2. За літописним рядком
Літописне Дубно відоме з 1100 року. Воно – одне з найдревніших міст Волині. Перша письмова згадка про Дубно зустрічається на сторінках Іпатіївського літопису.
Іпатіївський літопис
,,В літо 6608 (1100) брати уклали між собою мир, Святополк, Володимир, Давид, Олег в Уветичах, місяця серпня в 10-й день. І прийшов до них Давид Ігорович і сказав їм: ,,Нащо ви мене покликали? От я. У кого на мене образа”? І відповів йому Володимир: “Ти сам прислав до нас: ,,Хочу, браття, прийти до вас і поскаржитись за свої образи”. Так-от ти прийшов і сидиш із своїми братами на одному килимі – тож чому не скаржишся, до кого із нас твоя образа”? І не відповів Давид нічого. І стали всі браття на коней; і став Святополк зі своєю дружиною, а Давид і Олег зі своєю нарізно один від одного. А Давид Ігорович сидів осторонь, і не підпустили його до себе, але окремо радились про Давида. І, порадившись, послали до Давида мужів своїх: Святополк-Путяту, Володимир-Орогостя і Ратибора, Давид і Олег – Торчина. Послані ж прийшли до Давида і сказали йому: ”От що говорять тобі браття: ”Не хочемо тобі дати столу Володимирського, тому що ввігнав ніж у нас, чого не було ще в Руській Землі. Але ми тебе хапати не будемо і якогось іншого зла не зробимо, але от що тобі даємо: іди і сідай у Божеському, в Острозі, а Дубен і Чарторийськ дає тобі Святополк...”.
Проте не 1100-й рік є датою заснування, що доводять археологічні розкопки. Територія старого Дубна займала близько 90 га, а за даними сучасних досліджень може виявитися більшою.
Історичний факт
Дубно почали розкопувати порівняно недавно, хоча початок було закладено ще в 20-30 роки XX ст. на схід від замку, тут було зібрано уламки глиняного посуду XII-XIII ст. У 90-тих роках XX ст. між вулицями Сурмичі та Садовою виявлено середньовічні поселення, зібрано кераміку доби Київської Русі. У XII-XIII ст. площа літописного Дубна на обох берегах р. Ікви сягала 20-25 га. Осередком давньоруського міста були мис на схід від замку князів Острозьких і територія самого замку. Першим, хто проводив системні археологічні розкопки – це Ігор Свешніков, який досліджував територію замку в 1995 році, а в 1997 році дослідження продовжила Віра Гупало. У 2002 році у Дубні була створена “Охоронна археологічна служба”, яка проводила археологічні дослідження у 2005 році і надалі буде слідкувати за ходом досліджень міста.
Розкопки в Дубенському замку 1995 р. Розкоп
В. Гупало, І. Свєшніков, В. Ткач (передній план)
3. Дубно в період монгольської навали
Про те, як розвивалось місто розповідають сотні різноманітних речей 10-11 ст., наприклад, будівля, у якій пекли хліб,скляні браслети 12-13ст.
Під час князівських міжусобиць і боротьби за великокняжий престол місто переходило з рук в руки. І так продовжувалось аж до самого нашестя татар на Волинь.
Монголи наступали на захід широким фронтом аби охопити якомога більшу територію. Жителі міст і містечок зустрічали їх зі зброєю у руках. Розлючені масовим супротивом, вороги безжально винищували міське населення. У 1240 році монголи підійшли до Дубна та наштовхнулись на залізну стійкість міщан. Дубно було здобуто штурмом, зазнавши значних руйнувань, воно перетворилось на невелике поселення. Руйнування від монголо-татар були великі, але знищити все дощенту не вдалося. Місцевим жителям вдалося зберегти свою мову, побут, звичаї, культуру.
В кінці 11 ст. більшість міст Волині стали християнськими. Серед них було і Дубно, зокрема, про це згадується в “Очерках истории Православной Церкви на Волыни” Платона Крашевича. Після хрещення Київської Русі в 988 році, а це від Києва аж до Новгорода, в 992 році була заснована Володимир-Волинська єпархія. До неї увійшли землі тодішньої Волині і в тому числі Дубно. Які саме і де були збудовані храми в місті, письмові джерела не зберегли,але беззаперечно вони були та знищила їх татарська навала 1240 року, залишивши людську пам’ять.
Після Батиєвого погрому розміри поселення міста значно зменшуються, знахідок XIV-XV зовсім мало, а культурний шар виявлений лише на окремих ділянках.
Запитання і завдання
1. Який племінний союз сформувався на території нашого краю?
2. Що являло собою городище?
3.В якому літописі вперше згадується Дубно?
Перевіримо знання
1) В якому році Волинь розпалася на два князівства?
1. 1117 р.;
2. 1777 р.;
3. 1717.
2) Що у княжі часи означало слово «підгороддя»?
1. Передмістя, де, зазвичай, осідали ремісники;
2. Підгородні підземелля;
3. Закопана у городах зброя.
4) В якому році в літописах вперше згадується Дубен?
1. 2008 р.;
2. 1111 р.;
3. 1100 р.
5) В якому році Дубно найбільше постраждало від монголо-татар?
1. 1240 р.;
2. 1241 р.;
3. 1242 р.
Радимо прочитати
1. Дерево пам’яті. Книга українського історичного оповідання. Від найдавніших часів до 1648 року. – К. 1990. – Вип. 1.
2. Над рікою Іквою. Літературно-мистецький – краєзнавчий альманах. – Дубно, 2007.
Засвоїмо поняття
Град (город) – назва походить від слова „городити”, тобто укріплювати. Вона вживалася для позначення будь-якого укріпленого поселення незалежно від його типу. Тому серед городів були і міста, і прикордонні фортеці, і двори-замки.
Запам'ятаємо дати