- •Розділ 1 методологічні підвалини соціальної філософії
- •1. До питання про зміст поняття «соціальне»
- •2. Соціально-гуманітарні науки і філософія
- •3. Об’єкт і предмет соціальної філософії
- •Розділ 2 генеза соціально-філософської думки
- •1. Витоки соціально-філософської думки
- •2. Соціально-філософські погляди мислителів середньовіччя і епохи Відродження
- •3. Соціально-філософська думка
- •XVII – першої половини XIX ст.Ст.
- •4. Розвиток соціальної філософії у другій половині XIX – XX ст.Ст.
- •5. Становлення і розвиток соціально-філософської думки в Україні
- •Розділ ііі. Основні поняття соціальної філософії
- •1. Соціальне буття.
- •2. Діяльність.
- •3. Соціальний простір і соціальний час.
- •Розділ IV. Людина. Суспільство. Влада.
- •Феномен людини.
- •2. Що таке суспільство.
- •3. Взаємозв’язок «людина –суспільство» як закономірність розвитку соціального.
- •4. Влада.
- •Розділ V. Соціальний розвиток
- •1. Соціальний розвиток: сутність і зміст поняття.
- •2. Інтереси і потреби.
- •3. Суб’єкти соціального розвитку.
- •Розділ VI. Історичний процес і його особливості
- •1. Поняття історичного процесу.
- •2. Взаємозв'язок об'єктивного і суб'єктивного в історичному процесі.
- •3. Взаємозв'язок форми і змісту, явища і сутності в історичному процесі.
- •4. Історична необхідність і історична випадковість.
- •5. Історичний закон і історична закономірність.
- •6. Взаємозв'язок минулого, сьогодення і майбутнього в історичному процесі. Проблема суспільного прогресу.
- •1. Загальне й особливе в соціальному пізнанні.
- •2. Інтегруючий принцип соціального пізнання.
- •3. До питання про методи соціального пізнання.
- •Розділ vііі. Суспільна свідомість
- •1. Сутність суспільної свідомості та її структура.
- •2. Основні форми суспільної свідомості.
- •А) Моральна свідомість
- •В) Політична свідомість
- •Г) Правосвідомість
- •Д) Естетична свідомість
- •Є) Наукова свідомість
- •Ж) Філософська свідомість
- •Іх розділ соціальні діагностика, прогнозування та проектування
- •9.1. Сутність соціальної діагностики
- •2. Методологічні принципи соціального прогнозування
- •Цитована література Розділ 9. Соціальні діагностика, прогнозування та проектування
- •Цитована література Розділ I. Методологічні підвалини соціальної філософії
- •Розділ ііі. Основні поняття соціальної філософії
- •Розділ IV. Людина. Суспільство. Влада.
- •Розділ V. Соціальний розвиток
- •Розділ VI. Історичний процес і його особливості
- •Розділ VII. Суспільна свідомість
- •Розділ VIII. Соціальне пізнання
- •Розділ іх. Соціальні діагностика, прогнозування та проектування
- •Наукове видання
Розділ VI. Історичний процес і його особливості
Різноманіття соціальних суб'єктів, форм людської діяльності, що протікає до того ж в різних умовах, обумовлює надзвичайно складну динаміку соціального розвитку, розвитку того або іншого соціального організму. І результати, якими характеризується та або інша діяльність, також відрізняються своїм різноманіттям. Серед них є немало таких, які роблять украй незначний вплив на сутнісні характеристики соціального організму, не залишаючи скільки-небудь помітного сліду в його історії. Проте є і такі які приводять до якісних змін соціального організму, накладають відбиток на його сутнісні характеристики, обумовлюючи, таким чином, історичний процес.
1. Поняття історичного процесу.
Всякий процес (від латин. processus — проходження, просування) є сукупність подій, станів, змін, яка має певну цілісність і спрямованість1. Будучи взаємозв'язаними один з одним складники процесу виконують різні функції: одні з них грають роль утворюючих, виступаючи таким чином як початковий пункт процесу, або його наслідків; інші – умов, що забезпечують перетворення початкового пункту на наслідок. Таким чином, будь-який процес являє собою ряд послідовно змінюючих один одного станів досліджуваного об'єкту, що перебуває в розвитку, в їх взаємозв'язках, взаємопереходах попереднього і подальшого.
Як і всякий інший процес, процес історичний з'являється у вигляді ряду станів соціального організму, що перебуває в розвитку, які послідовно змінюють один одного — історичних станів. Незалежність становлення, існування і розвитку соціальних організмів від волі і свідомості, утворюючих їх людей обумовлює об’єктивність історичного процесу.
Перераховані ознаки мають важливе значення для характеристики історичного процесу. Проте, будучи властивими і іншим соціальним процесам, вони ще не розкривають суті феномену, що цікавить нас. Це стає можливим лише за допомогою виявлення особливостей його формування і специфіки утворюючих його частин.
Кажучи про особливості історичного процесу, на наш погляд, слід, перш за все, виділити специфіку його детермінованості. Серед соціальних процесів можна виділити іманентні, джерело яких міститься в самому організмі, і такі, які визначаються дією зовнішніх сил. Історичний процес обумовлюється дією причин внутрішнього порядку, що грають визначальну роль в розвитку соціального організму. Зовнішні ж чинники, хоча деколи і можуть обумовлювати якісні зміни в ньому, носять випадковий характер, відіграючи роль допоміжних.
Далі. Розвиток соціальних організмів – будь то певний клас, конкретне суспільство або людство в цілому, – з'являється як складноорганізована система економічних, політичних, соціальних і духовних процесів, що характеризують все різноманіття життєдіяльності того або іншого соціального організму. Будучи обумовленою різними чинниками як внутрішнього, так і зовнішнього порядку, кожен з позначених процесів відображає певну сторону життєдіяльності соціального організму і, як такий, характеризується певною самостійністю. При необхідності можна вичленувати і піддати аналізу, скажімо, процес економічного розвитку України або будь-якої іншої країни, що утворилася після розпаду СРСР, країн Європейського континенту, Америки. Азії, Африки. Проте при цьому не можна забувати, що і сам даний процес, і його конкретний стан не можуть бути правильно зрозумілими поза зв'язком з процесами політичного соціального і духовного розвитку. Вони, з одного боку, відіграють роль основних утворюючих історичного процесу, а, з іншого, самі інтегровані в історичний процес і детермінуються ним. Властивість служити інтегратором всіх соціальних процесів, притаманних суспільствам, класам або людству в цілому - друга з важливих особливостей історичного процесу.
Якщо друга особливість історичною процесу пов'язана із специфікою його утворюючих, то третя – з наслідком їх дій – історичних станів. Під історичним станом ми розуміємо не всю сукупність властивостей і стосунків, притаманних даному соціальному організму в конкретний період його становлення і розвитку, а лише ту частину, в якій знаходить своє вираження стан сутності соціального організму. Йдеться, перш за все, про характер економічних і пов'язаних з ними політичних, соціальних і духовних, ідеологічних відносин.
Саме виявлення характеру вказаних відносин, тобто історичного стану, його змін дозволяє, з одного боку, фіксувати наявність самого історичного процесу в його цілісності, а з іншого – формує можливість адекватного відображення того або іншого явища, що мало місце у минулому різними формами суспільної свідомості, визначати спрямованість історичного процесу.
Виходячи з вищевикладеного, історичний процес уявляється правомірним визначити як одне з основних понять соціальної філософії і філософії історії, що позначає сукупність послідовно змінюючих одне одного історичних подій і станів, які об’єктивно склалися, і в якій знаходить свій вираз маюча певну спрямованість зміна суттєвих властивостей і відношень, притаманна перебуваючому у розвитку соціальному організму.
Складна структура соціального організму, що перебуває у розвитку, обумовлює відносну самостійність складових елементів історичного процесу в межах цілого. Йдеться, по-перше, про вищезазначені процеси, в яких відбиваються різні сторони життєдіяльності соціальних організмів а по-друге, про історичні події і стани. Вони можуть розглядатися як відносно самостійні. Проте при цьому не можна забувати, що одночасно вони є невід'ємними частинами історичного процесу, органічно взаємозв'язаними один з одним, що обумовлюється цілісністю соціального організму, який перебуває в розвитку.
Усвідомлення даної обставини служить початковим пунктом, що дозволяє осягнути діалектику історичного процесу, виявити її специфіку.