Література

1. Яценко Т.С. Основи глибинної психокорекції: феноменологія, теорія і практика: Навч. посіб. – К.: Вища шк., 2006. – С. 130-148.

2. Яценко Т.С. Психологічні основи групової психокорекції: Навч. посібник. – К.: Либідь, 1996. – С. 61-106.

3. Яценко Т.С. Теорія і практика групової психокорекції: Активне соціально-психологічне навчання: Навч. посіб. – К.: Вища шк., 2004. – С. 23-29.

Завдання до підсумкової модульної роботи 3

Умовою допуску до ПМР є зарахування звітів за лабораторні заняття та проходження перевірки рівня засвоєння знань з теми, яка виносилася на самостійне опрацювання.

І. Тестове завдання (5 завдань, за правильне виконання завдання – 4 бали). Максимальна кількість балів – 20.

Перелік теоретичних понять, які можуть бути включені до тестових завдань: ігротерапія, роль, арттерапія, техніки активного уявлення, процес творчості, музикотерапія, бібліотерапія, танцювальна терапія, проективний малюнок, створення історій, казкотерапія, лялькотерапія; психогімнастика, психодрама, протагоніст, режисер, допоміжні Я, глядачі, сцена, спонтанність, катарсис, інсайт; переконання, навіювання, інтелектуальна сфера, емоційна сфера, поведінкова сфера, вербальний контакт, невербальний контакт; процесуальна психодіагностика, групова динаміка, позитивна дезинтеграція, вторинна інтеграція, індикатори дезинтеграції, соціально-психологічний тренінг, метод активного соціально-психологічного навчання; системний підхід, сімейний діагноз, ліквідація сімейного конфлікту, реконструкція сімейних стосунків, структура сім’ї, динаміка сім’ї, функціональна сім’я, дисфункціональна сім’я, сімейна проблема.

ІІ. Теоретичне питання (оцінюються від 0 до 30 балів).

Максимальна кількість балів – 30.

1. Ігротерапія як метод практичної корекції. Мета корекційного впливу в ігротерапії. Основні види і форми ігротерапії. Ігрова кімната та її оснащення. Вимоги, що стоять перед психологом-ігротерапевтом.

2. Арттерапія як метод практичної корекції. Характеристика методу арттерапії. Види арттерапії.

3. Психодрама як метод психокорекції.

4. Умови та особливості застосування індивідуальної психокорекції. Стадії індивідуальної психологічної корекції.

5. Психологічні основи групової психокорекції. Організаційно-методичні аспекти групової психокорекції.

6. Сім’я як об’єкт психокорекційного впливу.

7. Методики корекції дитячо-батьківських та сімейних стосунків.

8. Специфіка групової форми психокорекції.

9. Особливості комплектації груп: віковий і статевий склад групи; професійний склад групи; частота і тривалість зустрічей.

10. Групова динаміка: задачі і норми групи; структура групи і лідерства; згуртованість групи; групова напруга; фази розвитку групи.

11. Види корекційних груп: групи соціально-психологічного тренінгу; групи зустрічей; гештальтгрупи; тілесно-орієнтовані групи.

12. Групова дискусія як метод групової роботи.

13. Принципи функціонування групи АСПН.

14. Методичні вимоги, спільні для учасників і керівника АСПН.

15. Методичні положення, обов’язкові для керівника групи АСПН.

16. Фактори, що сприяють інтеграції групи.

17. Вимоги до професійних та особистісних якостей керівника групи АСПН.

18. Методи активного соціально-психологічного навчання.

ІІІ. Практичне (професійно-орієнтоване) завдання (звіт за лабораторне заняття).

Максимальна кількість балів – 50.

Приклад

Ситуація для аналізу

Старшокласниця Люда звернулася до психолога з проблемою нерозуміння її з боку батьків. Через це вона хоче втекти з дому. Під час бесіди з’ясувалося, що батьки її надмірно опікають: не дозволяють приходити додому після 21:00, контролюють її дії, стосунки з друзями тощо. Їй соромно за це перед однокласниками, які не обмежені такими жорсткими рамками.

Дівчина вчиться добре (за погані оцінки її батьки карають). Стосунки з однокласниками нормальні. Хоча Люда боїться, що однолітки висміюють її, якщо довідаються про її сімейну ситуацію. Пораду психолога поговорити з її батьками категорично заперечила, оскільки її можуть покарати за бесіду з психологом. На питання, чи часто її карають батьки, відповіла, що майже ніколи, тому що вона дотримується всіх їхніх вимог і уникає конфліктів.

Люда одна дитина в сім’ї. Психологічне дослідження виявило підвищений рівень особистісної тривожності і занижену самооцінку.

Складіть психокорекційну програму за таким алгоритмом: встановити об’єкт і предмет психокорекційного впливу; встановити гіпотезу виникнення проблеми і шляхи її вирішення; встановити мету і завдання роботи; визначити доцільну форму роботи з клієнтом; одібрати методики і техніки корекційної роботи; визначити загальний час, необхідний для реалізації всієї програми, частоту зустрічей і тривалість кожного заняття; визначити необхідні матеріали та обладнання.

Програма має складатися з трьох блоків: діагностичного (методи і методики діагностики проблеми), корекційного (приклади психокорекційних технік, вправ, методів) і блок оцінки ефективності психокорекційного впливу (встановити критерії ефективності програми).