Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Normalny_kratkiy_ekz_grazhd (1).docx
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
754.08 Кб
Скачать

3. Зобов'язальне право в системі цивільного права.

Частину предмета цивільного права становлять майнові відносини в галузі товарообороту та майнові відносини, що виникають внаслідок заподіяння шкоди здоров'ю особи і майну громадянина чи організації.

Майнові відносини, врегульовані нормами цивільного права, набувають характеру цивільно-правових зобов'язальних відносин або цивільно-правових зобов'язань.

Зобов'язальне право — одна з найважливіших підгалузей цивільного права, норми якої регулюють широке коло відносин, головне місце серед яких належить відносинам майнового обігу. Йдеться про договірні відносини, пов'язані з передачею майна від однієї особи до іншої у власність або у користування, виконанням робіт та наданням послуг тощо. Крім договірних відносин, зобов'язальне право регулює відносини, що виникають, зокрема, і з односторонніх правомірних дій, заподіяння школи, безпідставного збагачення.

При цьому згадані майнові відносини характеризуються значною різноманітністю. Кож­ний вид зобов'язань має свої особливості, що зумовлює їх відносну самостійність та існуван­ня окремих інститутів зобов'язального права. Разом з тим є й загальні правила, які поширюються на усі види зобов'язань. Саме вони й становлять загальні положення про зобов'язання. До них належать положення про поняття і види зобов'язань, способи їх виконання, способи забезпечення виконання зобов'язань, відповідальність за порушення зобов'язань, підстави їх припинення.

Оскільки будь-яке зобов'язання є цивільним правовідношенням, зобов'язання складаються з тих самих елементів, що формують будь-які інші цивільні правовідносини. Разом з тим ці елементи мають певні особливості, які відображають специфіку самих зобов'язань.

Тут в найбільшій мірі проявляється дія таких принципів приватного права, як юридична рівність товаровласників, їх самостійність і ініціатива (диспозитивність) в здійсненні належних їм прав, свобода договорів, що укладаються, виключення довільного втручання публічної влади у приватні справи. Взаємні права та обов'язки учасників обороту по перевазі регламентуються правилами диспозитивного, а не імперативного характеру.

  1. Структура зобов'язального права.

Усе зобов’язальне право може бути поділене на: 1) загальну частину; 2) спеціальну частину (окремі види зобов’язань). Загальна частина зобов’язального права включає в себе: 1) універсальні загальні положення (що стосуються усіх видів зобов’язань); 2) загальні положення договірного права.

Універсальні загальні положення стосуються всіх видів зобов’язань. Вони містять характеристику зобов’язань, його елементів, визначають загальні правила їх виконання і припинення, забезпечення їх виконання тощо; у свою чергу загальні положення договірного права містять правила, що стосуються тільки договорів як головної підстави виникнення зобов’язань. Це визначення поняття договору і принципів договірного права, змісту договору, порядку його укладення, зміни, виконання і припинення, тлумачення договору тощо.

Спеціальна частина зобов’язального права (окремі види зобов’язань) поділяється на: 1) окремі види договорів (глави 54-77 ЦК); 2) окремі види недоговірних зобов’язань (глави 78-83 ЦК). У свою чергу, окремі види договорів з урахуванням мети, суті й змісту угод, можуть бути об’єднані в такі групи: - договори про передачу майна у власність; - договори про передачу майна у тимчасове користування; - договори про надання послуг; - договори про виконання робіт; - договори у кредитно-розрахункових відносинах; - договори про спільну діяльність; - договори про забезпечення зобов’язань.

Окремі види недоговірних зобов’язань можуть бути поділені на зобов’язання, що виникають внаслідок правомірних дій, і зобов’язання, що виникають внаслідок правопорушень.

Правомірними діями можуть бути односторонні правочини, юридичні вчинки, акти цивільного стану. Наприклад, рятування майна, життя і здоров’я громадян, ведення справ без доручення, публічна обіцянка винагороди, укладення шлюбу тощо (глави 78-80 ЦК та ін.). Правопорушення породжують зобов’язання внаслідок створення загрози життю, здоров’ю, майну фізичної особи або майну юридичної особи, заподіяння шкоди, безпідставного збагачення тощо (глави 81-83 ЦК).

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]