Дубно 1941 року

Очолив групу заступник командира корпусу з політичної роботи, бригадний комісар Попель. Стан радянської ударної групи складався з двох тисяч солдат, танків з недозаправленими баками, мінімаль-ною кількістю боєприпасів. Проявивши справжній героїзм, небувалу військову майстерність, Попель майже вщент розгромив 14-ту німецьку дивізію, взявши у полон її штаб. Однак, радянські солдати зазнали величезних втрат і Попель розпочав відступ у бік Тернополя. В танках закінчилося пальне, Попель змушений був залишити їх по дорозі. Неподалік Смиги, в урочищі Брідок, стався останній бій півторатисячної армії Попеля, лише декільком десяткам чоловік вдалося прорватися з оточення. З Попелем відступав і колишній голова райвиконкому м. Дубна Тимошенко.

В ході битви Фролов Олександр Федорович здійснив перший танковий таран поблизу с. Птича.

Генерал Рябишев і комісар Попель

Цікаво знати

Фролов О. Ф. народився в 1915 р. в с. Михайлівка (сьогодні в межах міста Довге Орловської обл.), в родині селян. Працював комбайне-ром в МТС. Призваний до армії у 1938 році. Закінчив полкову школу. Призначений старшим механіком танка 62-го танкового полку (86-та мотострілкова дивізія, 7-а армія Північно-Західного фронту). На протязі двох діб разом з екіпажем вів бій. Коли залишився із екіпажу один і був поранений – спрямував свою машину на ворожу. Йому присвоєно звання Героя Радянського Союзу.

Історичний факт

Спогад Попеля про бій під Дубном

„Для гітлерівців наш удар – цілковита несподіван-ка. Вони й гадки не мали, що росіяни наважаться полізти на комунікацію, де і в день, і в ночі гурчать німецькі колони... З оточеним угрупуван-ням противника покінчили ще до ночі. Піхота прочісувала поле: то витягли з жита начальника розвідки, то начальника 11- ї танкової дивізії...”.

Дії мобільної групи Попеля біля нашого міста – єдиний успіх Червоної армії червня 1941 р. в Україні. Однак за бої під Дубном Попель не отримав жодної нагороди.

Під стінами нашого міста загинуло багато танкістів групи М. К. Попеля. Серед них – полковник І. В. Васильєв, підполковник М. Д. Болтовихін, полковий комісар М. М. Нєм-цев, батальйонний комісар Новиков, старший політрук Костиков.

Підбиті танки в районі Дубно червень 1941 рік

Почесні громадяни нашого міста, учасники танкової битви 1941 р.:

Пенежко Григорій Іванович, колишній командир розвідроти 34 танкової дивізії 8 механі-зованого корпусу.

Колбасюк Іван Петрович, колишній началь-ник штабу ТБ 67 танкового полку, 34 танкової дивізії, 8 механізованого корпусу.

Волков Петро Ілліч, колишній командир 24 танкового полку, 12 танкової дивізії, 8 механізо-ваного корпусу.

Режим воєнного стану

Прагнучи утримати країну під контролем, сталінське керівництво запровадило спеціальний стан. Порядок у тилу власті прагнули зберегти, насамперед, за допомогою сили і жорстокого терору в дусі тоталітарного режиму. Жертвами розправ стали в’язні, заарештовані в довоєнні роки. З Дубенської в’язниці на волю були випущені засуджені за дрібні побутові злочини. Розстріл інших здійснювався через „кормушки” у дверях камер з автоматичної зброї. За даними свідків, було розстріляно близько 20 чоловік.

Для підтримання порядку в Дубні та захисту міста була створена спеціальна оперативна група на чолі з першим секретарем райкому партії О. І. Дени-сенком. Нерівний бій стався на роздоріжжі Дубно – Рівне – Луцьк. 25 червня 1941 р. загинула частина воїнів на чолі з начальником райвідділу НКВС Я. В. Винокуром. 25-30 червня 1941 р. німці захопи-ли Дубно. Спочатку дубенчани сподівались на краще. Над будинком Луцької брами замайорів жовто-блакитний стяг. В Дубні були сформовані повітова і міська управа, які очолили місцеві українці Василь Бурка та Олекса Cацюк. Була створена місцева поліція та інші служби місцевої адміністрації. У Дубні в ту пору працювало книжкове видавництво ,,Лад”, професійний драма-тичний театр, функціонувала українська церква. У приміщенні нинішнього училища культури розміщу-валася німецька будівельна фірма, яка проектувала автостраду Рівне – Берлін. Німці вже тоді планували об’їзну магістраль навколо Дубна, яка мала пройти через місцевий стадіон і по тунелю під нинішнім автовокзалом.