Тема 12---------------------------------------------------------- Дубно в період розпаду Радянського Союзу і відродження незалежності України

Пригадаємо:

1. Чим була викликана спроба перебудови в СРСР?

2. У чому ви вбачаєте її позитивний внесок в історію, а в чому обмеженість?

3. Що включає в себе процес державотворення?

4. Дайте характеристику проблем, що виникли в економічній та політичній сферах після здобуття Україною незалежності.

Шляхи виходу з кризи

Певні надії виникли з приходом до влади в СРСР М. Горбачова, з ініціативи якого розпочалася перебудова, що зображувалась як оновлення, модернізація всіх сфер життя, „очищення” соціалізму від негативних нашарувань минулого. Громадсько-політичне життя міста активізувалось після квітневого (1985 р.) Пленуму ЦК КПРС, який взяв курс на перебудову, оновлення всіх сфер життя, конкретизований і затверджений XXVII з’їздом КПРС.

Дубно початок перебудови

Партійна організація міста, міська рада народ-них депутатів, трудові колективи проаналізували стан справ на кожному підприємстві і розробили заходи для подолання негативних явищ у розвитку економіки і соціальної сфери міста. У 1985 році на кошти від суботників побудовано найбільший на Дубенщині дитячий садок № 8 на 330 місць.

Перші три роки дванадцятої п’ятирічки ознаме-нувалися певними зрушеннями у роботі промисло-вих підприємств, вони перейшли на нові, більш ефективні методи господарювання – самофінансу-вання, самоокупність, госпрозрахунок. На підприєм-ствах на громадських засадах створюються групи сприяння перебудові.

Промислові підприємства ВАТ „Дубноцукор”, ВАТ ,,Дубенський м’ясокомбінат”, ВАТ „Дубномо-локо”, ВАТ „Райдуга”, ВАТ „Дубенський ливарно-механічний завод”, ВАТ „Меблева фабрика” виходять на міжнародні виробничі зв’язки.

Новим явищем в економіці міста є виникнення і діяльність виробничих кооперативів. Проте, в діяль-ності кооперативів виявилися негативні риси, які викликали невдоволення громадськості і критичні виступи преси. Ряд кооперативів через невміння налагодити справу, а також зловживання і фінансові махінації розпалися.

Громадсько-політичне життя міста

Активізації громадсько-політичного життя міста сприяли вибори народних депутатів до Верховної Ради СРСР, які відбулися 26 березня 1989 року. Помітно зросла активність дубенчан. Вони стали сміливіше викривати недоліки і упущення, бюрократизм, розрив між словом і ділом. Це особливо проявилось під час виборів до Верховної Ради УРСР і місцевих рад 4 березня 1990 року.

В 1990 році майже одностайно депутати Ради проголосували за використання на території Дубна української національної символіки.

Виявом суспільно-політичної активності дубен-чан є виникнення різних неформальних організацій, НРУ за перебудову тощо. Члени НРУ багато зробили по вшануванню пам’яті розстріляних органами НКВС в дубенській тюрмі у перші дні війни.

У квітні 1989 року відновила свою роботу Дубенська „Просвіта”. 23 квітня установча конфе-ренція утворила організацію під назвою „Товариство української мови імені Тараса Шевченка”. Головою було обрано місцевого письменника Миколу Пше-ничного. 9 липня Товариство очолив адвокат О. Пет-рук. 20 квітня 1990 року головою ТУМу обрано вчителя І. Шведа, який в 1999 році очолив „Просві-ту”. У 2007 році головою Дубенського об’єднання ВУТ „Просвіта” імені Тараса Шевченка обрано методиста відділу освіти Дубенської райдерж-адміністрації Семенюк А. В.

Широку громадську підтримку набув рух за спорудження в Дубні пам’ятника Т. Г. Шевченку. 16 липня 1991 року до річниці Декларації про Незалежність України пам’ятник Великому Кобзаре-ві було відкрито (скульптор О. Скобліков).

Небачену активність проявили дубенчани 21 січня 1990 року підтримавши „живий ланцюг” з нагоди „Злуки” УНР та ЗУНР, вздовж траси Київ – Житомир – Рівне – Тернопіль – Львів – Івано-Франківськ .