Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Історія Модуль 3.doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
27.08.2019
Размер:
1.07 Mб
Скачать

Історія Модуль 3-4

1. Проаналізуйте передумови та перебіг акції 17 вересня 1939 року.

Радянське керівництво досить уважно стежило за подіями, які роз­горталися поблизу західних кордонів СРСР. Москва, щоб не мати ви­гляду агресора в очах світового співтовариства, утримувалася від будь-яких воєнних дій і вичікувала падіння Польської держави. Історики вважають, що сталінське керівництво, очікуючи повідомлення про капітуляцію Польщі, значно переоцінювало можливості її армії. Вій­ськові в Кремлі боялися втрат і важких боїв, через це й не вступали у війну. Така позиція дратувала нацистську Німеччину, яка намагалася втягнути СРСР у військовий конфлікт. 3-го, 5-го та 8-го вересня мініс­терство закордонних справ Німеччини наполегливо вимагало від Ра­дянського Союзу якнайшвидше розпочати війну проти Польщі. СРСР відреагував на німецьке звернення згідно з попередніми домовленос­тями. Уночі 17 вересня радянські війська вступили на територію За­хідної України й Західної Білорусі. Текст ноти про перехід кордону Червоною армією особисто відредагував Й. Сталін. Документ був пере­даний у посольство Польщі в Москві та направлений в інші диплома­тичні місії.

Щоб подати дії радянських військ як «визвольний похід», збройні сили СРСР, що переходили р. Збруч, дістали назву Ук­раїнського фронту, командувачем якого був призначений С. Тимошенко. Радянсь­ке командування створило також Білору­ський фронт на чолі з командармом М. Ко­вальовим. У складі обох фронтів налічува­лося 600 тис. солдатів і офіцерів, близько 4 тис. танків, понад 5,5 тис. гармат і 2 тис. літаків.

Головною метою зайнятих наступом ра­дянських військ було захоплення великих населених пунктів, на­самперед Львова, Тернополя, Дрогобича, Ковеля та ін. Проте деякі з них уже здобули німці, тому відбулися короткі, але запеклі сутички між радянськими та гітлерівськими військами, особливо в районі Львова.

Червона армія 17 вересня перетнула радянсько-польський кордон. Польща була приреченою на неминучу поразку. Уряди Англії та Франції, вступивши у війну з Німеччиною, виявилися не готовими і неспроможними надати допомогу патріотам у нерівному двобої з гітлерівською воєнною машиною. СРСР формально оголосив про нейтралітет. Коли польський уряд 5 вересня звернувся до Москви з проханням надати йому військові матеріали, а також дозволити транзит військових вантажів через радянську територію, Москва відповіла відмовою, зазначивши про небажання бути втягнутою у війну на будь-якому боці. Кремль приховував свої таємні домовленості з Берліном.

Вступ радянських військ на територію Польщі мотивувався необхідністю взяти під захист населення Західної України та Західної Білорусі. У виступі по радіо 17 вересня 1939 р. голова РНК СРСР В. Молотов зазначив, що внаслідок поразки ''Польща стала зручним полем для всіляких випадковостей й несподіванок'', тому радянський уряд ''вважає своїм священним обов'язком подати руку допомоги своїм братам-українцям і братам-білорусам, які населяють Польщу''.

Коли Червона армія перейшла кордони Західної України і польські війська були вже фактично розбиті, 17 вересня радянські літаки розкидали звернення до українського населення, підписане командармом С. Тимошенком, яке, зокрема, закликало: ''Зброєю, косами, вилами і сокирами бий вічних ворогів - польських панів''. Це був відкритий заклик до нищення польської меншини, бо йшлося не лише про польських поміщиків, оскільки гніт, який терпіли західні українці, був не тільки соціальний, а передусім національний. Коли зважити, що заклик з'явився після поразки Польщі, а Західна Україна була захоплена більшовиками, то стане зрозуміло: будь-який виступ українців проти поляків завдав би шкоди українцям. Такий виступ ще більше загострив би відносини між українцями і поляками, - і саме тоді, коли обидва народи потрапили під ярмо спільного ворога. На щастя, незважаючи на утиски, яких зазнало українське населення за 20 років польської окупації, воно не піддалося на цю сталінську провокацію.

Радянські війська 17 вересня 1939 р. вступили у Тернопіль, Збараж, Рівне; наступного дня - в Луцьк, Станіслав, Галич; 22 вересня - у Львів; 24 вересня - у Дрогобич; 26 вересня - у Самбір та Яворів; 27 вересня- у Старий Самбір. Вийшовши на Західний Буг і Сян, Червона армія зупинилась.