- •Історія Модуль 3-4
- •1. Проаналізуйте передумови та перебіг акції 17 вересня 1939 року.
- •2.Охарактеризуйте передумови скликання та результати Народних зборів Західної України.
- •3. Визначте чим відрізнялися погляди на шляхи здобуття Україною незалежності прихильників с.Бандери та а.Мельника.
- •4. Охарактеризуйте вплив радянсько - німецького договору про дружбу та кордони на вирішення української проблеми.
- •5. Охарактеризуйте вплив радянсько - німецького договору про ненапад на вирішення українського питання.
- •6. Проаналізуйте еволюцію української проблеми у зовнішній політиці Німеччини у кінці 30-х років XX століття.
- •7. Охарактеризуйте культурологічні та духовні засади процесу радянізації західноукраїнських земель у 1939–1941 рр.
- •8. Проаналізуйте соціально-економічні аспекти радянізації західноукраїнських земель у 1939 - 1941 роках.
- •9. Охарактеризуйте проведення репресій та депортацій щодо населення Західної України у 1939 - 1941 роках.
- •10. Охарактеризуйте процес приєднання до урср Північної Буковини.
- •11. Оцініть мобілізаційні заходи радянської держави у 1941 році.
- •12. Охарактеризуйте початок німецько - радянської війни на українських землях та прикордонні бої.
- •13. Охарактеризуйте причини невдач радянських військ в Україні у початковий період німецько - радянської війни.
- •14. Визначте передумови та особливості проголошення Акту відновлення української державності 30 червня 1941 року. Дайте оцінку цього акту в історіографії.
- •15. Охарактеризуйте воєнно - мобілізаційні заходи радянського уряду на початку німецько - радянської війни.
- •16. Охарактеризуйте діяльність оун на початку німецько - радянської війни.
- •18. Охарактеризуйте виникнення та діяльність Української Головної Визвольної Ради.
- •19. Охарактеризуйте причини виникнення та функціонування дивізії „сс - Галичина".
- •20. Проаналізуйте особливості виникнення „Поліської Січі" та передумови утворення Української Повстанської Армії.
- •21. Прослідкуйте, як корінний перелом у ході Другої світової війни вплинув на вирішення українського питання.
- •22. Проаналізуйте особливості господарського режиму в Україні під час німецької окупації.
- •23. Охарактеризуйте політику німецько - фашистських окупантів в галузі освіти та культури.
- •24. Охарактеризуйте воєнні операції по визволенню Західної України від німецько-фашистської окупації.
- •25. Прослідкуйте воєнні операції по визволенню Лівобережної України та Криму (січень — травень 1944 р.) від фашистської окупації.
- •Операції радянських військ по звільненню Лівобережної України і висадка в Криму (1943 р.)
- •26. Проаналізуйте особливості діяльності упа в період літа 1943 — осені 1944 року.
- •27. Охарактеризуйте німецький окупаційний режим та його особливості у різних регіонах України.
- •28. Проаналізуйте проблему колабораціонізму на українських землях у період Другої світової війни.
- •29. Охарактеризуйте особливості та завдання радянського партизанського руху у роки німецько - радянської війни.
- •30. Проаналізуйте причини та наслідки Карпатського рейду Сидора Ковпака.
- •31. Прослідкуйте еволюцію тактики Української Повстанської Армії у 1942 - 1945 роках.
- •32. Визначте особливості стратегії і тактики упа у повоєнний період.
- •33. Проаналізуйте боротьбу загонів оун і упа з радянською системою у Західній Україні у післявоєнний період
- •34. Охарактеризуйте українсько - єврейські відносини у роки війни.
- •35. Визначте основні причини протистояння упа та ак у період Другої світової війни.
- •36. Порівняйте мету та завдання повстанського та партизанського рухів Опору у період війни.
- •37. Проаналізуйте зміни в етнічному складі населення урср у післявоєнний період.
- •38. Проаналізуйте особливості здійснення колективізації у Західній Україні у післявоєнний період.
- •39. Прослідкуйте причини та процес ліквідації Української греко -католицької церкви.
- •40. Охарактеризуйте етапи українсько — польских переселенських акцій 1944 - 1946 років.
- •І етап репатріації
- •Іі етап репатріації
- •Ііі етап репатріації
- •41. Проаналізуйте суть та наслідки операції „Вісла".
- •42. Прослідкуйте процес врегулювання повоєнних адміністративно - територіальних змін в Україні.
- •43. Визначте наслідки Другої світової війни для України.
- •44. Проаналізуйте особливості відбудови на території західних областей урср після Другої світової війни.
- •45. Проаналізуйте міжнародну діяльність урср у післявоєнний період.
43. Визначте наслідки Другої світової війни для України.
Перемога СРСР і країн антигітлерівської коаліції над Німеччиною та її союзниками була здобута ціною неймовірних зусиль і величезних жертв. Точної кількості людських втрат у СРСР так і не опубліковано. Одні дослідники називають 7 млн осіб, інші — понад 40 млн, у тому числі 15— 20 млн загиблих на полі бою, померлих від ран, у концтаборах. Втрати мирного населення, в тому числі й демографічні, становлять більше 40 млн осіб.
Величезного горя і страждань, неймовірних втрат зазнав у цій війні український народ: Уже наприкінці 1941 р. Україна була окупована. Наприкінці листопада 1942 р. гітлерівці загарбали до 2 млн кв. км території СРСР, яку населяло до війни 85 млн. людей. Понад 41 млн з них були жителями України. Для порівняння: німецькі війська окупували лише 17% території Росії (600 тис. кв. км) з населенням у 27 млн осіб.
З чотирьох років німецько-радянської війни бойові дії тривали на українських землях три роки і чотири місяці. Весь цей час ворог здійснював політику нещадної економічної експлуатації та гноблення населення республіки. Знищення економіки, пограбування матеріальних і людських ресурсів було одним з найважливіших його завдань. Численні ешелони вивозили з України до Німеччини мільйони тонн сировини, продовольства, промислового обладнання, культурних цінностей.
На окупованій території було перетворено на руїни 714 міст та містечок, або 42% від усіх міських поселень, що постраждали від війни на території СРСР. Матеріальні втрати республіки становили 1,3 трлн крб. (30% національних багатств України).
Втрати цивільного населення України були ще більші, ніж її втрати на фронті. У 230 концтаборах і гетто, а також у 250 місцях масового знищення загинуло від рук окупантів 5,5 млн людей. Майже 2,5 млн полягло на фронтах. Втрати українського народу становили 40—44% від загальних втрат СРСР — понад 14 млн осіб.
Значними були також демографічні втрати України. Серед 3,28 млн осіб, яких гітлерівці вивезли до Німеччини з СРСР для роботи на промислових підприємствах і в сільському господарстві, майже 2,2 млн українці.
Масового винищення і страшного насильства зазнало населення західноукраїнських земель внаслідок суперечок СРСР із Польщею за кордони. У вересні 1944 р. в Любліні між Польським комітетом національного визволення та урядом Радянської України було укладено угоду про добровільне переселення українців з польської території в Україну, а поляків з УРСР — у Польщу. З жовтня 1944 р. до серпня 1945 р. було переселено до УРСР майже 433 тис. українців з 750 тис, що з давніх часів мешкали на території сучасної Південно-Східної Польщі. Тих, хто відмовлявся переселитися, знищували (або відправляли до концтаборів). Під час переселення було спалено і пограбовано понад 8 тис. українських господарств.
44. Проаналізуйте особливості відбудови на території західних областей урср після Другої світової війни.
Звільнення території республіки від німецько-фашистських загарбників поставило на порядок денний питання про відбудову народного господарства. Україну необхідно було піднімати з руїн і попелу. Наслідки війни були жахливими. Демографічні втрати становили близько 17—18 млн чоловік, матеріальні втрати — 1,2 трлн крб (прямі збитки — 285 млрд крб), катастрофічний спад виробництва (у порівнянні з 1940 р. в республіці вироблено лише 20 % електроенергії, видобуто 36 % вугілля, виплавлено 17 % чавуну, 15,4 % сталі, валовий збір усіх зернових становив 531 млн пудів, що в 3,5 разу менше, ніж у 1940 р.). Позначилося зменшення трудових ресурсів, адже на війні загинула найбільш працездатна частина населення. Основною робочою силою стали жінки і підлітки.
На звільнених від загарбників територіях розпочалась відбудова народного господарства. До кінця 1945 р. було відновлено 44 % довоєнних потужностей машинобудівної і 30 % легкої промисловості, уведено в дію 123 великі та 506 дрібних шахт Донбасу. Проводились певні роботи і по відновленню житлового фонду, відновлено роботу значної частини шкіл, вузів, медичних закладів.
Однією з визначальних рис політичного життя України було зміцнення адміністративно-командної системи, стрижнем якої була комуністична партія. На 1 січня 1946 р. КП(б)У налічувала 320 тис. членів, і чисельність її неухильно зростала. Партійний апарат постійно прагнув до того, аби забезпечити свій тотальний контроль над усіма сферами суспільного життя.
На звільнених територіях відновлювалась діяльність органів радянської влади. У лютому 1947 р. були проведені вибори до Верховної Ради, внаслідок чого відновилась традиційна для мирного часу структура вищих органів державної влади. У грудні 1947 р. відбулись вибори до місцевих рад.
Водночас було скасовано органи управління воєнного часу. Реорганізовувалась система управління промисловістю і сільським господарством. У 1946 р. Раду Народних Комісарів було перейменовано у Раду Міністрів УРСР.
Підприємства й установи переходили на нормальний режим роботи: відновлювалися 8-годинний робочий день, відпустки, скасовувалась понаднормова неоплачувана праця. Скорочувалися асигнування на оборону. Промисловість переходила на випуск мирної продукції.
Відбудова та її особливості в Україні. На зустрічі з виборцями сталінського округу Москви 9 лютого 1946 р. Сталін у своїй промові виділив чотири основні позиції економічного розвитку СРСР: метал — для виробництва озброєння і обладнання підприємств; паливо — для підтримання роботи заводів, фабрик, транспорту; бавовна — для виробництва обмундирування; хліб — для забезпечення армії продовольством.
У березні 1946 р. Верховна Рада УРСР затвердила п’ятирічний план відбудови і розвитку народного господарства на 1946—1950 рр. Модель відбудови господарства повністю відтворювала етапи індустріалізації з усіма її недоліками. На думку експертів Радянського Союзу для відбудови буде потрібно декілька десятиліть. Але нехтуючи потребами і можливостями людей, план передбачав менше ніж за 5 років відбудувати зруйновані райони країни, відновити довоєнний рівень промислового і сільськогосподарського розвитку і навіть його перевищити. Продуктивність праці мала зрости на 36 %. Обсяг капіталовкладень на п’ятирічку становив 65 млн крб, що перевищувало рівень капіталовкладень за три передвоєнні п’ятирічки. Таким чином, виснажене війною населення змушене було працювати на межі фізичних можливостей.
Особливості відбудови в Україні.
1. Значні масштаби відбудовчих робіт, більше ніж у будь-якій іншій країні Європи.
2. Розрахунок лише на власні сили і на ресурси Радянського Союзу, а не на зовнішню допомогу. «Холодна війна» робила неможливим використання західної, перш за все американської, фінансової та технічної допомоги.
3. При відбудові ставка робилась на важку промисловість та енергетику (80 % капіталовкладень) за рахунок легкої промисловості, соціальної сфери та сільського господарства (на останнє відводилось лише 7 % капіталовкладень).
4. Відбудова здійснювалась централізовано за чітким державним планом.
5. Економіка України відбудовувалась і добудовувалась не як самостійний, замкнутий і самодостатній комплекс, а як частина загальносоюзної економічної системи. Крім того, завдяки розвитку нових промислових центрів СРСР за Уралом та у Казахстані доля України в загальносоюзному виробництві знизилася з 18 % у довоєнний період до 7 % у 1945 р.
6. Вагома роль належала адміністративно-командній системі. Саме вона давала змогу за короткий час мобілізувати і зосередити значні матеріальні та людські ресурси на певному об’єкті.
7. Непропорційно велика роль ідеології, яка знаходила свій вияв у широкомасштабних мобілізаційно-пропагандистських заходах — соціалістичних змаганнях, рухах передовиків і новаторів.
8. Ускладнення відбудовчого процесу голодом 1946—1947 рр.
9. Нестача робочої сили, а особливо кваліфікованої, сучасного устаткування, обладнання і технологій.
Результати відбудовчого періоду були неоднозначними. З одного боку, було загоєно рани війни, відбудовано промисловість України, рівень виробництва якої в 1946—1950 рр. збільшився в 4,4 разу і перевищив рівень 1940 р. на 15 %. Проте обсяг виробництва легкої промисловості в 1950 р. складав лише 80% довоєнного. З іншого — ціна відбудови була дуже високою. Зниження реального рівня життя, тяжкі житлові й побутові умови були характерними для більшості населення.
Скасування карткової системи розподілу продуктів і проведення грошової реформи в 1947 р. посилили тягар відбудови для трудящих.
Іншим негативним наслідком стало остаточне розорення сільського господарства. На селян, що отримували мізерну платню, не поширювались соціальні гарантії, вони були позбавлені права мати паспорт, а відповідно — вільно пересуватися. Також їм доводилось сплачувати великі податки, що були накладені на присадибне господарство. Для інтенсифікації праці колгоспників сталінське керівництво продовжувало використовувати примусові та репресивні методи. Так, 21 лютого 1948 р. Президія Верховної Ради СРСР прийняла таємний Указ «Про виселення з Української РСР осіб, які злісно ухиляються від трудової діяльності в сільському господарстві й ведуть антигромадський паразитичний спосіб життя». За цим Указом було репресовано 12 тис. колгоспників.
Незважаючи на репресії та надлюдські зусилля селян на кінець п’ятирічки так і не вдалось досягти показників довоєнного розвитку. Валовий збір зернових у 1950 р. складав лише 85 % довоєнного.