- •Поняття зобовязання
- •Види зобовязань
- •3. Зобов'язальне право в системі цивільного права.
- •Структура зобов'язального права.
- •5. Основні тенденції розвитку зобов'язального права.
- •6. Уніфікація та гармонізація зобов’язального права
- •7 Проект Загальної Системи Координат (Draft common frame of reference)
- •8 Принципи Європейського договірного права (Principles of European contract low)
- •9. Підстави виникнення зобов'язань
- •Сторони в зобов'язанні
- •Зміна кредитора у зобов’язанні.
- •12. Зміна боржника у зобов’язянні.
- •13. Принципи виконання зобов’язання.
- •14. Загальні умови виконання зобов’язяння.
- •15. Виконання окремих видів зобов’язання.
- •16. Загальна характеристика способів забезпечення виконання зобов’язання.
- •18. Завдаток. Стаття 570. Поняття завдатку
- •19. Порука. Стаття 553. Договір поруки
- •20. Гарантія. Стаття 560. Поняття гарантії
- •21. Застава як спосіб забезпечення виконання зобов’язання
- •22. Утримання як спосіб забезпечення виконання зобов’язання
- •23. Правові наслідки порушення зобов’язання
- •31. Поняття та види цивільно-правових договорів
- •35. Свобода договору
- •36. Укладення договору
- •37. Зміна та розірвання договору
- •38.Зобов’язання з передачі майна у власність
- •39. Поняття та зміст договору купівлі-продажу
- •40. Перехід права власності за договором купівлі-продажу
- •41.Основні права та обов’язки сторін за договором купівлі-продажу
- •43. Поняття та зміст договору майнового найму
- •44. Основні права та обов’язки сторін за договором майнового найму
- •45. Особливості договору лізингу
- •48.Основні обов’язки та права сторін за договором підряду
- •49.Загальна характеристика зобов’язань з надання послуг
- •50. Основні види зобов’язань з надання послуг
- •51. Система недоговірних зобов’язань.
- •52. Публічна обіцянка винагороди.
- •53. Ведення чужих справ без доручення.
- •54. Зобов’язання із безпідставного збагачення.
- •55. Поняття та зміст деліктних зобов’язань.
- •56. Особливості умов деліктної відповідальності.
- •57) Системи деліктних зобов'язань в країнах цивільного та загального права
- •58. Сингулярні делікти в англо-американському праві
- •59) Генеральний делікт у фцк
- •60) Системи деліктних зобов’язань у цивільному праві України
6. Уніфікація та гармонізація зобов’язального права
Зобов'язальне право - це сукупність цивільно-правових норм, які регулюють відносини між боржником та кредитором на засадах юридичної рівності та взаємної відповідальності один перед одним.
Гармонізація.
Проблеми: переорієнтація концепції зобов язального права із економічного характеру на особистісний. Досі зобов’язальне право розвивається в доктрині забезпечення майнового обороту. Не відкидаючи цей важливим напрям позитивного регулювання зобов’язань з огляду на головні пріоритети демократичного суспільства виникла потреби засобами зобов’язального права забезпечити природні та особливо конституційні права людини. Появилась низка зобов’язань зокрема з від’ємним змістом які мало розроблені в науці. Наслідки порушення обов’язку утримуватись від дій які можуть завдати збитків чи порушити законні інтереси інших осіб ще розроблені недостатньо. Наприклад порушення шумової чи екологічної безпеки людини не досить добре розроблені у законодавстві. Ще складніше вони розв’язуються у судовій практиці.
Друга, не менш важлива, проблема гармонізації вітчизняного зобов’язального права із європейським зобов’язальним правом і створення по суті наднаціонального зобов’язального права. До того спонукають гуманітарні та інтеграційні процеси, зокрема економічна глобалізація. Намагання України інтегруватись у Європейські структури неодмінно вимагає перегляду її законодавства, в тім числі й цивільного. Його конструкції повинні бути зрозумілі іноземцям, зокрема іноземним інвесторам. Ще більше вони повинні узгоджуватися на теренах єдиного економічного простору тобто із законодавством Російської Федерації, Республіки Білорусь, Казахстаном.
законодавства України до вимог законодавства Європейського Союзу.
Досить актуальної є проблема забезпечення єдності позитивного регулювання зобов’язань. Їх універсалізм призводить до того, що на основі цивільних зобов’язань у позитивних законодавствах по суті існують галузеві утворення: господарські зобов’язання із загальними положеннями і договірних усіченим правом, сімейні зобов’язання, екологічні зобов’язання тощо. Це призводить до ерозії зобов’язального права, безкінечних повторів а інколи і помилкових законодавчих конструкцій.
Як ми відмічали доволі дискусійною є проблема класифікації зобов’язань, де по суті пересікаються однопорядкові правові явища.
Уніфікація – створення єдиних норм для договірних відносин.
это точно надо написать!
Віденська конвенція ООН «Про договори міжнародної купівлі продажу товарів» 1980 р. (Україна – з 1991 року)
Розбіжності в національному праві різних держав з питань міжнародної торгівлі являють собою істотну перешкоду на шляху її розвитку.
Держави і міжнародні організації робили численні спроби уніфікації норм, що регулюють міжнародну купівлю-продаж товарів. Метою такої уніфікації мало стати скорочення юридичних перешкод па шляху міжнародної торгівлі.
Професор А. Ландо є одним з найавторитетніших фахівців світу з міжнародного приватного та порівняльного цивільного права. Вчений отримав світове визнання служінням ідеї униформизма цивільного (приватного) права Європи. Професор О. Ландо опублікував сотні праць з цивільного та міжнародного приватного права. Серед останніх його публікацій широко відомі Принципи європейського контрактного права, частина 1 і 2 (1999 р.) та Принципи європейського контрактного права, частина 3 (2003 p.).
Саме праця з уніфікації норм контрактного права (а пізніше цивільного права) ЄС принесла визнання та славу проф. О. Ландо, який, мабуть, чіткіше за інших відчув потреби, пов'язані з інтернаціоналізацією усіх сфер життя, зокрема потребу в гармонізації, уніфікації та конвергенції приватного права на новому рівні та новими засобами.
Професору О. Ландо вдалося провести досить широку кодифікацію норм договірного права: крім загальних положень, "Принципи Ландо" містять положення щодо укладення договору; повноважень агентів; дійсності, тлумачення, змісту, виконання та наслідків невиконання договорів; множинності кредиторів та боржників; уступки прав та переведення боргу; заліку вимог; позовної давності та інших питань договірного права.
