Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Шпора теорія права.doc
Скачиваний:
4
Добавлен:
09.11.2018
Размер:
270.34 Кб
Скачать

46. Поняття, структура і види правових відносин

Правові відносини -це специфічні вольові суспільні відносини, що виникають і здійснюються на основі норм права, учасники яких взаємо­пов'язані суб'єктивними правами та юридичними обов'яз­ками. Існуючі в суспільстві правовідносини, залежно від їх пев­них ознак, поділяють на кілька видів.

За функціональною спрямованістю норм права, на основі яких вони виникають, правовідносини поділяються на:

- регулятивні, в яких поведінка суб'єкта повністю відповідає приписам норм права, тобто є правомірною;

- охоронні, які виникають з факту неправомірної поведін­ки суб'єктів як негативна реакція держави на таку поведінку.

За рівнем індивідуалізації суб'єктів:

- відносні, в яких точно визначені права і обов'язки всіх учасників як уповноважених, так і зобов'язаних. Так, відносною є купівля-продаж, у межах якої права і обов'язки сторін (продавця і покупця) визначені вичерпно й однозначно;

- абсолютні, в яких визначена лише одна уповноважена сторона, яка є носієм певного суб'єктивного права, а всі інші суб'єкти визнаються зобов'язаними не заважати здійсненню уповноваженим своїх прав. Прикладом можуть бути відно­сини власності, в яких завжди точно визначений власник певних об'єктів, а абсолютно всі інші суб'єкти визнають­ся зобов'язаними поважати і не перешкоджати здійсненню прав власника.

За галузями норм права правовідносини поділяють за­лежно від того, до якої галузі права належить норма, що є підставою для виникнення правовідносини:

  • конституційно-правові,

  • адміністративно-правові,

  • кримінально-процесуальні та ін.

За кількістю суб'єктів правовідносини бувають:

  • прості, що відбуваються лише між двома суб'єктами (сторонами), наприклад купівля-продаж, де сторонами є продавець і покупець;

  • складні, учасниками яких є три і більше суб'єктів (сто­рін), наприклад судове засідання, сторонами якого можуть бути суд, обвинувачений, захисник, обвинувач, свідки, екс­перти та ін.

За розподілом прав і обов'язків між суб'єктами:

  • односторонні, в яких кожна сторона відносно іншої має або лише права, або лише обов'язки (наприклад накладання штрафу за не оплату проїзду у міському транспорті);

  • двосторонні, в яких кожна із сторін має як права, так і обов'язки (наприклад навчання студента у вищому навчаль­ному закладі).

За характером дій зобов'язаного суб'єкта:

  • активні, в яких зобов'язаний суб'єкт мусить вчинити певні дії;

  • пасивні, в яких зобов'язаний суб'єкт повинен утрима­тись від вчинення певних дій.

За волевиявленням сторін:

- договірні, для виникнення яких необхідне волевиявлення (згода) як уповноваженої, так і зобов'язаної сторони (на­приклад договір найму житлового приміщення);

- управлінські, для виникнення яких досить волевиявлення лише уповноваженої сторони (наприклад накладення адмі­ністративного стягнення).

Склад правовідносин - це комплексне поняття, що характеризує правовідносини з точок зору їх змісту, суб'єк­тів і об'єктів. Склад (структуру) правовідносин можна представити такою схемою: Юридичний факт; Суб'єкти; Юридичний зміст; Об'єкти;