- •Передмова
- •1.1. Удосконалення системи підготовки кадрів для підприємництва
- •1.2. Забезпечення адекватної ринковим умовам фінансово-кредитної політики розвитку підприємництва
- •1.3. Підтримка експортної діяльності малого та середнього бізнесу
- •1.4. Стимулювання інвестиційно-інноваційних процесів
- •Порівняння інвестиційно-інноваційного потенціалу економік вибраних країн з їхніми рейтингами глобальної конкурентоспроможності в 2009 році (країни ранжовано за обсягом загальних витрат на нтр)
- •Рейтингові місця Світового економічного форуму в Давосі щодо вибраних країн за показниками стадій інноваційного циклу
- •1.5. Впровадження європейських підходів до розвитку малого та середнього підприємництва
- •1.6. Активізація державно-приватного партнерства
- •Частина 2. Підприємництво в умовах фінансово-економічної кризи
- •2.1.Загальна характеристика підприємницького середовища в умовах кризи
- •2.2. Динаміка розвитку малого та середнього підприємництва в Україні
- •2.3. Порівняння регіонів за станом розвитку та підтримки малого підприємництва (рейтинг регіонів)
- •2.4. Зайнятість у сфері підприємництва
- •2.5. Доходи і соціальний захист у сфері малого та середнього бізнесу
- •Заробітна плата найманих працівників залежно від розміру підприємства в Україні, 2008 р.*
- •Загальні доходи домогосподарств підприємців 2008 р.
- •Структура загальних доходів домогосподарств підприємців 2008 р., %
- •2.6. Антикризові заходи та державна підтримка підприємницької діяльності
- •Частина 3. Бізнес-клімат в україні: потрібні кардинальні зміни
- •3.1. Проблеми в сфері розвитку підприємництва та особливості його державного регулювання в умовах кризи
- •3.1.1. Реалізація регуляторної політики в сфері господарської діяльності в умовах світової кризи
- •3.1.2. Удосконалення реєстраційних процедур
- •3.1.3. Подальше реформування дозвільної системи у сфері господарської діяльності
- •3.1.4. Удосконалення ліцензування, як одного із основних засобів державного регулювання у сфері господарювання
- •3.1.5. Недоліки існуючої системи оподаткування діяльності суб’єктів малого підприємництва та заходи з удосконалення податкової політики
- •3.1.6. Реформування системи державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності
- •I етап реформування системи державного
- •3.2. Стан ресурсного забезпеченя розвитку малого та середнього підприємництва
- •3.2.1. Національна програма сприяння розвитку малого підприємництва в Україні
- •3.2.2. Регіональні програми підтримки малого підприємництва
- •3.2.3 Формування інфраструктури підтримки підприємництва
- •3.2.4. Підтримка інноваційного підприємництва
- •Динаміка кількості інноваційних підприємств в промисловості України у розрізі їхньої величини за чисельністю працюючих у 2000-2008 рр., одиниць
- •3.2.5. Приєднання України до Європейської хартії для малих підприємств
- •3.2.6 Державно-приватне партнерство в Україні
- •Форми реалізації проектів державно-приватного партнерства в Україні,
- •Динаміка інвестиційних проектів на основі державно-приватного партнерства в Україні
- •Рейтинг ділового середовища в сфері інфраструктурних проектів
- •Форми впровадження соціальної відповідальності українськими підприємствами
- •Проблеми партнерства в сфері соціальної відповідальності бізнесу
- •Частина 4. Задачі з активізації розвитку малого та середнього підприємництва на 2010-2011 роки
- •4.1. Удосконалення нормативно-правової бази у сфері господарської діяльності
- •4.2. Заходи держави зі стабілізації внутрішнього та зовнішнього попиту на продукцію вітчизняних підприємств
- •У напрямі стабілізації роботи житлово-комунального господарства:
- •4.3. Покращення режимів кредитування національного товаровиробника
- •4.4. Впровадження заходів з обмеження тінізації економіки та рейдерства
- •4.5. Вплив громадськості на прийняття управлінських рішень. Перспективи продовження діалогу бізнесу і влади
- •Авторський колектив
- •Додатки
- •Кількість активних суб’єктів підприємництва Кількість суб’єктів підприємництва за видами економічної діяльності
- •Кількість суб'єктів підприємництва за регіонами
- •Кількість великих, середніх та малих підприємств за видами економічної діяльності
- •Кількість великих, середніх та малих підприємств за регіонами
- •Кількість великих, середніх та малих підприємств на 10 тис. Осіб наявного населення за регіонами
- •Кількість зайнятих працівників великих, середніх та малих підприємств за регіонами
- •Обсяг реалізованої продукції (робіт, послуг) великих, середніх та малих підприємств за видами економічної діяльності
- •Кількість зарахованих юридичних осіб в розрізі організаційно-правових форми
Проблеми партнерства в сфері соціальної відповідальності бізнесу
Суб’єкти співпраці |
Проблеми співпраці (визначені суб’єктами) |
Підприємства |
• недостатність фінансових, трудових ресурсів; • недовіра до бізнесу з боку громадських організацій і органів влади; • недобросовісна конкуренція; • корупція; • втручання органів влади; • нечесне ведення бізнесу, нерозуміння соціальної відповідальності колегами по бізнесу |
Органи державної влади |
• розрізненість інтересів; • недостатньо налагоджений механізм партнерства у сфері соціальної відповідальності; • проблеми незаконних дій бізнесу; • правова безграмотність споживачів; • недовіра до органів влади; • порушення механізму виконання прийнятих рішень; • недостатня роль профспілок; • недотримання представниками бізнесу принципів соціальної відповідальності; • низький рівень життя |
Організації споживачів |
• небажання бізнесу розглядати скарги споживачів і громадських організацій; • низький рівень знань з питань прав споживачів • недовіра з боку органів влади; • невиконання зобов’язань; • низька якість продукції |
Громадські організації |
• різне розуміння соціальної відповідальності громадськими організаціями і органами державної влади; • низький професійний рівень представників громадських організацій; • слабкий інтерес до тематики соціальної відповідальності у дослідницьких інституцій; • недостатній рівень співпраці з бізнесом; • небажання бізнесу допомагати громадським організаціям, недооцінка органами влади громадських організацій у можливості вирішити соціальні проблеми; • боротьба за лідерство між групами зацікавлених сторін; • корумпованість органів влади, монополія влади на прийняття рішень; • низька соціальна активність громади; • часткова конкуренція між громадськими організаціями; • відсутність ринкових традицій соціальної відповідальності; • наявність великого майнового розшарування населення; • низький рівень мотивації бізнесу до впровадження політики соціальної відповідальності |
Профспілки |
• недовіра до органів влади та підприємств; • невиконання бізнесом соціальних зобов’язань перед своїми працівникам; • недотримання органами державної влади нормативно-законодавчих актів і Генеральної угоди; • невиконання громадськими організаціями взятих на себе зобов’язань; • низький рівень соціальної орієнтованості бізнесу; • відстороненість від вирішення соціальних проблем малого бізнесу; • проблеми спільного відстоювання інтересів перед органами влади |
Джерело: Саприкіна М. Соціальна відповідальність в Україні: погляд різних стейкхолдерів. Регіональний аспект. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ukrndnc.org.ua
Вітчизняні підприємства потребують побудови моделі соціальної відповідальності, яка буде адекватною сучасним ціннісним орієнтаціям суспільства, потребам трудових колективів та економічним орієнтаціям власників підприємств.
Згідно з чинним законодавством в Україні можна реалізовувати всі основні види партнерств. Чинна нормативно-правова база в цілому, унормовує господарські відносини між державою та бізнесом в Україні рядом законів та нормативних актів, серед яких можна виділити: Конституцію України, Господарський кодекс України, Цивільний кодекс України, Бюджетний кодекс України, Закон України «Про оренду державного та комунального майна», Закон України «Про концесії», Закон України «Про концесії на будівництво та експлуатацію автомобільних доріг», Закон України «Про управління державним та комунальним майном», Закон України «Про фінансовий лізинг», Закон України «Про угоди про розподіл продукції», Закон України “Про місцеве самоврядування”, Закон України «Про житлово-комунальні послуги», Постанову КМУ від 17.10.2008 „Про затвердження Положення про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти” тощо.
Недоліки існуючої нормативно-правової бази головним чином полягають у відсутності чіткого визначення державної політики щодо відносин, які складаються між державою та суб'єктами господарювання, що не дозволяє створити умови для підвищення конкурентоздатності державного сектора економіки шляхом більш ефективного використання державного майна, залучення інвестицій в економіку України, модернізації промислової та соціальної інфраструктури.
Необхідність створення законодавчого підґрунтя для стимулювання розвитку співпраці між державним та приватним секторами з метою підвищення конкурентоздатності економіки країни зумовила розробку окремого законопроекту для регулювання відносин в сфері державно-приватного партнерства. На даному етапі, Закон України „Про основні засади взаємодії держави з приватними партнерами” прийнято Верховною Радою України у першому читанні.
Держава гарантує додержання встановлених законодавством України умов для провадження діяльності приватних партнерів, пов'язаної з виконанням договорів, укладених в рамках державно-приватного партнерства, додержання їх прав і законних інтересів та здійснює контроль за виконанням договорів, укладених в рамках державно-приватного партнерства. Контроль здійснюють центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України, інші органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи відповідно до їх повноважень у порядку, встановленому законом.
Договори щодо передачі об'єктів права комунальної власності в концесію укладені в Автономній Республіці Крим (Гвардійська та Донська сільради Сімферопольського району; Калинівська сільрада Ленінського району), Донецькій (Сніжнянська міськрада, Курахівська міська влада), Житомирській (Коростенська міськрада), Запорізькій (Кирилівська селищна рада), Миколаївській (Адамівська, Жовтнева, Іванівська та Краснопільська сільські ради), Черкаській (Черкаська міськрада), Луганській (Луганська міськарада), Одеській (Бритівська сільська рада) областях.