3. Розвиток торгівлі

Магнатські господарства князів Любомирських були тісно пов’язані із зовнішнім ринком. В Дубні були побудовані склади, куди підвозився хліб для експорту. Місто було центром торгівлі худобою, соленою рибою.

Найбільшого розвитку торгівля досягла з 1774 року, коли до Дубна зі Львова були перенесені контрактові ярмарки. Ю. Крашевський так описував Дубенські контракти: „Хто бачив наше Дубно на протязі року, коли здається, що воно тихе, порожнє ...той визнає, що воно настільки оживляється, що його важко впізнати. На вулиці Широкій, де під час Контрактів у заїжджих домах розміщується весь наплив контрактувальників середнього класу, тиша змінюється на гамір”. У цей час укладалися різноманітні угоди, продавали і купували фабричні, заводські товари, сільськогосподарські продукти, проводили грошові операції, прибуток від яких складав 4,5 млн. карбованців. Контракти проіснували 20 років.

Культура

Дубно стає осередком культури на Волині за князя Михайла Любомирського – великого опікуна та господаря міста. У 1781 році Любомирський отримує від короля привілей на ярмарок, який починався 7 січня і тривав чотири тижні. Ярмарки стали часом не тільки торгових угод, а й культурного розвитку. До Замку запрошувалися знаменитості. Тут були театр, капела, струнний оркестр.

Князь для зручності перебудовує міську ратушу, зводить двоповерхові будинки навколо Ринкової площі.

У 1781 році князь двічі приймає польського короля Станіслава Августа. У 1783 році Михайло Любомирський привозив до Дубна римську оперу.

В часи контрактів в місті давали вистави різноманітні польські трупи з театром Войцеха Богуславського, іноземні колективи, солісти.

В цей період в Дубні працює італійський зодчий Домініко Мерліні. Він бере активну участь у формуванні інтер’єру замку Острозьких –Любомирських. Мерліні прикрасив замок чудовою ліпниною. Високий фриз із зображенням сюжету свята Вакха, танцюючі вакханки і сатири підтримують гірлянди з виноградних лоз.

Ліпнина в палаці Любомирських

Гордістю князів був заміський палац із англійським парком, який заклав ірландський садовод, вчений-ботанік, ландшафтний архітектор, творець пейзажних парків на Волині і Поділлі Діонісій Міклер в урочищі „Палестина”. Природний ландшафт було вміло поєднано із заморськими деревами та кущами, що створювало загадкові архітектонічні ансамблі. Парк був гордістю міста до 1914 року. В роки першої світової війни його частково було знищено. Д. Міклер заклав в Україні понад 40 пейзажних садів англійського типу.

Продовжується храмове будівництво і реконструкція. У 1795 році монастирська церква Спаського монастиря стає православною. Церква побудована у 1643 році при уніатському архімандриті Прокопі Хмелевському, збудована церква у стилі молдавського конхового храму. Монастир проіснував до 1812 року, а його величезну бібліотеку перевезли у Дорогобузький монастир.

У 1794 році у Дубні відкрилася єврейська друкарня, що проіснувала 30 років, а в 1802 року відкрилася ще одна друкарня.

У 1803 році до Михайла Любомирського звернувся відомий освітянин Тадеуш Чацький з проханням віддати приміщення і парк Палестину для облаштування ботанічного саду та освітянського центру. Князь відмовив і навчальний заклад було закладено у м. Крем’янці. Сьогодні міська влада підтримує ініціативу створення навчального ком-плексу Університету «Україна» в районі військового містечка. Культурні традиції древнього міста продовжуються у XXI ст.

Цікаво знати

У 1999 році була організована наукова експедиція, яку очолив Черняк В. М. – доцент кафедри ботаніки Тернопільського педуніверси-тету. Було відвідано ряд парків закладених Міклером в Рівненській області за маршрутом: Тернопіль – Дубно – Мізоч – Здовбиця – Рівне – Обарів – Городок – Шпанів.

Перевіримо знання

1. У складі якої держави перебувала Дубенщина на початку 18 ст.?

2. Коли остаточно Станіслав Любомирський успадкував Дубно?

3. Які події світової історії 18 ст. пов’язані з Дубном?

4. В чому полягали особливості розвитку торгівлі в Дубні?

5. Чому Дубно стає осередком культури на Волині?

Засвоїмо поняття

Реквізиція – примусове вилучення майна у власника з виплатою його вартості.

Ярмарок – щорічний базар. Форма організації торгівлі, яка об’єднувала торговельними зв’язками регіони країни, включаючи й регіони інших країн.

Запам’ятаємо дати

1703 рік – Дубно переходить у власність князів Сангушків.

1705 рік – перебування у Дубні українського гетьмана Івана Мазепи.

1707 рік – в Дубні тимчасово зупиняється російський цар Петро I, у зв’язку з російсько-шведською військовою кампанією і, не дивлячись на угоду, вивозить із замкової колекції 200 мистецьких полотен.

1753 рік – Дубно подароване Станіславу Любомирському.

1774 рік – в Дубно зі Львова переведені контрактові ярмарки.

1775 рік – в Дубні помер Януш Сангушко – останній нащадок Острозької ординації.

1781 рік – перебування у Дубні польського короля Станіслава Августа Понятовського.

1768 рік – райони Дубенщини охоплені повстанським рухом Коліївщиною.

1792 рік – садовод Діонісій Міклер заклав парк в урочищі „Палестина”.

1795 рік – Дубно в результаті третього поділу Польщі входить до Росії.

1800 рік – Дубно стає столицею одного з нащадків династії Бурбонів, скинутої під час революції – принца Конде.