Діяльність громадських і суспільно-політичних організацій. «Просвіти»

У відповідь на національне гноблення і дискримінаційну політику щодо українського населення патріотично налаштована українська інтелігенція створює громадські організації. Серед них найбільш масовою на Дубенщині була „Просвіта”. Осередки ,,Просвіти” організовувались в м. Дубні та в багатьох навколишніх селах. Її члени засновували українські школи, хати-читальні. Активних учасників просвітницьких організацій польські власті переслідували.

Дубенська повітова організація ,,Просвіта” була однією з наймасовіших у Волинському воєводстві. Вона проводила величезну організаційно-пропаган-дистську роботу. За клопотанням просвітянської громади на території Дубна розповсюджувалася українська книга.

У кінці 20-х років польські власті взялися за ліквідацію організацій „Просвіти”, тому вони зму-шені були перейти до нелегальних форм діяльності. В цілому політика польського уряду кінця 20-х- початку 30-х років щодо дубенського населення у межах Польщі ставала все більше дискримінацій-ною. Урядовці і поліція намагалися заборонити проведення Шевченківських вечорів у м. Дубні, здійснювали полонізацію і пацифікацію.

Дубенське повітове товариство „Просвіта” було зареєстроване 31 грудня 1920 року. В статуті, який підписали Михайло Черкаський, Павло Кузицький, Володимир Серб, Олекса Костенко, Степан Михале-вич, Василь Петровський, Максим Чучмай, мета діяльності визначалась так: „Товариство заснову-ється для того, щоб просвітити своїх членів світлом доброї науки та через знання і національне виховання провести їх до кращого громадського життя”.

Дубенська ,,Просвіта” 1920 рік

Історичний факт

У Центральному державному історичному архіві у Львові є документи Дубенського повіто-вого товариства ,,Просвіта”, а саме: статут, протоколи зборів, що стосуються його діяльності в 1923–1929 р. Mета Дубенської ,,Просвіти”: 1) відкриває книгозбірні, читальні, книгарні, заво-дить кінематограф; 2) упоряджає прилюдні читання, лекції, доклади, бесіди; 3) видає книжки й газети для народного читання; 4) щоб поши-рити освіту, заводить різні школи для дорослих та дітей, впоряджає читання та виклади з різних наук, закликає для того лекторів та інструк-торів; 5) заводить різні фонди та стипендії для допомоги кращим учням продовжувати свою науку далі; 6) ширить усвідомлення про значення народних економічних закладів; 7) впоряджає освітні мандрівки, народні гуляння, національні свята і урочисті походи (зокрема організовує театральні і хорові гуртки.

У звіті за 1926 рік відзначалось, що просвітянська ідея на Дубенщині знаходить усе більше прихильників та активних працівників серед селянства. Товариство рік у рік збільшує кількість своїх членів, філій та читалень і поширює поле своєї діяльності. Просвітяни відкрили курси для негра-мотних, організовували читання з історії, природи рідного краю, українського письменства, сільського господарства і кооперації. Було започатковано збір коштів на спорудження Дому „Просвіти”. На 25 грудня 1926 року в повіті було вже 67 філій і близько1700 членів, які сплачували внески.

Було створено чимало сільських хорів, перше місце серед них займали Боремельський та Мокрен-ський. Боремельський хор вдало виступав Дубні та Луцьку. Для підвищення майстерності аматорів було організовано місячні курси диригентів. На прохання Сергія Козинського у вересні 1925 року в Дубно для творчої допомоги прибув відомий український композитор Станіслав Людкевич.

Незважаючи на утиски польської адміністрації, „Просвіта” послідовно розширила межі своєї діяльності, стала національним чинником культурно-духовного життя українського населення.

Адміністративно-поліційні переслідування Ду-бенської „Просвіти” продовжувались. У травні 1928 року всі філії були закриті. Навесні 1929 року в Дубні відбулися ліквідаційні збори „Просвіти”.

На початку ХХ століття історія Дубенщини була насиченою, несподіваною і трагічною. За короткий проміжок часу Дубно потрапляло під владу більшо-виків, німців і австрійців, польських землевласників.

Історичний факт

Михайло Черкаський – засновник Дубенської «Просвіти». Народився у 1879 році. Закінчив історико-філологічний факультет Київського університету. Працював у Дермані, Луцьку, Дубні. Професор. У 1922 році обраний сенатором польського сейму на Волині, головою Української сеймової репрезентації. Активний політичний діяч, член УНДО, член Української організації Волині. Помер у 1929 р., похований у Львові.

У 1940 році з творчим відрядженням у Дубні побував Іван Ле. В своїх романах „Наливайко”, „Хмельницький” описує історичні події на Волині.

В 30-40-х роках у Дубні працював літератор, режисер Авенір Коломиєць. В 1944 році евакуював-ся до Австрії і там засновує Спілку українських науковців, літераторів, митців.

Перевіримо знання

1. Що принесла Перша світова війна населенню нашого краю?

2. Складіть хронологію революційних подій на території нашого краю.

3. Чим пояснюється той факт, що наш край знову був окупований Польщею в 1920 році?

Запам’ятаємо дати

1907 рік – відкрито міську гімназію.

1914 рік – на військовій службі у Дубні перебуває видатний політичний діяч В. Липинський.

1915 рік – перебування у Дубні видатного класика чеської літератури Ярослава Гашека.

1923 р. – заснування польської гімназії Конарського.

1924 р. – створення Дубнівського райкому КПЗУ.