1. Поняття зобов’язання

2. Види зобов’язань

3. Місце зобов’язального права у системі приватного права

4. Структура зобов’язального права

5. Основні тенденції розвитку зобов’язального права

6. Уніфікація та гармонізація зобов’язального права

7. Проект Загальної системи координат (Draft Common Frame of Reference - DCFR)

8. Принципи європейського договірного права (Principles of European Contract Law -PECL)

9. Підстави виникнення зобов’язання.

10. Сторони зобов’язання

11. Зміна кредитора у зобов’язанні

12. 3міна боржника у зобов’язанні

13. Принципи виконання зобов’язання

14. Загальні умови виконання зобов’язання

15. Виконання окремих видів зобов’язань

16. Загальна характеристика способів забезпечення виконання зобов’язання

17. Неустойка як спосіб забезпечення виконання зобов’язання

18. Завдаток як спосіб забезпечення виконання зобов’язання

19. Порука як спосіб забезпечення виконання зобов’язання

20. Гарантія як спосіб забезпечення виконання зобов’язання

21. Застава як спосіб забезпечення виконання зобов’язання

22. Утримання як спосіб забезпечення виконання зобов’язання

23. Правові наслідки порушення зобов’язання

24. Поняття та види цивільно-правової відповідальності

25. Відповідальність і виконання зобов’язання в натурі

26. Умови цивільно-правової відповідальності

27. Протиправна поведінка як умова цивільно-правової відповідальності

28. Шкода як умова цивільно-правової відповідальності

29. Вина як умова цивільно-правової відповідальності

30. Припинення зобов’язання

31. Поняття та види цивільно-правових договорів

32. Класифікація договорів в цивільному праві

33. Особливості публічних договорів та договорів приєднання

34. Зміст договору та його тлумачення

35. Свобода договору

36. Укладення договору

37. Зміна та розірвання договору

38. Зобов’язання з передачі майна у власність

39. Поняття та зміст договору купівлі-продажу

40. Перехід права власності за договором купівлі-продажу

41. Основні права та обов’язки сторін за договором купівлі-продажу

42. Зобов’язання з передачі майна у користування

43. Поняття та зміст договору майнового найму

44. Основні права та обов’язки сторін за договором майнового найму

45. Особливості договору лізингу

46. Зобов’язання з виконання робіт

47. Поняття та зміст договору підряду

48. Основні права та обов’язки сторін за договором підряду

49. Загальна характеристика зобов’язань з надання послуг

50. Основні види зобов’язань з надання послуг

51. Система недоговірних зобов'язань

52. Публічна обіцянка винагороди

53. Ведення чужих справ без доручення

54. Зобов’язання із безпідставного збагачення

55. Поняття та зміст деліктних зобов'язань

56. Особливості умов деліктної відповідальності

57. Системи деліктних зобов’язань в країнах цивільного та загального права.

58. Сингулярні делікти а англо-американському праві

59. Генеральний делікт у ФЦК

60. Системи деліктних зобов’язань в цивільному праві України

1. Поняття зобовязання

Зобов'язанням є правовідносини, в яких одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 Цивільного кодексу України).

Зобов’язання складається з суб’єктів, об’єктів та змісту.

Суб’єктами зобов’язання є кредитор, тобто особа, якій належить право вимоги, і боржник — особа, яка несе обов’язок, що відповідає праву вимоги кредитора. У зобов’язанні на стороні боржника або кредитора можуть бути одна або одночасно кілька осіб. Якщо кожна із сторін у зобов'язанні має одночасно і права, і обов'язки, вона вважається боржником у тому, що вона зобов'язана вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї.

Зобов'язання не створює обов'язку для третьої особи. У випадках, встановлених договором, зобов'язання може породжувати для третьої особи права щодо боржника та (або) кредитора.

Об’єкти зобов’язань — це відповідні дії, на реалізацію яких спрямовані права та обов’язки суб’єктів (наприклад, передача майна, виконання роботи, сплата грошей тощо).

Зміст зобов’язання становлять права, вимоги кредитора та обов’язки боржника. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 Цивільного кодексу України. Зобов’язання виникають за таких підстав: договорами та іншими правочинами; внаслідок створення літературних, мистецьких творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної діяльності; через заподіяння матеріальної та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти. Крім того, зобов’язання можуть виникати безпосередньо з акта цивільного законодавства (наприклад, безпосередньо з акта органів державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевогосамоврядування, з рішення суду). У випадках, встановлених актом цивільного законодавства або договором, підставою виникнення зобов’язань може бути настання або ненастання певної події.

Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

2. Види зобовязань

Різноманітність цивільних зобов'язань потребує відповідної їх класифікації, яку може бути проведено за різними критеріями:

1) Залежно від спрямованості:

• регулятивні зобов'язання — зобов'язання, що спрямовані на регулювання відносин між суб'єктами в нормальному (непорушеному) стані, наприклад, договірні відносин, які здійснюються без їх порушення;

• охоронні зобов'язання — зобов'язання, які спрямовані на регулювання відносин між суб'єктами в анормальному (порушеному) стані та спрямовані на їх відновлення, наприклад деліктні зобов'язання.

2) Залежно від підстав виникнення зобов'язальних правовідносин:

• зобов'язання, що виникають з правочинів, до них, зокрема, належать договірні зобов'язання та зобов'язання, що виникають з односторонніх правочинів;

• зобов'язання, що виникають із неправомірних дій, до яких слід відносити зобов'язання, що виникають з деліктів, кондикційні зобов'язання;

• зобов'язання, що виникають з інших юридичних фактів, які охоплюють собою зобов'язання, в основі виникнення яких лежать юридичні вчинки та події.

3) Залежно від співвідношення прав та обов'язків учасників:

• односторонні зобов'язання — в яких одну сторону наділено виключно правами стосовно іншої сторони, а іншу сторону — лише обов'язками, наприклад, за деліктними зобов'язаннями одну сторону наділено виключно правом вимагати відшкодування шкоди, а інша — зобов'язана здійснити таке відшкодування;

• двосторонні (взаємні) зобов'язання — в яких кожну зі сторін наділено взаємними (кореспондуючими) правами та обов'язками щодо одна одної, наприклад, за договором купівлі-продажу кожну із сторін наділено стосовно іншої правами та обов'язками.

4) Залежно від характеру правових зв'язків між їх суб'єктами:

• прості — в яких сторони наділені лише по одному взаємопов'язаному праву та обов'язку, наприклад договір позики;

• складні — в яких у осіб є по декілька взаємопов'язаних прав та обов'язків, наприклад у договорі підряду.

5) Залежно від визначення об'єкта зобов'язання:

• зобов'язання з конкретно визначеним об'єктом;

• альтернативні зобов'язання — в яких боржник повинен учинити на користь кредитора за власним вибором одну з декількох дій, які передбачено в зобов'язанні, або відмовитися від учинення однієї з передбачених дій, наприклад, за договором особа повинна або передати певну річ, або оплатити її вартість. Логічна конструкція цього виду зобов'язань опосередковується алгоритмом: або — або. Причому вважаються, що боржник має право вибору предмета зобов'язання, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту (ст. 539 ЦК України);

• факультативні зобов'язання — в яких боржник повинен учинити на користь кредитора конкретну дію чи відмовитися від її вчинення, а у разі невиконання цього зобов'язання — вправі замінити його іншим конкретно визначеним зобов'язанням, наприклад, за зобов'язанням особа повинна передати певну річ, а у разі невиконання цього зобов'язання особа повинна передати іншу річ. Логічна конструкція цього виду зобов'язань опосередковується алгоритмом: якщо ні — то.

6) Залежно від значимості цивільних зобов'язань:

• основні зобов'язання — які можуть існувати самостійно, наприклад договір купівлі-продажу;

• додаткові (акцесорні) — які забезпечують належне виконання основного зобов'язання та виникають і існують лише за умови існування основного, наприклад, зобов'язання із застави, яке забезпечує виконання зобов'язання за кредитом.

7) Залежно від того, наскільки їх виконання залежить від персоніфікації суб'єктів:

• неперсоніфіковані зобов'язання — в яких для виконання зобов'язання не має значення суб'єкт зобов'язання;

• фідуціарні (особистісні) зобов'язання — в яких зобов'язання повинно бути виконано конкретною особою чи перед конкретною особою, а у разі відсутності цієї особи вони не переходять у правонаступництво та припиняються, наприклад, зобов'язання із відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю.