Література:

1. Байярд Р.Т., Байярд Д. Ваш беспокойный подросток. Практическое руководство для отчаявшихся родителей. Перевод с английского А. Б. Орлова. (Школа для родителей.) – М.: «Семья и школа», 1995. – 224 с.

2. Безпальча Р. Шляхи мирного розв’язання конфліктів у школі. – Тернопіль: Підручники і посібники, 2001. –С. 45-78.

3. Васьковская С.В., Горностай П.П. Психологическое консультирование: Ситуационные задачи. – К.: Вища школа, 1996. – С. 12-100.

4. Кузікова С.Б. Теорія і практика вікової психокорекції: Навч. посібник. – Суми: ВТД «Університетська книга», 2006. – С. 100-181.

5. Осипова А.А. Общая психокоррекция: Учебное пособие для студентов вузов. – М.: ТЦ Сфера, 2005. – С. 22-32.

6. Рогов Е.И. Настольная книга практического психолога: Учеб. пособие: В 2 кн. – М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 1999. – Кн. 2.: Работа психолога со взрослыми. Коррекционные приёмы и упражнения. – С. 321-400.

Лабораторне заняття № 3

Тема 4. Психокорекція сімейних стосунків

Мета: сформувати навички здійснювати корекцію дитячо-батьківських і сімейних відносин, розробляти корекційну програму, проводити психологічне консультування сім’ї, застосовуючи відповідні до конкретного випадку методи, надавати рекомендації батькам, педагогам по створенню оптимальних умов для розвитку дітей різного віку.

Теоретичні питання

1. Сім’я як об’єкт психокорекційного впливу.

2. Методики корекції дитячо-батьківських та сімейних стосунків.

3. Методика «Сімейна фотографія».

4. Методика «Сімейна скульптура».

5. Методика «Рольова карткова гра».

6. Методика «Сімейний ритуал».

7. Методика створення аналогічних ситуацій.

8. Методика «Порівняння цінностей».

Професійно-орієнтоване завдання

До психолога звернулася матір двох дітей: «Нашим синам 7 і 4 роки. Коли старший почав ходити до дитячого садку, ми помітили, що він виносить іграшки з дому і не приносить їх назад, або приносить якісь чужі речі. На всі наші питання і настанови він реагував мало. З того часу ми періодично бачимо, що син щось робить за нашою спиною (щось обмінює, робить шкоду і не зізнається). Ми з чоловіком вже майже три роки живемо в постійному страху, що син знову щось винесе з дому. Наші питання: «Куди подів? На що поміняв?» – зостаються без відповіді. І скільки ми не вмовляли, що треба завжди казати правду, що за «правду не б’ють», він незворушний. Майже завжди хоче приховати зроблене або знайти іншого винуватця. Зараз нас дуже непокоїть те, що молодший син, дивлячись на старшого, теж починає говорити неправду (вже був один випадок у дитячому садку). Щодня ми чекаємо на якісь неприємності, ховаємо все, що можна сховати. Але виникають все нові й нові ситуації. А правди не доб’єшся».

На консультацію звернулося подружжя Олександра та Антоніни. Обом по 33 роки: «Нас непокоять порушення у поведінці 14-річних синів-близнюків. Одного разу вони навіть втекли з доми і не з’являлися по кілька днів. Останнього разу їх привела транспортна міліція. Але, мабуть, основна проблема все ж в іншому. У нас в обох якийсь депресивний стан. Ми це пов’язуємо з періодом, коли ми розібралися з основними життєвими проблемами: квартирне питання, завершення навчання, складні стосунки з батьками дружини, народження дітей і доглядом за ними. Поки було погано, важко, жили душа в душу. А тепер, коли влаштувалися, – незадоволені, сваримося, нецікаво одне з одним, з дітьми негаразд. Допоможіть нам розібратися з нашими негараздами».

У службу знайомств звернувся юнак 20-ти років: «Я хотів би познайомитися з хорошою дівчиною. Я з цим відчуваю проблеми. Взагалі якісь проблеми по життю. Я один син у сім’ї. Відслужив в армії. Навчання, попри успіхи в школі, не продовжив. Пішов працювати на завод. Вдома у мене постійні конфлікти з батьками. Моя кохана дівчина вийшла заміж за іншого. Відчуваю, що проста зустріч з дівчиною не вирішить моїх проблем. Мабуть, насамперед повинен змінитися я сам, але я не знаю як».

До психолога звернулася мати 10-річної дівчинки: «З нею стало неможливо спілкуватися. Після того як ми розлучилися з чоловіком, вони сильно змінилася, стала замкненою і дратівливою. Вона в усьому звинувачуємо мене, хоча насправді це чоловік пішов до іншої жінки. Наше спілкування зайшло у глухий кут. Я дуже боюсь, що вона взагалі припинить мене слухатися, а їй же тільки 10 років. Що буде далі?»

Кіра – єдина донька у сім’ї військовослужбовця. Одного разу, повертаючись після заняття на курсах, п’яний хлопець затяг її у під’їзд і зґвалтував. Він пригрозив, що коли вона розповість комусь, – уб’є. Дівчина прийшла додому і нічого не розповіла матері, сподіваючись, що та мала про все здогадатися сама. Коли закінчилися канікули, почалися заняття в школі. Коли вона все-таки наважилася піти до лікаря, з’ясувалося, що вже на 13 тижні вагітності. Аборт робити пізно і без згоди батьків взагалі не можна. Все розкрилося, коли почали пліткувати. Після домашнього скандалу вона схопила пальто і втекла з дому. Зі школи її вигнали, коли довідалися про вагітність. Кіра поселилася у випадкових знайомих і твердо вирішила покінчити життя самогубством.

Запропонуйте релевантну форму надання психологічної допомоги.

1. У ході роботи розробіть і використовуйте психокорекційну програму.

2. Встановіть, які чинники зумовлюють виникнення проблеми і які методи надання психологічної допомоги будуть ефективними.

3. Змоделюйте психокорекційне заняття й використання однієї психокорекційної техніки.

4. Висновки за результатами дослідження представте у формі консультативної бесіди.

Складіть психокорекційну програму за таким алгоритмом: встановити об’єкт і предмет психокорекційного впливу; встановити гіпотезу виникнення проблеми і шляхи її вирішення; встановити мету і завдання роботи; визначити доцільну форму роботи з клієнтом; одібрати методики і техніки корекційної роботи; визначити загальний час, необхідний для реалізації всієї програми, частоту зустрічей і тривалість кожного заняття; визначити необхідні матеріали та обладнання.

Програма має складатися з трьох блоків: діагностичного (методи і методики діагностики проблеми), корекційного (приклади психокорекційних технік, вправ, методів) і блок оцінки ефективності психокорекційного впливу (встановити критерії ефективності програми).

Основні поняття

системний підхід, сімейний діагноз, ліквідація сімейного конфлікту, реконструкція сімейних стосунків, структура сім’ї, динаміка сім’ї, функціональна сім’я, дисфункціональна сім’я, сімейна проблема.

Завдання для самостійної роботи

опрацювати теоретичні питання і основні поняття	2 година
виконати професійно-орієнтоване завдання	3 години

Оцінювання

професійно-орієнтоване завдання

1 оцінка