Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ЛЕКЦії цивільне особлива нове.doc
Скачиваний:
43
Добавлен:
16.11.2018
Размер:
847.87 Кб
Скачать

Лекція № 16

Тема: Управління майном.

План:

1. Поняття договору управління майном.

2. Права та обов’язки управителя. Здійснення управління майном.

3. Відповідальність управителя майном.

1. Поняття договору управління майном.

За договором управління майном одна сторона ( установник управління) передає другій стороні (управителеві) на певний строк майно в управління, а друга сторона зобов’язується за плату здійснювати від свого імені управління цим майном в інтересах установника управління або вказаної ним особи (вигодонабувача) (ст.1029 ЦК).

Договір є оплатним, двостороннім і реальним. Предметом договору є майно, що можливо відокремити та використовувати для здобуття будь – якої користі. Це може бути єдиний майновий комплекс, нерухома річ, цінні папери, майнові права та інше майно. Не може бути самостійним об’єктом управління грошові кошти, крім випадків, коли це передбачено законом ( наприклад, ст.32ЦК встановлює, що за наявності достатніх підстав суд за заявою батьків, піклувальника може обмежити право неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїм заробітком).

Майно, передане в управління, має бути відокремлено від іншого майна, має обліковуватися в управителя на окремому балансі. Форма договору – письмова, щодо управління нерухомим майном – письмова, нотаріально засвідчена. Передача нерухомого майна та підприємства, як майнового комплексу, здійснюється за катом, який підписується обома сторонами.

Сторонами є установник управління і управитель.

Установник управління є власником майна, виключенням з цього є випадки, передбачені ч. 2-5 ст. 1032 ЦК. Установником управління може бути 1 особа і декілька осіб, якщо вони є власниками майна на праві спільної власності чи загальної. У разі переходу права власності на майно від установника управління до іншої особи, договір управління майном не припиняється, крім випадків, коли право власності на майно переходить внаслідок звернення на нього стягнення.

Управителем може бути суб’єкт підприємницької діяльності, тому що у більшості випадків управління потребує спеціальних навичок. Не може бути управителем орган державної влади, орган влади АР Крим або орган місцевого самоврядування, якщо інше не встановлено законом. Не можуть бути управителем і вигодонабувач. Управитель діє без довіреності. Договір управління майном може засвічувати виникнення в управителя права довірчої власності на отримане майно. законом чи договором управління майном можуть бути передбачені обмеження права довірчої власності управителя (ч. 2 ст. 1029 ЦК).

Істотними умовами договору є:

- перелік майна, що передається в управління;

- розмір і форма плати за управління майном.

Якщо управитель діє на безоплатних підставах, то істотною умовою є перша. Сторони самостійно визначають строк дії договору, а якщо в договорі це не визначено, то вважається, що договір укладений на 5 років.

  1. Права та обов’язки управителя. Здійснення управління майном.

Зміст договірного правовідношення з управління майном складають права та обов’язки його суб’єктів. Зміст правовідносин поділяють на юридичний та фактичний.

Юридичний зміст – це суб’єктивні права та обов’язки, а фактичний зміст – це конкретні дії суб’єктів з реалізації суб’єктивних прав та обов’язків.

Права управителя:

  1. з метою забезпечення стабільності управління майном – вимагати усунення будь – яких порушень його прав на майно, що перебуває в йоуправлінні;

  2. право на плату ;

  3. право на відшкодування необхідних витрат, яких він зазнав при управлінні майном;

Обов’язки управителя:

  1. здійснювати управління майном відповідно до умов договору;

  2. управляти майном особисто, крім випадків коли передача управління іншій особі зумовлена договором або цього вимагають інтереси установника управління або вигодонабувача у разі неможливості отримати в розумній строк відповідні вказівки установника управління (ст. ст. 1038, 1041 ЦК);

  3. отримати згоду установника управління на відчуження майна, переданого в управління, або укладання щодо нього договору застави (ст.1037 ЦК).

Договором можуть бути передбачені додаткові обмеження на відчуження окремих об’єктів.

Управитель зобов’язаний вести облік майна, переданого в управління і відображати у ньому операції, пов’язані з цим майном. Зберігати майно, використовувати його за призначенням, а після закінчення управління подати звіт. Управитель не має права отримувати доходи в своїх інтересах і іншим способом користуватися вигодами від майна, за виключенням винагороди, передбаченої договором.

Повноваження управителя:

- самостійно визначати і здійснювати необхідні дії по використанню майна з метою отримання найбільшої вигоди;

- самостійно розподіляти доходи, якщо інше не передбачено договором.

Управитель не вправі використовувати майно для оплати боргів, які не мають відношення до управління цим майном. Управитель вправі вимагати усунення будь – якого порушення прав, він може пред’явити позов про визнання свого права на це майно, витребувати його з чужого незаконного володіння тощо.

Управитель управляє майном особисто, крім випадків, встановлених ст. 1041 ЦК ( тобто передачі цього права іншій особі), при вчиненні правочинів він зобов’язаний повідомляти особу, з якою вчиняю правочин, що він є управителем, а не власник майна. Управитель вправі управляти майном яке передано в заставу, про це установник управління повинен обов’язково попередити управителя, якщо він не попередить управителя, а останній не знав і не міг знати про це, він має право вимагати розірвання договору і виплати належної йому плати відповідно до строку управління.

Управитель може доручити управління майном іншій особі, але від імені управителя, якщо це передбачено договором або цього вимагають інтереси установника управління або вигодонабувача у разі неможливості отримати в розумній строк відповідно до вказівок установника управління. Управитель в цьому разі відповідає за дії особи, якої він передав управління майном.

Звершення стягнення на майно, передане в управління, за вимогою кредитора установника управління не допускається, крім випадку визнання установника управління банкрутом або звернення стягнення за вимогою заставодержателя на майно, що є предметом застави.

3. Відповідальність управителя майном. Припинення договору.

Відповідальність управителя, що є підприємцем, ґрунтується на початках ризику. Він несе відповідальність за завдані збитки, якщо не доведе, що збитки завдані внаслідок непереборної сили чи дій вигодонабувача або установника управління. Якщо управителем є громадянин, який не є підприємцем або неприбуткова організація, х відповідальність будується на початках вини. Відповідальність управителя обмежується упущеною вигодою за час управління майном перед вигодонабувачем і перед установником управління – у вигляді відшкодування збитків.

Відповідальність управителя може бути солідарною за таких умов :

  1. за боргами, що виникли внаслідок здійснення управлінні при недостатньої вартості предмета управлінні для задоволення вимог кредиторів;

  2. у разі вчинення правочинів з перевищенням наданих йому повноважень або встановлених обмежень, за умови добросовісності третіх осіб.

Договір управління майном припиняється на таких підставах (ст.1044 ЦК):

  1. загибелі майна, переданого в управління;

  2. заяви однієї зі сторін про припинення договору внаслідок спливу його строку;

  3. смерті фізичної особи – вигодонабувача або ліквідації юридичної особи – вигодонабувача, якщо інше не встановлено законом чи договором;

  4. відмови вигодонабувача від одержання вигоди за договором;

  5. смерті фізичної особи, що є управителем, визнання її недієздатною, обмеженою у дієздатності, безвісно відсутньою або банкрутом;

  6. відмови управителя або установника управління від договору у зв’язку з неможливістю управителя здійснювати управління майном;

  7. відмови установника управління від договору з іншої причини, за умови виплати управителю плати, передбаченої договором;

  8. визнання фізичної особи – установника управління банкрутом;

  9. повного завершення виконання;

  10. дострокового припинення управління майном, якщо це не передбачено цим договором або за рішенням суду.

У разі відмови однієї сторони від договору вона має повідомляти другу сторону про це за 3 місяця до припинення договору, якщо договором не встановлений іншій строк.

Контрольні запитання:

  1. Поняття договору управління майном та сторони договору.

  2. Предмет договору, форма договору, істотні умови договору.

  3. Права та обов’язки управителя.

  4. Здійснення управління майном.

  5. Відповідальність управителя.

  6. Припинення договору.

Рекомендована література:

1.Цивільний кодекс України від 16.01.2003. //Відомості Верховної Ради України. – 2003. - №40-44

2. Я. Шевченко. Цивільне право України: Особлива частина. Академічний курс. Підручник. - Київ: Видавничий дім., 2003.

3. Є.О Харионов. Цивільне право України. Підручник. / Харитонов Є.О. О.І. Харитонов О.І., Старцев О.В. – Київ: видавництво Істина, 2009.