Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ND_2010.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
21.11.2018
Размер:
6.37 Mб
Скачать

1.3. Підтримка експортної діяльності малого та середнього бізнесу

Малому та середньому бізнесу належить важлива роль у забезпеченні сталого економічного зростання, підвищенні інноваційного та експортного потенціалу країни. Підприємства малого та середнього бізнесу в розвинутих країнах забезпечують більше половини ВВП, біля двох третин загальної кількості робочих місць, четверту частку експорту та прямих іноземних інвестицій. У розвинутих країнах проводиться цілеспрямована державна підтримка розвитку малого та середнього бізнесу, яка враховує галузеві та регіональні його особливості та виконує важливу роль у підвищенні його конкурентоспроможності.

Створення ефективної системи стимулювання експорту потребує визначення основних проблем українських експортерів. До них, зокрема, відносяться:

  • структура експорту характеризується домінуванням сировинних матеріалів та напівфабрикатів;

  • питома вага продукції з високою часткою доданої вартості у структурі українського експорту є незначною;

  • низький рівень інвестування в модернізацію експортоорієнтованих виробництв та нестача новітніх технологій;

  • високі ризики в проведенні експортних операцій;

  • жорсткі умови кредитування експорту для вітчизняних підприємств (високі відсоткові ставки та короткі терміни наданих кредитів);

  • недосконалість механізму відшкодування ПДВ для вітчизняних підприємств;

  • використання жорсткої грошово-кредитної політики, яка обмежує можливості формування обігового капіталу та інвестиційних ресурсів для розвитку підприємств.

У зв’язку з цим, доречно звернутися до зарубіжного досвіду побудови державної підтримки експортноорієнтованих підприємств, яка включає кредитування, страхування, надання експортних гарантій, підтримки венчурного інвестування. До джерел фінансування такої підтримки відносяться залучення державних коштів, ресурсів міжнародних фінансових організацій, капіталів приватних фірм.

Досвід Японії є цінним надбанням  стосовно найнижчих відсоткових ставок за кредитними операціями для МСП, в Італії надаються послуги підприємцям для провадження зовнішньоекономічної діяльності. Заслуговує уваги досвід Туреччини з підтримки та розвитку малих та середніх підприємств, та в створенні організованих промислових зон, що в свій час дало змогу залучити в країну численні іноземні інвестиції. В Чехії здійснюється підтримка експорту Чеським експортним банком, а також державною програмою "Підприємство та інновації" для підтримки малих та середніх підприємців. Досвід Словацької Республіки в підтримці та розвитку МСП, в тому числі експортної їх діяльності, є цінним для України в галузі гармонізації норм і стандартів, а також законодавчої бази до Європейського Союзу.

Позитивний зарубіжний досвід слід використовувати в Україні. Для цього, по перше, потрібно створення адекватної інституційної бази для повернення довіри експортерів до системи державного регулювання зовнішньоекономічних операцій. Важливим є також установлення конструктивного співробітництва між бізнесом та владою для  удосконалення та розвитку вітчизняного бізнес-середовища.

До практичних заходів зі здійснення експортної підтримки МСП відносяться:

  • дотримання вимог законодавства щодо відшкодування ПДВ, митного регулювання та захисту власності підприємців;

  • визначення пріоритетів в наданні державної експортної підтримки суб’єктам МСП з використанням наукоємних-, ресурсо- та енергозабезпечуючих інноваційних технологій;

  • впровадження дієвої системи кредитування та страхування експортних операцій;

  • використання нових інструментів кооперування малих, середніх і великих підприємств (кластеризації, субконтрактації);

  • надання належної інформаційної підтримки українським експортноорієнтованим МСП.

Вітчизняному експорту притаманна значна частка металопродукції, що обумовлює високий рівень залежності експорту від конкурентного становища українських виробників на зарубіжних ринках. В умовах зростання витрат вітчизняних підприємців через подорожчання енергоресурсів, використання застарілої технології, посилення фіскального тиску, обмеження доступу до кредитних ресурсів, їх експортний потенціал знижується. Загострилися також проблеми відповідності експортної продукції вимогам міжнародних стандартів, екологічної безпеки, соціальної відповідальності, її якості, сервісного супроводу.

Різкий спад експортної активності в період кризи в Україні був обумовлений певними чинниками, до яких, зокрема, відносяться: ускладнення фінансового становища експортерів через падіння світових цін та зростання витрат виробництва; підвищення вартості кредитних ресурсів та погіршення умов їх залучення для забезпечення фінансування підприємств-експортерів; проведення різкої девальвації національної валюти, посилення фіскального навантаження та зростання заборгованості держави з відшкодування ПДВ.

Не дивлячись на важливу роль експорту в забезпеченні поступального розвитку економіки, в нашій країні практично не здійснюється виважена, цілеспрямована державна підтримка експортних операцій вітчизняних підприємств. Як правило, вона обмежувалися коригуванням макроекономічного середовища з метою зменшення витрат експортерів (проведенням девальвації гривні, непрямим субсидуванням з використанням знижених тарифів та цін на енергетично-сировинні ресурси, наданням податкових преференцій тощо). Більшість із таких заходів надавалися непрозоро і були практично недоступними для експортерів, які не належали до базових галузей промисловості, насамперед – підприємствам малого й середнього бізнесу.

Вступ України до СОТ сприяв скасуванню низки торговельних обмежень для українського експорту, в тому числі – на ринку ЄС. Проте ці пом’якшення стосувалися насамперед базових галузей вітчизняного експорту. Відтак розвиток експортної діяльності відбувався стихійно, під впливом тенденцій зовнішньоекономічної кон’юнктури та в напрямку збереження традиційних векторів зовнішньоекономічної спеціалізації.

Протягом 2008-2009 рр. було розроблено низку програмних документів щодо сприяння розвитку експорту, зокрема: «План заходів із зменшення негативного сальдо у зовнішній торгівлі, «План заходів щодо адаптації української економіки до вимог СОТ», «План заходів з підтримання експортної діяльності малого та середнього підприємництва» . Проте, вони не набули практичного втілення.

Забезпечення зростання обсягів експорту та мінімізації дефіциту зовнішньої торгівлі вимагає активізації державної політики зміцнення конкурентоспроможності українських товаровиробників, диверсифікації товарної та географічної структури експорту, розширення спектру підприємств, залучених до проведення зовнішньоекономічної діяльності. Створення належних умов для їх реалізації досягається в ході прийняття та виконання узгоджених, спільних рішень владних структур, політичних та громадських організацій.

Рис. 1.1 Товарна структура основних операцій в Україні (січень-червень 2009 р.)

Джерело: ДП "Держзовнішінформ"

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]