Лекція №3 Тема: Договір поставки, договір контрактації сільськогосподарської продукції, договір постачання енергетичними та іншими ресурсами, договір міни.

План:

1. Договір поставки.

2. Договір контрактації сільськогосподарської продукції.

3. Договір постачання енергетичними та іншими ресурсами.

4. Договір міни.

1. Договір поставки.

За договором поставки продавець ( постачальник) зобов’язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницької діяльності або у інших цілях, не пов’язаних з особистим , сімейним , домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар сплатити за нього певну суму грошей (Ст.712 ЦК).

Договір поставки - один з найбільш широко застосовуваних у підприємницької діяльності договорів і є різновидом договору купівлі-продажу. Договір є консенсуальним, двостороннім , оплатним. Форма договору письмова, укладення договору підтверджується окремими листами, телеграмами тощо. Сторонами є постачальник і покупець, якими є суб’єкти підприємницької діяльності ( фізичні та юридичні особи). Предметом договору є товар,призначений для підприємницької діяльності або інших цілей, не пов’язаних з особистим, спільним , домашнім споживанням.

До цього договору застосовуються положення договору купівлі – продажу, тому істотними умовами договору є: предмет договору, кількість продукції, що постачається, асортимент, якість, строки поставки, порядок розрахунків тощо.

Договір поставки відрізняється від договору купівлі – продажу:

• правовим статусом постачальника;

• метою придбання товару;

• моментом укладення договору та його виконання;

• поставкою неоднорідного товару оптом;

• укладенням договору на тривалий строк.

Термін поставки визначається в договорі і може бути визначений по – різному, наприклад, шляхом вказівки конкретної дати ( день чи місяць), періодів поставки протягом терміну дії договору.

Правове регулювання здійснюється ст..712 ЦК, ст.264 – 271ГК, Положенням про поставку продукції виробничо-технічного ризначення, Положенням про поставку товарів народного споживання, Інструкцією про прийомку товарів за якістю і Інструкцією про прийомку товарів за кількістю.

Необхідно виділити поставку товарів для державних потреб. Державний контракт укладається замовником від імені держави, а Кабінет Міністрів виступає гарантом виконання з боку держави умов контракту. Держзамовлення формується Кабінетом Міністрів України, міністерствами, відомствами та іншими центральними органами виконавчої влади. Загальні правові та економічні засади формування, розміщення і виконання таких замовлень здійснюється на підставі ЗУ “ Про поставки продукції для державних потреб”. При неналежному виконанні або невиконанні такого контракту з винної сторони стягуються передбачені контрактом неустойка , а також збитки.

За порушення умов договору сторони несуть відповідальність, передбачену договором або законом.