5. Економічний розвиток

У 1569 р. внаслідок Люблінської унії Дубно входить до складу шляхетської Польщі. Для економіки міста другої половини 16-першої поло-вини 17 ст. характерним є подальше піднесення ремесла і торгівлі.

Частина ремісників продовжувала працювати на землі, землеробство залишалося основним заняттям. Особливо швидко розвивалася цехова організація після надання місту Магдебурзького права. Цехи мали свої печатки, прапори, емблеми, ритуальний посуд, цехові скрині на ремісничі вироби з певною символікою, мали своїх святих покровителів. Цехи брали участь у боротьбі міста, в обороні від зовнішніх ворогів, ремісники мали зброю і часто захищали стіни замку. В 1577 році Дубно двічі зазнало нападу татар. 4 березня 1577 року татарська орда переправилась через річку Ікву. На захист міста став син князя Януш. Він приготував місто до захисту, на річці прорубав ополонки. Татари виступили з боку чернецької греблі, дружина Януша не витримала натиску і відступила до замку. 5 бе-резня 1577 року татари знову підступили до міста, але наразились на сильний опір. Татари почали штурм з боку Хрестовоздвиженського монастиря, але безуспішно. Відступаючи, татари знищили дві сотні сіл, князь зазнав великих збитків. Місто було майже повністю зруйноване, вистояв лише сильно укріплений замок.

З другої половини 16 ст., особливо з 70-х 16 ст. і початку 17 ст. Дубно займало провідне місце у зв’язках України з Білоруссю, Росією, балканськими країнами, Туреччиною, Кримом, греками. Через місто проходив єдиний шлях зв’язку. Селяни навколишніх сіл продавали худобу, шкіру, птицю, зерно.

За кількістю жителів Дубно належало до середніх міст України. Польські магнати і шляхта намагалися перетворити місто в один із опорних пунктів своєї влади на Волині .Для зміцнення своєї влади польська шляхта використовувала католицьку церкву.

6. Козацько-селянські повстання і Дубно

У 1591 р. На Україні спалахнуло перше велике селянсько-козацьке повстання під проводом Криш-тофора Косинського. Повстання охопило Поділля і Волинь, в тому числі Дубенщину. Селяни, міська біднота активно підтримували повстанців та на початку січня 1593 року волинська шляхта виступила на боротьбу для придушення селянських заворушень. Після смерті К. Косинського повстання придушили.

З новою силою селянська антифеодальна боротьба спалахнула у 1594-1596 рр., коли її очолив Северин Наливайко. Повстанські загони під його проводом вступили у 1595 році на Волинь. Окремі загони месників діяли і поблизу Дубна. Северин Наливайко деякий час був сотником надвірної хоругви у Дубенському замку. Та повстання було придушено польською і українською шляхтою.

Таким чином, Дубно увібрало в себе всі риси середньовічного міста. Його опорою від ворожих нападів (зі сходу) був Замок кінця 15 ст., із заходу –Луцька брама 16 ст., а також костел і монастир Бернардинів 17 ст. (з північного заходу) та острівні монастирі – Чеснохрестський, Спасо-Преображен-ський, Підборецький, Страклівський.

Северин Наливайко Повсталі козаки

Завдання та запитання

1. Яким було економічне життя та суспільно-політична організація краю за часів литовського панування?

2. Продовжіть речення: Найбільшими магнатськими та князівськими родинами краю були ...

1. В якому році Дубно переходить у власність князя Федора Острозького

А. 1386 р.

Б.1385 р.

В.1492 р.

Г.1498 р.

2. Що таке Магдебурзьке право? Дайте визначення.

3. В якому році Дубно отримало Магдебурзьке право?

А. 1507 р.

Б.1498 р.

В.1506 р.

Г.1492 р.

Радимо прочитати

1.Магдебурзькому праву у місті Дубні – 500 років. Матеріали Міжнародної науково-теоретичної конференції. – Луцьк:, 2007. – 260 с.

Засвоїмо поняття

1. Інкорпорація – приєднання, включення однієї держави до складу іншої.

2. Річ Посполита – назва союзної держави, що виникла влітку 1569 року внаслідок об’єднання Польського королівства та Великого князівства Литовського.

3. Унія – союз держав.

Запам’ятаємо дати

1322 рік – згадка у грамоті князя Любарта про подаровані луцькій церкві маєтності „що під Дубно”.

1337 рік – князь Любарт утвердив за князем Данилом Дмитровичем Остріг з маєтками, в тому числі і Дубно.

1386 рік – за дарчою грамотою польського короля Ягайла й Великого князя литовського Вітовта Дубно переходить до князя Федора Даниловича Острозького.

XIV ст. – князем Федором Острозьким на місці давньоруського городища Дубен збудоване перше (дерев’яно-земляне) укріплення – замок. За даними дослідника Орловського замок споруджено в 1450-му році.

XV ст. – заснування в Дубні князями Острозькими Спасо-Преображенського і Чеснохрестського монастирів.

1498 рік – Костянтин Іванович Острозький добився для Дубна права називатися містом.

1507 рік – місто Дубно отримало Магдебурзьке право.

XVI ст. – будівництво кам’яного замку і Луцької брами.

1577 рік – на Дубенський замок двічі нападали татари.

1571 рік – ігуменом Чеснохрестського монастиря стає Іов Залізо (Іов Почаївський).

1539-1568 рр. – створення у Чеснохрестському моностирі ієромонахом Арсенієм Дубенського Четвероєвангелія.

XVI ст. – заснування православного Свято-Іллінського храму К. Острозьким.