Кафедра соціальної та практичної психології

Житомирського державного університету імені Івана Франка

Міністерство освіти і науки України

Житомирський державний університет імені Івана Франка

Кафедра соціальної та практичної психології

«Затверджую»

_________________

проректор ЖДУ

проф. Осадчий М.М.

2 вересня 2011 року

Інструктивно-методичні матеріали з навчальної дисципліни «основи психокорекції»

Для студентів IІІ курсу

напряму 0301 Соціально-політичні науки

спеціальності 6.030102 Психологія

Укладач

старший викладач Мазяр О.В. ,

асистент Шмиглюк О.Г.

Затверджено

на засіданні кафедри

протокол № 1

від 2 вересня 2011 року

ЗМІСТ

Вступ	4
Розподіл навчального часу за темами	6
Рекомендації до організації самостійної роботи	7
Алгоритм виконання лабораторної роботи	8
Модуль 1. Теоретико-методологічні засади психокорекції як методу надання психологічної допомоги	10
Модуль 2. Основні напрямки у зарубіжній психокорекційній практиці	23
Модуль 3. Основні методи групової психокорекції	35
Вимоги до екзамену	46
Критерії оцінювання	49

Вступ

Програму нормативної дисципліни «Основи психокорекції» складено відповідно до місця та значення дисципліни за структурно-логічною схемою, передбаченою освітньо-професійною програмою бакалавра з напряму підготовки 0301 „Соціально-політичні науки”. Вона охоплює всі змістові модулі, визначені освітньо-професійною програмою для мінімальної кількості годин, передбачених державним стандартом освіти.

Предметом вивчення «Основи психокорекції» є теоретико-методологічні засади, принципи та методи спрямованого психологічного впливу на певні психологічні структури для забезпечення повноцінного розвитку і функціонування особистості.

Міждисциплінарні зв’язки: курс «Основи психокорекції» пов’язаний з курсами «Вікова психологія», «Практикум з групової психокорекції», «Основи психологічного консультування», «Патопсихологія», «Психологічна служба в системі освіти».

Програма дисципліни «Основи психокорекції» складається з таких розділів:

1. Мета і завдання курсу.

2. Зміст курсу.

3. Список рекомендованої літератури.

4. Критерії успішності навчання.

Мета і завдання курсу

Основною метою викладання дисципліни «Основи психокорекції» є набуття майбутніми психологами знань про теоретичні передумови здійснення психокорекційної практики, її основних напрямків і методів, а також формування навичок складання психокорекційних програм та використання методів індивідуальної та групової психокорекції.

Основні завдання курсу.

По завершенню вивчення курсу студенти повинні знати:

• основні принципи, цілі і задачі психокорекційної роботи;

• природу психічних явищ, які підлягають психокорекції;

• спрямованість психокорекційного процесу;

• поняття особистісної деструкції та особистісної проблеми спілкування;

• проблему психічних захистів;

• основні напрямки в зарубіжній психокорекційній практиці;

• психологічні особливості індивідуальної психокорекції;

• основні методи індивідуальної психокорекції;

• психокорекцію в контексті цілісного аналізу малюнків, можливості застосування тематичних психомалюнків у груповій психокорекційній роботі;

• когнітивно-аналітичний напрямок психокорекції, особливості когнітивної психокорекції;

• специфіку групової форми психокорекції;

• особливості процесуальної діагностики в груповій психокорекції;

• характерні особливості психокорекційного процесу в групі АСПН;

• методичні вимоги, спільні для учасників і керівника психокорекційної групи;

• методичні положення, обов’язкові для керівника психокорекційної групи;

• роль групової динаміки у процесі психодіагностики в АСПН;

• особливості використання психокорекційних методик у процесі АСПН;

• тематику психогімнастичних та пантомімічних вправ, що використовуються у груповій психокорекційній роботі;

• групову динаміка як фактор психокорекції;

• групову дискусію як метод групової психокорекційної роботи;

• психодраму як метод групової психокорекційної роботи;

• результативність групового психокорекційного процесу;

• сім’ю як об’єкт психокорекційного впливу, особливості корекції сімейних відносин;

• методики корекції відносин між батьками та дітьми;

• принципи складання і основні види психокорекцій них програм.

По завершенню вивчення курсу студенти повинні вміти (освітньо-профсійна програма, додаток Б):

• використовувати знання різних теорій глибинної психології, вміти добирати корекційні методики з урахуванням особливостей особистісної проблематики суб’єкта;

• виявляти внутрішні суперечності психіки суб’єкта з метою підбору оптимальних методів психокорекції;

• визначати елементи досвіду, які детермінують особистісну проблематику суб’єкта;

• визначати особливості застосування методів психокорекції в залежності від різних теоретико-методологічних напрямків в умовах індивідуальної та групової роботи;

• в умовах психологічного кабінету структурувати психологічне інтерв’ю у відповідності з задачами та цілями кожної стадії;

• в умовах психологічного кабінету застосовувати різні психологічні техніки, що відповідають різним теоретичним підходам, для надання психологічної допомоги клієнту;

• проводити групову психокорекційну роботу згідно різних теоретико-методологічних моделей функціонування групи;

• в умовах роботи з групою людей проводити групове консультування з метою надання психологічної інформації, необхідної для вирішення соціально-психологічних та інших проблем групи, застосовуючи методи, відповідні конкретним завданням;

• забезпечувати групову динаміку в напрямку від дезінтеграції до інтеграції групи;

• використовувати різні вправи у відповідності з етапом групового процесу, особливостями групової динаміки, специфікою особистісної проблематики, їх емоційним станом;

• проводити психологічне консультування сім’ї, застосовуючи відповідні до конкретного випадку методи;

• надавати рекомендації батькам, педагогам по створенню оптимальних умов для розвитку дітей різного віку;

• добирати методи у відповідності до особливостей психічного та особистісного розвитку суб’єкта з метою попередження появи деструктивних проявів поведінки;

• використовуючи проективний малюнок в груповій чи індивідуальній психокорекційній роботі, виявляти та сприяти усвідомленню переживань клієнта та проблем, що важко вербалізувати;

• підбирати та проводити вправи, що попереджають виникнення страхів у дітей в умовах індивідуальної роботи;

• здійснювати допомогу медичним працівникам у складанні індивідуальних програм реабілітації хворих.