- •Передмова
- •1.1. Удосконалення системи підготовки кадрів для підприємництва
- •1.2. Забезпечення адекватної ринковим умовам фінансово-кредитної політики розвитку підприємництва
- •1.3. Підтримка експортної діяльності малого та середнього бізнесу
- •1.4. Стимулювання інвестиційно-інноваційних процесів
- •Порівняння інвестиційно-інноваційного потенціалу економік вибраних країн з їхніми рейтингами глобальної конкурентоспроможності в 2009 році (країни ранжовано за обсягом загальних витрат на нтр)
- •Рейтингові місця Світового економічного форуму в Давосі щодо вибраних країн за показниками стадій інноваційного циклу
- •1.5. Впровадження європейських підходів до розвитку малого та середнього підприємництва
- •1.6. Активізація державно-приватного партнерства
- •Частина 2. Підприємництво в умовах фінансово-економічної кризи
- •2.1.Загальна характеристика підприємницького середовища в умовах кризи
- •2.2. Динаміка розвитку малого та середнього підприємництва в Україні
- •2.3. Порівняння регіонів за станом розвитку та підтримки малого підприємництва (рейтинг регіонів)
- •2.4. Зайнятість у сфері підприємництва
- •2.5. Доходи і соціальний захист у сфері малого та середнього бізнесу
- •Заробітна плата найманих працівників залежно від розміру підприємства в Україні, 2008 р.*
- •Загальні доходи домогосподарств підприємців 2008 р.
- •Структура загальних доходів домогосподарств підприємців 2008 р., %
- •2.6. Антикризові заходи та державна підтримка підприємницької діяльності
- •Частина 3. Бізнес-клімат в україні: потрібні кардинальні зміни
- •3.1. Проблеми в сфері розвитку підприємництва та особливості його державного регулювання в умовах кризи
- •3.1.1. Реалізація регуляторної політики в сфері господарської діяльності в умовах світової кризи
- •3.1.2. Удосконалення реєстраційних процедур
- •3.1.3. Подальше реформування дозвільної системи у сфері господарської діяльності
- •3.1.4. Удосконалення ліцензування, як одного із основних засобів державного регулювання у сфері господарювання
- •3.1.5. Недоліки існуючої системи оподаткування діяльності суб’єктів малого підприємництва та заходи з удосконалення податкової політики
- •3.1.6. Реформування системи державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності
- •I етап реформування системи державного
- •3.2. Стан ресурсного забезпеченя розвитку малого та середнього підприємництва
- •3.2.1. Національна програма сприяння розвитку малого підприємництва в Україні
- •3.2.2. Регіональні програми підтримки малого підприємництва
- •3.2.3 Формування інфраструктури підтримки підприємництва
- •3.2.4. Підтримка інноваційного підприємництва
- •Динаміка кількості інноваційних підприємств в промисловості України у розрізі їхньої величини за чисельністю працюючих у 2000-2008 рр., одиниць
- •3.2.5. Приєднання України до Європейської хартії для малих підприємств
- •3.2.6 Державно-приватне партнерство в Україні
- •Форми реалізації проектів державно-приватного партнерства в Україні,
- •Динаміка інвестиційних проектів на основі державно-приватного партнерства в Україні
- •Рейтинг ділового середовища в сфері інфраструктурних проектів
- •Форми впровадження соціальної відповідальності українськими підприємствами
- •Проблеми партнерства в сфері соціальної відповідальності бізнесу
- •Частина 4. Задачі з активізації розвитку малого та середнього підприємництва на 2010-2011 роки
- •4.1. Удосконалення нормативно-правової бази у сфері господарської діяльності
- •4.2. Заходи держави зі стабілізації внутрішнього та зовнішнього попиту на продукцію вітчизняних підприємств
- •У напрямі стабілізації роботи житлово-комунального господарства:
- •4.3. Покращення режимів кредитування національного товаровиробника
- •4.4. Впровадження заходів з обмеження тінізації економіки та рейдерства
- •4.5. Вплив громадськості на прийняття управлінських рішень. Перспективи продовження діалогу бізнесу і влади
- •Авторський колектив
- •Додатки
- •Кількість активних суб’єктів підприємництва Кількість суб’єктів підприємництва за видами економічної діяльності
- •Кількість суб'єктів підприємництва за регіонами
- •Кількість великих, середніх та малих підприємств за видами економічної діяльності
- •Кількість великих, середніх та малих підприємств за регіонами
- •Кількість великих, середніх та малих підприємств на 10 тис. Осіб наявного населення за регіонами
- •Кількість зайнятих працівників великих, середніх та малих підприємств за регіонами
- •Обсяг реалізованої продукції (робіт, послуг) великих, середніх та малих підприємств за видами економічної діяльності
- •Кількість зарахованих юридичних осіб в розрізі організаційно-правових форми
1.1. Удосконалення системи підготовки кадрів для підприємництва
Підготовка, перепідготовка та підвищення кваліфікації кадрів мають вирішальне значення в формуванні підприємництва, яке відповідає вимогам сучасного етапу розвитку країни та націленого на прискорення науково-технічного прогресу, забезпечення ефективного використання матеріальних, людських та фінансових ресурсів, посилення соціальної відповідальності бізнесу. Забезпечення підприємницької діяльності фінансовими ресурсами, впровадження нових засобів державного регулювання, імпорт новітньої техніки і технології не будуть давати належної віддачі без запровадження виважених, раціональних підходів до підготовки підприємців, націлених на вирішення задач бізнесу в умовах ринкової економіки з урахуванням специфіки економічного та соціального розвитку нашої крани, особливостей державного регулювання економіки та стану підприємництва в регіонах України.
Водночас, рівень кваліфікації підприємців, зайнятих у сфері бізнесу, в Україні є невисоким, що значно ускладнює перспективи його інноваційного розвитку. Відсутність спеціальних знань у сфері бізнес-освіти, неефективний менеджмент знижують конкурентоспроможність бізнесу, погіршують якість його персоналу.
Для вирішення зазначених проблем необхідно запровадити заходи з реформування підготовки кадрів для забезпечення підприємницької діяльності. Така система повинна стати комплексною та охоплювати як початковий рівень навчання, так і підготовку у вищих начальних закладах, впровадження спеціальної післявузівської освіти, орієнтованої на підвищення рівня підприємців, запровадження постійно діючої системи перепідготовки та підвищення кваліфікації фахівців, зайнятих у сфері бізнесу.
Потрібно подолати інерційний характер розвитку системи підготовки кадрів для сфери малого бізнесу, удосконалити роботу навчальних центрів з підготовки та перепідготовки спеціалістів для малих підприємств, формування економічних знань, підприємницької культури, набуття практичних навичок роботи в умовах підприємницького середовища.
Для цього необхідно гармонізувати систему базової освіти та додаткової професійної освіти на засадах реалізації концепції єдиної кадрової політики. Система освіти має стати функціональним механізмом реалізації державної політики управління людським капіталом та трудовими ресурсами. І в цьому головну роль має відіграти ефективна система державних замовлень на підготовку і перепідготовку фахівців. Держава має здійснювати організаційні та координаційні заходи зі створення необхідних умов для підготовки та підвищення кваліфікації спеціалістів у сфері бізнесу. Іншим важливим напрямом є залучення до такої діяльності професійних організацій та приватного бізнесу.
Для цього, в першу чергу, необхідно впроваджувати інноваційні освітні технології в системі додаткової професійної освіти управлінців усіх рівнів і, насамперед, державних службовців. А також ввести ефективні механізми оцінки і прогнозування стану ринку праці та розробки на їх основі державного замовлення у системі освіти.
Досвід зарубіжних країн є свідченням того, що впровадження освітніх програм для підприємців перетворилося на важливий фактор прискорення економічного зростання. Навіть серед країн, в яких раніше не впроваджувалися такі програми на державному рівні, питанням удосконалення системи підготовки кадрів для сфери бізнесу приділяється все більш важливе значення. Такі заходи запроваджено в Угорщині, Нідерландах, Польщі, Німеччині, Великобританії, Фінляндії, Ірландії, Франції та інших країнах.
В рамках Європейського Союзу провідна роль стосовно ініціатив щодо освітніх програм для підприємців належить Європейській Комісії.
Європейська Комісія прийняла низку рекомендацій щодо розвитку освітніх програм в рамках ЄС:
-
продовження роботи Європейської Комісії щодо впровадження «підприємництва» у навчальні плани навчальних закладів всіх рівнів;
-
мульти-дисциплінарна освіта (студенти технічних спеціальностей вивчають підприємництво з метою активізації впровадження своїх розробок у життя);
-
стимулювання національних ініціатив щодо впровадження підприємництва в освіту на початковому рівні і в рамках існуючих МСП;
-
стимулювання внутрішньогалузевих ініціатив з метою розширення підприємницьких знань;
-
стимулювання підприємництва в університетах;
-
впровадження фінансових ініціатив (податкові канікули для компаній, які підтримують своїх працівників у створенні власних фірм);
-
доступна система відпустки з вагітності для жінок- підприємців;
-
стимулювання студентів і випускників до роботи в МСП у вільний від навчання час;
-
розробка державного інструментарію щодо заохочення МСП брати на роботу студентів і випускників.
В системі підготовки кадрів для підприємницької діяльності Україні виявилися значні проблеми. До них, зокрема, можна віднести те, що рівень знань, які отримують випускники вищих навчальних закладів не в повній мірі відповідає вимогам сучасного ринку праці. Для проведення операцій у сфері бізнесу спеціаліст потребує додаткової підготовки в період початкового етапу на підприємстві, який може продовжуватися на протязі значного періоду.
Для вирішення зазначених проблем необхідно запровадити спеціальні програми практичної підготовки фахівців для малого та середнього бізнесу. З метою активізації навчального процесу та наближення його до нагальних проблем, які вирішують підприємці, доцільно частину практичних занять передавати практикам, які мають достатній досвід ведення бізнесу. Курси підвищення кваліфікації для підприємців необхідно здійснювати не рідше, ніж протягом трьох років. При цьому, слухачі курсів повинні навчатися за програмами, які спрямовані на вивчення передового досвіду ведення підприємництва з урахуванням особливостей його функціонування в Україні. Важливою складовою є підготовка та видання спеціалізованої методичної літератури для забезпечення таких курсів та створення доступної мережі для надання фінансових, економічних та юридичних консультацій підприємцям. Особливе значення слід приділити організації діалогу влади (на загальнодержавному, регіональному та місцевому рівнях) і бізнесу за участю громадських організацій. Для цього активізувати роботу з проведення круглих столів, дискусій, конференцій з проблем розвитку бізнесу в Україні. Важливою формою підвищення кваліфікації підприємців є обмін досвідом з питань впровадження нових методів та технологій ведення бізнесу як в Україні, так і в зарубіжних кранах.