Литература / Літинського В. (ред.) - Геодезичний енциклопедичний словник (2001)

тощо), що прокладається на місцевості для перевірки якості геодезичних робіт. Вимірювання в X. к. виконують особливо ретельно, щоб надійно визначити контрольні величини (висоти або координати). 19. ХІД МАГІСТРАЛЬНИЙ (.магистральный ход; principal point traverse; Hauptzug m): ламана лінія, що визначає основні зміни напряму траси. 1.

ХІД МЕНЗУЛЬНИЙ (.мензульный ход; plane-table traverse; Messtischzug m ): про-

кладають під час мензульного знімання на закритих ділянках місцевості (залісених, забудованих), де неможливо розвинути мережу геометричну. Початковою та кінцевою точками X. м. є пункти геодезичної основи А, В, С. Хід прокладають від

лінії АВ. Положення точок (1, 2, 3, ...) визначають полярним способом, тобто вимірюють віддаль до точки ходу, а напрям прокреслюють за допомогою лінійки кіпрегеля. Перевищення між точками ходу визначають тригонометричним нівелюванням. Кожна послідовно нанесена на планшеті точка є вихідною для визначення наступної. Довжина X. м. лімітується інструкцією залежно від м-бу карти. Нев'язка перевищень у X. м. не має бути більша за

/,,доп. = ± 0,00045/4п , де S - довжина ходу,

м; п - кількість сторін ходу. Лінійна нев'язка fs допустима, якщо не перевищує 1/300

довжини ходу. Лінійну нев'язку розподіляють графічно способом паралельних до fs

ліній. На рис. кружечками показано попереднє положення точок, а кружечками з підсічками - їх положення після розподілу нев'язки fs способом паралельних лі-

ній. 12.

Ав

•ЕК

і2

ХІД П О Л І Г О Н О М Е Т Р И Ч Н И Й

(полигонометрический ход; ground-sur- veying traverse; Polygonzug m): побудова-

ний на місцевості ламаний або витягнутий многокутник, у якому виміряно всі сторони S і горизонтальні кути повороту [3. Вер-

шини кутів наз. пунктами полігонометрії, їх закріпляюють центрами, тип яких залежить від фізико-географічних умов, класу

ірозряду полігонометрії. Якщо треба, над ними споруджують зовнішні геодезичні знаки. X. п. опираються на пункти геодезичної мережі вищих класів, розрядів. Зімкнутий X. п. наз. полігоном. X. п. можуть бути витягнутими і зігнутими, рівно-

інерівносторонніми. Висоти пунктів X. п. визначають нівелюванням геометричним, а деколи і нівелюванням тригонометричним. Сторони X. п. вимірюють здебільшого світло- і радіовіддалемірами, а кути - переважно методом кругових прийомів та способом вимірювання окремого кута. Периметр і кількість пунктів X. п. залежать від класу (розряду) полігонометрії. Точність центрування приладів 1 мм. 19.

ХІД ПООДИНОКИЙ (одиночный ход; single traverse; Einzelzug m): прокладений

на місцевості в один бік хід (нівелірний, теодолітний, полігонометричний та ін.) для створення геодезичної основи. Частіше прокладають систему ходів. 19.

ХІД РІВНОСТОРОННІЙ (равносторонний ход; equilateral traverse; gleichseitiger Zug m): хід теодолітний (або хід полі-

гонометричний), сторони якого майже однакові. 19.

ХІД ТАХЕОМЕТРИЧНИЙ {тахеометрический ход; tacheometric traverse; Tachymeterzug m): побудована на місцевості

розімкнута або зімкнута ламана лінія, в якій виміряні всі сторони, горизонтальні кути між ними, а також вертикальні кути з кожної точки ходу на сусідні точки, висоти візування і висоти приладу. X. т. є геодезичною основою для тахеометричного знімання і застосовується для побудови знімальної мережі під час топографічного знімання та в інженерних роботах. Пунк-

ти X. т. закріпляють тимчасовими або постійними знаками. Сторони X. т. вимірюють нитковим або оптичним віддалемірами, тахеометром номограмним за допомогою спеціальних рейок у прямому та оберненому напрямах. Допустимі розходження 1/200. При зніманні в м-бі 1:500 лінії вимірюють з точністю більше, ніж 1/300. Периметр [5], довжина і кількість п ліній X. т. залежать від м-бу знімання і регламентуються інструкцією. Допустимі лінійнаfs і висотнаfh нев'язки X. т. обчи-

слюють за формулами:

де [S] - периметр ходу, м; п - кількість ліній. X. т. опирають на пункти геодезичної мережі вищих класів (розрядів). 19.

ХІД ТЕОДОЛІТНИЙ (теодолитный ход; theodolite traverse; Theodolitzug пі): закрі-

плена на місцевості ламана лінія, в якій виміряні всі сторони та горизонтальні кути між ними. X. т. є плановою геодезичною основою для виконання горизонтального знімання в різних м-бах, під час вишукувань, у проектуванні та будівництві різноманітних наземних та підземних інженерних споруд, проектуванні населених пунктів. X. т. можуть бути розімкнені та зімкнені (полігони). їх опирають на пункти геодезичної мережі вищих класів (розрядів). Довжини сторін X. т. становлять 20350 м. Пункти X. т. закріплюють тимчасовими або постійними знаками. Сторони вимірюють світловіддалемірами, оптичними віддалемірами, стрічками та ін. приладами. Горизонтальні кути вимірюють теодолітами з точністю не менше 30". Точність центрування 3 мм. Допустима кутова нев'язка в X. т. f p = I'JTi, де п - кількість кутів у ході. Граничні відносні похибки X. т. допускаються 1/3000, 1/2000, 1/ 1000 залежно від м-бу знімання, довжини ходів та місцевості. 19.

ХРЕБЕТ (хребет; ridge; Катт пг, Gebirgskette f): опукла форма земної поверхні з

двома протилежними схилами. Лінію перетину його схилів, що проходить через найвищі точки X., наз. віссю X., гребенем або вододілом. 12.

ХРОМОСФЕРА (хромосфера; chromosphere; Chromosphare f): шар атмосфери

Сонця, що міститься між фотосферою і короною, завтовшки 7-8 тис. км. Під час повного сонячного затемнення спостерігається у вигляді кільця навколо Сонця, характеризується значним коливанням (500010000 К) температури, густиною та ін. фізичними властивостями. Елементи структури X. - хромосферна сітка і спікули. Комірки сітки - динамічні утворення діаметром 20-50 тис. км, у яких плазма рухається від центра до периферії. 5.

ХРОМОСФЕРНІ СПАЛАХИ (хромосферные вспышки; chromospheric flare; chromospharisches Aufflamen n): раптові (5-

10 хв) місцеві збільшення яскравості хроосфери, під час яких виділяється значна кількість (до 1025-1026 Дж) енергії у вигляді енергії рентгенівського, оптичного і радіовипромінювання та кінетичної енергії прискорених під час X. с. частин сонячної плазми. 5.

ХРОНОГРАФ (хронограф; chronograph; Chronograph т): прилад для графічної ре-

єстрації моментів часу під час спостережень небесних світил відмічуванням цих моментів на паперовій стрічці чи фотоплівці. В практиці астрономо-геодезичних спостережень найпоширеніші друкувальні X. Точність реєстрації моментів часу

0,01s. 18.

ХРОНОІЗОПЛЕТА (.хроноизоплета; chronoisopleth; Chronoisoplethef): див. Ізо-

плета. 5.

ХРОНОМЕТР (хронометр; chronometer; Chronometer п; Chronometer п): див. Го-

динник астрономічний. 18. ХРОНОРЕЄСТРАТОР (хронорегистратор; chronoregistrator; chromatischer selbstregistrierender Apparat пі): цифровий елект-

ронио-вимірювальний прилад для визначення моментів часу проходження світил. 14.

Ц

ЦАПФА (цапфа; trunnion; Schwerzapfen

т): опорна частина горизонтальної осі геодезичного приладу. 14.

ЦЕНТР ВИЛИЧНОГО ПЕРЕВОДУ

(центр стрелочного перевода; center of turnout; Weichenmittelpunkt m, Tangentenschnittpunkt m): точка перетину осей двох

спрямлених залізничних колій. 1. ЦЕНТР ГЕОДЕЗИЧНОГО ПУНКТУ

(центр геодезического пункта; center of beacon; Zentrum n des geodatischen Punkts m (des Richtungspunkts m)): споруда (обладнан-

ня), що є носієм координат (див. Закріплення пунктів геодезичної мережі; знак нівелірний). У міській зоні існують ще інші конструкції центрів, які закладають нижче рівня вулиці чи тротуару та закривають чавунними плитами. Є також Ц. г. п. стінні. Такі марки центрів у верхній точці сферичної поверхні (головки) мають отвори або хрестоподібні насічки. На рис., а пока-

зано Ц. г. п. полігонометрії 4 кл. та розрядної полігонометрії, на рис., б - стінний полігонометричний знак. На рис., в подано приклад

закріплення точок довготривалого зберігання. Нарис., г показано Ц. г. п. тріангуляції і полігонометрії 1-3 кл., а на рис., д - міської

полігонометрії. 14.

Рівень

Ц

Розріз по Б-Б

120"

Загальний вигляд

А

з

Загальний вигляд

Центр Европи

Розпізнавальний

№ 13 виконало (1986) ремонтні роботи історичного пункту і здійснило прив'язку його до Державної геодезичної мережі полігонометричним ходом 4 кл. і ходом геометричного нівелювання IV кл. На підпірній стіні пункту Ц. Е. закріплено алюмінієву плиту (60x40 см) з текстом: „Головне управління геодезії і картографії при Раді Міністрів СРСР. Пункт державної геодезичної мережі, що має історичну цінність. Відновлений підприємством № 13 1986. Охороняється державою". 19.

ЦЕНТР КОЛИВАННЯ МАЯТНИКА

(Іцентр колебания маятника; center of pendulum oscillation; Mittelpunkt m der Pendelschwingung J): точка, розташована на від-

далі, що дорівнює зведеній довжині фізичного маятника, від центра ваги маятника. Ці точки наз. взаємними: якщо одна з них лежить на осі коливань, то інша буде Ц. к. м. Ця властивість є в основі обертального маятника, який уже на початку XIX ст. використовували для абсолютного визначення прискорення сили ваги. 6. ЦЕНТР МАС (центр масс; center of gravity; Zentrum n der Masse f): точка, що ха-

рактеризує розподіл мас у механічній системі і під час переміщення системи рухається як матеріальна точка, в якій сконцентрована вся маса системи. 9.

ЦЕНТР ПРОЄКЦІЇ (центр проекции; projection center; Projektionszentrum n): точ-

ка перетину проектувальних променів, що формують зображення в проекції центральній. 8.

ЦЕНТРИР ГЕОДЕЗИЧНИЙ (геодезический центрир; geodetic centring device; geodatisches Lot n): прилад або частина

геодезичного приладу, призначені для центрування. 14.

ЦЕНТРИР МЕХАНІЧНИЙ (механический центрир; mechanical centering device; mechanisches Lot п): центрир геодези-

чний, що задає положення прямовисної лінії механічним елементом. 14. ЦЕНТРИР ОПТИЧНИЙ (оптический центрир; optical centering device; optischer Abloter m): центрир геодезичний з

оптичною системою візування. Залежно від спрямування візирної осі Ц. о. поділяють на односторонні та двосторонні. 14.

ЦЕНТРИР ПРИМУСОВИЙ (принудительный центрир; forced centering device; Zentrierkopf т, Lotstab m): центрир ме-

ханічний, за допомогою якого із заданою точністю встановлюють вертикальну вісь зв'язаного з ним приладу. 14.

ЦЕНТРУВАЛЬНИЙ СТОЛИК (ЛИСТ)

(центровочный столик (лист); centering table; Zentriertisch т): див. Графічне ви-

значення елементів зведення. 13. ЦЕНТРУВАННЯ (центрирование; centering; Zentrierung f): встановлення центрів

яких-небудь тіл на одну спільну вісь; встановлення вертикальної осі геодезичного приладу прямовисно над заданою точкою (напр., центром геодезичного пункту). 14.

ЦЕНТРУВАННЯ ВІЛЬНЕ (свободное центрирование; free centering; Ablotungsmethode f mit freiem Lot n): центрування

геодезичного приладу за допомогою ниткового виска або центрира оптичного . Маса виска впливає на точність центрування нитковим виском: 5 мм - легким, З мм - важким. Похибка оптичного центрування 0,4-1 мм. 1.

ЦЕНТРУВАННЯ ЖОРСТКЕ (жесткое центрирование; rigid centering; Ablotungsmethodefmit befestigen Lot n): центруван-

ня геодезичного приладу за допомогою циліндричної телескопічної штанги зі сферичним рівнем. Верхній кінець штанги входить жорстко в отвір станового гвинта, а нижній за допомогою наконечника суміщається з центром геодезичного знака. Похибка центрування 2 мм. 1.

ЦЕНТРУВАННЯ ПРИМУСОВЕ (принудительное центрирование; compulsory centering; Zwangszentrierungj): центруван-

ня геодезичного приладу, коли його встановлюють безпосередньо на геодезичному пункті, здебільшого трубчастої конструкції, у верхньому торці якого влаштована горизонтальна плита з отвором для станового гвинта. Похибка центрування 0,1-

0,2 мм. Для високоточного Ц. п. на осі обертання теодоліта приварюють калібровану кульку, яка входить у циліндричну втулку, з'єднану з верхньою частиною геодезичного пункту. Похибка центрування 0,02 мм. 1.

ЦИКЛ РОБОТИ АЕРОФОТОАПАРАТА

(цикл работы аэрофотоаппарата; aerocamera turnaround; Arbeitsvorgang m der Kamera f): інтервал часу від моменту спра-

цювання закривача аерофотоапарата (АФА) до моменту готовності АФА фотографувати. Переважно обмежується часом перемотування фотоплівки, підніманням та опусканням вирівнювальної плити АФА. В сучасних АФА цикл роботи становить 2- 3 с. 8.

ЦИКЛ СПОСТЕРЕЖЕНЬ (цикл наблюдений; series of repeated measurements; Beobachtungszyklus m): повторні геодезичні, ас-

трономічні, фотограмметричні вимірювання, зокрема, в інженерній геодезії для визначення деформацій контрольних пунктів, обчислення величин зміщень та оцінки їх точності. 1.

ЦИКЛІЧНА ПОПРАВКА ВІДДАЛЕ-

МІРА (циклическая поправка дальномера; cyclic adjustment of range-finder; zyklische Korrektion fdes Distanzmessers m): поправ-

ка фазовимірного пристрою, яка зі зміною показів фазометра змінюється за гармонічним законом. Зміні показів фазометра в межах цілого періоду (360°) відповідають два періоди зміни циклічної поправки аналогового фазометра й один період - поправки цифрового фазометра. Значення Ц. п. в. у вигляді таблиці, формули або графіка отримують у результаті дослідження фазовимірного пристрою віддалеміра. 13. ЦИРКУЛЬ (циркуль; bow compas; Zirkel пі): пристрій для вимірювання та відкла-

дання відрізків, а також для побудови геометричних фігур. Залежно від призначення є такі Ц.: циркуль-вимірювач, мікровимірювач,штангенциркуль,циркуль пропорційний. 12.

ЦИРКУЛЬ ПРОПОРЦІЙНИЙ 0пропорциональный циркуль; proportional compass;

Proportionalzirkel пі): пристрій для змен-

шення або збільшення відрізка в певну кількість разів, а також поділу його на рівні частини. Ц. п. складається з двох ніжок з голками на кінцях. Ніжки з'єднуються пересувними суставами із затискною муфтою. На одній з ніжок є шкала з поділками, за допомогою якої пересуваючи суставну муфту вздовж прорізу ніжки, визначають збільшення або зменшення відрізка. Нарис, відрізку АВ відповідає відрізок ab,

зменшений приблизно у 0,6 разу. Ц. п. використовують для складання карти, здебільшого для зменшення ліній основного картматеріалу. Перш ніж починати працювати з Ц. п., перевіряють, чи встановлене на шкалі зменшення (збільшення) відповідає зменшеному (збільшеному) відрізку; перевіряють здебільшого на поперечному м-бі. 5.

ЦИФРОВА МОДЕЛЬ (цифровая модель; digital model; digitales Model и): картогра-

фо-геодезична інформація, записана на машинному носієві в кодовій формі. Поділяється на: цифрову модель місцевості,цифрову модель рельєфу,цифрову модель ситуації; цифрову модель спеціальну. 8.

ЦИФРОВА МОДЕЛЬ МІСЦЕВОСТІ

(цифровая модель Mecmnocmu;digital model of terrain; digitales Model n des Gelandes n):

цифрова модель відображення ситуації та рельєфу місцевості масивом точок з відомими координатами і висотами та алгоритм їх опрацювання для розв'язання окремих різноманітних задач. Син. топографічна цифрова модель. Ц. м. м. посідають важливе місце в інженерній геодезії для визначення оптимальних проектних опрацювань (вибір траси, розрахунок проекту вертикального планування, вибір розташування споруд тощо). 1.

ЦИФРОВА МОДЕЛЬ РЕЛЬЄФУ (іцифровая модель рельефа; digital model of relief; digitales Model n des Reliefs ri): циф-

рова модель відображення рельєфу тривимірними координатами його точок. За способом розташування точок рельєфу розрізняють регулярну, напіврегулярну та структурну моделі. В регулярній моделі, яка використовується в рівнинній місцевості, точки розташовують у вершинах сітки квадратів або правильних трикутників. Довжину сторін сітки (10-50 м) вибирають залежно від складності рельєфу. Напіврегулярна модель, що використовується для вишукування лінійних споруд, створюється у вигляді магістралі з поперечниками. Планові координати точок поперечника визначають відповідно до пікетажу магістралі, дирекційного кута її сторін та віддалення точок від магістралі. У нормаль-

них поперечниках кути 90° будують на місцевості екером, а в скісних вимірюють теодолітом. Висоти поперечника інтерполюють за лінійним законом моделі, як у тахеометричному або мензульному зніманнях; опорні точки вибирають у характер них перегинах рельєфу з урахуванням його морфологічних особливостей. Більшість форм рельєфу добре апроксимується рівнянням поверхні другого порядку

де а0, а„ ..., а5 - коефіцієнти, які визнача-

ють методом найменших квадратів; х,у, Н - просторові координати опорних точок. Кількість опорних точок на 1 га досягає: 5 0 - у рівнинній, 100 - горбистій та 200400 - гірській місцевостях. 1.

ЦИФРОВА МОДЕЛЬ СИТУАЦІЇ (цифровая модель ситуации; digital model of situation; digitales Model n der Situationf ) ц и -

фрова модель як різновид цифрової моделі місцевості, в якій зображена лише контурна частина топографії місцевості. Створюється переважно на міські та промислові території з будинками, спорудами та ін. елементами ситуації, характерні точки яких подаються плановими координатами. 1.

ЦИФРОВА МОДЕЛЬ СПЕЦІАЛЬНА

(специальная цифровая модель; special digital model; spezielles digitales Model n):

цифрова модель, що складається з упорядкованої сукупності моделей, які подають у цифровій формі вибіркову (спеціальну) топографічну інформацію про об'єкт. 8.

ЦИФРОВА ФОТОГРАММЕТРИЧНА СТАНЦІЯ (цифровая фотограмметрическая станция; digital photogrammetric station; digitalephotogrammetrische Station f):

апаратно-програмний комплекс для опрацювання фотографічних зображень (аеро-, наземних або космічних знімків) для отримання фотограмметричної продукції: оригіналів топографічних карт (у цифровому і графічному вигляді), мереж фототріангуляції, цифрових моделей місцевості та цифрових моделей рельєфу, даних для побудови фотокарт і ортофотопланів. Ц. ф. с. принципово відрізня-

ється від аналогових та аналітичних фотограмметричних приладів, бо ядром станції є ПЕОМ, яка виконує всі операції опра-

цювання зображень, розв'язання фотограмметричних задач, а екран ПЕОМ ви-

користовується для відтворення зображення та проведення стереоскопічних або монокулярних вимірювань. Технологія роботи на Ц. ф. с. включає процеси: скануван-

ня фотознімків, запис знімка в цифровій формі в пам'яті ПЕОМ, візуалізацію ци-

фрового знімка, вимірювання зображення оператором з використанням екрана ПЕОМ, обчислення з використанням апа-

рата аналітичної фотограмметрії, склада-

льні операції (зокрема, заповнення зображення умовними знаками), вивід зображення на друкарські та реєструвальні пристрої, архівацію результатів. Ц. ф. с. випускають фірми Leica (Швайцарія), Intergraph (США), Zeiss (Німеччина), Геосистема (Україна) та ін. 8.

ЦИФРУВАННЯ КАРТОГРАФІЧНОГО МАТЕРІАЛУ (цифрование картографического материала; digitization of cartographical material; Kartendigitalisierung f):

перетворення картографічної інформації з графічної форми на цифрову. 5. ЦИЦЕРО (цицеро; Cicerof): друкарський

шрифт, кегль якого дорівнює 12 пунктів (4,51 мм). 5.

ЦІЛИК (целик; sighting point; Zielbolzen m, Zieldorn m): візирний пристрій у вигляді

короткого стрижня з конічною верхньою частиною. Використовують для встановлення на них марок та під час вимірювання ліній дротами. 14.

ЦІНА ПОДІЛКИ (цена деления; graduation mark; Teilungswert m): кутова або лі-

нійна величина, що відповідає одній поділці основної або додаткової шкали вимірного приладу. Ц. п. шкал геодезичних приладів встановлюють залежно від їх призначення й точності. Є Ц. п. верньєра, рейки, кутомірного круга, рівня та ін. 12.

ЦІНА ПОДІЛКИ РІВНЯ ЦИЛІНДРИЧНОГО (цена деления цилиндрического уровня; graduation mark; Teilungswert m der Rohrenlibelle f): кут т, на який нахи-

литься вісь рівня циліндричного ми', якщо бульбашка переміститься на одну поділку /. 14.

ЦІНГЕРА СПОСІБ (Цингера способ; Zinger method; Zinger'sche Methodef): спо-

сіб визначення довготи або часу зі спостережень двох зір на однаковій висоті. Для Ц. с. складають робочі ефемериди пар зір. Спостереження полягають у визначенні моментів проходження підібраних пар зір (східної і західної) через один і той же ал ь - мукантарат. Для визначення моментів проходження використовують різні методи реєстрації. Цей спосіб є одним із найточніших способів визначення часу (довготи) і широко застосовується в астроно- мо-геодезичній практиці. Ц. с. забезпечує точність 0,03s до паралелі 70°. 18.

ЦУНАМІ (цунами; tsunami; Tsunami т):

величезні руйнівні хвилі, що виникають унаслідок локальних змін рівня води під час підводних землетрусів. Швидкість їх поширення 400-800 кмтод~'. Висота під час підходу до берега досягає 15-30 м і більше. Довжина їх вимірюється сотнями кілометрів. 4.

ЧАС АТОМНИЙ (атомное время; atomic time; Atomzeitf): див. Системи часу. 10.

ЧАС БАРИЦЕНТРИЧНИЙ ДИНАМІЧНИЙ (барицентрическое динамическое время; barycentric dynamical time; baryzentrische dynamische Zeitf): див. Системи

часу. 10.

ЧАС БАРИЦЕНТРИЧНИЙ КООРДИНАТНИЙ (барицентрическое координатное время; barycentric coordinate time; baryzentrischeKoordinatenzeitf): див. Сис-

теми часу. 10.

ЧАС ВСЕСВІТНІЙ (всемирное время; universal time; Weltzeitf): див. Системи ча-

су. 9.

ЧАС ГЕОЦЕНТРИЧНИЙ КООРДИНАТНИЙ (геоцентрическое координатное время; Geocentric Coordinate Time; geozentrische Koordinatenzeitf): див. Системи

часу. 10.

ЧАС ДИНАМІЧНИЙ (динамическое время; Dynamical Time; dynamische Zeitf): див.

Системи часу. 10.

ЧАЛЮК ТИМОФІЙ НИКИФОРОВИЧ (1914-2001). Після демобілізаці працював у Львівському політехнічному ін-ті ст. лаборантом, асистентом, ст. викладачем, доцентом. У 1966-78 - декан геодезичного факультету. 1956 захистив кандидатську дисертацію на тему: „Досвід застосування теорії М.К. Мигаля для визначення висот геоїда і відхилення прямовисних ліній". Із 1979 - пенсіонер. Наукові праці в області теорії фігури Землі та інженерної геодезії. ЧАС ЕФЕМЕРИДНИЙ (эфемеридное время; ephemeris time; Ephemeridezeit f):

час, що є незалежною змінною в рівняннях руху небесних тіл. На відміну від часу всесвітнього (UT) - нерівномірного,

Ч.е. (ЕТ) — рівномірний. Одиниця Ч. е.

-ефемеридна секунда, що дорівнює 1/31556925,9747 частки року тропічного. За рекомендацією МАС (1976) замість

Ч.е. введено земний динамічний час. Через нерівномірність добового обертання Землі положення тіл Сонячної системи, що спостерігаються, є функціями нерівномірного часу, тоді як ефемериди подають теоретичне положення як функції Ч. е. або земного динамічного часу (TDT). Різниця в

координатах за проміжок часу між моментом UT і табличним моментом за шкалою ЕТ або TDT відчутна. Величину AT наз. поправкою за ефемеридний час AT = ЕТUT, або AT =TDTUT. 10.

ЧАС ЗЕМНИЙ (земное время; Terrestrial Time; terrestische Zeit f): див. Системи

часу. 10.

ЧАС ЗОРЯНИЙ (звездное время; Sidereal Time; Sternzeit f): див. Системи лічби

часу астрономічні. 10.

ЧАС КООРДИНОВАНИЙ (координированное время; coordinated time; koordinierte Zeitf): див. Системи часу. 10.

ЧАС МІСЦЕВИЙ (местное время; local time; Ortzeitf): час зоряний s, істинний

сонячний час mQ і середній сонячний час т будь-якого меридіана. Розрізняють Ч. м. цього меридіана: Ч. м. зоряний, Ч. м. істинний сонячний і Ч. м. середній сонячний (див. Системи лічби часу астрономічні). 10.

ЧАС ПОЯСНИЙ (поясное время; standard time; Zonenzeit f): місцевий середній соняч-

ний час основного географічного меридіана того часового поясу, в якому розташований певний пункт.

Пояси часові - 24 ділянки вздовж меридіа-

нів шириною приблизно 15°, на які поділена вся поверхня Землі. Приблизно посередині поясів часових проходять географічні меридіани, які наз. основними меридіанами, довгота яких кратна 15° дуги і які на 15° віддалені один від одного. Основним меридіаном нульового поясу є грінвіцький. Межі між поясами часовими не проходять строго по географічних меридіанах, а узгоджуються з державними, адміністративноекономічними або природними кордонами і можуть змінюватись. Територія України розташована в другому часов ому поясі,який наз. Східно-Европейським - ЕЕТ. 18.

ЧАС СОНЯЧНИЙ (солнечное время; solar time; Sonnenzeitf): див. Системи лі-

чби часу астрономічні. 17.

ЧАС GPS (система времени GPS; GPS Time; GPS Zeit): атомна шкала лічби часу,

прийнята в глобальній позиційній системі НАВСТАР ГПС. Еталоном часу є цезієвий стандарт частоти Морської обсерваторії США поблизу Вашингтона (USNO). Початкова епоха шкали віднесена на неділю 00 год 06 січня 1980 (JD2444244.5), коли час GPS дорівнював UTC (див. Системи часу). Від цього моменту час GPS вимірюється кількістю тижнів та кількістю секунд від початку тижня. На відміну від UTC шкала часу GPS є неперервною. Тому, напр., на початку 1994 він відрізнявся від часу UTC на 9 с. Стосовно міжнародного атомного часу ТАІ час GPS має сталий зсув на 19 с. 9.

ЧАСОВА КОГЕРЕНТНІСТЬ (временная когерентность; temporary coherency; zeitliche Koharenzf): кореляція фаз коливань, які

проходять через певну точку простору в два послідовні моменти часу. Ч. к. характеризує таку різницю ходу двох хвиль, коли вони ще можуть інтерферувати. Цю різницю ходу наз. довжиною когерентності. Час проходження

хвилями цього відрізка наз. Ч. к. Високу Ч. к. має випромінювання лазерів. Довжина когерентності лазерів теоретично може дорівнювати сотні кілометрів. Реально через вплив атмосфери вона значно менша. Довжина когерентності випромінювання джерел білого світла становить близько 0,5 мкм. 13.

ЧАСОВИЙ ДОМІР (временной домер; pertaining to time; Zeitrest m): див. Фазо-

метр цифровий. 13.

ЧАСОВИЙ МЕТОД ВИЗНАЧЕННЯ ВІДДАЛЕЙ (временной метод определения дальностей; time range determining method; zeitliche MethodefderDistanzmessung f): застосовують в електронних віддалемі-

рах. Суть його полягає у безпосередньому вимірюванні проміжку часу т, за який електромагнетні хвилі проходять вимірювану лінію двічі. Довжину лінії визначають за формулою S = VT/2, де v - швидкість

електромагнетних хвиль. Для реалізації Ч. м. в. в. необхідно, щоб передавач віддалеміра випромінював короткочасні імпульси, основна частина яких спрямовується вздовж вимірюваної лінії, а невелика частина - на вимірний пристрій для фіксування початку проміжку часу. Основна частина імпульсу потрапляє на відбивач, встановлений на іншому кінці лінії, відбивається від нього, знову проходить лінію, потрапляє на приймач, який скеровує його на вимірний пристрій для фіксування кінця проміжку часу Т. Час визначають за допомогою електронно-променевої трубки, а в стаціонарних умовах - кварцовими годинниками. В польових умовах час можна визначити з точністю 1-Ю"8 с, що дає змогу одержати довжину лінії з точністю 1,5 м. У стаціонарних умовах час визначають точніше в 10 разів і більше. Ч. м. в. в. застосовують у геодезії для визначення віддалей не менше 100 км. Прилади, в яких використано Ч. м. в. в., наз. імпульсними, а спосіб-імпульсним. Варіантом Ч. м. в. в. є кодовий метод визначення віддалей, який використано в супутникових глобальних системах. Для його реалізації на супутни-

ку виконують маніпулювання несучих коливань псевдовипадковим двійковим кодом. В наземному приймачі прийняті коливання демодулюють і отримують код, який пройшов вимірювану лінію. В ньому ж формують такий же двійковий псевдовипадковий код, як і на супутнику. Його наз. реплікою коду. Визначивши кореляційну залежність між прийнятим кодом і його реплікою, отримують час т, за допомогою якого визначають віддаль від супутника до наземного приймача. 13.

ЧАСТОТА КОЛИВАННЯ (частота колебания; oscillationfrequency; Schwingungsfrequenzf): див. Коливання гармоніч-

не. 13.

ЧАСТОТА ПОЯВИ ПОДІЇ (частота появления события; freguency of event appearance; Ereignisfrequenzf)'. наближене зна-

чення ймовірності; якщо безпосередньо визначити ймовірність неможливо, звертаються до випробувань і обчислюють Ч. п. п. за формулою Q(A) = mjn, де т - кі-

лькість випробувань, п - кількість усіх випробувань. Частота за ймовірністю прямує до ймовірності, коли кількість випробувань

ЧАСТОТНІ МЕТОДИ ВИЗНАЧЕННЯ ВІДДАЛЕЙ (частотные методы определения дальностей; frequency technique for distance determination; Frequenzmethodenf pi der Distanzmessung f): використовують

в електронних віддалемірах. Є два варіанти Ч. м. в. в. Один грунтується на залежності зміни частоти частотно-модульова- них несучих коливань від проміжку часу Т, за який вона відбулася, а інший - на використанні До ппл ер а ефекту.

У першому варіанті Ч. м. в. в. частоту модуляції вибирають так, щоб її півперіод був більший від часу проходження електромагнетними коливаннями вимірюваної лінії на всьому радіусі дії віддалеміра, тобто, щоб Г/2> 2Sm,M/v, де Г - період модулюваль-

них коливань, SMax - максимальна віддаль, яку можна виміряти віддалеміром, v - швидкість електромагнетних хвиль. На вимірювальний пристрій потрапляють неве-