Добавил:
polosatiyk@gmail.com Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

Литература / Літинського В. (ред.) - Геодезичний енциклопедичний словник (2001)

.pdf
Скачиваний:
664
Добавлен:
10.06.2017
Размер:
30.92 Mб
Скачать

Промені звичайний..

470

п

ПРОМЕНІ ЗВИЧАЙНИЙ І НЕЗВИЧАЙНИЙ (обыкновенный и необыкновенный лучи; ordinary and extraordinary rays; gewdhnliche und ungewdhnliche Strahlen mpl):

див. Подвійне променезаломлення. 13. ПРОМІЛЕ (промилле; pro mille; Promille n): одиниця відносної величини, що відповідає тисячній частині числа (1 °/00 = 10~3 = = 0,001 =0,1 %). 21.

ПРОМІНЬ У ФОТОГРАММЕТРІЇ (луч в фотограмметрии; ray in photogrammetry; Strahl m in Fotogrammetrie): базисний промінь - виходить з центра проекції і збігається за напрямком із базисом фотографування; проектувальний промінь - пряма, на якій лежать точка предмета і точка зображення, побудованого в заданій проекції. Для центральної проекції всі проектувальні промені перетинаються в її центрі; надирний промінь - перпендикуляр, опущений з центра проекції на площину предмета; головний промінь - перпендикуляр, опущений з центра проекції на картинну площину (знімок); відповідні промені - два (декілька) проектувальні промені, що творять зображення однієї й тієї ж точки об'єкта на двох (декількох) знімках; світловий промінь — пряма, вздовж якої поширюється світлова енергія, нормаль до фронту світлової хвилі. 8.

ПРОМІРНІ РОБОТИ (промерные работы; sounding works; Ausmessungsarbeiten f pi): знімання рельєфу дна водотоків і водоймищ вимірюванням глибин на галсах для побудови характерних профілів, складання карти підводного рельєфу або визначення планово-висотного положення підводних об'єктів. Віддаль між галсами - один з основних параметрів П. p., який характеризує їх детальність, залежить від рельєфу, глибини, м-бу знімання тощо. Результати вимірювань, зведені до заданої рівневої поверхні, є висотною основою донного рельєфу на морських топографічних, навігаційних та ін. картматеріалах. На топографічних картах шельфу і внутрішніх водоймищ цей рельєф зображають горизонталями (ізобатами). 1.

ПРОПОРЦІЙНІСТЬ (пропорциональность; proportionality; Proportionalitat f , Verhaltnis n): простий вид функціональної залежності. Розрізняють пряму П. (напр., під час рівномірного руху зі швидкістю v пройдений шлях S прямо пропорційний часу t, тобто S = vt)i обернену П. (напр., під час рівномірного руху зі швидкістю v проміжок часу t, за який пройдено певний відрізок шляху S, обернено пропорційний швидкості, тобто t = S/v). 5.

ПРОПОРЦІЯ (пропорция; proportion; Proportion f): у математиці - рівність двох відношень а : b = с : d. Величини а і d наз. крайніми, a b і с - середніми членами П. Добуток середніх членів П. має дорівнювати добутку крайніх. Цю властивість П. враховано у циркулі п р о п о р ц і й н о - му. 5.

ПРОПУСК ЦІЛІ (пропуск цели; target miss; Durchlassen n des Ziels n): виникає під час роботи радіолокаційної станції бічного огляду і залежить від низки параметрів, зокрема від коливання антени відносно курсу літального апарата. Умова П. ц. така:

W ±co-Dr > cDF,

де W - шляхова швидкість; - кутова швидкість по курсу; Dr - горизонтальна віддаль до цілі; с - роздільна здатність системи; D - віддаль до цілі; F - частота висилання імпульсів. 8.

ПРОСІДАННЯ СПОРУДИ (просадка сооружения; sinking of construction; Senkung f des Gebaudes n): деформація, яка викликає вертикальне зміщення споруди вниз під дією її ваги, має провальний характер і зв'язана з корінною зміною складу ґрунту (напр., ущільненням макропористих ґрунтів при їх зволоженні, розмерзанні). 7.

ПРОСТІР ЗОБРАЖЕНЬ (пространство изображений; image space; Bildraum да): сукупність точок (предметів), оптичне зображення яких отримують за допомогою оптичної системи, утворює простір предметів, а сукупність зображень цих точок - простір зображень. Як простір предметів, так і П. з. заповнюють весь простір. 14.

Простір предметів

471

п

ПРОСТІР ПРЕДМЕТІВ 0пространство предметов; object space; Objektraum m, Dingraum m): див. П р о с т і р з о б р а - жень. 14.

ПРОСТОРОВА К О Г Е Р Е Н Т Н І С Т Ь

{пространственная когерентность; space coherency; Volumenkoharenz f): кореляція фаз монохроматичного випромінювання з різних точок джерела світла. В некогерентних джерелах (лампах розжарювання, дугова лампа) ця кореляція існує для точок, віддалених між собою не більше ніж на довжину хвилі випромінюваного світла. Лазер випромінюєелектромагнетніхвилі з майже плоским фронтом. Тому фази в будь-яких точках поперечного перерізу випромінювання лазера однакові. 13.

ПРОТРАКТОР (протрактор; protractor; Protraktor m, Doppeltransporteur m): прилад, у вигляді круга з поділками, з однією нерухомою та двома радіальними лінійками, які можуть обертатись. Його використовують для визначень положення місця за двома кутами. 6.

ПРОФІЛОГРАФ (профилограф; profile recorder; Profilgerdt п, Profdinstrument п):

геодезичний висотомір, змонтований на рухомій основі, що викреслює профіль шляху або реєструє висоти точок місцевості. Дія профілографа ґрунтується переважно на механічному центрирі або на використанні горизонтальності поверхні рідини в посудині. 14.

П Р О Ф І Л Ь М І С Ц Е В О С Т І (профиль местности; section of terrain; Profil n des Gelandes n): проекція сліду перерізу місцевості вертикальною площиною на цю площину. Зображення цього сліду на кресленні також наз. П. м. П. м. може бути побудований за даними нівелювання або з використанням топографічної карти. Зазвичай його будують на міліметровому папері, де спочатку розмічають сітку профілю, в якій є рядки: ухилів проектної лінії, проектних та фактичних висот, віддалей між пікетами, прямих і кривих, ситуації тощо. Горизонтальний м-б П. м. найчастіше приймають 1:2000 або 1:5000; вертикальний,

для наочності, збільшують у 10 разів. У графі пікетів позначають пікети, плюсові точки та віддалі між ними. Над ними виписують висоти точок земної поверхні, заокруглені до сантиметрів, які відкладають по вертикальній лінії в прийнятому м-бі від довільно вибраного умовного горизонту. Цей горизонт вибирають з таким розрахунком, щоб найнижча точка місцевості розташувалась на профілі вище від лінії умовного горизонту приблизно на 4 см. Сполучаючи ці точки, отримують П. м. На ньому проводять проектну лінію за умов, передбачених для проектування тієї чи іншої лінійної інженерної споруди, та заповнюють усі графи, які стосуються проектної лінії. Тоді обчислюють робочі позначки, тобто різниці проектних висот і висот земної поверхні на всіх пікетних і плюсових точках. Усі проектні величини викреслюють червоним, а решта - чорним кольорами. 12. ПРОФІЛЬ РІЧКИ ПОЗДОВЖНІЙ (продольный профиль реки; longitudinal river section; Langsflufiprofd n): профіль місце в о с т і, на якому показують зміну висоти дна і поверхні річки в міру віддалення від витоку до гирла. 4.

ПРОФІЛЬ ТРАСИ ПОЗДОВЖНІЙ (продольный профиль трассы; longitudinal traverse section; Langstrafkprofd n): профіль місцевості, побудований вздовж осі споруди. На П. т. п. під сіткою профілю будують „план прямих і кривих", на якому показують довжини і напрями прямих відрізків траси та елементи кривих. У графах „ухили" та „проектні позначки" показують проектні значення ухилів і відповідні їм проектні висоти точок. 7.

ПРОФІЛЬ ТРАСИ ПОПЕРЕЧНИЙ (поперечный профиль трассы; traverse crosssection; Quertrasseprofil n)\ вертикальний переріз місцевості в перпендикулярному до траси напрямі. Такі напрями вибирають на місцевості зі складним рельєфом та у вершинах кутів повороту траси за напрямом бісектриси. П. т. п. використовують для визначення об'ємів земляних робіт, тому й при відносно рівнинному рельєфі

Процес стаціонарний

472

п

на трасі розмінують П. т. п. і нівелюють його. Звичайно для складання П. т. п. горизонтальний та вертикальний м-би беруть однаковими. На місцевості П. т. п. розмічують на такій віддалі один від одного, щоб ухил місцевості між ними був однотипний. Якщо ухил більше 11 то П. т. п. розмінують на всіх пікетах і плюсових точках. Залежно від характеру схилу й типу траси П. т. п. розмінують з обох боків траси на віддалі 15-30 м і більше. 7.

ПРОЦЕС СТАЦІОНАРНИЙ (стационарный процесс; stationary process; stationiirer Prozefi m): процес, який майже не залежить від часу. 20.

ПРОЦЕС ТЕХНОЛОГІЧНИЙ АВТОМАТИЗОВАНИЙ (автоматизированный технологический процесс; automated technological process; automatischer technologischer Prozess m (Verlaufm)): процес, у якому функції чи будь-які інші дії виконують спільно людина та засоби обчислювальної техніки. 5.

ПРОЦЕС ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ОТРИМАННЯ ЦИФРОВИХ КАРТ 0технологический процесс получения цифровых карт; technological process of digital map production; technologischer Prozess m (Verlaufm) der Schajfung f der digitalen Karten f pi): сукупність технологічних дій, що виконуються планово і послідовно (в часі) на всіх етапах створення, зберігання, оновлення і видачі цифрових карт. 5.

ПРОЦЕС ФОТОГРАФІЧНИЙ ПОЗИТИВНИЙ (позитивный фотографический процесс; positive photographicprocefi; positive Photoprozefi m): фотохемічний процес одержання з негативів позитивних зображень. Розрізняють два види фотозображень: відбитки (аерофотознімки) і діапозитиви. Відбиток з аеронегативааерофотознімок, отриманий на фотоматеріалі з непрозорою підкладкою - фотопапері. При збереженні розмірів негатива під час друку отримують контактний відбиток, а при зміні розмірів - проекційний. Контактні відбитки використовують для виготовлення фотопланів, фотосхем. Діа-

позитив - позитивна копія, виготовлена на світлочутливому матеріалі з прозорою підкладкою - плівці, склі. Діапозитиви застосовують під час вимірних робіт, а також у дешифруванні і мікрофільмуванні. Діапозитиви дорівнюють розміру негатива або виготовляються зменшеними. Для контактного друку використовують копіювальні прилади: КП-8, КП-10; електронно-копі- ювальні прилади тощо. Для проекційного друку використовують фототрансформатори для ортогонального проектування, спеціальні фотозбільшувачі та щілинні прилади. 3.

ПРОЦЕСИ ЕНДОГЕННІ (эндогенные процессы; endogenic processes; endogener Prozefie mpi): відбуваються під дією внутрішніх сил всередині Землі. Вони зумовлені енергією, яка виділяється під час перетворень у надрах Землі і під дією сили ваги (гороутворення, землетруси, магматичні процеси). 4.

ПРОЦЕСОР (процессор; processor; Prozessorm): пристрій для автоматичного керування приладом, напр., віддалеміром, цифровою обчислювальною машиною. 13. ПРУЖНІСТЬ (упругость; elasticity; Elastizitat j): здатність тіл (гірських порід, мінералів) опиратися зміні їх об'єму і форми під дією механічних напруг, що зумовлено зростанням внутрішньої енергії тіл, і відновлювати повністю або частково форму і об'єм (тверді тіла) чи лише об'єм (рідини, гази) після припинення дії на них зовнішніх сил. Для більшості гірських порід справедливий Гука закон. Пружні властивості гірських порід можуть бути охарактеризовані однією з пар констант: модулем Юнга (модуль лінійного видовження) і коефіцієнтом Пуассона (коефіцієнт поперечного стику) або константами Ляме JJ. і Я, що дають змогу виразити у вигляді системи рівнянь компоненти деформацій через компоненти напруг. 4. ПРУЖНІСТЬ ВОДЯНОЇ ПАРИ (упругость водяного пара; elasticity of water steam; Partialdruckmdes Wasserdampfes m):

див. Вологість повітря. 13.

Пружність насичення

473

п

ПРУЖНІСТЬ НАСИЧЕННЯ (упругость насыщения; saturation elasticity; Scittigungsdampfdruck m): див. В о л о г і с т ь повіт - ря. 13.

П Р Я М А ВСТАВКА ТРАСИ (прямая вставка трассы; traverse direct insertion; Gerade f zwischen zwei Bogen npl): частина траси, розташована між кінцем однієї та початком наступної кривої. Довжину П. в. т. обчислюють за пікетажним значенням цих точок. Напр., ПК = ГК6 + + 78,68 (пікетажне значення точки почат-

ку

(ПК) наступної кривої мінус КК =

=

ГКА + 52,16пікетажне значення точки

кінця (КК) попередньої кривої. Довжина П. в. т. становить 226,52 м. Для П. в. т. звичайно обчислюють дирекційний кут або румб. Загальна довжина траси є сумою довжин прямих вставок і довжин кривих. 7.

ПРЯМА ЗАДАЧА ПРОЄКЦІЇ ҐАВССА-

К Р Ю Ґ Е Р А (прямая

задача

проекции

Гаусса-Крюгера;

direct

problem

of Gauss-

Kruger

projection;

gerade Aufgabe

der Pro-

jektion

f von Gauss-Kruger): обчислення

прямокутних плоских координат х і у, зближення меридіанів на площині у і м-бу зображення т за геодезичними координатами В і L даного пункту. Застосовуються формули

х- X + а212 + <з4/4

+ а61° +...,

^ "

4

і -

т

" 6

, з

 

, г

 

,5

у = b{l + b3l* + b5lD +...,

Ус{1 + с313 + с515 + ...,

m = \ + d2l2 2 +d, JAt , 4 + ...,

де X - довжина дуги меридіана від екватора до паралелі даного пункту - функція широти В цього пункту; коефіцієнти а„ й„ сі, dj - функції широти, що описуються виразами:

 

 

N

 

 

 

 

а-, -— cosSsinB,

 

 

2

2

 

 

 

ал=

NcOS3BsinB , ,

 

2 ґ\ 2

A 4s

24

(5-t

+9ї]

+4г] ),

 

 

 

 

 

 

N cos5

В sin В

(61 — 58r2

+t4),

 

720

 

 

 

bt =NcosB,

 

NCOS В

(1

2

 

 

 

 

 

-Ґ+Т]2\),

Ь5.=-

N COS В , ,

, „

2

4

 

120- ( 5 - 1 8 Г + Г +

 

+ 14?72 -58?72г2),

 

 

 

 

с, =sin В,

 

 

с, =-cos

В sin 5

(І + Зг]

+2rj ),

 

 

З

 

 

 

 

с< = cos4 В sin В ( 2 - Г ) ,

 

 

 

15

 

 

 

 

 

,

=

COS В

 

2\

d2

——(l+r]2),

 

 

 

cos4 В

(5 - 4 t 2 ) .

 

 

 

24

 

 

 

 

Тут t = tgВ,

 

r\2

= е 2 cos2 В,

I = L-Lq -

різниця довгот певного пункту і осьового меридіана, виражена в радіанах. При І < 3° наведені формули забезпечують точність обчислень х, у - до 1 мм, у - 0,001" і m - до восьмого десяткового знака. 17.

ПРЯМА ОПТИЧНА ВИДНІСТЬ (прямая оптическая видимость; direct optical visibility; optische direkte Sichtf): див. Видність геодезична . 13.

ПРЯМЕ СХОДЖЕННЯ СВІТИЛА (прямое восхождение светила; right ascension; gerade Aufsteigungfdes Himmelskorpers m):

див. Координати небесні . 10.

П Р Я М О В И С Н І С Т Ь КОЛОН (отвесность колонн; shaft plumbing of columns; senkrechte Stellung der Saulen): необхідна умова монтажу споруд. Перевірку прямовисності окремої колони виконують спочатку ниткою виска, а потім теодолітом у двох взаємно перпендикулярних площинах. Для цього зверху та знизу колони наносять осьові риски і після наведення зорової труби на верхню риску опускають візирну вісь теодоліта до рівня нижньої риски, позначають і вимірюють відхилення верхньої риски відносно нижньої. Прямовисність ряду колон перевіряють відхиленням від прямовисної площини, що проходить через допоміжну вісь, паралельну до

Прямокутна сітка..

474

п

вісі ряду колон, і закріпленої на віддалі 0,5— 0,7 м від колон. Встановивши теодоліт на допоміжну вісь та зорієнтувавши візирну вісь у цьому напрямі, прикладають горизонтально рейку її п'яткою до осьових позначок кожної колони зверху та знизу і відлічують її вертикальною ниткою сітки; за розходженням відліків оцінюють точність встановлення цього ряду колон. Перевірку виконують при двох положеннях вертикального круга. 7.

ПРЯМОКУТНА СІТКА КАРТИ (прямоугольная сетка на карте; map grid; rechtwinklinges Kartengitter я): координатна сітка на карті плоскої прямокутної системи координат певної проекції картографічної. 5.

ПСЕВДОВІДСТАНЬ (псевдодальность; pseudorange; Pseudoentfernung f): у глобальній позиційній системі визначувана за кодовими або фазовими вимірюваннями відстань р між фазовими центрами антени навігаційного ШСЗ і антени приймача ГПС-сигналів (встановленої на геодезичному пункті або на транспортному засобі), з похибкою, обумовленою несинхронністю Ах (тобто відносною похибкою) годинника приймача з супутниковим годинником, за яким випромінюється навігаційний сигнал. Дійсну топоцентричну відстань г на момент випромінювання супутникового сигналу у випадку кодового методу можна подати формулою г = р - с Ах, де с=299792458 м/с - швидкість електромагнетних хвиль у вакуумі, X - довжина хвилі.

Вфазовому методі r = N-X + Ф-Я - с Ах, де

Фзміна (за неперервний інтервал часу від початкової епохи / прийому сигналів до біжучої епохи) різниці фаз несучих прийнятого супутникового сигналу і зґенерованого в приймачі опорного сигналу (копії супутникового); її величина включає не тільки дробову частину, але і цілу кількість циклів. N - цілочислова невизначеність фазового виміру, тобто невідоме початкове ціле число повних циклів коливань, що укладаються у відстань „супутник-пункт" в момент t0.

Визначені П. у деякому пункті одночасно більше ніж до чотирьох миттєвих положень космічних апаратів, координати яких відомі, дають змогу розв'язати обернену засічку лінійну просторову,знайти координати цього пункту і уточнити поправку його годинника. 9.

ПСИХРОМЕТР АСПІРАЦІЙНИЙ

(аспирационний психрометр; aspiration psychrometer; Aspirationspsychrometer п):

прилад для вимірювання температури і в о - логості повітря . Складається з двох однакових термометрів завдовжки 26 см. Верхня межа вимірювань +50°С, нижня - мінус 35°С; ціна поділки шкали 0,2°С. Термометри розташовані в металевій оправі. На верхньому кінці оправи встановлена головка з вентилятором. За допомогою вентилятора, повітря з постійною швидкістю (близько 2 м/с) засмоктується в трубки, в яких є резервуари термометрів. У вітряну погоду вентилятор захищають спеціальним кожухом. Резервуари термометрів захищені від впливу сонячної радіації металевими, понікельованими і добре відполірованими частинами. Завдяки великій відбивній здатності цих частин прилад слабо нагрівається на сонці, що разом з постійною швидкістю обдування повітрям резервуарів термометрів сприяє більшій точності вимірювання. Під час роботи П. а. чіпляють на кронштейні і відлічують термометри через 4 хв. роботи вентилятора. Пружність водяної пари обчислюють за формулою Шпрунга

e = E'-(P/a)(l + tj972,mc-tM).

Тут Е' - тиск насиченої водяної пари при температурі tM зволоженого термометра; /с - покази сухого термометра; Р - атмосферний тиск, мм рт. ст.; а - гігрометрична стала, яка при додатній температурі становить 1510, а при від'ємній - 1756. Е' знаходять з гігрометричних таблиць. Для знаходження температури зволоженого термометра резервуар із ртуттю одного з термометрів обгортають батистом, який під час вимірювань зволожують дистильованою водою. За цією формулою парціяльний тиск

Пуассона закон

475

п

отримаємо в таких одиницях, у яких знайдено атмосферний тиск Р і £". 13. ПУАССОНА ЗАКОН (.Пуассона закон; Law of Puasson; Gesetz n von Puasson): дає змогу обчислити ймовірність Р т потрапляння рівно т значень перервної величини випадкової в інтервал довжиною 1, якщо випадкова величина задовольняє такі дві умови: ймовірність потрапляння окремих значень у відрізок / залежить тільки від довжини цього відрізка; окремі значення випадкової величини незалежні. Тоді

па"' -а

Р = — є , де а — математичне спо- /7г!

дівання. Дисперсія випадкової величини в цьому випадку дорівнює а. 20. ПУАССОНА ТЕОРЕМА (Пуассона теорема; Theorem of Puasson; Theorem n von Puasson): виконується, якщо є n незалежних випробувань і якщо ймовірність появи деякої події в г'-му випробуванні дорівнює Pt, то зі збільшенням п частота Р появи події прямує за ймовірністю Р до середнього

арифметичного ймовірностей

тобто

д е

е і <5 ЯК

пі

завгодно малі додатні числа. 20.

ПУНКТ АСТРОНОМІЧНИЙ (астрономический пункт; astronomical point; astronomischer Punkt от): точка земної поверхні, географічні координати якої та азимут орієнтирного напряму визначені методами а с т р о н о м і ї г е о д е з и ч н о ї (зі спостережень небесних світил). На місцевості П. а. закріплюють цегляним або бетонним стовпом. 10.

ПУНКТ ВАРІОМЕТРИЧНИЙ (вариометрический пункт; variometric point; variometrischer Punkt m): пункт знімання грав і м е т р и ч н о г о , в якому виконані вимірювання других похідних потенціялу сили ваги варіометром або градієнтометром. 6.

ПУНКТ ВИСОТНИЙ (высотный пункт; elevation point; Hdhenpunkt т): пункт геодезичний з відомою висотою. 1.

ПУНКТ ВИХІДНИЙ (исходный пункт; starting point; Ausgangspunkt т): див. Дати вихідні геодезичні. 17.

ПУНКТ ГЕОДЕЗИЧНИЙ (геодезический пункт; geodetic point; geodatischer Punkt

пі): точка мережі геодезичної. 1. ПУНКТ ГРАВІМЕТРИЧНИЙ (гравиметрический пункт; gravimetric point; gravimetrischer Punkt m): пункт з відомими координатами, в якому виконані вимірювання елементів гравітаційного поля Землі. 6.

ПУНКТ ЛАПЛАСА (пункт Лапласа; Laplace point; Laplacepunkt от): пункт мережі геодезичної, на якому визначено астрономічні широту, довготу (див. Координати астрономічні) та азимут напряму на суміжний пункт (див. Азимут Лапласа). П. Л. у державній геодезичній мережі України (а також мережі інших країн) визначені на кінцях базисних сторін (вихідних сторін) у вершинах полігонів тріангуляції І кл. (чи на кінцях відповідних сторін ланок полігонометрії), на кінцях базисної сторони тріангуляції II кл., що міститься приблизно посередині полігона І кл. 17.

ПУНКТ МАЯТНИКОВИЙ (маятниковый пункт; pendulum point; Pendelpunkt пі):

пункт гравіметричний, в якому викопані вимірювання маятниковим приладом. 6. ПУНКТ ОПОРНИЙ (опорный пункт; control point; Festpunkt т): пункт геодезичний, відносно якого визначають інші геодезичні пункти. 1.

ПУНКТ ОРІЄНТИРНИЙ (ориентирный пункт; checking point; Orientierungspunkt пі): пункт геодезичний, який задає напрям. 1.

ПУНКТ ПЛАНОВИЙ (плановый

пункт;

horizontal point;

Lagepunkt

от):

п у н к т

г е о д е з и ч н и й

з відомими

плановими

координатами. 1.

 

 

 

ПУНКТ ПРОФІЛЬНИЙ

(профильный

пункт; profile point; Profdpunkt т

(Hdhen-

punkt т)): точка на осі споруди або точка проектного профілю, або точка для розпланування поперечного профілю. 1.

ПУНКТ СУМІЩЕНИЙ (пункт совмещенный; mixed point; Koinzidenzpunkt m):

див. пункт геодезичний. 1.

Пункт j друкуванні

476

П

ПУНКТ У ДРУКУВАННІ (пункт в печати; unit of measurements in printing; Punkt m im Druck m)\ одиниця довжини в певній системі мір, що дорівнює 1/72 частині дюйма. Якщо за основу прийняти французький дюйм (27,1 мм), то 1 П = 0,376 мм. В англо-американській системі мір, де використовується англійський дюйм (25,4 мм), 1 П = 0,351 мм. У європейських країнах використовують французький дюйм. Більшою одиницею в цій системі мір є квадрат. 5.

ПУНКТИ ОРІЄНТУВАЛЬНІ (ориентирные пункты; checking point; Orientierungspunktenmpl): пункт геодезичний, який закріплює напрям на місцевості або споруді. В тріангуляції та полігонометрії є для полегшення знаходження напрямів на пункти спостереження. їх можна використовувати для прив'язування створюваних розрядних мереж і мереж нижчої точності до державної геодезичної мережі. Біля кожного пункту державної мережі закріплюють два П. о. на від далі 500-1000 м; у лісі - не менше 250 м. Ці пункти має бути видно в зоровій трубі теодоліта, встановленого на штативі над центром геодезичного пункту. Кут між стороною державної мережі та напрямом на П. о. вимірюють з точністю 2,5". Одним із двох П. о. може бути видний повністю з пункту державної мережі геодезичний знак, або місцевий предмет (хрест

РАДІАЛЬНО-ШВИДКІСНИЙ МЕТОД

СНС (радиально-скоростной метод СНС; radial-velocity method; radiale Geschwindigkeitsmethode fdes Navigationssatellitensystems n): метод визначення координат вимірюванням радіальної швидкості, тобто швидкості ШСЗ відносно судна. За декілька вимірювань радіальної швидкості, виконаних у послідовні моменти часу, одержують дві або більше ізоліній, що перетинаються в точці розташування судна. Поверхнею положення в цьому допплерівсь-

церкви, вежа тощо) на віддалі до 3 км від пункту. 13.

ПУЧОК ПРОМЕНІВ (связка лучей; beam coupling; Strahlenbundel и): сукупність оптичних променів, що входять (виходять) у центр проекції оптичної системи. Подібний пучок - пучок проектуючих променів, відтворений за фотознімком на фотограмметричному чи оптичному приладі так, що кут між будь-якими двома променями дорівнює аналогічному куту під час фотографування. Перетворений пучок — відтворений П. п., коли згадані вище кути не дорівнюють один одному, для перетворених П. п. фокусні віддалі знімальної і проектувальної камер не дорівнюють один одному. Меридіанний - П. п., розташований в площині, яка проходить через головний промінь і нормаль до сферичної поверхні лінзи (оптичної системи); Сагітальний - П. п., розташований в площині, яка проходить через головний промінь перпендикулярно до меридіанного пучка. 8.

П'ЯТКА РЕЙКИ (пятка рейки; rod heel; battenstell n; battens tell n): 1) нижня частина рейки, яку встановлюють напідкладень н і в е л і р н и й , к о с т и л ь н і в е л і р н и й , землю тощо. П. р. має бути перпендикулярна до осей шкал рейок. Середина П. р. має бути на осі симетрії шкал. 2) різниця відліків основної (чорної) і додаткової (червоної) шкал рейок. 14.

кому диференційному методі є конус, а ізолінії на поверхні Землі - ізодопи. 6. РАДІАН (радиан; radian; Radian п): одиниця вимірювання плоского кута в системі одиниць СІ. 1 радіан - це кут кола, довжина дуги якого дорівнює радіусові цього кола. 1 радіан = 57°17'44,8". 13. РАДІОВИСОТОМІР (радиовысотомер; radio altimeter; Radarhdhenmesser т): прилад для вимірювання висоти лету носія апаратури над місцевістю. Є такі P.: дискретного типу - ґрунтується на квантуван-

Радіовіддалеміри

 

 

 

All

Р

ні часової затримки за допомогою генера-

 

вань на 1-1,5кГц. Вимірювальні коливан-

тора квантових імпульсів. Зондований си-

 

ня на головній станції та коливання гете-

гнал включає старт-імпульс і починається

 

родина на керованій подають на генератор

рахунок квантових імпульсів, а прийнятий

 

несучих коливань, де вони модулюють

зондований сигнал закриває лічильник. Це

 

несучу частоту. Генератором надвисоко-

дає змогу визначити час квантування і ви-

 

частотних несучих коливань є генерато-

соту фотографування; імпульсний - ґрун-

 

ри клістронні

або генератори на діодах

тується на фіксації часу поширення радіо-

 

Ганна. Частота несучих коливань на ке-

хвилі від антени до землі і назад. Це най-

 

рованій і головній станціях неоднакова.

поширеніший тип P.; з прямим методом ви-

 

Кожна станція випромінює частотно мо-

мірювання - різновидність імпульсного P.,

 

дульовані несучі коливання. На приймаль-

в якому часова затримка між прямим та від-

 

ну антену потрапляють коливання, які

битим сигналом вимірюється на екрані еле-

 

випромінює друга станція, і невелика ча-

кгронно-променевої трубки з круговою роз-

 

стина своїх власних коливань. З антени ці

горткою; частотний - ґрунтується на час-

 

коливання надходять на змішувач, з якого

тотній модуляції випромінених електромаг-

 

підсилювач виділяє коливання проміжної

нетних хвиль, частота биття яких між від-

 

частоти, що дорівнює різниці несучих час-

битими і прийнятими радіосигналами за-

 

тот станцій віддалеміра. Коливання, які

лежить від висоти лету літального апара-

 

отримуємо із цього підсилювача, модульо-

та. 8.

 

 

 

 

 

вані низькочастотними коливаннями, час-

РАДІОВІДДАЛЕМІРИ

(радиодальноме-

 

тота яких дорівнює різниці вимірювальної

ры; radio range-finder;

Mikrowellenentfer-

 

частоти та частоти гетеродина. Ці низь-

nungsmesser m): гетеродинні

віддалеміри

 

кочастотні коливання на головній станції

з активним відбивачем, у яких зв'язок між

 

опорні, а на керованій - сигнальні. їх ви-

станціями здійснюється на несучих коли-

 

діляють на кожній станції відповідними

ваннях радіодіапазону. Залежно від довжи-

 

детекторами. На керованій станції сигна-

ни хвилі несучих коливань Р. поділяють на

 

льні коливання подають на генератор не-

десяти-, трита односантиметрові. Най-

 

сучих частот разом з коливаннями гете-

поширеніші - Р. трисантиметрового діа-

 

родина і вони також модулюють несучу

пазону. Функціональні схеми всіх сучасних

 

частоту і на цій частоті пересилаються на

Р. майже однакові. В їх основу покладена

 

головну станцію. На головній станції їх

схема радіовіддалеміра, яку запропонував

 

виділяють з коливань проміжної частоти

1957 англ. інженер Т. Д. Уодлі (Wadley).

 

відповідним детектором. Сигнальні та

Цей Р. наз. телурометром (див. рис.).

 

опорні коливання на головній станції по-

Ґенератор ^ [ Генератору—:

ч

ГТШаиювач

трапляють на фазовимірювальний при-

и4 ЗмішувачуJ

—' проміжноїстрій. За виміряною різницею фаз цих

 

 

І

частоти

 

коливань отримують довжину вимірюва-

НідсиїювачЗмішувач

Іенератор)

 

несучої —{Гетеродин h'2\

 

проміжної

частотиf;

>

'

ної лінії.

 

частоти

 

 

 

 

 

 

\Детектор |

ГДетектор \ [ Детектор! (сигн| . коливань) \ у(сигн. каїивання)) ^ (опорн.каїивань) J

Физтимірюоальний

Ф і р м а Р а д і о в і д -

Р а д і у с

С е р е д н я

С

пристрій

І

д а л е м і р

д і ї д о :

к в а д р а т и ч н а

Гшавна станція

Керована станція

 

 

 

 

к м

п о х и б к а , м м

Р. складається з двох станцій: головної і керованої. На головній станції є генератор вимірювальних коливань та фазовимірювальний пристрій, а на керованій станції — гетеродин, частота коливань якого відрізняється від частоти вимірювальних коли-

Г е л у р о м е т рС А

1 0 0 0

6 0

17+5-10"6S

Г е л у р о м е т р

M

R A 5

5 0

10+3-

Г е л у р о м е т р

M R A 4

5 0

І б + З І О ^

Г е л у р о м е т рC M W 2 0

2 5

5 + 3 - І О - 6 . ?

Радіографія

478

Р

У СРСР виготовляли Р. трисантиметрового діапазону: „Луч", „Волна" (Москва) і „Трап" (Ленінград). Першим з них можна вимірювати лінії до 40, а двома іншими - до 15 км. Точність вимірювання ліній цими Р. однакова: 30 мм + 3-10~65. Кожна станція цих Р. може працювати як головною, так і керованою. Точність і радіус дії зарубіжних Р. подані в табл. 13.

РАДІОГРАФІЯ (радиография; radiography; Radiographic f): різновид фотографічного знімання від дії на світлочутливий шар випромінювання радіоактивних ізотопів, космічних променів. Ионізуюче випромінювання під час проходження через досліджуваний об'єкт (мінерал, промисловий виріб) послаблюється нерівномірно, утворюючи фотографічне зображення прихованих дефектів, яке уможливлює визначити їх форму та розміри. 3.

РАДІОЛАГ (радиолаг; radiolog; Funklog

п): радіонавігаційна система, яка використовується у методі радіолага і складається з однієї суднової задавальної станції та двох берегових (наземних) відбивних станцій. Передавачі-приймачі станцій радіолага працюють на певних фіксованих частотах, а однозначність визначень досягається переміщенням задавальної станції відносно відбивних станцій системи. Р. вимірює зміну віддалі від судна до берегової установки. Вихідне положення всіх станцій Р. вимагає геодезичної прив'язки. 6.

РАДІОЛОКАЦІЯ (радиолокация; radiolocation; Radiolokation f , Radar n): галузь науки і техніки, предметом якої є радіолокаційні спостереження різних об'єктів для виявлення, розпізнавання, визначення координат та вимірювання інших характеристик. Радіолокаційні спостереження виконують такими способами: 1) опромінюванням об'єкта радіохвилями і прийманням відбитих від нього радіохвиль;

2)опромінюванням об'єкта і прийманням перевипромінюваних ним радіохвиль;

3)прийманням радіохвиль, які випромінює об'єкт. 6.

РАДІОСИГНАЛИ ТОЧНОГО ЧАСУ

(радиосигналы точного времени; time signals; Radiozeitzeichen npi, Zeitsignale n pi):

сигнали у вигляді серій звукових точок і тире, що передаються передавачами служб часу в точно встановлені моменти за Всесвітнім часом. Р. т. ч. використовують для визначення астрономічних довгот, точних поправок годинників тощо. 18.

РАДІУС БІНОКУЛЯРНОГО ЗОРУ (радиус бинокулярного зрения; radius of binocular vision; Radius m binokulares Sehens n):

віддаль, що відповідає паралактичному кутові, що дорівнює гостроті бінокулярного зору. Це віддаль до об'єкта, коли спостерігач вже не може оцінювати глибину простору; для гостроти бінокулярного зору 30' Р. б. з. дорівнює 450 м. 8.

РАДІУС-ВЕКТОР ГЕОЦЕНТРИЧНИЙ

(геоцентрический радиус-вектор; geocentric radius-vector; geozentrischer RadiusVektor m): визначає положення точки земної поверхні ШСЗ та ін. у деякій геоцентричній системі координат (напр., Координати орбітальні). 9.

РАДІУС-ВЕКТОР ПЛАНЕТОЦЕНТРИЧНИЙ (планетоцентрический радиусвектор; planetocentric radius vector; zentrischer Planetenradius-Vektor m): відстань від центра мас планети до точки на її поверхні або до точки в просторі. 11.

РАДІУС-ВЕКТОР ТОПОЦЕНТРИЧ - НИЙ (топоцентрический радиус-вектор; topocentric radius-vector; topozentrischer Radius-Vektor m): визначає миттєве положения небесного об'єкта в навколопланетному просторі у деякій системі координат, початок якої лежить на поверхні планети (напр., у пункті спостереження). 9.

РАДІУС ВЕРТИКАЛЬНОЇ КОЛОВОЇ КРИВОЇ (радиус вертикальной круговой кривой; radius of vertical circular curve; Ausrundungshalbmesser m (Kriimmungsradius m des Vertikalbogens m)): один з основних параметрів, за яким обчислюють та розмічають на місцевості вертикальну криву колову. Значення Р. в. к. к- регламентується категорією запроектованої дороги. 7.

Радіус

горизонтальної..

 

 

 

479

 

 

 

 

 

 

 

 

Р

РАДІУС ГОРИЗОНТАЛЬНОЇ

КОЛО-

 

 

 

 

а у ] ( 1 - е 2

)

 

 

 

ВОЇ КРИВОЇ (радиус

горизонтальной

 

R=^MN=

 

 

 

 

1 - е2 s i n 2 В

 

 

 

круговой кривой; radius of horizontal

circu-

де Мі

N -

 

 

 

 

 

lar curve; Kreisbogenhalbmesserm (Kriiinmungs-

відповідно радіуси

кривини

radius

m des Richtungsbogens

m)): один з

меридіана і першого вертикала; а і е -

ве-

основних параметрів, за яким обчислюють

лика піввісь і перший

ексцентриситет

та розмічають на місцевості криву

коло-

еліпсоїда; В - геодезична широта. Значен-

ву. Радіус визначається переважно вимо-

ня Р. к. с. для точки з геодезичною широ-

гами безпеки руху транспорту на певній

тою В подане в табл. 17.

 

 

 

 

ділянці траси для заданих швидкостей ру-

В

0 °

1 5 °

 

3 0 °

4 5 °

6 0 °

7 5 °

ху. Тому на залізницях та автомобільних

R, к м6356,9 6359,7 6367,5 6378,2 6388,9 6396,8

дорогах мінімальні радіуси кривих регла-

РАДІУС ПЕРЕХІДНОЇ КРИВОЇ (ради-

ментуються залежно від категорії доро-

ус переходной

кривой;

radius

 

transition

ги. 7.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

curve; Krummungsradius

m der

Ubergangs-

РАДІУС ЗЕМЛІ СЕРЕДНІЙ (среднийра-

kurve f

(des

Ubergangsbogens m)): один з

диус Земли; mean radius of the Earth; mitt-

елементів кривої перехідної . Р. п. к.

lerer Erdhalbmesser m): середній радіус гео-

безперервно змінюється: в початковій то-

їда (радіус рівновеликої сфери) дорівнює

чці перехідної кривої він дорівнює безме-

6371 км. Деколи за Р. 3. с. приймають для

жності (р =

 

а в кінцевій точці -

радіу-

цієї точки

р а д і у с к р и в и н и

с е р е д -

 

су кривої колової = і?). У проміжних

ній. 18.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

точках перехідної кривої р = С/І, де С-па-

РАДІУС

К Р И В И Н И

СВІТЛОВОЇ

раметр перехідної кривої, І -

віддалення

ТРАЄКТОРІЇ (радиус кривизны

световой

точки від початку перехідної кривої. Для

траектории; radius of light trajectory cur-

клотоїди С = RL, де і

- довжина кривої

vature; Krummungshalbmesser

m des Strah-

перехідної. У кубічній параболі, яку деколи

lenweges m): радіус кривої, утвореної про-

беруть для приблизного розмічування кри-

ходженням

променя світла крізь

шари

вих, приймають / = х і р = С/х,

де х -

абс-

атмосфери різної оптичної щільності. Ця

циса розмічуваної точки кубічної парабо-

траєкторія зазвичай спрямована увігнуті-

ли. 7, 1.

 

 

 

 

 

 

 

 

стю до поверхні Землі. Середнє значення

 

 

 

 

 

 

 

 

РАДІУСИ КРИВИНИ ГОЛОВНІ (радиу-

Р. к. с. т. RCB

= kR3, де

коефіцієнт зе-

мної

рефракції, який залежить від ста-

сы кривизны главные; radius of light trajec-

tory curvature;

Hauprkrtimmungsradien

m

ну атмосфери на шляху світлового проме-

pi): радіуси кривини головних перерізів

ня, Я 3 - р а д і у с кривини середній уза-

нормальних. У деякій точці поверхні елі-

даному напрямі в точці спостереження (на-

псоїда обертання перерізами

нормаль-

ближено середній радіус Землі). 7.

 

 

ними

головними є меридіан

 

геоде-

РАДІУС КРИВИНИ СЕРЕДНІЙ (сред-

 

ний радиус

кривизны; mean curvature ra-

зичний і вертикал перший - норма-

dius; mittlerer Krummungsradius m): грани-

льний переріз, перпендикулярний до ме-

ця середнього арифметичного з радіусів

ридіана. Р. к. г. поверхні еліпсоїда обертан-

ня позначаються: М - радіус кривини ме-

кривини всіх можливих перерізів

нор-

ридіана, N -

радіус кривини першого ве-

м а л ь н и х ,

проведених

у заданій

точці

ртикала; їх вирази як функції геодезичної

поверхні. Р. к. с. R для точок еліпсоїда

обертання дорівнює середньому геомет-

широти В і елементів еліпсоїда

земно-

го а і е мають такий вигляд:

 

 

 

 

ричномузрадіусів кривини

головних

 

 

 

 

нормальних перерізів у цій точці поверх-

 

М =

 

а(1 - е 2 )

 

 

 

 

ні, тобто

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

( 1 - е 2 s i n 2 б ) 3 / 2