1. Відмінність позадоговірної відповідальності від договірної.

Договірна і позадоговірна відповідальність відрізняються наступними ознаками:

1) позадоговірна відповідальність виникає з імперативних норм, що виключає можливість їх зміни на розсуд сторін і спрямована на боротьбу з правопорушеннями та усунення наслідків правопорушень;

2) позадоговірна відповідальність виникає із правоохоронних відносин, а договірна - із регулятивних ;

3) основним принципом деліктного зобов’язання є принцип повного відшкодування шкоди, зменшення розміру відшкодування шкоди може відбуватися як виняток і лише за рішенням суду; в договірних зобов’язаннях розмір відшкодування збитків може бути обмеженим як умовами договору так і за законом ;

4) шкода є обов’язковою умовою виникнення позадоговірної відповідальності, відповідальність за порушення договору, якщо він забезпечений неустойкою, може натупати навіть і за відсутності збитків у майновій сфері кредитора;

5) деліктні зобов’язання не знають відповідальності за чужу вину, навіть якщо батьки несуть відповідальність за шкоду , заподіяну їх неповнолітніми дітьми, має бути доказана вина батьків у правопорушенні, що сталося. Договірна відповідальність може застосовуватися до боржника з правопорушення, скоєно 3 особою ( гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов’язань боржником).

6) відшкодування шкоди в позадоговірних зобов’язаннях, як правило, відбувається на солідарних засадах, що викликано необхідністю створення більших гарантій відшкодування шкоди, заподіяної поза договором, у договірної – використовується часткова відповідальність, яка викликана потребою справедливого розподілу обсягів відповідальності до кожного з правопорушників відповідно до вини кожного у скоєному правопорушенні;

7) при відповідальності за договором, як і при позадоговірної відповідальності , законодавство виходить з принципу наявність вини контрагента, або особи, яка заподіяла шкоду.

3. Система зобов’язань з відшкодування шкоди.

Система зобов’язань з відшкодування шкоди ґрунтується на принципі повного відшкодування шкоди ( генерального делікту), за винятком випадків, передбачених законодавством. Класифікація зобов’язань з відшкодування шкоди може бути проведена:

1. За суб’єктами – залежно від того, ким заподіяно шкоду , а також залежно від особи потерплого ( держава, територіальна громада, фізична чи юридична особа).

2. За об’єктом зобов’язання з відшкодування шкоди - шкода заподіяна особі чи майну потерпілого;

3. За окремими умовами відповідальності:

- зобов’язання, що виникають про винному заподіянні шкоди;

- зобов’язання, виникнення яких не залежить від вини.

Сфера їх дії точно визначена законом, що виключає можливість застосування аналогій або розширеного тлумачення щодо спеціальних деліктів. За відсутності спеціального делікту завжди застосовується загальна норма. Прикладами спеціальних деліктів є:

1) відшкодування шкоди, завданої фізичній або юридичній особі органом державної влади, органом влади АР Крим або органом місцевого самоврядування, їх посадовими або службовими особами ( ст. 1173,1174, 1175,1176 );

2) відшкодування юридичною або фізичною особою шкоди, завданої їхнім працівником чи іншою особою (ст. 1172ЦК). Безпосереднім заподіювачем шкоди в цьому випадку є:

- працівник (службовець); - підрядник;

- учасник (член) підприємницького товариства чи кооперативу.

Однак відповідальність покладена на:

- юридичну або фізичну особу, з якою він перебуває у трудових відносинах;

- замовника за цивільно – правовим договором підряду;

- підприємницькі товариства, кооперативи, учасником (членом) яких він є. Суб’єкт відповідальності має право зворотної вимоги (регресу) до безпосереднього заподіювача.

3) відшкодування шкоди, завданої малолітньою, неповнолітньою особою або фізичною особою, цивільна дієздатність якої обмежена (ст. 1178 - 1186 ЦК).

4) відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки (ст.1187 , 1188ЦК).

5) відшкодування ядерної шкоди (ст.1189ЦК).

6) відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю ( ст.1195 –1208 ЦК).

7) відшкодування шкоди, завданої внаслідок недоліків товарів, робіт ( послуг) (ст. 1209 –1211 ЦК).

Окремо виділені зобов’язання щодо набуття , збереження майна без достатньої правової підстави. Особа, яка набула без достатньої правової підстави , зобов’язана повернути потерпілому це майно незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Предметом вимоги можуть бути лише речі, визначені родовими ознаками, майнові права, гроші, цінні папери на пред’явника. Вказані положення застосовуються також до вимог про:

- повернення виконаного за недійсним правочином;

- витребування майна власником із чужого незаконного володіння;

- повернення виконаного однією із сторін у зобов’язанні;

- відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула або зберегла майно у себе за рахунок іншої особи.

Відшкодуванню підлягають і доходи, набути від цього майна. особа, яка набула майно або зберегла його має право на відшкодування витрат на його утримання. Не підлягає поверненню безпідставно набуті :

1) заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичної особі як засіб до існування, якщо виплата проведена фізичною чи юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності набувача;

2) інше майно, якщо це встановлено законодавством.

Також окремими ст. 1167, 1168 ЦК регулюються питання відшкодування моральної шкоди.

Контрольні запитання:

1. Поняття зобов’язань з відшкодування шкоди, їх ознаки та підстави виникнення.

2. Відмінність позадоговірної відповідальності від договірної.

2. Система зобов’язань з відшкодування шкоди.

Рекомендована література:

1. Цивільний кодекс України від 16.01.2003. //Відомості Верховної Ради України. – 2003. - №40-44

2. Закон України “ Про цивільну відповідальність за ядерну шкоду та її фінансове забезпечення” від 13.12.2001 //Відомості Верховної Ради України – 2002 - №14 ст.96

3. Закон України " Про порядок відшкодування шкоди , заподіяної громадянинові незаконними діями органів дізнання , оперативного слідства , прокуратури та суду" від 1.12.94р. //Відомості Верховної Ради України. – 1995р. - № 1. – Ст. 1.

4. Я. Шевченко. Цивільне право України: Особлива частина. Академічний курс. Підручник. - Київ: Видавничий дім., 2003.

5. Є.О Харитонов. Цивільне право України. Підручник. / Харитонов Є.О. О.І. Харитонов О.І., Старцев О.В. – Київ: видавництво Істина, 2009.

6. Іваненко Л.М., Дзера О.В. особливості відшкодування моральних збитків, заданих покупцеві внаслідок придбання товару низької якості // Академія правових наук України. Інститут приватного права і підприємництва. Мале підприємництво і менеджмент в Україні : збірник наукових праць. – К., 1997. –с.195 –202/