Частина 3. Бізнес-клімат в україні: потрібні кардинальні зміни

3.1. Проблеми в сфері розвитку підприємництва та особливості його державного регулювання в умовах кризи

3.1.1. Реалізація регуляторної політики в сфері господарської діяльності в умовах світової кризи

 

Однією з головних проблем розвитку України є все-ще не реформована система публічної адміністрації. Розвинені країни демонструють побудову своїх систем державного управління на принципах прозорості, адекватності, доцільності, ефективності та широкого залучення громадськості. Норми регуляторної політики визначаються Законом України “Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності” від 11 вересня 2003 року. За визначенням міжнародних експертів його норми відповідають світовим принципам.

У 2009 році збереглась позитивна тенденція щодо підвищення рівня дотримання органами виконавчої влади  термінів  здійснення планування діяльності з підготовки проектів регуляторних актів на наступний рік та оприлюднення відповідних планів. Так, якщо планування регуляторної діяльності на 2009 рік у терміни, визначені Законом України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» (далі – Закон), було здійснено 43 з 58 міністерств та відомств, якими протягом року провадилась розробка проектів регуляторних актів, то планування регуляторної діяльності на 2010 рік з дотриманням відповідних вимог та термінів здійснено  вже  50 міністерствами та відомствами. 

В свою чергу, на регіональному рівні планування діяльності з підготовки проектів регуляторних актів з дотриманням термінів проведення цієї роботи,  як і минулого року,  здійснено Радою міністрів Автономної Республіки Крим, всіма облдержадміністраціями, міськдержадміністраціями міст Києва та Севастополя.

Згідно затверджених Планів, загальна кількість запланованих до  розробки у 2009 році проектів регуляторних актів становила 1145 проектів (розробку 319 проектів регуляторних актів планували здійснити місцеві органи виконавчої влади, 826 – центральні органи виконавчої влади).

Слід зазначити, що внесення змін до Планів та оприлюднення цих змін, згідно вимог Закону,  необхідно  провадити не пізніше дня оприлюднення відповідного проекту регуляторного акта з метою отримання зауважень та пропозицій до нього. 

Фактично, ж на рівні центральних органів виконавчої влади протягом 2009 року: 

• 329 проектів регуляторних актів (або 21,5% від загальної кількості проектів регуляторних актів, розроблених протягом року) взагалі не були включені до Планів. При цьому, для Держкомтелебачення та радіомовлення, Держкомзему, Мінкультури і туризму, Держлісгоспу та  Держлікінспекції питома вага проектів, прийнятих з порушенням принципу передбачуваності  перевищує 60%;

• 721 проект регуляторного акта (або 47,2% від загальної кількості проектів регуляторних актів, розроблених центральними органами виконавчої влади з початку року) були додатково включені до Планів, але вже після оприлюднення та надання на погодження до Держкомпідприємництва. Такий формальний підхід щодо дотримання принципу передбачуваності був характерним для більш як 65% проектів регуляторних актів, розроблених Мінрегіонбудом, Мінпаливенерго, Мінфіном, Укравтодором,  МВС, Мінсім’ямолодьспортом.

Непередбачуваність змін нормативно-правового поля регулювання господарської діяльності негативно впливає на діяльність суб’єктів господарювання, оскільки не дозволяє суб’єктам своєчасно та у повному обсязі оцінити наслідки можливих змін, а у разі потреби своєчасно та адекватно відреагувати,  висловивши свої зауваження та пропозиції до запропонованих змін. При цьому відзначався низький рівень активності суб’єктів господарювання та їх об’єднань в ході обговорення проектів регуляторних актів.

Питання пошуку шляхів залучення  суб’єктів господарювання та їх об’єднань до участі в регуляторному процесі є «наріжним каменем» протягом всього періоду дії Закону.  І якщо на регіональному рівні цю проблему практично вирішено – на сьогоднішній день всі проекти регуляторних актів, окрім оприлюднення їх у засобах масової інформації проходять процедуру розгляду їх на засіданнях Координаційних рад  з питань  розвитку підприємництва,  засіданнях «круглих столів», обговорюються в ході проведення громадських слухань, то на рівні центральних органів виконавчої влади в більшості випадків розробники обмежуються оприлюдненням проектів на офіційних сайтах.

У 2009 році спостерігалось збільшення питомої ваги проектів регуляторних актів, розробниками яких виступали центральні  органи виконавчої влади, щодо яких суб’єктами господарювання та їх громадськими об’єднаннями були висловлені зауваження та пропозиції. Так, якщо у  2007 році питома вага проектів регуляторних актів, розроблених центральними органами,   щодо яких суб’єктами  господарювання та їх об'єднаннями надавались зауваження та пропозиції становила лише 4% (або 48 проектів), у 2008 -  5%, то у 2009 році відповідний показних сягнув 12%  (або 190 проектів).

Слід зауважити, що в окремих випадках  саме врахування зауважень та пропозицій  зацікавлених суб’єктів господарювання та професійних учасників відповідних ринків регулювань  при розв’язанні того чи іншого проблемного питання дозволяє віднаходити загальноприйнятне та оптимальне рішення.

Так, саме точка зору учасників фармацевтичного ринку України та принциповість Держкомпідприємництва України в питаннях недопущення прийняття неефективних регулювань стали вирішальними у напрацюванні  оптимальних форм та методів вирішення проблем ціноутворення на лікарські засоби в Україні.

Зокрема, в ході громадських слухань, проведених за  ініціативи Держкомпідприємництва,  представники фармацевтичного ринку України виразили одностайну та категоричну незгоду із запропонованим Мінекономіки методом розв’язання проблеми неефективного ціноутворення на лікарські засоби, який міг призвести не лише до погіршення фінансового становища вітчизняних виробників лікарських засобів, але й створити передумови для виникнення соціального напруження в державі з причин фінансової неспроможності населення купувати необхідні лікарські засоби.

В ході розширеного засідання Уряду у травні 2009 року, суб’єктами господарювання піднімалось питання щодо численних порушень чинного законодавства газо- та електропостачальними компаніями в частині надання та оплати послуг за встановлення систем обліку електричної енергії та газу, підключення до електричних та газових мереж суб’єктів господарювання малого та середнього бізнесу.

За рішенням Кабінету Міністрів України протягом травня-червня 2009 року НКРЕ, Мінпаливенерго та Держкомпідприємництвом спільно з Радою підприємців при Кабінеті Міністрів України провадились перевірки ліцензованої діяльності газопостачальних та енергопостачальних компаній.

В ході перевірок енерго- та газопостачальних компаній  було виявлено факти порушення термінів видачі технічних умов та недотримання термінів погодження проектної документації .

В окремих регіонах виявлено випадки встановлення систем обліку суб’єктам малого та середнього бізнесу, а також приєднання та підключення до відповідних мереж за рахунок споживачів згідно калькуляцій. На всій території України електро- та газопостачальні компанії, користуючись монопольним становищем на ринку, вимагають від споживачів попередньої оплати енергоносіїв (на 2 місяці наперед) за заявленим обсягом споживання , що має негативний вплив на фінансово господарську діяльність суб’єктів малого та середнього бізнесу.

З метою усунення виявлених порушень, більшість з яких викликана недосконалістю нормативної бази регулювання сфери електроенергетики - та газопостачання, було прийнято розпорядження Кабінету Міністрів України від 09.09.2009 року №1139, яким зокрема, передбачалось:

• підготовка проекту постанови, яка встановлюватиме процедуру та методику визначення плати за розроблення та видачу технічних умов на підключення до мереж електроенергетики, передбачивши застосування для населення та суб’єктів малого підприємництва фіксованого розміру оплати видачі технічних умов у разі приєднання ними потужностей не вище ніж 20 кВт;

• внесення змін до Правил користування електричною енергією, затверджених  постановою НКРЕ від 31.07.1996 № 28, щодо оплати вартості обсягу електричної енергії плановими платежами за формою попередньої оплати не більше, як за один місяць;

• затвердження типових форм технічних умов, договору передачі зазначених споруд у державну власність і на баланс підприємств, правил компенсації (відшкодування) витрат споживачів (інвесторів, замовників, забудовників) на будівництво (реконструкцію) мереж (споруд) газо- та енергетичних мереж, а також порядку визначення обґрунтованого обсягу витрат, що підлягає компенсації, форму відшкодування (викуп, у тому числі в розстрочку, оформлення корпоративних прав, надання пільг у визначеному розмірі) тощо.

 У 2009 році відзначається незначне (на 4,4%) збільшення  кількості проектів регуляторних актів, розроблених органами виконавчої влади (з 2064 проектів регуляторних актів, розроблених у 2008, до 2154 проектів – у 2009 році). При цьому,  у 2009 році чітко простежується диспропорція, що виникла між обсягами розробки проектів регуляторних актів на центральному та на регіональному рівнях. В той час, як на регіональному рівні у 2009 спостерігалась тенденція до зменшення кількості регулювань, запропонованих для запровадження (з 774 проектів регуляторних актів,  розроблених у 2008 році до 625 проектів  - у 2009 році), на центральному рівні відзначалась протилежна тенденція - у 2008 році центральними органами виконавчої влади було розроблено 1290 проектів регуляторних актів, а у 2009 році – 1529, що на 18,5 % більше.

При цьому, відповідна тенденція до збільшення обсягів регулювань характерна не для всіх сфер господарської діяльності. Зокрема, протягом 2009 року майже на 17%  скоротилась кількість запропонованих регулювань у сфері оподаткування,  на 31,3% - у сфері митних регулювань, на 20% - у сфері регулювання земельних відносин, на 31% - у сфері трудових відносин та пенсійного забезпечення, на 75% у сфері ядерного регулювання.

В той же час,  по окремих сферах кількість регулювань ,запропонованих до запровадження  істотно збільшилась, зокрема,  у сфері функціонування оптового ринку електроенергії, ринків газу, нафти та нафтопродуктів – на 54%, у сфері будівництва – на 69%, у сфері охорони здоров’я – на 70%, у сфері житлово-комунального господарства - на 73%, у сфері автомобільних перевезень – в 4 рази, у сфері орендних відносин та приватизації державного і комунального майна – на 166%.

Крім того, окремими регуляторними органами, зокрема Держфінпослуг та Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку, у 2009 році здійснюються нові спроби необґрунтовано вивести з під дії Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» цілі сфери регулювання, а саме, сферу діяльності Комісії з цінних паперів та фондового ринку та сферу регулювання ринків фінансових послуг.

Враховуючи, що до сфери регулювання відповідних Комісій належать питання, які мають істотний вплив на діяльність суб’єктів господарювання, зокрема, питання :

• захисту прав інвесторів, розвитку інвестиційної інфраструктури, впровадження механізмів нагляду за діяльністю професійних учасників ринку цінних паперів; 

• захисту   прав   споживачів фінансових послуг шляхом застосування заходів впливу з метою запобігання  і  припинення   порушень   законодавства   на   ринку фінансових послуг;

• створення сприятливих умов для розвитку добросовісної конкуренції  на ринках фінансових послуг тощо, виведення регуляторних актів цих Комісій з-під дії Закону може сприяти загальному погіршенню бізнес-клімату в країні.

Загалом,  за підсумками 2009 року  питома вага проектів регуляторних актів, відхилених Держкомпідприємництвом та його територіальними органами з причин невідповідності цих проектів вимогам та принципам державної регуляторної політики складала 18,5%. При цьому, на регіональному рівні відповідний показник становить  лише 6,2%, в той час як на центральному рівні – 23,9%.  Для низки регуляторних органів центрального рівня (ДПА,  Держкомзему, МКТ, МОН,  Мінприроди, Мінфіну, НАЕР, ГоловКРУ, Укравтодору, Держлісгоспу, Держлікінспекції) рівень невідповідності проектів регуляторних актів вимогам та принципам регуляторної політики перевищив 30%.

З метою підвищення рівня відповідності проектів регуляторних актів вимогам та принципам державної регуляторної політики, усунення суперечностей, що виникають в процесі опрацювання проектів регуляторних актів , Держкомпідприємництвом та його  територіальними органами активно застосовувалась практика проведення узгоджувальних нарад, засідань «круглих столів» за участю розробників проектів регуляторних актів та представників суб’єктів господарювання.

Зокрема,  протягом 2009 року проведено ряд круглих столів з представниками фармацевтичної галузі (дистриб’ютори, представники аптечних мереж, фармацевтичних асоціацій тощо) стосовно редакцій проектів нормативних правових актів, розроблених Держлікінспекцією та спрямованих на врегулювання окремих питань фармацевтичного ринку, а саме, реєстрації та моніторингу цін на лікарські засоби, вилучення з обігу лікарських засобів, концептуального розвитку ринку лікарських засобів, надання звітності виробництва лікарських засобів; за участю представників асоціацій та суб’єктів господарської діяльності, які функціонують на ринку фармацевтичної продукції провадилось визначення проблемних питань галузі та обговорення необхідності внесення змін до низки нормативно-правових актів, які регулюють діяльність ринку фармацевтичної продукції та лікарських засобів.

Крім того, протягом року на рівні центральних органів виконавчої влади проведено понад 50 узгоджувальних нарад  з  розробниками проектів регуляторних актів, зокрема щодо проектів:

рішення НКРЗ «Про схвалення проекту Ліцензійних умов здійснення діяльності у сфері телекомунікацій з надання послуг фіксованого телефонного зв’язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв’язку: місцевого, міжміського, міжнародного»;

рішення НКРЗ «Про затвердження Основних вимог до договору про надання телекомунікаційних послуг» (за участю фахівців НКРЗ та ЗАТ «Український Мобільний Зв’язок»);

розпорядження Кабінету Міністрів України "Про затвердження переліку особливо важливих об’єктів нафтогазової галузі" (за участю фахівців Мінпаливенерго та НАК «Нафтогаз України»);

наказу Мінпромполітики «Про затвердження Правил технічної експлуатації залізничного транспорту промислових підприємств, Інструкції з руху поїздів і маневрової роботи на залізничному транспорті промислових підприємств, Інструкції з сигналізації на залізничному транспорті промислових підприємств" (за участю представників Асоціації «Укрвідтранс»);

наказу Мінтрансзв'язку України "Про затвердження Зразків протоколу перевірки технічного стану колісного транспортного засобу під час державного технічного огляду" (за участю фахівців МВС, ДП «Державний автотранспортний науково-дослідний і проектний інститут», Ради автомобілістів та авто перевізників при Кабінеті Міністрів України);

постанови Кабінету Міністрів України “Деякі питання державної реєстрації лікарських засобів” (за участю представників фармацевтичної галузі, МОЗу та Держлікінспекції);

спільного наказу МВС, Мінтрансзв'язку, Міносвіти та Мінпраці "Про затвердження Переліку вимог до закладів, що проводять підготовку, перепідготовку і підвищення кваліфікації водіїв транспортних засобів, та кваліфікаційних вимог до спеціалістів, які здійснюють таку підготовку" (за участю фахівців Департаменту ДАІ, Мінпраці, Мінтрансзв'язку, МОН, Ради автомобілістів та автоперевізників при Кабінеті Міністрів України, Товариства сприяння обороні України та заінтересованих суб’єктів господарювання);

постанови Кабінету Міністрів України “Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 09.08.05 р. №720" та Рішення НКРЗ "Про затвердження проекту Ліцензійних умов здійснення діяльності у сфері телекомунікацій з надання послуг фіксованого міжнародного, міжміського, місцевого телефонного зв’язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв’язку" (за участю суб’єктів господарювання на ринку телекомунікацій (Інтернет Асоціація України, ТОВ «Адаман-Телеком») та фахівців НКРЗ) та ін.

Регуляторна політика  у своєму арсеналі має не лише дієві механізми недопущення прийняття економічно недоцільних та неефективних регулювань, але й має ефективні інструменти усунення порушень вимог та принципів державної регуляторної політики у будь-який момент дії регулювання чи то шляхом застосовувати процедури  скасування регулювань, прийнятих в обхід регуляторних  процедур, чи то скасування або внесення змін до регуляторного акта за результатами здійснення заходів з відстеження результативності його дії.

З метою виявлення всього масиву регуляторних актів, прийнятих з порушення вимог регуляторного законодавства протягом 3-х років поспіль провадиться моніторинг набуття чинності регуляторних актів.

До позитивних наслідків проведення цієї роботи слід віднести зниження питомої ваги регуляторних актів, прийнятих без погодження з Держкомпідприємництвом та його територіальними органами  з 12,4% (або 141 регуляторного акта) у 2008 році до 9,4% (або 114 регуляторних актів) у 2009 році

При цьому, відповідне зниження характерне  як для центрального, так і для регіонального рівня. Так, за підсумками 2009 року питома вага проектів, прийнятих з відповідним порушенням  становить:  на центральному рівні  11,9% (проти 16,6%  у 2008 році), а на регіональному рівні – 5,9%  (проти 9% у 2008 році).

Крім того, у 2009 році на регіональному рівні  збереглась позитивна тенденція до скорочення кількості регіонів, в яких були виявлені факти прийняття регуляторних актів з відповідним порушенням.  Так, якщо у 2008 році факти прийняття регуляторних актів з відповідним порушенням були виявлені у  12 регіонах, то у 2009 році таких регіонів залишилось лише 8 (АР Крим, Житомирська, Львівська, Миколаївська, Одеська, Харківська, Чернівецька області та м.Київ).  

В межах усунення виявлених порушень станом на 15.02.2010 року на регіональному рівні скасовано 17 з 29 регуляторних актів, прийнятих без погодження з територіальними органами Держкомпідприємнцитва.

Протягом 2-х останніх років ще одним ефективним інструментом оптимізації  бази регулювання окремих сфер та галузей господарської діяльності виявилось проведення оцінки регуляторного клімату окремих галузей з подальшим напрацюванням пропозицій щодо лібералізації нормативно-правової та законодавчої бази регулювання в них.

Протягом 2009 року відповідне оцінювання провадилось у:

• сфері охорони здоров’я (фармацевтична галузь);

• сфері митного регулювання;

• в транспортній галузі (автомобільного, морського та залізничного);

• будівельній та ще ряді галузей .

Результатами проведення такої роботи стали розробка та прийняття низки нормативно-правових актів, які дозволили забезпечити:  

      У транспортній галузі:

1.  Удосконалення технологічних схем пропуску через державний кордон в морських торговельних портах автомобільних, водних та залізничних транспортних засобів перевізників і контейнерів, що переміщуються ними, в тому числі спрощенню митного оформлення та  процедур контролю в пунктах пропуску, приведенню їх до вимог Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої приєдналась Україна.

Запровадження вільної практики дозволу на захід судна закордонного плавання до порту та початок вантажних операцій без роботи комісії на борту судна призвело до зменшення обсягів контрольних та дозвільних процедур та прискорення обробки суден, збільшення пропускної спроможності морських портів України, отримання додаткових доходів підприємств морського транспорту за рахунок економії часу навантажувально-розвантажувальних робіт - постанова Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 р. № 279 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 24 грудня 2003 р. N 1989».

2. Збільшення пропускної здатності та ефективності використання потужностей контейнерних терміналів морських торговельних портів, автотранспортних засобів перевізників та залізничного рухомого складу, які здійснюють контейнерні перевезення, створить привабливі умови для іноземних перевізників та іміджу України як транзитної держави в цілому - постанова Кабінету Міністрів України від 2 квітня 2009 р. № 320 «Про затвердження Порядку переміщення товарів у пунктах пропуску через державний кордон, що розташовані на території морських портів України, під час контейнерних перевезень у прямому змішаному сполученні».

3. Збільшення пропускної здатності автошляхів міст, зменшення заторів на автошляхах, часу в дорозі та кількості шкідливих викидів, виключення зловживання у транспортній сфері, викликаних безпідставним обмеження швидкості руху на автошляхах України в залежності від типу автомобільних доріг - постанова Кабінету Міністрів України від 22.04.2009 № 395 «Про внесення змін до Правил дорожнього руху».

4. Спрощення процедур митного контролю та оформлення суднового постачання в пунктах пропуску через державний кордон, зменшення витрат часу митних органів на здійснення митного огляду суден - постанова Кабінету Міністрів України  від 5 серпня 2009р.  №846 «Про затвердження Порядку суднового постачання в морських і річкових портах України, відкритих для заходу суден закордонного плавання.

5. Створення сприятливих умов  для роботи суб’єктів господарювання, що здійснюють вантажні перевезення, шляхом  заборони відповідним підрозділам Державтоінспекції Міністерства внутрішніх справ України вимагати від водіїв юридичної особи або фізичної особи-підприємця інші документи, які не вказані в переліку, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні - постанова Кабінету Міністрів України від 21 травня 2009 р. № 515 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2009 р. № 207» тощо.

 У галузі митного регулювання:

1. Проведення екологічного контролю транспортних засобів та вантажу в пунктах пропуску через державний кордон виключно посадовими особами Державної екологічної інспекції та заборону залучення до здійснення контролю інших підприємств, установ, організацій. Відповідна заборона дозволила спростити проходження окремих технологічних операцій з екологічного, у тому числі радіаційного, контролю та скоротити час проходження митного оформлення транспортних засобів та вантажу в пунктах пропуску через державний кордон - постанова Кабінету Міністрів України від 21 травня 2009 року № 499 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України».

2. Спрощення проходження суб’єктами господарювання митного контролю у  пунктах пропуску через державний кордон України шляхом скорочення обов’язкового переліку документів, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України - постанова Кабінету Міністрів України від 21 травня 2009 р. № 521 «Про внесення змін до переліку документів, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України».         

3. Спрощення та оптимізацію процедури сертифікації та митного оформлення товарів, що ввозяться на митну територію України, зокрема, в частинах щодо уникнення подвійного трактування поняття контрольованих товарів, та зменшення навантаження на суб’єктів ЗЕД, а також підвищення ефективності застосування рішення органу із сертифікації, яке не базуватиметься на класифікації за кодами згідно з УКТЗЕД - постанова Кабінету Міністрів України від 21 травня 2009 р. № 492 «Про внесення змін до Порядку митного оформлення товарів, що ввозяться на митну територію України та підлягають обов'язковій сертифікації в Україні».

4. Усунення подвійного контролю якості енергоємних імпортних товарів, нових технологій, матеріалів на митному кордоні України шляхом відміни необхідності для митного оформлення продукції висновку експертизи з енергозбереження та як наслідок, зменшення можливостей для зловживань і корупційних дій з боку представників влади - постанова Кабінету Міністрів України від 21.05.2009 № 493 «Про  визнання таким, що втратив чинність, пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 15 липня 1998р.  №1094»

 У фармацевтичній галузі:

1. Збільшення відсоткових ставок на граничні постачальницько-збутові надбавки та граничні торговельні (роздрібні) надбавки, розповсюдження державного регулювання цін на лікарські засоби і вироби медичного призначення лише включені до Національного переліку основних лікарських засобів і виробів медичного призначення, а також на встановленні мінімального цінового обмеження застосування державного регулювання цін - постанова Кабінету Міністрів України від 25.03.2009 № 333 «Деякі питання державного регулювання цін на лікарські засоби і вироби медичного призначення».

2. Створення передумов для скорочення фінансових витрат під час митного оформлення товарів медичного призначення та оптимізацією шляхів розв’язання питань, пов’язаних із оподаткуванням та формуванням цінової політики, забезпечення медичних установ виробами медичного призначення, що не виробляються і Україні, але широко використовуються в медичної практиці. -  постанова Кабінету Міністрів України від 09.09.2009 № 963 «Про доповнення  переліку виробів методичного призначення, операції з продажу яких звільняються від обкладання податком на додану вартість».

У будівельній галузі:

1.          Вдосконалення процедур розроблення і надання замовникам технічних умов, визначення чітких і прозорих умов оплати цих робіт, врегулювання питань компенсації (відшкодування) витрат споживачів (інвесторів, замовників, забудовників) на будівництво (реконструкцію) відповідних інженерних мереж (споруд), обмеження періоду попередньої (авансової) оплати вартості обсягу електричної енергії плановими платежами терміном, не більше, як один місяць, тощо - розпорядження Кабінету Міністрів України від 9 вересня 2009 р. N 1139-р «Про деякі питання реалізації Закону України «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва» та впорядкування процедур видачі технічних умов  і визначення розмірів плати за їх видачу».

Загалом, протягом 2009 року в межах роботи по оцінюванню  регуляторного клімату в окремих галузях було розроблено та прийнято Урядом більш як 70 нормативно-правових актів. Зважаючи, що  розробці   відповідних  урядових рішень передувало опрацювання проблемних питань спеціально-створеними робочими групами, до складу яких входили представники зацікавлених міністерств та відомств, Держкомпідприємництва  і суб’єктів господарювання та їх громадських і професійних об’єднань, проведена робота стала ефективною альтернативою одноособовому перегляду регуляторних актів, яке провадиться органами виконавчої влади в межах роботи по відстеженню результативності їх дії.

Протягом 2009 року, Держкомпідприємництвом та його територіальним органами проводився системний аналіз здійснення центральними та місцевими органами влади заходів з відстеження результативності дії регуляторних актів.

Як засвідчили, результати проведеного аналізу у 2009 році здійснення заходів з відстеження результативності дії регуляторних актів проведено:

- на рівні центральних органів виконавчої влади стосовно 518 регуляторних актів (у 2008 році - стосовно 316 регуляторних актів);

-   на рівні місцевих органів виконавчої влади - стосовно 551 регуляторного акта місцевих органів виконавчої влади та 357 регуляторних актів, прийнятих органами місцевого самоврядування (у 2008 році  місцевими органами виконавчої влади відстеження було здійснено стосовно 539 регуляторних актів, органами місцевого самоврядування – 391 регуляторного акта).

Таким чином, при збереженні обсягів здійснення заходів з відстеження результативності дії регуляторних актів на регіональному рівні, на рівні центральних органів виконавчої влади у 2009 році відзначається істотне (більш як у півтори рази) збільшення обсягів проведення цієї роботи.

При цьому, на центральному рівні з 43 регуляторних органів, які виступали протягом року розробниками проектів регуляторних актів,  лише 2 регуляторними органами - Державним комітетом телебачення і радіомовлення та Національним агентством екологічних інвестицій України проігноровано вимогу Закону  щодо відстеження результативності дії регуляторних актів (для порівняння, у 2008 році таких регуляторних органів було 8).

Аналіз звітів, наданих центральними та місцевими органами влади за їх типами засвідчив, що протягом року здійснено:

-  757 базових відстежень результативності дії регуляторних актів (на центральному рівні – 346, на регіональному рівні - 411);

- 441 повторне відстеження результативності дії регуляторних актів (на центральному рівні – 92, на регіональному рівні - 349);

-  228 періодичних відстежень результативності дії  регуляторних актів (на центральному рівні – 80, на регіональному рівні - 148).

Відповідальне ставлення регуляторних органів до здійснення заходів з відстеження дозволяє провадити коригування або скасування будь якого регулювання без сторонньої допомоги, лише з урахуванням рівня досягнення цілей задекларованих під час розробки регуляторного акта .

Фактично ж на сьогоднішній день, як центральні так і місцеві органи виконавчої влади не використовують надане їм Законом право самостійно скасовувати або вносити зміни до неефективних, або недостатньо ефективних регуляторних актів.

Так, протягом 2009 року лише 11 центральними органами виконавчої влади (Мінфіном, НКРЗ, Держмитслужбою, Держфінпослуг, Мінпраці, Мінекономіки, Мінрегіонбудом, Мінжитлоколмунгоспом, ГоловКРУ, Мінприроди та Держатомрегулювання) та місцевими органами виконавчої влади 4 областей (Волинської, Донецької, Запорізької та Сумської)  за результатами відстеження було зроблено висновок про неефективність дії 22 регуляторних актів, що становить лише 2% від загальної кількості регуляторних актів, щодо яких здійснено відповідне відстеження.

В той же час,  лише територіальними органами Держкомпідприємництва за результатами опрацювання отриманих звітів про відстеження визнано не ефективною дію 40 регуляторних актів, що становить 4,4% від загальної кількості регуляторних актів, щодо яких здійснено відповідне відстеження.

В свою чергу,  аналіз 518 звітів про відстеження результативності дії регуляторних актів, наданих центральними органами виконавчої влади свідчить, що стосовно 70,7% регуляторних актів самі розробники не в змозі оцінити результати відстеження та ступінь досягнення  цілей, встановлених при прийнятті регуляторного акта.

Причина такого становища криється  у формальному підході як до обґрунтування доцільності запровадження регулювання, так і у здійсненні заходів з відстеження результативності дії регуляторних актів.

Зокрема, порівняльний аналіз звітів про відстеження результативності дії регуляторних актів та аналізів регуляторного впливу, підготовлених до проектів відповідних регуляторних актів, проведений у 2009 році засвідчив наступне:

при здійсненні заходів з відстеження результативності дії стосовно лише 57,7% регуляторних актів розробниками дотримано метод одержання результатів, визначений при здійсненні АРВ .

Так, 29 міністерствами та відомствами (ГоловКРУ,  Держкомархівом, Держгірпромнаглядом, Держкомземом, Держекспортконтролем, Держмитслужбою, Держфінпослуг, ДКЦПФР, ДПА, МВС, Мінжитлокомунгоспом, Мінагрополітики, Мінрегіонбудом, Мінекономіки, МКТ, Мінпаливенерго, Мінпраці, Мінприроди, Мінпромполітики, Мінфіном, Мінюстом, МОЗом, МНС, НАЕР, НКРЗ, ПФУ та  ФДМ) у 152 звітах про відстеження (або 30% від загальної кількості звітів, опрацьованих у 2009 році) метод одержання результатів змінено на статистичний. При цьому, на етапі   здійсненні АРВ до відповідних регуляторних актів методом одержання результатів визначалось -  проведення соціологічні опитувань, проведення моніторингу законодавчих актів,  розгляд пропозицій та зауважень, що надходять від суб’єктів   або метод одержання результатів в АВР взагалі був відсутній;

лише 22,5% звітів містили інформацію щодо даних та припущень, на основі яких провадилось відстеження результативності дії регуляторних актів;

лише  30,1% звітів містили інформацію щодо порівняльного аналізу фактичних значень показників результативності дії регуляторного акту  із значеннями прогнозних показників, визначених в АРВ.

У 41 звіті про відстеження результативності дії регуляторних актів, наданих 13 міністерствами та відомствами  (МНС, ФДМ, НКРЕ, Держфінпослуг, ДПА, Мінтранс, Держспоживстандартом, Мінагрополітики, Держкомзему, Мінпромполітики, Держимитслужби, Мінприроди та Мінсім’ямолодьспорту) методом одержання результатів  визначено – статистичний метод, при цьому при визначенні показників результативності зазначено, що кількісні показники визначити неможливо.

Крім того, було виявлено ряд порушень, допущених при проведенні відстеження результативності дії регуляторних актів. Так, майже  40%  відстежень  провадяться з порушенням термінів, 43,3% звітів оприлюднюються з порушенням 10 денного терміну проведення цієї роботи або не оприлюднюються взагалі, 58,6% звітів передаються до спеціально уповноваженого органу  з порушенням термінів, визначених Законом.

Підсумовуючи, можна констатувати, що протягом 2009 року в реалізації державної регуляторної політики збережено позитивні тенденції до підвищення кількісних показників дотримання вимог регуляторного законодавства.Разом з тим, при збереженні незадовільної якості виконання окремих вимог регуляторного законодавства, а саме, планування регуляторної діяльності, здійснення заходів з відстеження результативності дії регуляторних актів є загроза переведення цих вимог на рівень формального виконання. Такий стан речей сприятиме створенню  передумов для обмеження участі суб’єктів господарювання у регуляторному процесі, порушенню балансу інтересів держави, громадян  та суб’єктів господарювання при запровадженні нових регулювань та поверненню до практики оптимізації нормативно-правової бази регулювання господарської діяльності лише шляхом дерегулювання.