5. Основні тенденції розвитку зобов'язального права.

Зобов'язальне право характеризується деякими загальними напрямками свого розвитку. Насамперед, панівне місце в ньому займає договірне право, що регулює нормальні економічні відносини обміну. Позадоговірні (правоохоронні) зобов'язання, особливо деліктні, навпаки, є формою цивільно-правової відповідальності за майнові правопорушення, що становлять в цілому виняткові ситуації, і у цій якості відокремлюються від звичайних (договірних) зобов'язань.

Разом з тим обидві ці сфери зобов'язального права характеризуються посиленням правового захисту інтересів добросовісних учасників цивільного обороту. У договірному праві цьому, наприклад, служать багато правила про порядок укладання договорів, спеціальні правила про захист інтересів громадян-споживачів, антимонопольні обмеження і заборона недобросовісної конкуренції і т. д., а в деликтном право - відповідальність незалежно від вини правопорушника, відшкодування моральної шкоди та ін

Договірне право як провідна частина зобов'язального права розвивається у зв'язку з розвитком і ускладненням самого обороту. Тут простежується диференціація зобов'язань у сфері підприємницької діяльності і звичайних, загальногромадянських зобов'язань, серед яких виділяються договірні зобов'язання за участю громадян-споживачів. Розвиток відносин обміну посилює різноманіття і ускладнює систему цивільно-правових договірних зобов'язань, тягне її все більш ретельну внутрішню диференціацію (що складалася на основі традиційних, класичних типів і видів договорів), поява комплексних (змішаних) і нетипових договірних взаємозв'язків. Воно викликає певне відокремлення зобов'язань по галузях економічної (господарської) діяльності (торгівля, будівництво, транспорт, житлова сфера, страхове, банківське обслуговування і т. д.), де норми про цивільно-правові договори і виникають на їхній основі зобов'язання нерідко складають "ядро" відповідного комплексного законодавства (іноді неточно званого "торговим", "транспортним", "банківським", "житловим" і тому подібним "правом").

При цьому можна говорити про все більшу комерціалізації сучасного договірного права, що підсилюється вплив підприємницьких (комерційних) зобов'язань на весь цивільний обррот. Про це свідчить і все більш значний вплив на нього правил про договірні зобов'язання, що оформляють зовнішньоекономічний товарообмін, а також відоме посилення ролі торговельних звичаїв, у тому числі звичаїв міжнародного комерційного (підприємницького) обороту.

Все це, однак, не веде до розчленування або розпаду єдиного у своїй основі цивільного обороту. Посилюється роль єдиних загальних норм зобов'язального права, що дозволяють, зокрема, відповідати і на запити нової практики обороту. Більш того, виділяються єдині для всіх сфер цивільного обороту види зобов'язань, наприклад грошові зобов'язання, що виникають у діяльності всіх його учасників.

Ряд загальних тенденцій властивий і законодавству про зобов'язання, особливо договірні. Тут насамперед слід назвати тенденцію уніфікації договірного права, головним чином в сфері професійного підприємницького обороту, що реалізується у формі створення уніфікованих загальних інститутів, одноманітно регулюють товарообмін незалежно від національної (державної) приналежності його учасників. Такі інститути закріплюються в ряді спеціальних міжнародних конвенцій, уніфікованих нормативних та рекомендаційних актів, уніфікації торгових звичаїв, що покликане полегшити та вдосконалити відрізняється найбільшим динамізмом міжнародний комерційний (підприємницький) оборот.

Дана обставина надає великий вплив і на розвиток внутрішнього (національного) договірного права, що дозволяє говорити про посилення його інтернаціоналізації. Саме під її впливом у національному законодавстві з'являються правила про багатьох нових видах договорів, таких, наприклад, як лізинг (фінансова оренда), факторинг (фінансування під поступку грошової вимоги), франчайзинг (комерційна концесія) ін., про деякі нові способи забезпечення належного виконання договірних зобов'язань (банківська гарантія), вдосконалюються правила про порядок укладення договорів і т. д.