3. Розвиток культури

Освіта

Перша половина 17 століття в Україні характеризується поширенням шкіл, заснованих братствами. Перші відомості про братську школу в Дубні датуються 1604 роком. Така школа керувалася власним статутом. Викладання проводилося рідною мовою, але поряд з тим велика увага приділялась вивченню грецької, а пізніше латинської та поль-ської мов. Учні навчалися читати, писати, рахувати та співати. У старшому віці знайомилися з елемен-тами „семи вільних наук” – трівіум (граматика, піїтика, риторика) і квадріум (діалектика, матема-тика, арифметика, геометрія, астрономія і музика). Кращі випускники мали можливість продовжити навчання в Києво-Могилянській академії.

Архітектура

Внаслідок політики польських магнатів Дубно, яке після Люблінської унії було включене до складу Волинського воєводства, стає одним із осередків поширення католицизму на Волині.

Місцеві православні церкви перетворюються на уніатські, в Дубні будуються католицькі монастирі – Бернардинів (1614 р.), Кармеліток (1630 р.), костел Яна Непомука (ймовірно 1612, за іншими даними друга половина 17 ст.).

Монастир Бернардинів пов’язаний із релігійним братством Братів Менших францисканців обсерван-тів, які прибули до Дубна в 1614 році на запрошення князя Януша Острозького. Будівництво костелу розпочалось у 1617 році, а завершилося у 1629 році. Монастир Бернардинів у поєднанні з Луцькою Брамою, валом і ровом утворювали неприступний фортифікаційний вузол.

Пізніше у монастирі знаходились вищі студії моральної теології, філософії, студенти вивчали фізику, астрономію, геологію, медицину. Книгозбірня нараховувала 5000 видань. В 1928 році бернардинський осередок ліквідовано.

Костел Яна Непомука

Свято-Миколаївська церква (монастир Бернардинів)

Палац князів

Любомирських

Замковий комплекс

Розвиток літератури

На початку 17 ст. в Дубні при Хрестовоздвиженсь-кому монастирі жив і працював релігійний діяч, талановитий український поет, філософ, перекладач, громадський діяч ігумен отець Віталій. Дубенський Ігумен у 1612 році у місті Єв'є неподалік теперіш-нього Вільнюса видав книжку ,,Діоптра...” над якою працював в Дубні. Ще у 1604 році саме у Дубні він переклав її з грецької мови. ,,Діоптра...” була перевидана у 1651 р., 1654р., 1698 р. Твір скла-

Діоптра. Титульна сторінка 1612 р.

дався із передмови, загальнофілософських, мораль-но-етичних роздумів та висловів, власних і перекладених давньоукраїнською книжною мовою. В історію вітчизняної літератури отець Віталій ввійшов як перший майстер слов’янського афори-стичного вірша. Іван Вишенський у своєму посланні до Домінікії відзначає великий хист о. Віталія і називає його великим волинським проповідником, захисником української освіти. Про нього писав І. Франко -

,,забутий український віршописець 18 віку”.

О прихоті і сороми великі,

Що я скажу? Народ всі без'язикі...

Хочеш смертних бід не знати,

Треба зваб усіх уникати...

Важко жити повнокровно,

Як безпечних всюди повно...

Братіє, не будьте дітворою

І себе не тіште суєтою...

Віршована епіграма морально-дидактичного змісту ігумена о. Віталія.

З історії родини

Дубенський замок нази-вали Волинською тверди-нею. Міцні фортифікаційні споруди 17 ст. робили цю споруду неприступною. Тут зберігали свої скарби князі Острозькі, а згодом Заслав-ські, Сангушки, Любомир-

Станіслав Любомирський

ські. В 1674 році князі Любомирські вперше стали спадкоємцями м. Дубна. Любомирські відіграли вагому роль в історії м. Дубна. Дружина князя Юзефа Кароля Любомирського – Теофілія дбала про впорядкування міста. Вона зобов’язувала жителів передмістя Забрами брукувати вулицю з боку дороги на м. Луцьк. Жителі Сурмичів повинні були облаштовувати укріплення, які зруйнували татари у 16 ст., вони також відбудували міст через річку Ікву. Якщо жителі відмовлялися виконувати роботи, власниця сама призначала штрафи. Після смерті Юзефа Кароля Любомирського у 1702 році ордина-ція перейшла до його сина Олександра Доменіка (1720 р.).

В 1720 році місто переходить до сестри Маріанни, яка була одружена з князем Павлом Каролем Сангушком. Їхній син Януш, не маючи нащадків, на підставі Кольбушовської транзакції у 1753 році дарує ординацію своїм родичам Любо-мирським, зокрема Станіславу Любомирському.

Цікаво знати

Події 16-17 ст. пов'язані з Дубном відобразив М. В. Гоголь, у творі “Тарас Бульба”. Дубно є місцем дії головного батального епізоду у повісті.

...Військо вирішило йти прямо на місто Дубно, де, за чутками було багато казни. За півтора дні похід завершився, і запорожці опинились перед містом.

В місті були білі кам'яні і глиняні одноповерхові будинки. Всі вони були покриті високими дахами, з великою кількістю слухових вікон. На одному боці з церквою вище інших здіймався відмінний від інших будинок, напевно міський магістрат (ратуша). Він був двоповерховий. Над ним зверху надбудовано у дві арки бельведер (вишка, вежа над будинком, для огляду місцевості), де стояв вартовий, великий годинниковий циферблат був вмонтований у дах. Недалеко виднівся будинок, як здавалось, побудований якимсь італійським архітектором. Він був складений із гарних тонких цеглин у два поверхи. Вікна першого поверху були оброблені гранітними карнізами, верхній поверх складався із арок, які утворювали галерею, між ними були решітки з гербами. Широкі сходи із фарбованих цеглин виходили на майдан. Високий земляний вал оточував місто, де вал був низьким, там виступала кам'яна стіна, чи дубовий частокіл...

Радимо прочитати

,,Там, де Ікви срібні хвилі плинуть...”. Матеріали науково-теоретичної конференції, присвяченої укра-їно-польським взаєминам на Дубенщині. – Дубно, 2005 р. – с. 37-40.

Перевіримо знання

1. Дайте визначення терміну « ординація».

2. Складіть хронологічну таблицю подій у Дубні 17 століття: дата, подія, результат.

Запам’ятаємо дати

1609 рік – заснування Янушем Острозьким Острозької Ординації, столицею якої стає Дубно.

1614 (1617) рік – будівництво Бернардинського костелу і кляштора.

Початок XVII ст. перебудова Дубенського замку за новоіталійською системою.

Серпень 1620 р. – смерть Януша Острозького та перехід Дубна до князів Заславських.

1633 рік – повстання православних гайдуків Дубенського замкового гарнізону Чопека, Губки, Білця проти уніатського архімандрита К. Саковича.

1648 рік – напад на Дубно загону Боняка Шолудивого.

1648 рік – напад козацьких полків Максима Кривоноса на Дубно.

Поч. 1660 р. – битва під Дубном між російськими та польськими військами.

1660рік – заснування монастиря кармеліток. За іншими даними 1672 р.

1670 рік – запровадження у Дубні чотиритижневого ярмарку.

1674 рік – перехід Дубна у власність князів Любомирських.

1676 рік – напад на Дубно татар і турків.

Максим Кривоніс в бою Максим Кривоніс