10. Охарактеризуйте процес приєднання до урср Північної Бу­ковини.

Відповідно до радянсько-німецьких договорів Бессарабія та Північна Буковина належали до сфери інтересів Радянського Союзу. Розуміючи безперспективність опору, Румунія змушена була погодитися з цим.

Українці, що становили значний відсоток населення цих регіонів, довгі роки, перебуваючи під владою різних іноземних держав, жили в надзвичайно складних умовах і постійно потерпали від утисків місцевої влади. За даними істориків, рятуючись від важких соціально-економічних і політичних умов, понад півмільйона жителів Бессарабії — молдован, українців, росіян, євреїв та ін. — емігрували до Америки або перейшли на радянську територію.

28 червня 1940 року радянські війська під командуванням Г. Жукова перейшли Дністер і встановили свій контроль над Бессарабією та Північною Буковиною. Входження цих земель до складу України в цілому відповідало бажан­ням українського населення, яке перебувало у складі Румунії.

2 серпня 1940 року Верховна Рада СРСР при­йняла рішення про включення Північної Буко­вини та Північної і Південної Бессарабії до складу УРСР. У цей день утворено Молдавську РСР, до якої ввійшли Молдавська Автономна РСР і 6 повітів Бессарабії.

Нова влада, не з'ясовуючи волевиявлення на­роду, запровадила політику радянізації, вже ап­робовану в Західній Україні. Поширювалися хвилі репресій, які спочатку охопили «класово-ворожі елементи» — державних чиновників ру­мунської адміністрації, представників політич­них партій і українських, румунських, польсь­ких, єврейських організацій. Згодом сталінські репресії впали на бессарабських комуністів. Усього протягом 1940 - червня 1941 рр. до Си­біру та Казахстану, Комі АРСР були депортовані близько 90 тис. «со­ціально небезпечних елементів», більшість з яких загинула.

Активно проводилася націоналізація промисловості й торговельних підприємств, здійснювалася конфіскація поміщицьких і церковних зе­мель, розпочалася організація колгоспів тощо.

Лише в галузі освіти спостерігалися деякі позитивні зрушення. Зважа­ючи на багатонаціональний склад нових територій, навчання в школах проводилося як українською мовою, так і мовами національних меншин: румунською, російською, єврейською, німецькою та польською. Система освіти відчутно демократизувалася, тепер значна частина населення отримала можливість здобувати загальну та професійну освіту.

Відчутно поліпшилося й медичне обслуговування населення. Якщо до 1940 року на Буковині існувало 72 лікувальні заклади, у яких працюва­ло 112 лікарів, то після включення цих земель до складу СРСР медичне обслуговування населення здійснювали відповідно 200 закладів і понад 500 лікарів.

Таким чином, з одного боку, процес приєднання західноукраїнських, бес­сарабських і буковинських земель до Радянської України мав тяжкі наслід­ки для населення, що зазнало страждань від репресій і соціальних експери­ментів сталінського режиму. Разом з тим уперше за багато століть у межах однієї держави опинилися майже всі території, що були заселені етнічними українцями. Саме цей хід подій відповідав настроям і прагненням народу. Хоч ненадовго ці українські території були виведені зі стану війни.