- •Предмет загальної теорії права. Місце загальної теорії права в системі юридичних наук.
- •2. Функції теорії держави і права
- •3. Методи загальної теорії права
- •4. Ознаки і поняття права як регулятора суспільних відносин
- •5. Право в системі інших регуляторів суспільних відносин
- •6. Цінність і функції права
- •7. Поняття праворозуміння. Причини плюралізму у праворозумінні
- •8.Позитивістська концепція розуміння права
- •9. Природна концепція розуміння права
- •10.Нормативістська концепція розуміння права
- •11. Марксистська концепція розуміння права
- •12. Соціологічна концепція розуміння права
- •13. Історична концепція розуміння права
- •14. Психологічна концепція розуміння права
- •15. Інтегративна концепція розуміння права
- •16. Поняття і значення основних прав людини
- •17. Види основних прав людини
- •18. Покоління прав людини
- •19. Індивідуальне і колективне в правах людини
- •20. Поняття і значення принципів права , загальна класифікація принципів права
- •21. Справедливість як принцип права: коротка характеристика
- •22. Рівність як принцип права: коротка характеристика
- •23. Свобода як принцип права: коротка характеристика
- •24. Гуманізм як принцип права: коротка характеристика
- •25. Поняття і ознаки норми права
- •26. Структура норми права
- •27. Види норм права
- •28. Співвідношення норми права і статті нормативно-правового акту
- •29. Поняття, ознаки джерела права і форми права
- •30. Нормативно-правовий акт як форма права. Нормативно-правовий акт в Україні
- •31. Нормативно-правовий договір як форма права. Нормативно-правовий договір в Україні
- •32. Судовий прецедент як форма права. Судовий прецедент в Україні
- •33. Правова доктрина як форма права. Правова доктрина в Україні
- •34. Правовий звичай як форма права. Правовий звичай в Україні
- •35. Правотворчість як остання стадія правоутворення
- •36. Види правотворчості
- •37. Принципи правотворчості
- •38. Поняття і структурні елементи системи права
- •39. Галузі права та інститути права
- •40. Матеріальне і процесуальне право
- •41. Публічне і приватне право
- •42. Міжнародне і національне право
- •43. Поняття і структурні елементи системи законодавства
- •44. Систематизація законодавства: поняття та види
- •45. Дія нормативно-правового акту у часі, просторі, за колом осіб
- •46. Поняття, структура і види правових відносин
- •47. Суб'єкти правових відносин
- •48. Суб'єктивні права і юридичні обов’язки як елементи правовідносин
- •49. Об'єкти правових відносин
- •50. Юридичні факти
- •51. Поняття і форми реалізації норм права
- •52. Застосування норм прав як особлива форма реалізації
- •53. Основні стадії процесу застосування норм права
- •54. Акти застосування норм права
- •55. Прогалини у законодавстві: види, причини
- •56. Аналогія закону і аналогія права
- •57. Тлумачення норм права: поняття і необхідність
- •58. Види тлумачення норм права
- •59. Мовний спосіб тлумачення норм права
- •60. Системний спосіб тлумачення норм права
- •61. Логічний спосіб тлумачення норм права
- •62. Історичний спосіб тлумачення норм права
- •63. Цільовий спосіб тлумачення норм права
- •64. Поняття, причини і види юридичних колізій
- •65. Способи подолання юридичних колізій
- •66. Правосвідомість: поняття, структура, види
- •67. Правовий ідеалізм і правовий нігілізм
- •68. Поняття і ознаки правомірної поведінки
- •69. Класифікація видів правомірної поведінки
- •70. Поняття і ознаки законності
- •71. Правопорядок: поняття, ознаки
- •72. Гарантії законності і правопорядку
- •73. Поняття і ознаки правопорушень
- •74. Види правопорушень
- •75. Причини правопорушень
- •76. Поняття і ознаки юридичної відповідальності
- •77. Види юридичної відповідальності
- •78. Цілі юридичної відповідальності
- •79. Принципи юридичної відповідальності
- •80. Поняття і структура правової системи
- •81. Романо-германська правова сім’я
- •82. Англо-американська правова сім'я: характерні ознаки
- •83. Мусульманська правова сім’я: характерні ознаки
- •84. Традиційна (звичаєва) правова сім'я: характерні ознаки
- •85. Соціалістична правова сім'я: характерні ознаки
- •86. Постсоціалістична підгрупа романо-германської правової сім’ї: характерні ознаки
- •87. Механізм правового регулювання: поняття, структура
- •88. Способи, типи і стадії механізму правового регулювання
- •89. Правові презумпції: поняття, призначення, види
- •90. Правові фікції: поняття, призначення, види
11. Марксистська концепція розуміння права
12. Соціологічна концепція розуміння права
Засновниками соціологічної теорії права були Є. Ерліх, Г. Гурвич, Р. Паунд, Е. Дюркгейм. На відміну від позитивізму та нормативізму ця теорія виходить із системного та функціонального призначення права, із його взаємозв’язку а суспільством і обумовленістю фактичними суспільними відносинами. Право розглядається не як система абстрактних і формальних норм, а як живий» порядок, як система фактичних правовідносин. Право – це частина життя, яка змінюється разом із оточуючою дійсністю, тому право може існувати поза буквою закону. Прихильники цієї теорії закликають до гнучкості права і виступають проти чіткості правової термінології та чіткості юридичних конструкцій. Зв’язаність суддів та інших суб’єктів правозастосування твердими і чіткими нормами права вони називають кайданами, а * поступливість» і «м’якість» права – благодіянням для суспільства. Для соціологічної юриспруденції характерно робити акцент не на тому, що таке є право, а на тому, як воно діє.
Ця теорія визначає завдання юридичної науки не в сфері права, а у вивченні процесу його дії у суспільстві, де відбувається вреґулювання протиріч між різними суспільними групами.
13. Історична концепція розуміння права
Історична школа права (Німеччина кінця XVIII ст.. — Г. Гуго, К. Савін’ї, Г. Пухта) одержала свою назву, виходячи з основного положення своєї концепції про позитивне право кожного народу як його історичної спадщини, про право як об’єктивний процес історичного життя кожного народу. Вона відкинула поділ права на природне і позитивне, притаманний природно-правовій теорії, і заявила, що існує одне право як історична спадщина кожного народу, яке не може і не повинно довільно змінюватися. Історична школа права розглядала одне національне право у його тривалій еволюції разом з народом вважала, що воно появилося не з моменту виникнення держави, а з зародження того чи іншого народу (нації). Дійсним джерелом права проголошувався не закон, встановлений державою, а звичай. Сторична школа права стверджувала, шо право залежить не від розуму людини, а від історичної дійсності і розвивається разом з мовою, звичаями народу, створюється на грунті духу.
Таким чином, основні положення історичної школи права можуть бути зведені до таких: 1) право має народний характер, оскільки в його основі міститься «дух», свідомість народу; 2) право виникає з появою народу і є невід’ємною частиною його культури; 3) право створюється саме собою; 4) стихійна еволюція права проходить етапи: звичаїв — обробки їх юристами; дух народу щонайкраще виявляється в звичаях; 5) роль законодавця не є творчою: законодавець лише допомагає розкриттю правового змісту, закладеного в народному дусі; 5) народ добровільно приймає норми спілкування в силу їх відповідності обставинам життя: стадії і ритми розвитку права збігаються з ходом еволюції народного життя; 7) право закріплює реально існуючий порядок, а не відіграє роль його перетворювача.