- •Історія Модуль 3-4
- •1. Проаналізуйте передумови та перебіг акції 17 вересня 1939 року.
- •2.Охарактеризуйте передумови скликання та результати Народних зборів Західної України.
- •3. Визначте чим відрізнялися погляди на шляхи здобуття Україною незалежності прихильників с.Бандери та а.Мельника.
- •4. Охарактеризуйте вплив радянсько - німецького договору про дружбу та кордони на вирішення української проблеми.
- •5. Охарактеризуйте вплив радянсько - німецького договору про ненапад на вирішення українського питання.
- •6. Проаналізуйте еволюцію української проблеми у зовнішній політиці Німеччини у кінці 30-х років XX століття.
- •7. Охарактеризуйте культурологічні та духовні засади процесу радянізації західноукраїнських земель у 1939–1941 рр.
- •8. Проаналізуйте соціально-економічні аспекти радянізації західноукраїнських земель у 1939 - 1941 роках.
- •9. Охарактеризуйте проведення репресій та депортацій щодо населення Західної України у 1939 - 1941 роках.
- •10. Охарактеризуйте процес приєднання до урср Північної Буковини.
- •11. Оцініть мобілізаційні заходи радянської держави у 1941 році.
- •12. Охарактеризуйте початок німецько - радянської війни на українських землях та прикордонні бої.
- •13. Охарактеризуйте причини невдач радянських військ в Україні у початковий період німецько - радянської війни.
- •14. Визначте передумови та особливості проголошення Акту відновлення української державності 30 червня 1941 року. Дайте оцінку цього акту в історіографії.
- •15. Охарактеризуйте воєнно - мобілізаційні заходи радянського уряду на початку німецько - радянської війни.
- •16. Охарактеризуйте діяльність оун на початку німецько - радянської війни.
- •18. Охарактеризуйте виникнення та діяльність Української Головної Визвольної Ради.
- •19. Охарактеризуйте причини виникнення та функціонування дивізії „сс - Галичина".
- •20. Проаналізуйте особливості виникнення „Поліської Січі" та передумови утворення Української Повстанської Армії.
- •21. Прослідкуйте, як корінний перелом у ході Другої світової війни вплинув на вирішення українського питання.
- •22. Проаналізуйте особливості господарського режиму в Україні під час німецької окупації.
- •23. Охарактеризуйте політику німецько - фашистських окупантів в галузі освіти та культури.
- •24. Охарактеризуйте воєнні операції по визволенню Західної України від німецько-фашистської окупації.
- •25. Прослідкуйте воєнні операції по визволенню Лівобережної України та Криму (січень — травень 1944 р.) від фашистської окупації.
- •Операції радянських військ по звільненню Лівобережної України і висадка в Криму (1943 р.)
- •26. Проаналізуйте особливості діяльності упа в період літа 1943 — осені 1944 року.
- •27. Охарактеризуйте німецький окупаційний режим та його особливості у різних регіонах України.
- •28. Проаналізуйте проблему колабораціонізму на українських землях у період Другої світової війни.
- •29. Охарактеризуйте особливості та завдання радянського партизанського руху у роки німецько - радянської війни.
- •30. Проаналізуйте причини та наслідки Карпатського рейду Сидора Ковпака.
- •31. Прослідкуйте еволюцію тактики Української Повстанської Армії у 1942 - 1945 роках.
- •32. Визначте особливості стратегії і тактики упа у повоєнний період.
- •33. Проаналізуйте боротьбу загонів оун і упа з радянською системою у Західній Україні у післявоєнний період
- •34. Охарактеризуйте українсько - єврейські відносини у роки війни.
- •35. Визначте основні причини протистояння упа та ак у період Другої світової війни.
- •36. Порівняйте мету та завдання повстанського та партизанського рухів Опору у період війни.
- •37. Проаналізуйте зміни в етнічному складі населення урср у післявоєнний період.
- •38. Проаналізуйте особливості здійснення колективізації у Західній Україні у післявоєнний період.
- •39. Прослідкуйте причини та процес ліквідації Української греко -католицької церкви.
- •40. Охарактеризуйте етапи українсько — польских переселенських акцій 1944 - 1946 років.
- •І етап репатріації
- •Іі етап репатріації
- •Ііі етап репатріації
- •41. Проаналізуйте суть та наслідки операції „Вісла".
- •42. Прослідкуйте процес врегулювання повоєнних адміністративно - територіальних змін в Україні.
- •43. Визначте наслідки Другої світової війни для України.
- •44. Проаналізуйте особливості відбудови на території західних областей урср після Другої світової війни.
- •45. Проаналізуйте міжнародну діяльність урср у післявоєнний період.
9. Охарактеризуйте проведення репресій та депортацій щодо населення Західної України у 1939 - 1941 роках.
Для функціонування нових радянських політичних структур потрібна була велика кількість лояльних кадрів. Однак місцевим кадрам нова влада не довіряла, підозрювала кожного другого. В документах того часу зазначається, що в області понад три тисячі ворожих елементів пробралися на відповідальні пости в промисловості, кооперації, торгівлі та інших організаціях.
Із перших днів приєднання нова влада почала рішуче ліквідовувати особливості розвитку регіону, що склалися в попередні десятиліття. А це призвело до знищення не тільки органів польської влади, а й традиційних українських політичних та культурно-просвітницьких інституцій. Натомість запроваджувалися нові, радянські організації та установи, створювалися численні більшовицькі партійні осередки, а наприкінці листопада 1939 р. було створено Волинську обласну партійну організацію.
Масового характеру набуло фізичне винищення носіїв політичної культури. Так, було заарештовано більшість лідерів легальних у минулому політичних партій, яких утримували в чотирьох в’язницях області, створених у короткий термін уже в перші дні радянської влади. Дещо пізніше, 23 червня 1941 р., з Луцької в’язниці було відпущено на волю лише 44 засуджених за побутові злочини. Всіх інших, близько двох тисяч осіб, знищено у дворі в’язниці. Особові справи засуджених спалено, а фінансові документи, печатки, списки вивезено до Києва. За іншими даними, в Луцькій тюрмі знищено 3862 в’язні.
Змушені були припинити свою діяльність численні культурно-освітні, кооперативні, молодіжні організації, які об’єднували кращі інтелектуальні сили краю. Серед них – “Просвіта”, “Рідна школа”, Товариство імені Лесі Українки, Товариство імені Т.Г.Шевченка, “Рідна Хата”, “Пласт”, “Сільський господар” та ін. (усього понад 30 товариств, організацій, об’єднань, кооперативів). Та чи не найбільше дісталося просвітянам. Як у 20-і роки на Наддніпрянській Україні, так і на Західній Україні у 1939 р. товариство обвинувачувалося новою владою в усіх “гріхах”, передусім в “націоналізмі”.
Майно “Просвіти”, її будинки націоналізовувалися. Справжній наступ було організовано на бібліотеки та їх власників. Із цією метою проводилася ревізія всіх книг, які поділили на 3 категорії: ті, які можна залишити, ті, які частково придатні для читання (небажана для читання частина тексту у них вирізалася або затушовувалася), й ті, які треба, безумовно, знищити: так звані книги “ворожі” (їх спалювали). Навіть приватні бібліотеки не мали шансів вижити. За зберігання не радянської літератури, що класифікувалась як нелегальна, власників без суду вивозили в Сибір. Спалювали й книги репресованих радянських авторів. Тодішні працівники органів НКВС, ознайомившись зі справами які завела на членів “Просвіти” польська поліція, почали діяти. Вони репресували найактивніших членів цієї організації.
Нова влада вважала, що місцева інтелігенція, яка виховувалася в умовах відносного політичного плюралізму, невиліковно заражена буржуазно-націоналістичною ідеологією. Тому переважна більшість української інтелігенції була відразу ж зарахована до “відвертих антирадянщиків, зрадників та шпигунів” або ”замаскованих контрреволюціонерів”.
Розуміючи, що саме українські націоналісти є найбільш послідовними борцями за відродження Української Самостійної Соборної Держави, комуністична влада намагалася всіляко компрометувати їх, вдаючись до різних інсинуацій. Так, у зверненні командуючого Українським фронтом С.Тимошенка до громадян Західної України зазначалося, зокрема, що “розлютовані українські націоналісти, які мріяли про відновлення капіталізму в Радянському Союзі, тепер намагаються посіяти національну ворожнечу між народами Західної України, намагаються організувати єврейські та польські погроми, підірвати діяльність радянської влади... Бандити-націоналісти намагаються організувати погроми, щоб розпалити національну ворожнечу, щоб затримати встановлення порядку і нормального життя в країні” [9, 15]. З метою позбавлення або зведення до мінімуму “дрібнобуржуазного, націоналістичного впливу” на населення нова влада прагнула якнайшвидше ізолювати, а той знищити тих, хто підозрювався в націоналізмі.
Така доля спіткала, наприклад, майже всіх викладачів Луцької української гімназії імені Лесі Українки (ЛУГ) та більшості її випускників. Гімназія також вважалася націоналістичним розсадником.
Із перших днів під приціл нової влади потрапила духовна інтелігенція. Вже 21 вересня 1939р. у селі Романів арештовано протоієрея В.Заха. Духовенство Волині, боючись репресій, перейшло на церковно-слов’янську мову відправ. Російська мова запанувала в церковному урядовані. Безбожна влада повела спланований наступ на Церкву та її діячів. Парафіяльні й монастирські землі реквізувалися, священиків обкладали величезними податками, за несплату яких – арешт і вивезення до Казахстану.
Найбільш сміливі священики у проповідях, незважаючи на смертельну небезпеку, говорили правду. Так, 21 листопада 1939р. на храмовому святі у селі Липно Луцького повіту, де настоятелем був о. прот. Марчевський, о.Віталій Сагайдаківський у слові до парафіян назвав більшовицьку ідеологію “явищем цілком новим, якісно не подібним на всі відомі види жорстокостей і насильств у світовій історії”. Пізніше за ці слова о.Віталію радянська влада приготувала подорож у Казахстан, але він урятувався втечею за Буг Для поборення Церкви на новоприєднаних землях НКВС вдався до організації спеціальної агентурної мережі з єпископів, священиків, ксьондзів для розтління і профілактичної роботи серед церковників. Свавілля місцевої влади переходило всі межі. Наступ на Церкву викликав справедливе обурення серед віруючих.
Як засвідчують наведені вище й інші факти, сталінський режим приніс на західні українські землі масовий терор.