- •Поняття зобовязання
- •Види зобовязань
- •3. Зобов'язальне право в системі цивільного права.
- •Структура зобов'язального права.
- •5. Основні тенденції розвитку зобов'язального права.
- •6. Уніфікація та гармонізація зобов’язального права
- •7 Проект Загальної Системи Координат (Draft common frame of reference)
- •8 Принципи Європейського договірного права (Principles of European contract low)
- •9. Підстави виникнення зобов'язань
- •Сторони в зобов'язанні
- •Зміна кредитора у зобов’язанні.
- •12. Зміна боржника у зобов’язянні.
- •13. Принципи виконання зобов’язання.
- •14. Загальні умови виконання зобов’язяння.
- •15. Виконання окремих видів зобов’язання.
- •16. Загальна характеристика способів забезпечення виконання зобов’язання.
- •18. Завдаток. Стаття 570. Поняття завдатку
- •19. Порука. Стаття 553. Договір поруки
- •20. Гарантія. Стаття 560. Поняття гарантії
- •21. Застава як спосіб забезпечення виконання зобов’язання
- •22. Утримання як спосіб забезпечення виконання зобов’язання
- •23. Правові наслідки порушення зобов’язання
- •31. Поняття та види цивільно-правових договорів
- •35. Свобода договору
- •36. Укладення договору
- •37. Зміна та розірвання договору
- •38.Зобов’язання з передачі майна у власність
- •39. Поняття та зміст договору купівлі-продажу
- •40. Перехід права власності за договором купівлі-продажу
- •41.Основні права та обов’язки сторін за договором купівлі-продажу
- •43. Поняття та зміст договору майнового найму
- •44. Основні права та обов’язки сторін за договором майнового найму
- •45. Особливості договору лізингу
- •48.Основні обов’язки та права сторін за договором підряду
- •49.Загальна характеристика зобов’язань з надання послуг
- •50. Основні види зобов’язань з надання послуг
- •51. Система недоговірних зобов’язань.
- •52. Публічна обіцянка винагороди.
- •53. Ведення чужих справ без доручення.
- •54. Зобов’язання із безпідставного збагачення.
- •55. Поняття та зміст деліктних зобов’язань.
- •56. Особливості умов деліктної відповідальності.
- •57) Системи деліктних зобов'язань в країнах цивільного та загального права
- •58. Сингулярні делікти в англо-американському праві
- •59) Генеральний делікт у фцк
- •60) Системи деліктних зобов’язань у цивільному праві України
7 Проект Загальної Системи Координат (Draft common frame of reference)
DCFR - це зведення рекомендаційних правил про договори, зобов'язання з деліктів і деяких інших підстав, а також правил з ряду інших областей приватного права. Корпоративне право і МПП не порушено. Підготовлено за дорученням Єврокомісії групами провідних європейських цивілістів в якості кроку до подальшої уніфікації європейського приватного права. За своїм статусом близький до виданих у 1990-х роках Принципів європейського контрактного права (PECL) і Принципів міжнародних комерційних договорів УНІДРУА.
У 2003 р. подальше зближення матеріального права ЄС запропоновано просувати через такий специфічний інструмент як Загальна система координат (Common Frame of Reference).
Група дослідників з Європейського цивільного кодексу (Study Group), яка стала наступником "Комісії Ландо", та Група з існуючого приватного права ЄС (Acquis Group) створили його проект (Draft of Common Frame of Reference): спочатку у 2008 p. в електронній мережі з'явився для ознайомлення та коментарів проміжний Проект Загальної системи координат під назвою "Принципи, визначення та модельні правила Європейського приватного права"; повний варіант документу опубліковано наступного року. У Проект частково інкорпоровано підправлені положення "Принципів Ландо". Проте Проект іде далі і пропонує ще загальні правила щодо окремих договорів, недоговірних зобов'язань та речового права (загалом 10 Книг). На наш погляд, в разі успіху у справі створення єдиного європейського приватного права відкривається шлях до формування світового позитивного приватного права, включно з його складовою - світовим договірним правом.
Отже, Проект Загальної системи координат містить найбільшу за всю історію світової систематизації кількість уніформованих норм договірного права. Договірне право ЄС має всі шанси стати першим у світі правдивим уніформованим регіональним правом, яке буде значно впливати на формування світового договірного права.
20. Міжнародне приватне договірне право у матеріально-правовому аспекті (пристосованому переважно для міжнародних комерційних контрактів) розширюється з кожним роком, відсуваючи колізійні питання на другий план.
8 Принципи Європейського договірного права (Principles of European contract low)
Принципи європейського договірного права являють собою приватну ініціативу, і внаслідок цього вони не є ні національним, ні наднаціональним, ні міжнародним правом. Однак це не означає, що положення Принципів не мають юридичної сили. Принципи мають статус "м'якого закону". Термін "м'який закон" ("soft law") є загальним поняттям для всіх видів норм, дотримання яких не забезпечується примусово від імені держави, але вони розглядаються в якості цілей, які повинні бути досягнуті. Основне призначення Принципів - служити першим проектом частини майбутнього Європейського ЦК.
перше десятиліття ХХІ століття для «європеїзації» контрактного права ознаменовано завершенням робіт з утворення «Принципів європейського договірного права». Хоча ці Принципи в академічних колах справедливо оцінюється як «загальне ядро Європейського контрактного права» [24], ухвалення компетентними інституціями ЄС приписів, що містяться у цьому документі як імперативних норм з різних причин затримується. Отже, Принципи не набули імперативності і належать до «м’якого права» (soft law) або європейського lex mercatoria. Основні зусилля з уніфікації договірного права нині спрямовані на реалізацію величезного наукового проекту з розробки особливої частини Європейського Цивільного кодексу.
Новітня історія «європеїзації» контрактного права демонструє наступну логіку зближення інститутів договірного права європейських країн. Найбільш успішною виявилася європейська уніфікація колійних норм, яка з ухваленням Регламенту «Рим І» набуває не тільки нових форм, а й нового змісту – посилення механізму захисту прав споживачів як учасників контрактних правовідносин. «Європеїзація» контрактного права у формі кодифікації його матеріальних і процесуальних норм має істотні ознаки кризи: розробка проекту Європейського Цивільного кодексу затримується ті проекти кодексів, що розроблені – кодексів не реалізуються; «Принципи європейського договірного права» не зазнали належного застосування у контрактній практиці, про що свідчить судова практика; Європейські інституції застосовують авторитарні методи управління процесом уніфікації договірного права, що отримало опір з боку ініціаторів кодифікаційного процесу – академічних юристів. Причини кризових явищ в «європеїзації» договірного права різнопланові: юридикотехнічні, соціокультурні, економічні тощо. Але головна фундаментальна причина – політична. Доля подальшого зближення інститутів договірного права залежатиме від остаточного обрання або конфедеративної, або федеративної моделі Євросоюзу.
Попри всі розбіжності у підходах до уніфікації європейського контрактного права у формі його кодифікації «європеїзація» договірного права успішно здійснюється у формі його гармонізації, яка має набути її вищої форми правової аккультурації. З огляду на справжні причини кризи кодифікації європейського контрактного права Україна має переглянути свою концепцію адаптації законодавства до права ЄС і розгорнути широкомасштабну програму гармонізації свого приватного права з європейським правом. Особливе місце в цьому процесі займатиме реформування юридичної освіти в Україні з орієнтацією на підготовку юристівкомпаративістів.