- •Предмет загальної теорії права. Місце загальної теорії права в системі юридичних наук.
- •2. Функції теорії держави і права
- •3. Методи загальної теорії права
- •4. Ознаки і поняття права як регулятора суспільних відносин
- •5. Право в системі інших регуляторів суспільних відносин
- •6. Цінність і функції права
- •7. Поняття праворозуміння. Причини плюралізму у праворозумінні
- •8.Позитивістська концепція розуміння права
- •9. Природна концепція розуміння права
- •10.Нормативістська концепція розуміння права
- •11. Марксистська концепція розуміння права
- •12. Соціологічна концепція розуміння права
- •13. Історична концепція розуміння права
- •14. Психологічна концепція розуміння права
- •15. Інтегративна концепція розуміння права
- •16. Поняття і значення основних прав людини
- •17. Види основних прав людини
- •18. Покоління прав людини
- •19. Індивідуальне і колективне в правах людини
- •20. Поняття і значення принципів права , загальна класифікація принципів права
- •21. Справедливість як принцип права: коротка характеристика
- •22. Рівність як принцип права: коротка характеристика
- •23. Свобода як принцип права: коротка характеристика
- •24. Гуманізм як принцип права: коротка характеристика
- •25. Поняття і ознаки норми права
- •26. Структура норми права
- •27. Види норм права
- •28. Співвідношення норми права і статті нормативно-правового акту
- •29. Поняття, ознаки джерела права і форми права
- •30. Нормативно-правовий акт як форма права. Нормативно-правовий акт в Україні
- •31. Нормативно-правовий договір як форма права. Нормативно-правовий договір в Україні
- •32. Судовий прецедент як форма права. Судовий прецедент в Україні
- •33. Правова доктрина як форма права. Правова доктрина в Україні
- •34. Правовий звичай як форма права. Правовий звичай в Україні
- •35. Правотворчість як остання стадія правоутворення
- •36. Види правотворчості
- •37. Принципи правотворчості
- •38. Поняття і структурні елементи системи права
- •39. Галузі права та інститути права
- •40. Матеріальне і процесуальне право
- •41. Публічне і приватне право
- •42. Міжнародне і національне право
- •43. Поняття і структурні елементи системи законодавства
- •44. Систематизація законодавства: поняття та види
- •45. Дія нормативно-правового акту у часі, просторі, за колом осіб
- •46. Поняття, структура і види правових відносин
- •47. Суб'єкти правових відносин
- •48. Суб'єктивні права і юридичні обов’язки як елементи правовідносин
- •49. Об'єкти правових відносин
- •50. Юридичні факти
- •51. Поняття і форми реалізації норм права
- •52. Застосування норм прав як особлива форма реалізації
- •53. Основні стадії процесу застосування норм права
- •54. Акти застосування норм права
- •55. Прогалини у законодавстві: види, причини
- •56. Аналогія закону і аналогія права
- •57. Тлумачення норм права: поняття і необхідність
- •58. Види тлумачення норм права
- •59. Мовний спосіб тлумачення норм права
- •60. Системний спосіб тлумачення норм права
- •61. Логічний спосіб тлумачення норм права
- •62. Історичний спосіб тлумачення норм права
- •63. Цільовий спосіб тлумачення норм права
- •64. Поняття, причини і види юридичних колізій
- •65. Способи подолання юридичних колізій
- •66. Правосвідомість: поняття, структура, види
- •67. Правовий ідеалізм і правовий нігілізм
- •68. Поняття і ознаки правомірної поведінки
- •69. Класифікація видів правомірної поведінки
- •70. Поняття і ознаки законності
- •71. Правопорядок: поняття, ознаки
- •72. Гарантії законності і правопорядку
- •73. Поняття і ознаки правопорушень
- •74. Види правопорушень
- •75. Причини правопорушень
- •76. Поняття і ознаки юридичної відповідальності
- •77. Види юридичної відповідальності
- •78. Цілі юридичної відповідальності
- •79. Принципи юридичної відповідальності
- •80. Поняття і структура правової системи
- •81. Романо-германська правова сім’я
- •82. Англо-американська правова сім'я: характерні ознаки
- •83. Мусульманська правова сім’я: характерні ознаки
- •84. Традиційна (звичаєва) правова сім'я: характерні ознаки
- •85. Соціалістична правова сім'я: характерні ознаки
- •86. Постсоціалістична підгрупа романо-германської правової сім’ї: характерні ознаки
- •87. Механізм правового регулювання: поняття, структура
- •88. Способи, типи і стадії механізму правового регулювання
- •89. Правові презумпції: поняття, призначення, види
- •90. Правові фікції: поняття, призначення, види
71. Правопорядок: поняття, ознаки
Правопорядок — це частина системи суспільних відносин, що врегульовані нормами права і перебувають під захистом закону та охороняються державою.
Основні ознаки правопорядку:
1) закладається в правових нормах у процесі правотворчості;
2) спирається на принцип верховенства права і панування закону в галузі правових відносин;
3) встановлюється в результаті реалізації правових норм;
4) створює сприятливі умови для здіснення суб'єктивних прав;
5) припускає своєчасне і повне виконання всіма суб'єктами юридичних обов'язків;
6) вимагає невідворотності юридичної відповідальності для кожного, хто вчинив правопорушення;
7) забезпечується всіма державними заходами, аж до примусу.
72. Гарантії законності і правопорядку
Гарантії правопорядку – це об'єктивні умови і суб'єктивні фактори, а також спеціальні засоби, що забезпечують режим правопорядку. Розрізняються матеріальні, політичні, юридичні і моральні гарантії законності і правопорядку. - Суспільний порядок являє собою всю сукупну систему суспільних відносин, що складається в результаті реалізації соціальних норм: норм права, норм моралі, норм громадських організацій, норм неправових звичаїв, традицій і ритуалів.
Юридичні гарантії законності створюються в результаті діяльності законодавчих, виконавчих, правоохоронних і судових органів влади, спрямованої на запобігання правопорушенням та їх припинення. Завдяки діяльності конституційного суду забезпечується неухильне додержання конституції держави. Виконавчі органи сприяють зміцненню законності своєю діяльністю. Судові і правоохоронні органи держави виконують безпосередню роботу з профілактики і припинення правопорушень. Значна роль у зміцненні законності і правопорядку в державі належить органам внутрішніх справ, їх діяльність спрямована на охорону суспільства від злочинних посягань.
73. Поняття і ознаки правопорушень
Правопорушення --це суспільне небезпечне або шкідливо неправомірне (протиправне) винне діяння (дія або бездіяльність) деліктоздатної особи, яке спричиняє юридичну відповідальність. Правопорушенню властиві такі ознаки: 1) має протиправний, неправомірний, характер, тобто суперечить нормам права; 2) є суспільно шкідливим або суспільна небезпечним . Суспільна шкідливість і суспільна небезпечність — основна об'єктивна ознака, що відрізняє правомірну поведінку від неправомірної; 3) виражається в поведінці - протиправній дії або бездіяльності; 4) має свідомо вольовий характер, тобто в момент вчинення правопорушення залежить від волі і свідомості учасників. Правопорушенням визнається лише неправомірне діяння деліктоздатної особи; 5) є винним, тобто ставлення правопорушника до інтересів людей, яке завдає своєю дією (чи бездіяльністю) збитки суспільству і державі, містить вину; 6) є кримінальним, тобто спричиняє застосування до правопорушника заходів державного примусу, заходів юридичної відповідальності.
74. Види правопорушень
Види правопорушень за ступенем суспільної небезпечності: 1. Злочини - підвищений ступінь соц. Небезпечності. Кримінальний злочин — це суспільне небезпечне діяння, передбачене кримінальним законом, яке полягає в посяганні на правопорядок (наприклад, вбивство людини).
2.Проступок менший за ступенем соц. небезпечності - це правопорушення, що завдають шкоди особі, суспільству, державі і є підставою для притягнення правопорушника до передбаченої законом відповідальності. Проступки можуть бути: А)конституційні - це суспільно небезпечні протиправні діяння, які полягають в умисному чи необережному заподіянні шкоди, але не мають ознак складу злочину. Б)дисциплінарні полягають у невиконанні робітником, службовцем, студентом обов'язків, порушенні правил внутрішнього трудового розпорядку. В)адміністративні полягають в умисному чи необережному посяганні на суспільні відносини, заважають здійсненню нормальної виконавчої і розпорядчої діяльності; Г)матеріальні - які полягають у заподіянні шкоди майну підприємства його працівником; Д) цивільно-правові полягають у порушенні громадянами і організаціями майнових і особистих немайнових відносин, що склад. між суб'єктами права і становлять для них матеріальну і духовну цінність
Правопорушення за сферами громадського життя:
1.у сфері соціально-економічних відносин 2.у суспільно-політичній сфері 3.у сфері побуту і дозвілля
За колом осіб – особисті і групові.
Міжнародні правопорушення — це дії або бездіяльність суб'єктів міжнародного права, які суперечать нормам і принципам міжнародного права: міжнародні проступки(наприклад, порушення торгових зобов'язань) міжнародні злочини (н.п. работоргівля, піратство, міжн.тероризм).