на період до 2035 року (розпорядження Кабінету Міністрів від 06.05.2009 № 671);

    • затверджено перелік суднобудівних підприємств, для яких запроваджуються заходи державної підтримки суднобудівної промисловості (постанови Кабінету Міністрів від 10.06.2009 № 573 та № 574);

    • схвалено ряд рішень про поповнення статутних фондів авіаційних підприємств (постанови Кабінету Міністрів від 04.02.2009 № 122, від 11.02.2009 № 123 та розпорядження від 11.03.2009 № 305);

    • затверджено заходи щодо фінансового оздоровлення Харківського державного авіаційного виробничого підприємства та державного підприємства “Київський авіаційний завод “Авіант” (розпорядження Кабінету Міністрів від 22.04.2009 № 476);

    • затверджено ряд інвестиційних проектів, що реалізуються на підприємствах авіабудування та спрямовані на виконання експортних контрактів на суму 260 млн. гривень (розпорядження Кабінету Міністрів від 22.04.2009 № 447);

    • затверджено ряд інвестиційних проектів, що реалізуються на підприємствах авіабудування (розпорядження Кабінету Міністрів від 09.09.2009 № 1151), які фінансуються за рахунок коштів Стабілізаційного фонду (розпорядження Кабінету Міністрів від 15.04.2009 № 427);

    • прийнята постанова Кабінету Міністрів “Про спрямування коштів Стабілізаційного фонду для фінансування інвестиційних проектів, які реалізуються на підприємствах авіабудування, оборонно-промислового комплексу і машинобудування, та першочергових заходів щодо державної підтримки відкритого акціонерного товариства “SELMI” (від 28.10.2009 № 1343);

    У напрямі стабілізації роботи вугільної промисловості:

    • прийнято постанову Кабінету Міністрів “Деякі питання виплати заробітної плати працівникам шахтовуглебудівельних підприємств та придбання побутового палива для пільгової категорії осіб” (від 16.03.2009 № 201), якою передбачено перерозподіл коштів Стабілізаційного фонду у сумі 24 млн. грн. на погашення заборгованості із заробітної плати працівникам шахтовуглебудівельних підприємств та 150 млн. грн. – на придбання побутового палива для осіб, які мають таке право відповідно до статті 48 Гірничого Закону України;

    • здійснено додатковий перерозподіл коштів Стабілізаційного фонду в сумі 2762,9 млн. грн. на часткове покриття витрат із собівартості продукції для забезпечення виплати заробітної плати шахтарям (розпорядження Кабінету Міністрів від 02.04.2009 № 358, від 27.05.2009 № 678 та від 21.10.2009 № 1247);

    Протягом січня-вересня 2009 р. було спрямовано загалом на розвиток вугільної промисловості зі Стабілізаційного фонду держбюджету 3590,8 млн. гривень. Завдяки державній підтримці при залученні власних коштів вугледобувними підприємствами введено в експлуатацію 65 нових очисних вибоїв, у т.ч. 47 нових комплексно-механізованих вибоїв. Підвищено якість вугільної продукції, яка відвантажується державними підприємствами споживачам – за вказаний період зольність вугілля, поставленого для потреб теплоелектростанцій, склала 22,1 %, що на 2 % нижче планового показника.

    З метою підтримки внутрішнього виробника та зниження рівня споживання природного газу Урядом здійснено заходи щодо створення стратегічного запасу вугілля. На сьогодні запас вугілля на складах ТЕС і ТЕЦ складає 3,5 мільйона, тоді як в 2007-2008 роках він складав близько 2-х мільйонів тонн.

    Продовжувалося будівництво шахти-новобудови № 10 “Нововолинська”, введення якої в експлуатацію забезпечить створення 1500 нових робочих місць, збільшення обсягів видобутку вугілля на 900 тис. тонн на рік, а також підтримку енергетичних потужностей Добротворської та Бурштинської ТЕС.

    Для забезпечення безперебійних поставок природного газу споживачам України:

    • 19 січня 2009 р. підписано контракти про обсяги та умови транзиту природного газу через територію України на період з 2009 по 2019 роки та купівлі-продажу природного газу в 2009 - 2019 роках;

    • 6 квітня 2009 р. між НАК “Нафтогаз України” і ВАТ “Газпром” підписано Технічну угоду про умови здавання-приймання природного газу на прикордонних газовимірювальних станціях для транзиту його через територію України, а також передачі природного газу споживачам України у 2009 році, яка є невід’ємною частиною зазначених контрактів;

    • затверджено прогнозний баланс надходження та розподілу природного газу на 2009 рік.

    Схвалено Концепцію розвитку, модернізації і переоснащення газотранспортної системи України на 2009-2015 роки,  орієнтовний обсяг інвестицій становить 2 570,5 млн. доларів.

    З метою посилення енергетичної безпеки країни:

    • забезпечено фінансування та реалізацію важливих для енергетичної безпеки інфраструктурних інвестиційних проектів. Зокрема, у грудні введено у дослідно-промислову експлуатацію перший гідроагрегат однієї з найбільших у світі – Дністровської гідроакумулюючої електростанції; у січні 2009 р. введено в експлуатацію підстанцію 220 кВ “Хуст”, на завершальній стадії будівництва знаходиться проект лінії електропередачі 330 кВ “Аджалик-Усатове” на Одещині тощо;

    • до резерву ядерного палива та ядерних матеріалів закладено близько 374 тонни уранового концентрату (загалом становить 820 тонн), що сприятиме забезпеченню безперебійної роботи атомних електростанцій;

    • здійснено заходи щодо створення стратегічного запасу вугілля. Станом на 01.01.2010 на складах теплових електростанцій запаси вугілля становлять 3,6 млн. тонн;

    • в українських підземних сховищах накопичено понад 23,7 млрд. куб. м природного газу;

    • схвалено Концепцію створення в Україні мінімальних запасів нафти і нафтопродуктів на період до 2020 року (розпорядження Кабінету Міністрів від 08.12.2009 № 1498).

    З метою стабілізації фінансового стану НАК “Нафтогаз України” реалізовувався план заходів на 2009 рік із стабілізації фінансового стану Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України”. Так, упродовж поточного року:

    • із спеціального фонду державного бюджету виділено 3,8 млрд. грн. на фінансування бюджетної програми “Компенсація НАК “Нафтогаз України” різниці між цінами закупівлі імпортованого природного газу та його реалізації суб’єктам господарювання на виробництво теплової енергії, яка споживається населенням” (розпорядження Кабінету Міністрів від 11.03.2009 № 306);

    • з метою збалансування фінансових потоків НАК “Нафтогаз України” для проведення 100-відсоткових розрахунків за імпортований природний газ розпорядженням Кабінету Міністрів від 13.05.2009 № 575 Компанії надано розстрочку у сплаті податку на прибуток, що виникне внаслідок отримання Компанією авансових платежів у рахунок оплати послуг з транзиту російського природного газу через територію України відповідно до Контракту від 19.01.2009 між ВАТ “Газпром” і НАК “Нафтогаз України”;

    • схвалено рішення про поповнення статутного фонду НАК “Нафтогаз України” (постанова Кабінету Міністрів вiд 08.07.2009  № 711) на суму 18,6 млрд. грн. шляхом випуску нових акцій існуючої номінальної вартості із збереженням 100 відсотків акцій у власності держави;

    • затверджено заходи із реструктуризації заборгованості НАК “Нафтогаз України” за зовнішніми запозиченнями (постанова Кабінету Міністрів від 16.09.2009 № 986);

    • прийнято рішення щодо реструктуризації заборгованості Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України" за зовнішніми запозиченнями та надання державної гарантії за її зобов'язаннями (постанова Кабінету Міністрів вiд 30.10.2009 № 11530”).

    У напрямі стабілізації роботи агропромислового комплексу:

    • Верховною Радою прийнято розроблений Урядом Закон України “Про внесення змін до деяких законів України щодо запобігання негативним наслідкам впливу світової фінансової кризи на розвиток агропромислового комплексу”, яким зокрема передбачено: пролонгацію кредитів, отриманих сільськогосподарським товаровиробникам у попередні роки; продовження без обмеження терміну дії норми Закону України “Про податок на додану вартість” щодо виплати переробними підприємствами дотацій сільгоспвиробникам за продане ними молоко та м’ясо у живій вазі; зняття обмеження у часі щодо дії спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість діяльності у сфері сільського і лісового господарства та рибальства.

    • затверджено план заходів щодо запобігання виникненню негативних наслідків для агропромислового комплексу, зумовлених впливом світової фінансової кризи (розпорядження Кабінету Міністрів від 17.12.2008 № 1565)

    • здійснено значну роботу щодо фінансової підтримки розвитку підприємств агропромислового комплексу, зокрема:

    • виділено кошти із загального фонду держбюджету в сумі – 843,6 млн. грн., із спеціального фонду – 3721,4 млн. грн., із Стабілізаційного фонду – 347,9 млн. гривень;

    • відповідно до затвердженого Порядку використання коштів Стабілізаційного фонду для здешевлення кредитів, фінансування інвестиційних проектів та підтримки окремих проектів в агропромисловому комплексі (постанова Кабінету Міністрів від 13.05.2009 № 463) кошти фонду були, зокрема, спрямовані на виробництво продукції тваринництва – 20 млн. грн., на підтримку сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів – 35 млн. грн., на надання кредитів фермерським господарствам – 70 млн. грн. тощо;

    • затверджено Порядок використання у 2009-2013 роках бюджетних коштів, що спрямовуються на підтримку підприємств агропромислового комплексу через механізм здешевлення кредитів (постанова Кабінету Міністрів від 26.02.2009 № 153), та визначено розміри виплат компенсації відсоткової ставки за залученими підприємствами агропромислового комплексу кредитами у 2009 році (постанова Кабінету Міністрів від 26.02.2009 № 199);

    • удосконалено механізм компенсації відсоткових ставок за кредитами банків та розширено можливість дії механізму компенсації відсоткових ставок за кредитами банків за рахунок коштів Стабілізаційного фонду (постанови Кабінету Міністрів від 01.07.2009 № 653 та № 654);

    • через механізм здешевлення кредитів виділено 685 млн. грн., у тому числі 43 млн. грн. – на здешевлення кредитів, залучених для реалізацій інноваційних проектів, що пройшли державну реєстрацію в установленому законодавством порядку за рахунок коштів Стабілізаційного фонду (розпорядження Кабінету Міністрів від 08.12.2009 № 1554-р).

    Для формування державних продовольчих резервів у 2009/2010 маркетинговому році відповідними постановами Кабінету Міністрів:

    • визначено перелік об’єктів державного цінового регулювання на 2009/2010 маркетинговий рік (від 21.01.2009 № 33, від 24.06.2009 № 636, від 16.09.2009 № 996);

    • внесено зміни до Порядку проведення державних форвардних закупівель зерна та Порядку надання бюджетних позик із застосуванням режиму державних заставних закупівель зерна (від 18.02.2009 № 121, від 26.02.2009 № 146);

    • встановлено розмір плати за використання бюджетної позики виробниками зерна у межах режиму державних закупівель на 2009/10 маркетинговий рік, який становить 9,05 % (від 24.06.2009 № 627);

    • дозволено Аграрному фонду здійснювати формування державного продовольчого резерву зерна за середньозваженими цінами, які склалися протягом трьох останніх торгових сесій на Аграрній біржі та сертифікованих нею акредитованих товарних біржах, але не нижче рівня встановленої мінімальної ціни (від 01.07.2009 № 655).

    У державному інтервенційному фонді знаходиться на зберіганні 1,4 млн. тонн зерна врожаю 2006-2009 років, що на 45 % перевищує мінімальні законодавчо визначені обсяги. Крім того, в заставі знаходиться 1,1 млн. тонн зерна.

    З метою створення умов для зберігання зерна, виключення можливості погіршення його якості і псування, удосконалення діючої системи контролю за обігом зерна визначено чітку процедуру сертифікації зернових складів та зерна (Закон України від 05.02.2009 № 925).

    Для стабілізації цінової ситуації на внутрішньому ринку цукру відповідними постановами Кабінету Міністрів:

    • визначено обсяги ємності внутрішнього ринку цукру та затверджено мінімальні ціни на цукор та цукрові буряки на 2009/2010 маркетинговий рік (від 04.02.2009 № 63, від 30.09.2009 № 1094);

    • погоджено продаж населенню цукру з державного продовольчого резерву через підприємства торгівлі за ціною 3500 грн. за тонну (від 13.06.2009 № 588); Аграрним фондом укладено договори на реалізацію 36 тис. тонн цукру;

    • здійснено відпуск з державного матеріального резерву 10 тис. тонн цукру для реалізації населенню через підприємства торгівлі за ціною реалізації Аграрним фондом цукру з державного продовольчого резерву (від 01.07.2009 № 722) та 28 тис. тонн цукру з Держкомрезерву через підприємства, що належать до сфери його управління, для реалізації населенню безпосередньо на продовольчих ринках за ціною від 3,60 до 4,30 грн. за кг (розпорядження Кабінету Міністрів від 12.08.2009 № 952).

    Крім того, з метою підтримки виробників цукру:

    • рекомендовано Національній комісії регулювання електроенергетики затвердити з 1 жовтня 2009 р. граничний рівень цін на природний газ, що використовується для задоволення технологічних потреб з метою переробки цукрових буряків урожаю 2009 року за регульованим тарифом на рівні 1584,4 грн. за 1000 куб. метрів (постанова Кабінету Міністрів від 30.09.09 № 1108);

    • визначено, що формування державного інтервенційного фонду цукру із буряків врожаю 2009 року буде здійснюватися за середньозваженими цінами, які склалися протягом трьох останніх торгових сесій на Аграрній біржі та сертифікованих нею акредитованих товарних біржах, але не нижче рівня встановленої мінімальної ціни (постанова Кабінету Міністрів від 23.09.2009 № 1022).

    Для захисту внутрішнього ринку від надходження в режимі вільної торгівлі більш дешевого тростинного цукру, походженням з третіх країн Верховною Радою ратифіковано Рішення Економічної ради Співдружності Незалежних Держав про внесення змін до Переліку умов, виробничих і технологічних операцій, при виконанні яких товар вважається таким, що походить з тієї країни, в якій вони мали місце (Закон України від 18.02.2009 № 996).

    З метою стабілізації цінової ситуації на ринку паливно-мастильних матеріалів у період проведення у 2009 році осінньо-польових робіт Аграрному фонду дозволено здійснити закупівлю у вітчизняних виробників дизельного палива за рахунок коштів спеціального фонду держбюджету в обсязі 70 тис. тонн за ціною 1 тонни не вище 4900 гривень (постанова від 29.07.2009 № 778) та затверджено додаткові заходи щодо забезпечення сільгосптоваровиробників нафтопродуктами (розпорядження Кабінету Міністрів від 23.07.2009 № 899).

    Для забезпечення розвитку альтернативних каналів реалізації сільськогосподарської продукції затверджено організаційні заходи щодо сприяння розвитку сільськогосподарської обслуговуючої кооперації та доступу особистих селянських і фермерських господарств на ринки аграрної продукції (розпорядження Кабінету Міністрів від 11.02.2009 № 219).

    Для сприяння розвитку кооперативних каналів збування сільськогосподарської продукції, включаючи розвиток оптових продовольчих ринків та інформаційно-маркетингових центрів, постановами Кабінету Міністрів:

    • затверджено Державну цільову економічну програму підтримки розвитку сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів на період до 2015 року (від 03.06.2009 № 557);

    • визначено механізм використання у 2009 році коштів Стабілізаційного фонду для державної підтримки сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів (від 01.07.2009 № 723);

    • затверджено Державну цільову програму створення оптових ринків сільськогосподарської продукції (від 03.06.2009 № 562).

    Для удосконалення механізмів державного цінового регулювання ринку сільськогосподарської продукції, страхування ризиків сільськогосподарського виробництва та впровадження заходів з відновлення тваринництва і реалізації соціальних програм на селі внесено зміни до Закону України “Про державну підтримку сільського господарства України” (від 04.06.2009 № 1447).

    Задля підвищення ефективності функціонування внутрішнього ринку, збільшення частки конкурентоспроможної вітчизняної продукції, вдосконалення механізму регулювання внутрішнього ринку в умовах інтеграції до світового ринку, а також його наповнення високоякісними та безпечними товарами затверджено Державну цільову економічну програму розвитку внутрішнього ринку на період до 2012 року (постанова Кабінету Міністрів від 05.08.2009 № 828).

  • Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]