Тема 4 ----------------------------------------------------------- Дубно в XVII столітті

Пригадайте:

1. Яким чином відбувався процес зростання магнатського землеволодіння після Люблінської Унії?

2. Чим можна пояснити виникнення нових міст і містечок на початку 17 століття?

3. Порівняйте становище приватних міст і державних.

1. Політичний розвиток

На початку 17ст. Дубно виконувало роль другої після Острога столиці Острозької ординації. В цей період продовжується зростання магнатського зем-леволодіння. Януш Острозький запроваджує статут про родинне успадкування (1609 р.) Свої маєтки він поділив на дві частини: майоратно-неподільну і спадкову. Майорат чи ордина-ція – це сукупність земельних маєтків, що становили одну нероздільну цілісність і успад-ковувались первородним на-щадком чоловічої лінії. Влас-ник ординації був зобов’яза-ний залишатись у католицькій вірі, користуватись гербом Острозьких, носити титул ор-

3

Януш Острозький

дината, утримувати фортеці для захисту. Відтак столицею майорату стає Дубно. До майорату входило 24 міста і 592 села. Князь Януш Сангушко останній ординат, жив постійно у Дубні, вів розкішне життя, був марнотратним.

На території краю поширюється фільваркове господарювання. Селяни які працювали на поміщика виготовляли речі не тільки для внутрішнього використання, а й для продажу.

У 1666 році в Дубні нараховувалося чотири цехи: ткацький, ковальський, шевський, золотарсь-кий.

2. Національно-визвольний рух

Посилення національного та релігійного гноблення спричинило антиуніатське повстання 1633 року в місті Дубні. Повстання очолили козаки місцевого загону проти Касіяна Саковича, який із 1625 по 1639 рік очолював Дубенський Спаський монастир, автор відомих літературних творів, який силою змушував відрікатися від своєї віри і приймати католицизм. Князівські війська придушили цей виступ, а його керівників стратили на міському майдані.

Спасо-

Преображенський

монастир

Наприкінці 16- на початку 17 ст. в Україні сталися важливі зрушення, що торкнулися всіх верств населення. Розуміючи, що найбільшу загрозу для польсько-шляхетського панування в українських землях становили козаки, польський уряд застосував проти них найсуворіші каральні заходи. Колоністська політика польського уряду в середині 17 ст. загострила ситуацію в Україні, спричинивши загальнонародний виступ.

Хмельниччина

Під час визвольної війни українського народу 1648-1657 рр. хвиля масових повстань докотилась до Дубна. Влітку 1648 року дубенчани радо вітали загони Максима Кривоноса, що на деякий час увійшли до міста. В першій половині червня Хмельницький знаходився біля Зборова, а король з військом у Сокалі Хмельницький хотів перешкодити посполитому рушенню до короля. Під Дубном відбу-лися сутички полковника Криси із королівськими військами, але козаки в кількості 5000 чоловік розбили шляхетські війська. 5 червня 1651 року один із козацьких загонів раптовим ударом вибив польські війська з Дубна. Козаки взяли багатий трофей – дві тисячі коней і волів, яких шляхта мала гнати до свого табору біля Сокаля.

На боці армії Богдана Хмельницького були і селяни. Вони всіляко допомагали козакам. Так, коронний хорунжий А. Конєцпольський доповідав М. Потоцькому, що не зміг виконати бойового завдання, бо, коли наближалися до Дубна, селяни спалили фільварки, щоб повідомити українське військо про небезпеку. Конєцпольський мав кілька дрібних сутичок з козаками під Дубном, які, однак, ухилялись від боїв і відходили до табору Хмельниць-кого. Для переслідування невловимого ворога Конєцпольський вислав ротмістрів Суходольського і Стжалковського з кількома хоругвами, які 19 червня в трьох милях від Дубна напали на невеликий козацький табір, в якому завзято боронилося 200 козаків. Вони вбили 70 козаків, 17 взяли в полон з кількома возами зерна та 200 биками повернулись у королівський табір. Полоненим після допиту було відрубано голови, 9 з них перед смертю ніби прийняли католицьку віру.

28 червня – 9 липня 1651 року під Берестечком у районі села Пляшевої, за 40 кілометрів від Дубна, відбулася велика битва між українською визвольною армією і польсько-шляхетським військом. Більше десяти днів козаки, серед яких було чимало дубенчан, героїчно билися з ворогом.

За складних обставин (потрапив у полон до хана Хмельницький) наказним гетьманом було обрано Івана Богуна. Богун наказав одному із загонів у 600 чоловік затримати польське військо, яке переслідувало козаків. Цей загін влаштував кругову оборону на рівнині між Плоскою та Семидубами. У нерівному бою багато з них загинули, героїчно захищаючись від ворога. Німими свідками цього подвигу є могили – кургани навколо села Плоски.

Війна підірвала економічний розвиток міста та воно залишалось осередком культури Волині.

Богдан Хмельницький Іван Богун