- •Поняття зобовязання
- •Види зобовязань
- •3. Зобов'язальне право в системі цивільного права.
- •Структура зобов'язального права.
- •5. Основні тенденції розвитку зобов'язального права.
- •6. Уніфікація та гармонізація зобов’язального права
- •7 Проект Загальної Системи Координат (Draft common frame of reference)
- •8 Принципи Європейського договірного права (Principles of European contract low)
- •9. Підстави виникнення зобов'язань
- •Сторони в зобов'язанні
- •Зміна кредитора у зобов’язанні.
- •12. Зміна боржника у зобов’язянні.
- •13. Принципи виконання зобов’язання.
- •14. Загальні умови виконання зобов’язяння.
- •15. Виконання окремих видів зобов’язання.
- •16. Загальна характеристика способів забезпечення виконання зобов’язання.
- •18. Завдаток. Стаття 570. Поняття завдатку
- •19. Порука. Стаття 553. Договір поруки
- •20. Гарантія. Стаття 560. Поняття гарантії
- •21. Застава як спосіб забезпечення виконання зобов’язання
- •22. Утримання як спосіб забезпечення виконання зобов’язання
- •23. Правові наслідки порушення зобов’язання
- •31. Поняття та види цивільно-правових договорів
- •35. Свобода договору
- •36. Укладення договору
- •37. Зміна та розірвання договору
- •38.Зобов’язання з передачі майна у власність
- •39. Поняття та зміст договору купівлі-продажу
- •40. Перехід права власності за договором купівлі-продажу
- •41.Основні права та обов’язки сторін за договором купівлі-продажу
- •43. Поняття та зміст договору майнового найму
- •44. Основні права та обов’язки сторін за договором майнового найму
- •45. Особливості договору лізингу
- •48.Основні обов’язки та права сторін за договором підряду
- •49.Загальна характеристика зобов’язань з надання послуг
- •50. Основні види зобов’язань з надання послуг
- •51. Система недоговірних зобов’язань.
- •52. Публічна обіцянка винагороди.
- •53. Ведення чужих справ без доручення.
- •54. Зобов’язання із безпідставного збагачення.
- •55. Поняття та зміст деліктних зобов’язань.
- •56. Особливості умов деліктної відповідальності.
- •57) Системи деліктних зобов'язань в країнах цивільного та загального права
- •58. Сингулярні делікти в англо-американському праві
- •59) Генеральний делікт у фцк
- •60) Системи деліктних зобов’язань у цивільному праві України
55. Поняття та зміст деліктних зобов’язань.
Деліктне зобов'язання — це зобов'язання, в якому особа, шо протиправно і виновно заподіяла шкоду особистості громадянина або його майну чи майну організації, зобов'язана її відшкодувати, а потерпілий має право на відшкодування заподіяної шкоди у повному обсязі. Деліктне зобов'язання — це різновид цивільно-правових зобов'язань і тому йому властиві ті самі структурні особливості, що характеризують кожне зобов'язання. Такими структурними елементами є суб'єкт, об'єкт, зміст.
Суб'єктами деліктних зобов'язань можуть бути будь-які учасники цивільних правовідносин. Як і в інших цивільно-правових зобов'язаннях, їх називають кредитором і боржником.
Кредитор — це особа, якій заподіяно шкоду (потерпілий). Ним може бути будь-який громадянин (дієздатний, недієздатний, неповнолітній, який не досяг 15 років) України, іноземець та особа без громадянства. Ним може бути також і організація, незалежно від того, чи користується вона правами юридичної особи чи ні.
Боржник — це особа, яка відповідає за заподіяну шкоду. Як правило, нею є заподіювач шкоди. В деяких випадках, передбачених законодавством, боржником виступає не заподіювач шкоди, а особа, винна за поведінку заподіювача. За шкоду, заподіяну неповнолітнім, який не досяг 15 років, несуть відповідальність його батьки (усиновителі), опікун або учбові, виховні чи лікувальні заклади, під наглядом яких знаходився неповнолітній, якщо не доведуть, що шкода сталася не з їх вини.
При заподіянні шкоди недієздатною особою боржником є його опікун або організація, що зобов'язані здійснювати за ним нагляд
Громадянин виступає в особі боржника за умови, що він є деліктоздатним, тобто здатним відповідати за свої дії. Делікто-здатність громадян за чинним цивільним законодавством України наступає з 15 років Наведене правило поширюється не лише на громадян України, а й на іноземців (тих, що не користуються екстериторіальністю) та осіб без громадянства.
Організація вважається деліктоздатною за умови, що вона користується правами юридичної особи. На відміну від кредитора (потерпілого), яким може бути будь-яка організація, незалежно від наявності в неї прав юридичної особи, боржником у деліктних зобов'язаннях може бути лише організація, що є юридичною особою: підприємства, громадські об'єднання, спільні підприємства, релігійні організації тощо, які згідно з частиною першою і другою статті 2 ЦК України можуть бути учасниками цивільних правовідносин. Боржником може бути також Українська держава.
Об'єктом деліктних зобов'язань є відшкодування, яке боржник зобов'язаний надати потерпілому. Воно полягає в поновленні майнової сфери потерпілого в натурі (надати річ того ж самого роду і якості, виправити пошкоджену річ і таке інше) або в повному відшкодуванні заподіяних збитків. При ушкодженні здоров'я та заподіянні смерті відшкодування здійснюється у формі грошової компенсації втраченого заробітку, а також інших витрат.
Зміст деліктного зобов'язання складають право кредитора та обов'язок боржника. Обов'язком боржника є вчинення дій, за допомогою яких була б поновлена майнова сфера до такого рівня, в якому вона знаходилась до її порушення, а право кредитора — одержати таке відшкодування.