ІММ_Основи психосемантики

Міністерство освіти і науки України

Житомирський державний університет імені Івана Франка Кафедра соціальної та практичної психології

“Затверджую”

проректор ЖДУ проф. Осадчий М.М.

2 вересня 2010 року

Інструктивно-методичні матеріали до самостійної роботи з курсу

ОСНОВИ ПСИХОСЕМАНТИКИ

Для студентів ІІІ курсу спеціальності 6.030102 Психологія

Укладач:

кандидат психологічних наук, доцент В.В. Горбунова

Затверджено на засіданні кафедри

протокол №1

від 2 вересня 2010 року

Кафедра соціальної та практичної психології Житомирського державного університету імені Івана Франка

ВСТУП

Програму дисципліни “Основи психосемантики” складено відповідно до місця та значення дисципліни за структурно-логічною схемою, передбаченою рівнем бакалавра з

напряму підготовки 0401 “Психологія” та 6.010100 “Практична психологія”.

Теоретичною та методичною основою курсу “Основи психосемантики” є основні

положення психосемантичного (В.Ф. Петренко, О.Г. Шмельов, О.Ю. Артемьєва, В.І. Похилько) та суб’єктного (С.Л. Рубінштейн, К.О. Абульханова-Славська, Б.Г. Ананьєв, А.В. Брушлінський) підходів до аналізу психічних явищ; теоретичні побудови та практичні

дослідження щодо знакової опосередкованості та ціннісно-смислової будови свідомості (культурно-історична концепція Л.С. Виготського, діяльнісна концепція О.М. Леонтьєва,

теорія особистісних конструктів Дж. Келлі, медіативна теорія смислу Ч. Осгуда, дослідження смислової сфери особистості Б.С. Братуся, О.Г. Асмолова, Д.О. Леонтьєва).

Курс “Основи психосемантики” за своїм спрямуванням є дослідницьким. Знання та

навички, отримані студентами впродовж навчання, дозволять їм самостійно планувати, розробляти та проводити психосемантичні дослідження у різних галузях.

Мета: ознайомити студентів із теорією та практикою психосемантичних досліджень у

психології

Основні завдання курсу:

-Надати студентам інформацію про місце психосемантики у системі психологічного

знання.

-Ознайомити студентів з основними теоретичними та методологічними засадами психосемантики.

-Надати необхідні знання та створити умови для формування навичок по плануванню, проведенню та інтерпретації результатів психосемантичного дослідження.

Структура курсу “Основи психосемантики”:

-Вступ у психосемантику.

-Методи психосемантичного дослідження.

-Планування та проведення психосемантичних досліджень.

Зміст і принципи побудови навчального процесу

Курс “основи психосемантики” складається з 3-х модулів: модуль № 1 “Вступ у

психосемантику”, модуль № 2 “Методи психосемантичного дослідження” та модуль № 3 “Планування та проведення психосемантичних досліджень”.

Курс складають лекційні, семінарські та лабораторні заняття, передбачено значний обсяг самостійної роботи студентів. Організація навчального процесу здійснюється на базі

кредитно-модульної системи.

Професійна спрямованість курсу

Курс “Основи психосемантики” спрямований на озброєння студентів-психологів

необхідними знаннями, уміннями та навичками з планування і проведення психосемантичних досліджень. Дослідницька робота є обов’язковою складовою навчання

студентів-психологів та професійної діяльності психологів-фахівців. Знання логіки наукового мислення, методологічних засад дослідження розвивають науковий світогляд

студентів. Проблеми планування та проведення наукових досліджень мають особливе

значення для формування навичок дослідницької діяльності.

Міжпредметні зв’язки

Курс “Основи психосемантики” органічно зв’язаний з усіма психологічними дисциплінами, які студенти вивчали у попередні роки навчання. Адекватне планування та проведення психологічних досліджень не можливе без опори на такі теоретичні дисципліни як “Психофізіологія”, “Загальна психологія”, “Анатомія та еволюція нервової

системи людини”, “Основи біології та генетики людини”, “Соціальна психологія”, “Вікова

Інструктивно-методичні матеріали до курсу “Основи психологічного консультування” для студентів спеціальності 6.040100 “Психологія”

психологія” тощо. Згаданий курс ставить на меті інтеграцію та систематизацію знань та навичок отриманих студентами у ході засвоєння дисциплін практичної спрямованості,

таких як “Математичні методи в психології”, “Експериментальна психологія”, “Практикум з загальної психології”, “Психодіагностика”, “Методика проведення психологічної експертизи в різних галузях психології” ті інших.

Форми, методи і засоби навчальної та самостійної роботи

Уроботі зі студентами використовуються такі основні методи:

-ознайомлення з основними поняттями теми, ведення словників;

-конспектування першоджерел з наступним їх обговоренням у вигляді тематичних повідомлень та дискусій;

-аналіз нових надходжень з проблематики курсу у бібліотеки університету та міста, огляд Інтернет-видань; знайомство з нормативною документацією, що регулює

науково-дослідну роботу;

-участь у розробці електронної хрестоматії з курсу;

-планування та проведення наукових досліджень.

Комп’ютерне забезпечення курсу

-Електронні хрестоматії з курсів дослідницької спрямованості: “Експериментальна психологія”, “Математичні методи з психології”; “Основи психосемантики”.

-Інтернет-джерела (адреси веб-сторінок, присвячених проблемам планування та

проведення психологічних досліджень).

Контроль знань, умінь та навичок студентів

Контроль знань, умінь і навичок студентів здійснюється з допомогою схеми оцінювання, розробленої в межах кредитно-модульної системи організації навчального процесу. На семінарських заняттях першого модулю оцінювання відбувається шляхом опитування, аналізу виступів, тематичних повідомлень, участі у дискусіях та обговореннях. До уваги береться систематичність конспектування першоджерел. Другий

модуль присвячений знайомству з основними методами психосемантичного дослідження.

Основна мета занять третього модулю – озброєння студентів практичними вміннями та навичками з планування та проведення наукових досліджень, обробки та інтерпретації їх

результатів, представлення отриманих даних. Практичні навички оцінюються на основі

звітної документації за результатами психологічних досліджень. Кожен модуль завершується підсумковою модульною роботою, курс – іспитом.

Вимоги до знань, умінь та навичок студентів

Після засвоєння курсу “Основи психосемантики” студенти мають володіти

інформацією про основні теоретичні ідеї та дослідницькі стратегії в межах

психосемантичного підходу до аналізу психічних явищ, розумітися на специфіці психосемантичного дослідження, знати основні вимоги до планування та проведення

психосемантичних досліджень.

Знання (теоретичний матеріал, яким мають володіти студенти по завершенню курсу):

-Психосемантичний підхід до аналізу свідомості В.Ф. Петренко: предмет вивчення та завдання психосемантики

-Психосемантичний підхід до психології особистісних рис О.Г. Шмельова: експериментальна психосемантика як нова парадигма аналізу даних

-Поняття про знак, значення та смисл у культурно-історичній теорії Л.С. Виготського

-Свідомість, її функції та структура в теорії діяльності О.М. Леонтьєва

-Ґенеза свідомості в філософсько-психологічній концепції С.Л. Рубінштейна

-Смисл “Я” у структурі самосвідомості за В.В. Століним

-Поняття смислової установки в роботах О.Г. Асмолова

-Погляди на смислову сферу особистості Б.С. Братуся

-Аналіз семантичної будови слова в роботах О.Р. Лурія

-Психологія смислу Д.О. Леонтьєва

Кафедра соціальної та практичної психології Житомирського державного університету імені Івана Франка

-Медіативна теорія смислу Ч. Осгуда.

-Теорія особистісних конструктів Дж. Келлі.

-Загальне поняття про ціннісно-смислову сферу особистості

-Реконструкція семантичних просторів як загальний метод психосемантики.

-Структура психосемантичного дослідження

-Методи психосемантичного дослідження

Вході практичної роботи на семінарських заняттях з курсу “Основи психосемантики” студенти мають вміти планувати та проводити психосемантичні дослідження, здійснювати

аналіз та представлення їх результатів.

Вміння та навички (практичні вміння та навички, які мають демонструвати студенти

по завершенню курсу):

-Розробка дослідницької програми дослідження

-Постановка проблеми дослідження

-Теоретичний аналіз проблеми дослідження

-Адекватний вибір методів дослідницької роботи

-Аналіз ресурсів дослідження

-Деонтологічний аналіз дослідження

-Розробка та укладання згоди на участь у психологічному дослідженні

-Кількісний аналіз отриманих даних

-Якісний аналіз та інтерпретація результатів психологічних досліджень

-Формулювання висновків наукового дослідження

-Оформлення письмових наукових звітів (тези, статті, монографії тощо)

-Підготовка до виступів з представлення результатів наукового дослідження (захист наукової роботи, конференція, семінар тощо)

-Побудова авторської моделі досліджуваного явища

-Володіння схемами та процедурами аналізу даних

Інструктивно-методичні матеріали до курсу “Основи психологічного консультування” для студентів спеціальності 6.040100 “Психологія”

РОЗПОДІЛ НАВЧАЛЬНОГО ЧАСУ ЗА ТЕМАМИ

Кафедра соціальної та практичної психології Житомирського державного університету імені Івана Франка

Інструктивно-методичні матеріали до курсу “Основи психологічного консультування” для студентів спеціальності 6.040100 “Психологія”

РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ОРГАНІЗАЦІЇ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

Самостійна робота є невід’ємною складовою вивчення навчальної дисципліни. Вона здійснюється за такими напрямками:

-ознайомлення зі змістом основних понять теми;

-опрацювання літератури, конспектування та аналіз першоджерел;

-підготовка теоретичних питань до практичних занять;

-підготовка звітів, за результатами виконання практичних та професійно-орієнтованих завдань;

-підготовка усних виступів та безпосередні виступи (в тому числі захисти та презентації власної дослідницької);

-підготовка до підсумкових модульних робіт та екзамену.

Ознайомленні зі змістом основних понять теми передбачає роботу із словниками, довідниками та підручниками з метою розуміння та вільного використання основних понять теми.

Алгоритм підготовки

-Перегляньте список основних понять теми, зазначений у плані практичного /

лабораторного заняття.

-Візьміть у бібліотеці університету (читальному залі або на кафедрі) психологічні та філософські словники, довідники, підручники зазначені у плані заняття.

-Знайдіть у літературі визначення понять, прочитайте їх, за потреби запишіть у зошиті

для практичних занять або окремому зошиті – словнику психологічних термінів.

-Перевірте, як Ви засвоїли матеріал. Ви можете це зробити, готуючись до відповідей на теоретичні питання.

Опрацювання літератури, конспектування та аналіз першоджерел передбачає поглиблений розгляд окремих питань теми. Для опрацювання пропонуються статті з фахових журналів, розділи монографій або підручників.

Алгоритм підготовки.

-Прочитайте запропоноване першоджерело.

-Правильно оформіть бібліографію першоджерела (автор, назва, вихідні дані).

-Складіть план (простий або складний).

-Для кожного пункту плану виділіть основні положення проблеми, яка висвітлюється у першоджерелі.

-Представте прочитаний текст у вигляді тез або анотації, використовуючи, при потребі, схеми, таблиці, графіки, цитати тощо.

-Для самоперевірки перекажіть статтю, використовуючи власний конспект.

Підготовка теоретичних питань до практичних занять передбачає опрацювання

питань практичного заняття, які повністю або частково розглядаються на лекції або

виносяться на самостійне опрацювання.

Алгоритм підготовки

-Визначте питання для підготовки (Ви маєте розглянути усі питання, зазначені у плані практичного заняття).

-Візьміть у бібліотеці університету (читальному залі або на кафедрі) джерела, зазначені у списку основної літератури до заняття. При підборі літератури Ви можете

користуватися бібліотечними каталогами (алфавітним, предметним або

систематичним).

-Визначте розділи (теми або параграфи), у яких розкрито питання практичного

заняття.

-Прочитайте ці розділи.

-Складіть план (простий або складний) відповіді на кожне питання.

-Визначте основні поняття, які Ви повинні засвоїти.

-Проаналізуйте, як опрацьований матеріал пов’язаний з іншими питаннями теми.

Кафедра соціальної та практичної психології Житомирського державного університету імені Івана Франка

-Для кращого засвоєння та запам’ятовування матеріалу складіть короткий конспект, схеми, таблиці або графіки по прочитаному матеріалу.

-Визначте проблеми в опрацьованому матеріалі, які Ви недостатньо зрозуміли. З

цими питаннями Ви можете звернутися на консультації до викладача.

-Перевірте, як Ви засвоїли опрацьоване питання. Ви можете це зробити, відповівши

на тестові питання до теми або розв’язавши практичні завдання.

Підготовка звітів, за результатами виконання практичних та професійно-

орієнтованих завдань має на меті оформлення результатів самостійної роботи студентів

у презентабельному вигляді, їх узагальнення та систематизацію. Наявність письмового звіту з базових видів самостійної роботи є обов’язковою, оскільки є підставою для

оцінювання студентської роботи.

Алгоритм підготовки

-Виконайте усі необхідні пункти з підготовки практичних / професійно-орієнтованих

завдань прописані у плані семінарського / лабораторного заняття.

-За результатами проведеної роботи підготуйте звіт, орієнтуючись на вимоги

прописані у плані практичного / лабораторного заняття та загальні вимоги до письмових звітів.

-Здайте звіт викладачу по завершенню заняття (для студентів денної форми

навчання).

Підготовка усних виступів, в тому числі захистів та презентацій власної дослідницької роботи, а також презентацій рефератів і тематичних повідомлень передбачає вміння презентувати зроблене на загал та захистити результати своєї роботи.

Алгоритм підготовки

-Виконайте усі необхідні пункти з підготовки завдань, що потребують усної презентації, прописані у плані семінарського / лабораторного заняття

-За результатами проведеної роботи підготуйте детальний звіт, орієнтуючись на

вимоги прописані у плані семінарського / лабораторного заняття

-На основі звіту розробіть текст усного виступу (див. вимоги до усних доповідей).

Підготовка до підсумкової модульної роботи (ПМР) та екзамену має на меті

узагальнення та систематизацію знань з окремого модуля або дисципліни у цілому.

Алгоритм підготовки

-Ознайомтеся з переліком питань та завдань до ПМР або екзамену.

-Підберіть підручники, інструктивно-методичні матеріали або іншу довідкову літературу, необхідну для підготовки (її перелік Ви можете знайти в робочій програмі або інструктивно-методичних матеріалах).

-Перегляньте зміст кожного питання, користуючись конспектами та підручниками.

-Визначте рівень знань з кожного питання.

-Визначте питання, які потребують ретельнішої підготовки (опрацювання додаткової літератури, складання конспектів, схем, виконання окремих завдань тощо). З цією

метою зверніться до алгоритму підготовки теоретичних питань до практичних занять та виконання завдань до лабораторних занять.

-Для самоперевірки дайте відповідь на тестові, теоретичні та практичні завдання.

Пам’ятка. Якщо ви маєте труднощі у підготовці окремих теоретичних питань або виконанні практичних завдань, ви можете звернутися за консультацією до

викладача. Час проведення консультацій зазначений у Графіку проведення консультацій (кафедра соціальної та практичної психології). Ставити питання на ПМР або екзамені

вже запізно.

Інструктивно-методичні матеріали до курсу “Основи психологічного консультування” для студентів спеціальності 6.040100 “Психологія”

ВИМОГИ ДО ПИСЬМОВИХ ЗВІТІВ ТА УСНИХ ДОПОВІДЕЙ Загальні вимоги до письмових звітів

Письмові звіти студентів мають оформлюватись на комп’ютері, набиратися на окремих листках формату А4 (текст з однієї сторони), підшиватися за допомогою діркопробивача або стиплера у папку, окрему для кожного студента (прохання не вкладати звіти у файли), та відповідати таким основним вимогам:

-відповідність усім структурним та змістовим вимогам, зазначеним у плані семінарського заняття.

-наявність титульної сторінки із назвою звіту та інформацією про його виконавців;

-виклад державною мовою,

-акуратне оформлення без помітних виправлень та інших технічних недоліків.

Загальні вимоги до усних звітів

Усні виступи мають розкривати зміст питання, теми, проблеми, що обговорюється та відповідати таким основним вимогам:

-Логічна послідовність викладу думок. Кожна думка має логічно пов’язуватися з попередньою таким чином, щоб не викликати смислових непорозумінь.

-Точність мовлення полягає у найповнішому викладі матеріалу з найоптимальнішим використанням мовних засобів, використанні усталених понять та термінів.

-Логічний наголос як виділення за допомогою голосу та пауз найважливіших понять.

-Дотримання норм української мови.

-Адекватна манера мовлення. Мовлення має бути чітким, виразним, впевненим, однак позбавленим зайвої експресії.

-Підкріплення різноманітним ілюстративним матеріалом: схемами, таблицями, відеота аудіозаписами тощо.