- •1.Праця і соціально-трудові відносини як об’єкти економічного дослідження.
- •2.Предмет і метод дисципліни.
- •4.Поняття ринку праці, ринку робочої сили та ринку робочих місць.
- •5.Місце ринку праці в ринковій економіці, його зв'язок з іншими ринками.
- •6.Умови виникнення та ефективного функціонування ринку праці.
- •7.Структура сукупного і поточного ринку праці.
- •8.Функції сучасного ринку праці.
- •9.Особливості товару «робоча сила».
- •10.Фактори зміни попиту на працю та характеристика їх дії.
- •11.Фактори пропозиції праці та особливості їх дії в розвинутих країнах і в країнах з перехідного типу.
- •12.Сегментація ринку праці за різними ознаками.
- •13.Класичний та неокласичний підходи до аналізу ринку праці.
- •14.Кейсіанська модель зайнятості населення.
- •15.Монетаризм про умови забезпечення рівноваги на ринку праці.
- •16.Школа інституціоналістів про характер ринку праці.
- •17.Відмінні риси марксистського підходу до аналізу ринку праці.
- •18.Можливість застосування окремих положень економічних шкіл для оцінки стану на українському ринку праці.
- •19.Інфраструктура ринку праці.
- •20.Етапи формування ринку праці в Україні.
- •21.Характеристика сучасного етапу функціонування ринку праці.
- •22.Поняття відтворення населення.
- •23.Кількісна оцінка відтворення населення.
- •24.Характеристика демографічних процесів в Україні та їх вплив на функціонування ринку праці.
- •25.Поняття працездатного віку, працездатності, трудових ресурсів.
- •27.Обєкти та методи прогнозування потреби в трудових ресурсах.
- •28.Баланс трудових ресурсів.
- •29.Схема балансу ринку праці.
- •30.Поняття та склад економічно активного та економічно неактивного населення. Використання показника еан у визначені пропозицій праці.
- •31.Сутність соціально-трудових відносин.
- •32.Фактори формування соціально-трудових відносин.
- •33.Якість трудового життя як критерії оцінки соціально-трудових відносин в Україні.
- •34.Формування і регулювання системи соціально-трудових відносин в Україні.
- •35.Поняття зайнятості населення, її види.
- •36.Форми зайнятості населення.
- •37.Концепція зайнятості населення.
- •38.Активні і пасивні методи регулювання зайнятості.
- •39.Функції державної служби зайнятості.
- •40.Роль Фонду загальнообов’язкового державного страхування на випадок безробіття у регулюванні зайнятості.
- •41.Причини і види безробіття.
- •42.Природна норма безробіття. Закон Оукена.
- •43.Соціально-економічні наслідки безробіття.
- •44.Показники оцінки рівня безробіття. Причини неточного визначення рівня безробіття.
- •45.Визначення статусу безробітного та поняття «підходяща робота».
- •46.Допомога по безробіттю.
- •47.Зміст, основні принципи та організація соціального партнерства.
- •48.Об’єднання роботодавців на ринку праці.
- •49.Роль профспілок в соціально-трудових відносинах.
- •50.Держава в системі соціального партнерства.
- •51.Сутність, структура і сектори роботи моп.
- •52.Основні сфери організаційно-практичної діяльності моп.
- •53.Взаємовідносини України з моп.
- •54.Особливості регулювання соціально-трудових відносин в різних країнах.
- •55.Понняття та склад персоналу підприємства.
- •56.Мета та функції управління персоналом.
- •57.Основні етапи управління персоналом.
- •58.Планування персоналу.
- •59.Формування персоналу підприємства. Трудовий договір. Посадова інструкція. Резюме.
- •60.Напрями адаптації персоналу.
- •61.Реалізація принципів раціонального використання персоналу.
- •62.Форми і способи професійного розвитку та навчання персоналу.
- •63.Методи оцінювання персоналу.
- •64.Поняття продуктивності і продуктивності праці, їх взаємозв’язок.
- •65.Поняття управління продуктивністю. Фактори низької продуктивності в сучасних умовах.
- •66.Методи вимірювання продуктивності. Багатофакторна модель вимірювання продуктивності праці.
- •67.Характеритика методів вимірювання продуктивності праці.
- •68.Класифікація резервів зростання продуктивності праці.
- •69.Методика планування продуктивності праці за факторами її зростання.
- •70.Сутність і зміст процесу нормування праці.
- •71.Робочий час, його склад і структура.
- •72.Види норм праці.
- •73.Методи нормування праці.
- •74.Методи вивчення ефективності використання робочого часу.
- •75.Перегляд норм праці.
- •76.Вартість робочої сили та фактори, що впливають на її розмір.
- •77.Показники оцінки вартості життя.
- •78.Види доходів населення та напрямки їх використання.
- •79.Зміст і склад витрат роботодавців на робочу силу.
- •80.Витрати на соціальне забезпечення.
- •81.Податки на заробітну плату.
- •82.Сутність, види та функції заробітної плати.
- •83.Принципи та елементи організації оплати праці.
- •84.Тарифна система оплати праці та її елементи.
- •85.Форми і системи оплати праці.
- •86.Безтарифна система оплати праці.
- •87.Преміювання працівників.
- •88.Планування фонду оплати праці.
- •89.Державне регулювання оплати праці.
- •90.Договірне регулювання оплати праці.
- •91.Поняття організації праці, її напрямки.
- •92.Поділ і кооперування праці на підприємстві.
- •93.Організація й обслуговування робочих місць.
- •94.Умови праці. Охорона та безпека праці.
- •95.Режими праці і відпочинку.
- •96.Проектування організації робочих місць.
- •97.Колективні форми організації праці.
- •98.Інформаційне забезпечення аналізу зайнятості і трудових відносин.
- •99.Сутність і цілі аудиту в трудовій сфері.
- •100.Аналіз забезпеченості підприємства трудовими ресурсами.
- •101.Аналіз використання трудових ресурсів.
- •102.Аналіз фонду оплати праці.
55.Понняття та склад персоналу підприємства.
Персонал підприємства – це сукупність фізичних осіб, які знаходяться з підприємством як юридичною особою у відносинах, регульованих договором найму. Персонал підрозділяється на дві групи: 1. зайнятий основною діяльністю; 2.зайнятий неосновною діяльністю (в обслуговуючих та інших господарствах). З метою ефективного управління процесом формування та використання персоналу на підприємствах застосовується класифікація працівників за наступними основними ознаками: 1.За категоріями: а)робітники (основні допоміжні); б)керівники – це працівники з числа спеціалістів, які здійснюють загальне (лінійне) керівництво підприємством та його підрозділами; в)спеціалісти – це працівники, які здійснюють технічне та економічне керівництво на підприємстві; г)службовці – це працівники, які здійснюють облікові, конторські операції, діловодство. д)молодший обслуговуючий персонал (МОП) – це працівники з догляду за виробничими приміщеннями та обслуговування робітників і службовців; е)працівники охорони – особи, які відповідають за збереження майна підприємства. 2. За професіями; 3. За спеціальностями; 4.За рівнями кваліфікації (робітників поділяють за розрядами, спеціалістів – за категоріями); 5.За віком і статтю: а) чоловіки: віком до 30 років; від 30 до 60 років; понад 60 років. б) жінки: віком до 30 років; від 30 до 55 років; понад 55 років. 6.За стажем роботи: до 1 року; від 1 до 3 років; від 3 до 10 років; понад 10 років. 7.По відношенню до власності: а) працівники – власники майна підприємства; б) наймані працівники. 8.За характером трудових відносин: а) постійні працівники; б) тимчасові працівники.
56.Мета та функції управління персоналом.
Головна мета системи управління персоналом: забезпечення кадрами, організація їх ефективного використання, професійного та соціального розвитку. У відповідності з цією метою формується система управління персоналом, яка поєднує в собі декілька функціональних підсистем. Останні являють собою різні підрозділи по роботі з кадрами, які виконують однорідні функції. Склад функціональних підсистем системи управління персоналом підприємства та їх основні функції: 1.Підсистема планування, прогнозування і маркетингу персоналу: - розробка стратегії управління персоналом; - аналіз кадрового потенціалу; - аналіз ринку праці, планування і прогнозування потреби в персоналі, організація реклами; - планування кадрів; - взаємозв’язок із зовнішніми джерелами, які забезпечують кадрами; - оцінка кандидатів на вакантну посаду; - поточна періодична оцінка кадрів. 2.Підсистема оформлення й обліку кадрів: - оформлення й облік прийому, звільнень, переміщень; - інформаційне забезпечення системи кадрового управління; - профорієнтація; - забезпечення зайнятості. 3.Підсистема умов праці: - дотримання вимог психофізіології праці; - дотримання вимог ергономіки праці; - дотримання вимог технічної естетики; - охорона праці і техніка безпеки; - охорона навколишнього середовища. 4.Підсистема трудових відносин: - аналіз і регулювання групових та особистих взаємовідносин; - аналіз і регулювання відносин керівництва; - управління виробничими конфліктами і стресами; - соціально-психологічна діагностика; - дотримання етичних норм взаємовідносин; - управління взаємодією з профспілками. 5.Підсистема розвитку кадрів: - технічне та економічне навчання; - перепідготовка і підвищення кваліфікації; - роботи з кадровим резервом; - планування і контроль ділової кар’єри; - професійна і соціально-психологічна адаптація нових працівників. 6.Підсистема аналізу і розвитку засобів стимулювання праці: - нормування і тарифікація трудового процесу; - розробка систем оплати праці; - використання засобів морального заохочування; - розробка форм участі в прибутках і капіталі; - управління трудовою мотивацією. 7.Підсистема юридичних послуг: - рішення правових питань трудових відносин; - узгодження розпоряджень, наказів щодо управління персоналом; - рішення правових питань господарської діяльності. 8.Підсистема розвитку соціальної інфраструктури: - організація громадського харчування; - управління житлово–побутовим обслуговуванням; - розвиток культури і фізичного виховання; - забезпечення охорони здоров’я і відпочинку; - забезпечення дитячими закладами; - управління соціальними конфліктами і стресами; - організація продажу продуктів харчування і товарів народного споживання. 9.Підсистема розробки організаційних структур управління: - аналіз існуючої організаційної структури управління; - проектування організаційної структури управління; - розробка штатного розкладу; - побудова нової організаційної структури управління.