- •Передмова
- •Опис навчальної дисципліни Предмет «Основи психології і педагогіки»
- •Робоча навчальна програма
- •11. Тематичний план
- •Змістовий модуль 1. Основи психологічних знань
- •Система оцінювання знань із дисципліни
- •Зміст навчальної дисципліни теми та плани лекційних занять
- •Тема 1.1. Вступ. Психологія як наука. Предмет, завдання, методи психологічних досліджень. Мозок і психіка
- •Тема 1.2. Психічні пізнавальні процеси. Основні психічні стани, їх перебіг і класифікація
- •Тема 1.3. Психологія особистості. Структура особистості, її формування
- •Тема 1.4. Психологія діяльності. Особливості діяльності професіонала–менеджера
- •Тема 1.5. Міжособистісні відносини і спілкування. Психологія малої групи та колективу
- •Тема 2.1. Педагогіка як наука: предмет, завдання.
- •Тема 2.2. Система освіти в Україні.
- •Тема 2.3. Зміст, форми, методи навчання
- •Тема 2.4. Сутність процесу виховання. Психологічні аспекти виховання.
- •Тема 2.5. Родинне виховання і сімейна педагогіка
- •Плани семінарських занять
- •Тема 1. Психологія як наука. Предмет, завдання, методи психологічних досліджень
- •Питання для закріплення знань та самоконтролю:
- •Тема 2. Психічні пізнавальні процеси. Основні психічні стани, їх перебіг і класифікація
- •Питання для закріплення знань та самоконтролю:
- •Тема 3. Психологія особистості. Структура особистості, її формування. Особливості діяльності професіонала-менеджера
- •Питання для закріплення знань та самоконтролю:
- •Тема 4. Психологія діяльності. Особливості діяльності професіонала–менеджера. Міжособистісні відносини і спілкування
- •Питання для закріплення знань та самоконтролю:
- •Тема 5. Міжособистісні відносини і спілкування. Психологія малої групи та колективу
- •Питання для закріплення знань та самоконтролю:
- •Тема 1. Педагогіка як наука: предмет, завдання. Методи педагогічних досліджень
- •Питання для закріплення знань та самоконтролю:
- •Тема 2. Зміст, форми, методи навчання
- •Питання для закріплення знань та самоконтролю:
- •Тема 3. Сутність процесу виховання. Психологічні аспекти виховання у професійній діяльності юриста
- •Питання для закріплення знань та самоконтролю:
- •Тема 4. Родинне виховання і сімейна педагогіка
- •Питання для закріплення знань та самоконтролю:
- •Завдання для самостійної роботи
- •Тема 1. Вступ. Психологія як наука. Предмет, завдання, методи психологічних досліджень. Мозок та психіка.
- •Тема 2. Психічні пізнавальні процеси. Основні психічні стани, їх перебіг і класифікація
- •Тема 3. Психологія особистості. Структура особистості, її формування
- •Тема 4. Психологія діяльності. Особливості діяльності професіонала-менеджера
- •Тема 5. Міжособистісні відносини і спілкування. Психологія малої групи та колективу
- •Тема 1. Педагогіка як наука: предмет, завдання. Методи педагогічних досліджень
- •Тема 2. Система освіти в Україні
- •Історія розвитку вітчизняної системи вищої освіти.
- •Тема 3. Зміст, форми, методи навчання
- •Тема 4. Сутність процесу виховання. Психологічні аспекти виховання у професійній діяльності менеджера
- •Тема 5. Родинне виховання і сімейна педагогіка
- •Тематика есе:
- •Основна рекомендована література Психологія (модуль 1)
- •Педагогіка (модуль 2)
- •Додаткова рекомендована література Психологія (модуль 1)
- •Педагогіка (модуль 2)
- •Методика визначення типу темпераменту тест-опитувач г. Айзенка (epi)*
- •Код опитувача
- •Iнтерпретацiя показникiв за шкалою „Щирicть”
- •Емоційна стабільність (стійкість)
- •Методика визначення акцентуацій характеру за допомогою тесту – опитувача Шмишека
- •Процедура підрахунку тестових балів
- •Характеристика типів акцентуації
- •Методика «Діагностика ригідності»
- •Шкала рівнів розвитку здатностей до самоосвіти й саморозвитку
- •Методика «Мотивація успіху і боязнь невдачі»
- •Методика «Діагностика соціально-психологічних установок особистості в мотиваційній сфері».
- •Методика «Ціннісні орієнтації»
- •Методика визначення комунікативних якостей
- •Методика „Схильність до певного стилю керівництва”
- •Методика «Діагностика основних тенденцій поведінки у реальній групі»
- •Методика „Діагностика рівню конфліктності особистості”
- •Методика „Визначення типових стратегій поведінки в конфліктній ситуації”
- •Методика “цифрові таблиці”
- •Діагностика уміння логічно мислити
- •Задачі до методики діагностики уміння логічно мислити
- •Рекомендації для розвитку пам”яті
- •Вправи для розвитку зорової пам”яті
Характеристика типів акцентуації
-
Гіпертимний. Люди характеризуються надмірною контактністю, балакучістю, виразністю жестів і міміки. Вони енергійні, ініціативні, оптимістичні. Водночас їх легко вразити, роздратувати, вони кепсько зносять умови жорсткої дисципліни, вимушеної самотності, інколи не доводять до кінця почату справу і не можуть зосередитися на чомусь одному. Вони полюбляють старшувати над товариством і вирізняються підвищеним тонусом, веселощами, винахідливістю й дотепними витівками. У трудовій діяльності їхні визначальні риси - винахідливість і багатство ідей.
-
Застряглий. Люди характеризуються підвищеною здатністю до роздратування, стійкістю негативних афектів, підсвідомо завищеним честолюбством, хворобливою образливістю. За несприятливих умов можуть стати нетерплячими, незговірливими, за сприятливих - невтомними й цілеспрямованими працівниками.
-
Емотивний. Люди легко піддаються впливу інших, постійно шукають нових вражень, легко спілкуються з іншими людьми, не витримують самотності, не схильні до лідерства, вкрай байдужі до свого майбутнього - живуть виключно сьогоденням. Людей цього темпераменту вважають м’якосердими. Вони жалісливіші від інших, більше розчулюються, відчувають особливу радість від спілкування з природою, з творами мистецтва. Інколи їх характеризують як людей задушевних. Почуття в них відображає міміка. Особливо характерна для них плаксивість: вони плачуть, розповідаючи про кінофільм із печальним кінцем, про сумну повість.
-
Педантичний. Цим людям притаманні акуратність, сумлінність, надійність у справах, але вони можуть дратувати інших надмірним формалізмом і занудством. Вагаються у винесенні рішень, нездатні до рішучих висновків. За несприятливих умов педантичні особистості можуть захворіти на невроз нав’язливих станів, за сприятливих - стають зразковими працівниками з великим почуттям відповідальності за доручену справу.
-
Тривожний. Цим людям притаманні тенденція переживати почуття власної неповноцінності, полохливість, сором’язливість. Вони часто очікують будь-яких неприємностей, навіть у звичних обставинах, рівень самооцінювання дещо занижений. Такі люди вирізняються невпевненістю, в якій відчувається елемент покірності, приниження. Що яскравіше у тривожних (боягузливих) особистостей виявлена полохливість, то імовірніша підвищена збудливість автономної нервової системи, яка підсилює соматичну реакцію страху через систему іннервації серця.
-
Демонстративний. Люди, схильні привертати до себе увагу, до удаваності, авантюризму, до витіснення зі свідомості неприємних фактів свого життя; прагнуть бути в центрі подій. Надмірна контактність, здатність відчувати партнера, «вживання в роль», підвищена емоційність. Егоїстичність. Фантазія розвинена. Вони можуть вирізнятися видатними творчими досягненнями. У негативній картині акцентуації лікарі вбачають психопатію, а в позитивній - власне акцентуацію.
-
Циклотимічний. Цим людям властиві періодичні зміни настрою залежно від зовнішньої ситуації: під час душевного піднесення вони поводяться за гіпертимним типом, під час спаду - за дистимічним. Радісні події не лише викликають у таких людей радісні емоції, а й супроводжуються загальною картиною гіпертемії: жадобою діяльності, підвищеною балакучістю, «фонтаном» ідей. Сумні події викликають пригніченість, а також сповільненість/ реакцій і мислення.
-
Збудливий. Притаманна імпульсивність поведінки, підвищена конфліктність, «в’язкість» мислення, нетерпимість до інших, недостатня керованість з боку інших людей. Інколи можуть проявляти жорстокість і піддаватися потягам. У міміці й словах вони демонструють роздратованість, відкрито заявляючи про свої вимоги. З дріб’язкових приводів сваряться з керівництвом і співробітниками, через що часто змінюють місце роботи. Вряди-годи, виконуючи тяжку фізичну працю, збудливі люди отримують задоволення і мають вищі від інших показники.
-
Дистимічний. Цим людям притаманні низький рівень контактності, схильність до песимізму, небагатослівність. Ведуть відлюдний спосіб життя, рідко конфліктують з іншими людьми. Вони серйозні, сумлінні, віддані у дружбі, одначе занадто пасивні, мляві. Їх легко розпізнають за сором’язливим і безрадісним виглядом. Міміка в них маловиразна.
-
Екзальтований. Таких людей спонукає до діяльності й заряджає енергією зовнішній світ. Уникають самотніх роздумів, потребують підтримки й визнання людей, мають багато друзів, комунікабельні, легко піддаються навіюванню. Охоче розважаються, схильні до непродуманих вчинків. Такі люди тішаться радісними подіями і поринають у розпач від печальних. Захоплення й пориви можуть ніяк не пов’язуватися з особистими стосунками. Любов до музики, мистецтва, природи, захоплення спортом, переживання з релігійних мотивів, пошуки світогляду - все це проймає екзальтовану людину до глибини душі. Цим темпераментом часто наділені артистичні натури - художники, поети.