- •Історія Модуль 3-4
- •1. Проаналізуйте передумови та перебіг акції 17 вересня 1939 року.
- •2.Охарактеризуйте передумови скликання та результати Народних зборів Західної України.
- •3. Визначте чим відрізнялися погляди на шляхи здобуття Україною незалежності прихильників с.Бандери та а.Мельника.
- •4. Охарактеризуйте вплив радянсько - німецького договору про дружбу та кордони на вирішення української проблеми.
- •5. Охарактеризуйте вплив радянсько - німецького договору про ненапад на вирішення українського питання.
- •6. Проаналізуйте еволюцію української проблеми у зовнішній політиці Німеччини у кінці 30-х років XX століття.
- •7. Охарактеризуйте культурологічні та духовні засади процесу радянізації західноукраїнських земель у 1939–1941 рр.
- •8. Проаналізуйте соціально-економічні аспекти радянізації західноукраїнських земель у 1939 - 1941 роках.
- •9. Охарактеризуйте проведення репресій та депортацій щодо населення Західної України у 1939 - 1941 роках.
- •10. Охарактеризуйте процес приєднання до урср Північної Буковини.
- •11. Оцініть мобілізаційні заходи радянської держави у 1941 році.
- •12. Охарактеризуйте початок німецько - радянської війни на українських землях та прикордонні бої.
- •13. Охарактеризуйте причини невдач радянських військ в Україні у початковий період німецько - радянської війни.
- •14. Визначте передумови та особливості проголошення Акту відновлення української державності 30 червня 1941 року. Дайте оцінку цього акту в історіографії.
- •15. Охарактеризуйте воєнно - мобілізаційні заходи радянського уряду на початку німецько - радянської війни.
- •16. Охарактеризуйте діяльність оун на початку німецько - радянської війни.
- •18. Охарактеризуйте виникнення та діяльність Української Головної Визвольної Ради.
- •19. Охарактеризуйте причини виникнення та функціонування дивізії „сс - Галичина".
- •20. Проаналізуйте особливості виникнення „Поліської Січі" та передумови утворення Української Повстанської Армії.
- •21. Прослідкуйте, як корінний перелом у ході Другої світової війни вплинув на вирішення українського питання.
- •22. Проаналізуйте особливості господарського режиму в Україні під час німецької окупації.
- •23. Охарактеризуйте політику німецько - фашистських окупантів в галузі освіти та культури.
- •24. Охарактеризуйте воєнні операції по визволенню Західної України від німецько-фашистської окупації.
- •25. Прослідкуйте воєнні операції по визволенню Лівобережної України та Криму (січень — травень 1944 р.) від фашистської окупації.
- •Операції радянських військ по звільненню Лівобережної України і висадка в Криму (1943 р.)
- •26. Проаналізуйте особливості діяльності упа в період літа 1943 — осені 1944 року.
- •27. Охарактеризуйте німецький окупаційний режим та його особливості у різних регіонах України.
- •28. Проаналізуйте проблему колабораціонізму на українських землях у період Другої світової війни.
- •29. Охарактеризуйте особливості та завдання радянського партизанського руху у роки німецько - радянської війни.
- •30. Проаналізуйте причини та наслідки Карпатського рейду Сидора Ковпака.
- •31. Прослідкуйте еволюцію тактики Української Повстанської Армії у 1942 - 1945 роках.
- •32. Визначте особливості стратегії і тактики упа у повоєнний період.
- •33. Проаналізуйте боротьбу загонів оун і упа з радянською системою у Західній Україні у післявоєнний період
- •34. Охарактеризуйте українсько - єврейські відносини у роки війни.
- •35. Визначте основні причини протистояння упа та ак у період Другої світової війни.
- •36. Порівняйте мету та завдання повстанського та партизанського рухів Опору у період війни.
- •37. Проаналізуйте зміни в етнічному складі населення урср у післявоєнний період.
- •38. Проаналізуйте особливості здійснення колективізації у Західній Україні у післявоєнний період.
- •39. Прослідкуйте причини та процес ліквідації Української греко -католицької церкви.
- •40. Охарактеризуйте етапи українсько — польских переселенських акцій 1944 - 1946 років.
- •І етап репатріації
- •Іі етап репатріації
- •Ііі етап репатріації
- •41. Проаналізуйте суть та наслідки операції „Вісла".
- •42. Прослідкуйте процес врегулювання повоєнних адміністративно - територіальних змін в Україні.
- •43. Визначте наслідки Другої світової війни для України.
- •44. Проаналізуйте особливості відбудови на території західних областей урср після Другої світової війни.
- •45. Проаналізуйте міжнародну діяльність урср у післявоєнний період.
11. Оцініть мобілізаційні заходи радянської держави у 1941 році.
29 червня 1941 року Рада народних комісарів СРСР і ЦК ВКП(б) надіслали директиву партійним І радянським органам про мобілізаційні заходи для відсічі гітлерівської агресії. ЗО червня 1941 року був створений Державний комітет оборони (ДКО), до І якого перейшла вся повнота влади в країні. Першо-черговим завданням стала мобілізація до лав Червоної армії. З 5,5 млн мобілізованих Україна дала | понад 2,5 млн осіб. За неповними даними, протягом перших місяців війни в загони народного ополчення прийшло 1,3 млн добровольців.
На задоволення воєнних потреб були переведені провідні галузі народного господарства. Підприєм- Плакат художника І. Тоїдзе ства Києва, Харкова, Запоріжжя, Дніпропетровська, Одеси перейшли на випуск військової техніки та обладнання. На зміну чоловікам призовного віку на підприємства прийшли пенсіонери, жінки, молодь. Тільки в перші місяці війни вони становили третину всіх працівників. Ураховуючи загрозливе становище багатьох регіонів, уряд України прийняв рішення про евакуацію, якою в Україні керувала спеціальна комісія на чолі з заступником голови РНК УРСР Д. Жилою.
Протягом другої половини 1941 року з України на схід були евакуйовані 550 промислових підприємств, велика кількість різноманітної техніки та матеріальних цінностей, майно колгоспів і радгоспів. На Поволжя, Урал, у Сибір і Центральну Азію евакуйовано науково-дослідні інститути АН УРСР, багато театрів та інших установ культури. Одночасно в східні райони СРСР були перевезені 3,5 млн жителів республіки.
12. Охарактеризуйте початок німецько - радянської війни на українських землях та прикордонні бої.
22 червня 1941 року о 3-й годині 30 хвилин війська Німеччини перетнули радянський кордон. Прикордонні міста й застави опинилися під шаленим артилерійським обстрілом. Повітряні атаки були здійснені на Львів, Житомир, Рівне, Київ, Одесу, Севастополь. Раптовість дозволила ворогу захопити ініціативу, через це радянські війська зазнали значних утрат у живій силі й техніці, особливо в літаках (на землі знищено близько 1,2 тис. машин).
З перших годин війни ворог зустрів на українській землі відчайдушний опір. Героїчно билися прикордонники та воїни Київського військового округу, який одержав назву Південно-Західного фронту. Протягом 22-26 червня 1941 року прикордонники Рава-Руського укріпленого району відбили атаки п'яти ворожих дивізій. Протягом 11 діб бійці Во-лодимиро-Волинського прикордонного загону лейтенанта О. Лопатіна відбивали значно потужніші сили фашистів.
Основний удар німецьких військ був спрямований на смугу Київського особливого військового округу. Радянські війська на цьому напрямку мали досить відчутну перевагу:
• в особовому складі — у 1,6 разу;
• у гарматах — у 1,2 разу;
• у середніх і важких танках — у 3,5 разу;
• у легких танках — у 5 разів;
• у літаках — у 2,5 разу.
Незважаючи на це, протягом першого тижня війни вони зазнали значних утрат і змушені були відступити. Використовуючи прорахунки радянського командування та найвищого керівництва й володіючи стратегічною ініціативою, німецькі війська швидко дійшли до Києва. Спроба контрударами зупинити наступ німецьких військ не мала успіху. У першій танковій битві (у районі Луцька, Рівного, Дубна, Бродів) радянські війська затримали просування німців на Київ і навіть знищили німецький танковий корпус, але й сам Південно-Західний фронт утратив майже 2/3 своїх танкових підрозділів. Поспішний відступ Червоної армії мав трагічні наслідки для багатьох тисяч політичних в'язнів у тюрмах Західної України. Не маючи змоги вчасно евакуювати їх, протягом тижня, з 22 по 29 червня 1941 року, НКВС знищив ув'язнених.
Прикордонні битви (22 — 29 червня 1941) — бойові дії радянських військ прикриття і прикордонних військ в прикордонних районах СРСР на території Литви, Західної Білорусії та Західної України проти військ Вермахту під часДругої світової війни.
Західні кордони СРСР з Німеччиною прикривали особливі Прибалтійський (командувач генерал-полковник Ф. І. Кузнєцов), Західний (командувач генерал армії Д. Г. Павлов), Київський (командувач генерал-полковникМ. П. Кирпонос) військові округи, перетворені в перший день війни в Північно-Західний, Західний і Південно-Західний фронти.
Північний напрямок. Проти Північно-Західного фронту радянський військ діяли дві німецькі танкові групи: 4-а танкова група групи армій «Північ» в напрямку на Даугавпілс та 3-а танкова група групи армій «Центр» у вільнюському напрямку.
Спроба командування Північно-Західного фронту 23 червня провести контрудар силами двох механізованих корпусів (майже 1000 танків) в районі міста Расейняй закінчилася поразкою і 25 червня було прийняте рішення відійти за Західну Двіну. 26 червня німецьким військам вдалось форсувати ріку в районі Даугавпілса, а 2 липня — в районі Єкабпілса. 1 липня 18-а німецька армія зайняла Ригу та увійшла на територію південної Естонії.
Тим часом 3-а танкова група Вермахту 23 червня розбила 5-у танкову дивізію 11-ї радянської армії в районі Алітуса, 24 червня зайняла Вільнюс та вийшла в тил Західного фронту.
Центральний напрямок. Флангові армії Західного фронту (3-я армія в районі Гродно та 4-а — в районі Берестя) зазнали значних втрат вже в перший день війни. До 25 червня 4-а радянська армія змушена була відійти в глиб території на відстань до 200 км. На гродненському напрямку 23 червня силами 6-го і 11-го механізованих та 6-го кавалерійського корпусів, а також частини 3-ї армії була здійснена спроба провести контрнаступ, однак виділені для удару сили не встигли сконцентруватись у визначених районах і одночасного наступу не вийшло. Після дводенних боїв 25 червняСтавка ВГК дозволила відступ військ до Мінського та Слуцького укріпрайонів.
28 червня 1941 року німецькі війська оволоділи Мінськом та замкнули кільце оточення, в якому опинилися основні сили Західного фронту. 30 червня генерал армії Д. Г. Павлов був відсторонений від командування Західним фронтом, а 4 липня за вироком військового трибуналу —розстріляний.
Південний напрямок. На південному напрямку Червона Армія мала найбільш сильне угруповання, тому військові успіхи Вермахту тут були меншими ніж на інших ділянках фронту. З 23 по 26 червня спочатку авіація, а потім кораблі Чорноморського флоту завдали відчутних ударів по румунським містам Суліна і Констанца.
24 червня в районі трикутника Дубно — Луцьк — Броди війська Південно-Західного фронту силами п'яти механізованих корпусів вчинили спробу зупинити просування 1-ї танкової групи німців. В танковій битві брало участь близько 3200 танків з обох боків. І хоча війська Червоної Армії зазнали поразки, однак затримали німецький наступ на тиждень та не дозволили відрізати львівське угруповання радянських військ.