Литература / Літинського В. (ред.) - Геодезичний енциклопедичний словник (2001)

лінією червоного кольору. В точках повороту траси стрілками вказують її нові напрями. 7.

ПЛАНЕТИ (планеты; planets; Planeten т pi, Wandelsterne m pi): небесні тіла, що рухаються в полі притягання Сонця по еліптичних орбітах і світяться відбитим сонячним промінням. Сонячна система складається з 9 великих П. (деякі їх характеристики подані в табл.). За фізичними характеристиками П. Сонячної системи можна поділити на дві групи: планети типу Землі та планети-гіганти. До першої належать Меркурій, Венера, Земля і Марс, до другої - Юпітер, Сатурн, Нептун. Найвіддаленіша П. - Плутон радше належить до першої групи, але вивчена ще недостатньо. Планетам цієї групи властиві порівняно невеликі розміри і маси, велика середня густина, тверда поверхня, повільне обертання навколо своєї осі та невелика кількість супутників або їх відсутність. Пла- нети-гіганти розташовані на більших відстанях від Сонця, мають великі радіуси та маси, малу густину. їм притаманне швидке обертання навколо своїх осей і, очевидно, вони взагалі не мають твердих поверхонь. Крім великих П., до складу Сонячної системи входять малі П., або астероїди, - небесні тіла, які рухаються між орбітами Марса та Юпітера (їх сотні тисяч). Відкрито майже 4 тис. малих планет. Найбільшою малою П. є Церера (діаметр близько 1 тис. км). Усі малі П. світяться слабше за

6 зоряну величину, тому їх не використовували в геодезичній астрономії. До малих П. відносять тіла з поперечником не менше 1 км. Дрібніші тіла наз. метеороїдами. 18. ПЛАНЕТИ-ГІГАНТИ (планеты-гиган- ты; planets-giants; Rieseplaneten т р): див. Планети. 11.

ПЛАНЕТИ ЗЕМНОЇ ГРУПИ (планеты земной группы; planets ofEarth group; Planeten m pi der Erdgruppef): див. Планети. 11.

ПЛАНЕТИ МАЛІ (малые планеты; planetoids; kleine Planeten m рї): див. Астероїди, Планети. 5.

ПЛАНІКОМП С-100 (планикомп С-100; ріапісотр С-100; Planikomp С-100): багатопланова аналітична фотограмметрична система опрацьовування знімків для отримання цифрових моделей місцевості, створення карт і профілів, побудови мереж фототріангуляції; розробник - фірма К. Цайсс (Німеччина). Оператор виконує вимірювання за допомогою оптико-меха- нічного блоку; точність вимірювань 1 мкм. Результати вимірювань автоматично вводяться в ЕОМ, яка може розв'язувати фотограмметричні задачі (внутрішнього, взаємного, зовнішнього орієнтування, фототріангуляції та ін.). Результати опрацювання виводяться на координатограф з точністю 0,01 мм. Розмір знімків до 23x23 см, обмежень на фокусну віддаль та кути нахилу немає. Співвідношення м-бів знімокплан від 9:1 до 1:9. 8.

ПЛАНІМЕТР (планиметр; planimeter; Planimeter п): прилад для вимірювання площ на картах, профілях тощо. Див. Способи визначення площ. 14.

ПЛАНШЕТ (планшет; chart board; Tablettn): 1. Основа з малою деформацією, виготовлена з прозорих пластичних матеріалів або високоякісного креслярського паперу (фотопаперу), що наклеєний на жорстку основу. На П. виконують топографічне знімання.

2. Назва мензульної дошки (рідко). 14. ПЛАСТИК (пластик; plastic; plastischer Kunststoff т): те ж, що й пластична маса - матеріал, основою якого є природні та синтетичні високомолекулярні сполуки, що за певних умов виявляють пластичність. П. використовують як підкладку для нанесення гравіювального чи світлочутливого шару, як основу для креслення, як основу для оригіналів підписів і оригіналів відмивання тощо. П. мусять мати властивість не загорятись, не деформуватись, бути термостійкими, прозорими, еластичними, гідрофільними а також такими, щоб їх можна було б зафарбовувати. У картографічному виробництві застосовують П. у рулонах з глянсовою і матованою поверхнею завтовшки 0,05-0,10 мм, шириною 6201480 мм, з коефіцієнтом лінійного розширення на 1°С-3-10~5 і термостійкістю до 150°С. 5.

ПЛАСТИНКА ПЛОСКОПАРАЛЕЛЬ-

НА (пластина плоскопараллельная; planeparallel plate; planparallele Plattef): деталь оптичних систем у вигляді прозорого тіла, робочі поверхні якого є плоскими і паралельними. 8.

ПЛАСТИЧНІСТЬ ПОРОДИ 0пластичность породы; rockplasticity; Felsenplastizitatf): здатність породи під дією зовнішніх зусиль змінювати форму без руйнування чи розриву і зберігати її після усунення дії зовнішньої сили. 4.

ПЛАТФОРМИ (платформы; platforms; Platform f): основний елемент структури континентів, що протиставляється геосинкліналям і відрізняється від них знач-

но спокійнішим тектонічним режимом. У сучасному рельєфі П. здебільшого виражені материковими рівнинами і шельфовими морями. Гравітаційні аномалії в межах П. невеликі за амплітудою і градієнтом, сейсмічна активність понижена порівняно з геосинкліналями. В межах П. виділяють щити і плити. Ці ознаки характерні для континентальних П., земна кора яких має значну товщину з наявністю в ній „гранітного" шару. Крім цих П., виділяють П., що характеризуються плоским рельєфом. Земна кора в них невеликої товщини (5- 7 км), без „фанітного" шару. 4.

ПЛИТА ДЛЯ ЦЕНТРУВАННЯ (плита центровочная; centringplate; Zentrierungplatte f): підставка зі шпичастими опорами, за допомогою якої встановлюють прилад на стовпі або на столику геодезичного знака. 14. ПЛОСКІ ЗВЕДЕНІ КУТИ {плоские приведенные углы; plane reduced angles; ebener reduzierter Winkel m, reduzierter Flachewinkelm): див. Розв'язування сфероїдних трикутників. 17.

ПЛОТЕР (плоттер; plotter; Plotter, Verschwdrer m): пристрій для виведення графічної інформації на тверді носії (папір, кальку, плівку, тощо). Класифікують П. на векторні (олівцеві) і растрові (струминні, термічні, електростатичні та лазерні). 21. ПЛОЩА ВОДОЗБІРНА (водосборная площадь; drainage area; Wassersammlungsflache f): водозбір обмежений вододільними лініями басейну водозбору і напрямом створу вибраної в проекті споруди (гребля, насип тощо). Визначається на топографічній карті; використовується в гідрологічних обчисленнях під час визначення величини створів мостів, водопропускних труб, зливної каналізації тощо. 1.

ПЛОЩА ВОДОСХОВИЩА (площадь водохранилища; storage pond area; Wasserbehaltersflache f): площа акваторії певного рівня води. 4.

ПЛОЩА ЖИТЛОВА (жилая площадь; living space; Wohnflache f): сумарна' площа житлових приміщень будинку чи квартири. 4.

ПЛОЩА РОЗСІЮВАННЯ ЦІЛІ ЕФЕКТИВНА (эффективная площадь рассеивания цели; effective area of target dispersion; effektive Zielezerstreuungsflachef): величина, яка характеризує здатність різних об'єктів відбивати потік електромагнетної енергії, що падає на них. Обчислюється за формулою а = 4лd2(s/s'), де d - віддаль від приймача енергії до об'єкта, s і / - щільності потоків відбитої і випромінюваної енергій.

Для квадратного метра залісеної поверхні а = 1СГ2-1СГ3 м2, водної - а = 2(10^-10^) м2,

літака - а дорівнює 20 - 50 м2. 8. ПЛОЩИНА (У ФОТОГРАММЕТРІЇ І ТЕОРІЇ ПЕРСПЕКТИВИ) (плоскость (в фотограмметрии и теории перспективы); plane (in photogrammetry and perspective theory); Ebenef(in Fotogrammetrief und Perspektivtheorie/)): такими площинами є: базисна - проходить через базис фотографування; головна базисна - базисна площина, що проходить через головний промінь; головна вертикальна - проходить через головний промінь перпендикулярно до предметної площини і площини знімка;

істинного горизонту — проходить через центр проекції паралельно до предметної площини; картинна — площина в якій будується зображення об'єкта (предмета); у фотограмметрії це площина фотознімка; надирна базисна - базисна площина, що проходить через надирний промінь; предметна - горизонтальна площина, що проходить через будь-яку точку місцевості чи об'єкта; прикладної рамки фотокамери -

фокальна площина у вигляді металевої рамки, в якій вміщено фотоплівку (фотопластинка) та координатні позначки (металеві зубчики або скляні пластинки з награвійованими перехрестями) для фіксації системи координат фотознімка. 8.

ПЛОЩИНА ВЕРТИКАЛЬНА (вертикальная плоскость; vertical plane; senkrechte Ebene f): площина, в якій є прямовисна лінія заданої точки. 7.

ПЛОЩИНА ВИМІРНА (измерительная плоскость; measuring plane; Messebenef):

площина, в якій лежать дві задані точки і прямовисна лінія однієї з цих точок, наз. створом або площиною вертикальною; площина, що збігається з площиною горизонтальною однієї з точок, наз. площиною віднесення цієї точки. Площина, задана трьома точками, що не лежать в горизонтальній або вертикальній площині однієї з точок, наз. похилою площиною. 14.

ПЛОЩИНА ГОРИЗОНТАЛЬНА (горизонтальная плоскость; horizontalplane; Ноrisontalebene f): площина, перпендикулярна до прямовисної лінії заданої точки. 7. ПЛОЩИНА ЕКВАТОРА (плоскость экватора; equator plane; Aquatorsebene f):

див. Еліпсоїд земний. 17. ПЛОЩИНА ЕКЛІПТИКИ (плоскость эклиптики; ecliptic plane; Ekliptikebene f):

див. Небесна сфера. 10.

ПЛОЩИНА КАРТИННА (картинная плоскость; picture plane, perspective plane; Bildebene f): площина, на якій відображаються об'єкти за законами проективної геометрії (див. Перспектива точки). 5.

ПЛОЩИНА КОЛИВАНЬ ПРОМЕНЯ

(плоскость колебания луча; plane ofray vibration; Ebenefder Strahlschwingungf): площина, в якій відбуваються коливання вектора електричної напруженості в плоскополяризованому промені. Площиною поляризації променя наз. площину, перпендикулярну до П. к. п. 13.

ПЛОЩИНА КОЛІМАЦІЙНА (коллимационная плоскость; collimationplane; Kollimationsebene f): площина, яку описує візирна вісь, коли вона перпендикулярна до осі обертання труби. 14.

ПЛОЩИНА МАГНЕТНОГО МЕРИДІАНА (плоскость магнитного меридиана; plane ofmagnetic meridian; Ebenefdes magnetischen Meridians m): див. Меридіан магнетний Землі. 14.

ПЛОЩИНА МЕРИДІАННА ПРИЛАДУ (меридиональная плоскость прибора; meridional plane of instrument; Meridiansebene f des Gerats n): площина, яка проходить через оптичну вісь системи. 14.

ПЛОЩИНА НОРМАЛЬНА (нормальная плоскость; normal plane; Normalebene f)\

площина, що містить нормаль до поверхні в її заданій точці, тобто перпендикулярна до дотичної площини в цій точці поверхні. 17.

ПЛОЩИНА ОФОРМЛЮВАЛЬНА

(оформляющая плоскость; alignment plane, string-plane; gestaltete Ebenef): площина, до якої максимально наближається сімейство реальних точок плоскої конструкції. Мірою такого наближення є сума модулів або квадратів відхилень точок реальної конструкції від площини. Параметри площини визначають методом найменших квадратів або лінійного програмування. Використовується для апроксимації поверхонь стін, будинків, шлюзових камер, архітектурних пам'яток тощо для оцінки їх якості, спостережень за деформацією, у реставрації, а також для шліфування монтажних столів і опорних плит у машинобудуванні. 1.

ПЛОЩИНА ПОЛЯРИЗАТОРА {поляризатора плоскость; polarizer plane; Ebene f der Polarisationsplatte f {des Polarisators m))\ див. Поляризатор. 13.

ПЛОЩИНА СВІТЛОВА {светловая плоскость; light plane; Lichtebene f): площина, утворена джерелом світла (лазером) для побудови площинних поверхонь під час розпланування чи контролю будівель- но-монтажних робіт. 1.

ПЛОЩИНА СИНХРОННА {синхронная плоскость; synchronic plane; Synchroebenef): миттєва площина, що під час синхронного спостереження ШСЗ з двох наземних пунктів проходить через ці пункти і супутник. 9.

ПЛОЩИНА СПОСТЕРЕЖЕНЬ {плоскость наблюдений; observationplane; Ebene f der Beobachtung f): вертикальна площина вимірна, може бути утворена візирною віссю зорової труби кутомірного приладу як площина колімаційна, а горизонтальна - під час обертання нівеліра навколо вертикальної осі. 1.

ПЛОЩИНА ФОКАЛЬНА {фокальная плоскость; focal plane; Fokalebene f): див. Кардинальні елементи оптичної системи. 14.

ПЛОЩИНА ЦЕНТРАЛЬНА {центральная плоскость; central plane; zentrale Ebene f): площина, що проходить через центр еліпсоїда. 17.

ПЛОЩОВА ФОРМА УМОВНОГО РІВНЯННЯ ТРИЛАТЕРАЦІЇ {площадная форма условного уравнения трилатерации; area form of conventional equation of trilateration; Ebenheitsform f der Bedingungsgleichung f der Trilateration f): може використовуватись у трипроменевих центральних системах та геодезичних чотирикутниках. Умовне рівняння центральної системи отримують на основі того, що сума площ трьох малих трикутників дорівнює загальній площі центральної системи. Умовне рівняння геодезичного чотирикутника складають, виходячи з того, що його загальна площа дорівнює сумі площ двох трикутників, на які поділяється чотирикутник однією або другою діагоналлю. Тому суми площ обох пар трикутників мають бути однаковими. Умовні рівняння складають на основі формул, які виражають залежність площі трикутника від виміряних довжин сторін мережі. Для отримання вільного члена рівняння обчислюють за виміряними сторонами площі всіх трикутників у мережі і визначають на скільки не виконується геометрична умова, що є основою умовного рівняння. 13.

ПЛУТОН {Плутон; Pluto; Pluto т): дев'я- та, найвідцаленіша від Сонця планета, відкрита 1930. П. обертається по орбіті з великим ексцентриситетом (е = 0,249) унаслідок чого буває деколи ближче до Сонця ніж Нептун. Надійних даних про величину маси і радіуса планети поки що не має. За наземними даними планетоцентрична гравітаційна стала системи Плутон-Харон (супутник) близько 900 км3/с2. Має один природний супутник - Харон. Період його обертання навколо планети 6,3872 діб, сер.

відстань від планети 19,6 тис. км, ексцентриситет орбіти 0,001, маса (маса П. - 1,3-1022кг) - 0,22 маси П., радіус 593 км, видима зоряна величина 16,8 (див. Планети). 11; 18.

ПОВЕРХНЯ ВІДЛІКУ (РЕФЕРЕНЦПОВЕРХНЯ) (поверхность отсчета, ре- ференц-поверхность, поверхность относимости; surface of reading, reference-sur- face; Bezugsebenef , Bezugsflachef, Referenzebenef): уявна, проста для математичного описання поверхня із заданими параметрами, від якої відлічують фізичні та геометричні характеристики планети. Цю поверхню слід добирати так, щоб відхилення значень характеристик на ній від реальних були найменшими. Для різних планет і їх супутників П. в. є сфера, еліпсоїд обертання, тривісний еліпсоїд. 11.

ПОВЕРХНЯ ВІДНЕСЕННЯ (поверхность относимости; pertinence surface; Bezugsebene f , Bezugsflache f): див. Еліпсоїд земний. 17.

ПОВЕРХНЯ ВІДНЕСЕННЯ УМОВНА

(условная поверхность относимости; conditional surface of pertinence; bedingte Referenzflachef, bedingte Beziehungsflachef): поверхня рівнева, вибрана для невеликої території, і прийнята умовно за площину, коли нехтують кривиною Землі. У спорудах - це площина рівня першого поверху або ярусу. 1.

ПОВЕРХНЯ ЗЕМЛІ МАТЕМАТИЧНА

(математическая поверхность Земли; mathematical Earth s surface; mathematische Erdobetflache f): поверхня еліпсоїда обертання з полярним стисненням, що найкраще виражає дійсну поверхню Землі - поверхню геоїда. Цю поверхню, на відміну від поверхні геоїда чиквазігеоїда, можна визначити за результатами геодезичних, астрономічних, гравіметричних, супутникових вимірювань; вона описується рівнянням еліпсоїда. На П. 3. м. редукують виміряні на земній поверхні високоточні геодезичні величини. Нехтуючи значенням полярного стиснення, деколи за П. 3. м. приймають кулю певного радіуса. 5.

ПОВЕРХНЯ ЗЕМЛІ ФІЗИЧНА (физическая поверхность Земли; physical Earth's surface; physische Erdoberflache f):

зовнішня поверхня планети, яка охоплює на певний момент сукупність усіх природних твердих і рідких її мас. Деколи за П. 3. ф., приймають поверхню, яка проходить через центри всіх пунктів опорної геодезичної мережі. 15.

ПОВЕРХНЯ ІЗОБАРИЧНА {изобарическая поверхность; conditional surface of pertinence; isobarische Flache f): поверхня, утворена сукупністю точок з однаковим атмосферним тиском. У низці прикладних задач геодезії та фотограмметрії допускається, що П. і. є площиною, з деяким нахилом стосовно рівневої поверхні або ж паралельна до неї. 8.

ПОВЕРХНЯ РІВНЕВА (поверхность уровенная; daturence surface; Aquipotentialflachef, Niveauflache f): поверхня, у всіх точках якої потенціял Wсили ваги gсталий, W = const. Робота з переміщення одиничної маси на віддаль s по П. р. дорівнює нулеві, а сила спрямована по нормалі до П. р.

Для будь-якої об'ємної маси можна побудувати множину П. р. У загальному випадку П. р. об'ємного тіла мають складну форму (не паралельні між собою), оскільки віддаль між двома нескінченно близькими П. p. dh не залишається сталою через зміну потенційної сили g під час переходу від однієї точки П. р. до іншої, П. р. не можуть перетинатися або дотикатися, оскільки потенціял W однозначно визначається координатами точок П. р. 15; 18.

ПОВЕРХНЯ ТОПОГРАФІЧНА МОРІВ І ОКЕАНІВ (топографическая поверхность морей и океанов; topographical surface of seas and oceans; topographische Flache der Meere npi und der Ozeane m pi):

див. Геоїд (Геоїда поверхня). 17. ПОВНА ГРУПА ПОДІЙ (полная группа событий; complete group of events; totale

Ereignisgruppenfpl): така група подій, коли в результаті випробування хоча б одна з цих подій обов'язково з'явиться. Напр., подія А - поява чорної кулі, подія В - поява червоної кулі, подія С - поява білої кулі під час одного виймання кулі з урни, в якій є чорні, червоні та білі кулі. Події А, В і С є П. г. п., тому що під час одного виймання однієї кулі одна з цих подій обов'язково з'явиться. 20.

ПОВНЕ ВНУТРІШНЄ ВІДБИВАННЯ

(,полное внутреннее отражение; complete internal reflection; totale innere Reflexion/, Riickwurfm): явище, яке відбувається на поверхні розділення двох оптичних середовищ із показниками заломлення п, п. Якщо промені виходять із середовища з більшою оптичною щільністю (п > п) під кутами і до нормалі, які перевищують деяке граничне значення і' (і > і'), то немає втрат світла при відбитті променів. Граничний кут обчислюється так: sin г" = п/п . Це явище широко використовується в призмових оптичних системах; при цьому відбивальні грані призм не треба покривати сріблом. 8.

ПОГЛИНАННЯ СЕЙСМІЧНИХ ХВИЛЬ

{поглощение сейсмических волн; absorption of seismic waves; Absorption f der seismischen Wellenfpl): явище зменшення енергії сейсмічних коливань під час внутрішнього тертя і розсіяння на різних неоднорідностях і границях усередині Землі. 4.

ПОГОДЖЕННЯ ГЕОМЕТРИЧНИХ І ОПТИЧНИХ УМОВ ТРАНСФОРМУВАННЯ (согласование геометрических и оптических условий трансформирования; matching of geometrical and optical conditions of transformation; Ubereinschtimmung f der geometrischen und optischen Bedingungen der Entzerrung f): одночасне виконання геометричних та оптичних умов під час трансформування, яке усуває невизначеність взаємного розташування площин екрана та знімка і висуває додаткові вимоги щодо положення головної площини об'єктива, а саме: фокальна площина об'єктива має проходити через точку сходу знімка. 8.

ПОДВІЙНЕ ПРОМЕНЕЗАЛОМЛЕННЯ (двойное лучепреломление; double refraction; Doppelstrahlbrechung f): відкрив 18.70 E. Бартоломін в ісландському шпаті. Суть П. п. полягає в тому, що світловий промінь під час проходження крізь деякі кристали розщеплюється на два плоскополяризовані промені, площини коливань яких взаємно перпендикулярні. П. п. спостерігається в усіх прозорих кристалах, за винятком тих, що належать до кубічної системи. Напрям, уздовж якого два промені, одержані внаслідок розщеплення, не розділяються в просторі і проходять крізь кристал з однаковою швидкістю, наз. оптичною віссю кристала. Кристали з одним таким напрямом наз. одновісними (кварц, турмалін, ісландський шпат), а з двома - двовісними (слюда, гіпс). Площина, яка проходить через оптичну вісь кристала і промінь, є головною площиною кристала. В одновісних кристалах один із променів, одержаних під час розщеплення, підкоряється закону заломлення. Кут заломлення другого променя залежить від кута падіння, тобто він не підкоряється закону заломлення. Перший із променів наз. звичайним, а другий - незвичайним. Площина коливань звичайного променя перпендикулярна до головної площини кристала, а незвичайного - паралельна до неї. Швидкості променів у кристалі в усіх напрямах, крім напряму, збіжного з напрямом оптичної осі, неоднакові. їх швидкості найбільше відрізняються між собою вздовж напряму, перпендикулярного до оптичної осі кристала. У двовісних кристалах обидва промені не підкоряються закону заломлення, тобто обидва промені незвичайні. В деяких кристалах один із променів поглинається більше ніж другий. Це явище наз. дихроїзмом і використане в поляроїдах для поляризації світла, бо за певної товщини кристала один із променів поглинається повністю і з кристала вийде один плоскополяризований промінь. Дихроїзм дуже сильний в геропатиті, який вперше одержав (1850) англ. хемік Геропат, діючи йодом на хінін. 13.

- поява дня після ночі. 2) Подія В ( поява додатної або від'ємної похибки під час одного вимірювання. 20.

ПОДІЯ ЗАЛЕЖНА (зависимое событие; dependent event; abhangiges Ereignis n): подія, коли поява однієї події змінює імовірність появи інших. Напр., подія А - поява короля під час першого виймання карти з 24 карт, подія В - поява короля під час другого виймання карти. Якщо після першого виймання карта в колоду не повертається, то А і В - П. з. 20.

ПОДІЯ НЕЗАЛЕЖНА (независимое событие; independent event; unabhangiges Ereignis n): подія, коли поява однієї з подій не змінює ймовірність появи інших. Напр., подія А - поява короля під час першого виймання карти з 24 карт, подія В - поява короля під час другого виймання карти. Якщо після першого виймання карта в колоду повертається, то А і В — П. н. 20.

ПОДІЯ НЕМОЖЛИВА {невозможное событие; impossible event; unmogliches Ereignis n): подія, яка в результаті випробування не може з'явитись. Імовірність П. н. дорівнює 0. Напр.: 1) Подія А - поява червоної кулі з урни, в якій є білі та чорні кулі. 2) Подія В - поява семи очок під час одного кидання грального кубика. 20.

ПОЗАМАСШТАБНІ КАРТОГРАФІЧНІ УМОВНІ ПОЗНАЧЕННЯ {внемасштабные картографические условные знаки; off-scale conventional cartographic symbols; aufierhalb des Massstabs stehende Kartenzeichen n pi): умовні позначення для зображення об'єктів, які не виражаються або недостатньо виражаються в м-бі карти. 5. ПОЗДОВЖНІ І ПОПЕРЕЧНІ ЗСУВИ ПУНКТІВ {продольные и поперечные сдвиги пунктов; longitudinal and lateral displacement of geodetic points; Langsund Querpunktenrutsche m pi): характеризують точність положення пункту геодезичної мережі. Поздовжнім зсувом наз. сер. кв. похибку положення пункту вздовж напряму витягнутого полігонометричного ходу, або діагоналі окремого чи виділеного з мережі ряду трикутників. Поперечний зсув - це

сер. кв. похибка положення пункту в напрямі, перпендикулярному до поздовжнього зсуву. Поздовжній зсув виникає насамперед через похибки виміряних або визначених за виміряними кутами сторін. Поперечний зсув є наслідком впливу похибок, виміряних або обчислених за виміряними сторонами мережі кутів. У мережах тріангуляції поздовжній зсув більший від поперечного, а в мережах трилатерації - менший. 13.

ПОЗНАЧКА БУДІВЕЛЬНОГО НУЛЯ

{отметка строительного нуля; mark ofbuilding zero; HohefderBaunullf): висота рівня чистої підлоги першого поверху. Цю висоту задають у проекті. П. б. н. передають на будівельний майданчик геометричним нівелюванням. 7.

ПОЗНАЧКИ НА ПРОФІЛІ {отметки на профиле; altitudes on profde; Hohe f von Profil n): на профілі розрізняють такі висоти та позначки: а) фактичні висоти точок земної поверхні над рівнем моря; б) проектні висоти проектної лінії на всіх пікетних і плюсових точках; в) робочі позначки - різниці фактичних і проектних висот у відповідних точках; г) висоти в точках нульових робіт - точок перетину поверхні землі з проектною лінією. 12.

ПОКАЖЧИК ГЕОГРАФІЧНИХ НАЗВ

(указатель географических названий; gazeetteer; Anzeiger m der geografischen Benneniingen f pi): складений за алфавітом список назв усіх географічних об'єктів, які зображені на карті чи картах атл а с а з пояснювальними даними, що полегшують пошуки цих об'єктів та їх місцеположення на кожній конкретній карті. П. г. н. залежно від навантаження карти можуть бути невеликі за обсягом і розташовані, напр., на лицьовій та оберненій стороні карти, але можуть бути й великими за обсягом і об'є- мом окремими книгами, як, напр., додатки до атласів (див. Класифікація атласів). 5.

ПОКАЗНИК ЗАЛОМЛЕННЯ {показатель преломления; refraction index; Brechungszahlf): величина, яка характеризує зміну

напряму світлового променя, що проходить межу двох різних оптичних середовищ. Розрізняють П. з: відносний - п = sin іа /sin іь і абсолютний - па =sim'0/sinza (для середовища а), пь = sin і0/sin ib (для середовища Ь)', тут іа - кут уточціпадіння променя між ним і нормаллю до поверхні, на яку падає промінь. Йдеться про оптичне середовище а\ і0 - аналогічний кут, коли промінь іде у вакуум (див. Абсолютний показник заломлення, Показник заломлення повітря). 8.

ПОКАЗНИК ЗАЛОМЛЕННЯ ПОВІТРЯ

(показатель преломления воздуха; air refraction index; Brechungszahl f der Luft f):

показник заломлення, що дорівнює відношенню швидкості с електромагнетних коливань у вакуумі до їх швидкості v в повітрі, тобто п = c/v. П. з. п. залежить від густини повітря і довжини хвилі електромагнетних коливань. Густина повітря зумовлена його температурою, тиском і вологістю. Оскільки дисперсія радіохвиль у повітрі майже відсутня, то П. з. п. для радіохвиль залежить лише від метеорологічних величин. XII Генеральна асамблея Міжнародного геодезичного і геофізичного союзу (1960) рекомендувала для обчислень П. з. п. для радіохвиль сантиметрового і дециметрового діапазонів формулу Фрума і Ессена

де Т - температура повітря за шкалою Кельвіна, Р - атмосферний тиск гПа, е - парціальний тиск водяної пари, гПа. Коли ж тиски задано в мм рт. ст., то формула набуває вигляду

За цими формулами можна визначити П. з. п. з точністю 0,5'10-6.

Фазовий П. з. п. можна використовувати для монохроматичного випромінювання

світлового діапазону. Знаючи довжину хвилі випромінювання, визначають за дисперсійною формулою Коші (див. Дисперсія світла) фазовий П. з. п. для стандартних умов,азаформулою Баррелля і Сірса одержують його для заданих температур, атмосферного тиску і парціального тиску водяної пари. Для немонохроматичного або модульованого монохроматичного випромінювання, тобто для групи хвиль, використовують груповий П. з. п. (див. Групова швидкість). Його обчислюють так само, як фазовий, тільки попередньо визначають ефективну довжину хвилі групи хвиль. 13.

ПОККЕЛЬСА ЕФЕКТ (Поккелъса эффект; Pockels effect; Pockels-Ejfekt m): полягає в тому, що в деяких одновісних кристалах під дією електричного поля, силові лінії якого паралельні до осі кристала, оптична вісь розщеплюється на дві і кристал стає двовісним. Це явище спостерігають у кристалах дигідрофосфату калію, дигідрофосфату амонію, титанату барію та ніобату літію. Коли плоскополяризований промінь проходить крізь кристал паралельно до його природної оптичної осі, то він не розщеплюється. Якщо кристал помістити в електричне поле, то промінь розщеплюється на два, різниця показників заломлення яких прямо пропорційна до напруженості поля: n0— ne= кЕ, тому цей ефект наз. лінійним. Якщо напрям променя не збігається з напрямом оптичної осі кристала, то плоскополяризований промінь розщеплюється на два і за відсутності електричного поля. Різниця показників заломлення променів при цьому п 0 - п е = Ап0. Якщо кристал помістити в електричне поле, то різниця показників заломлення змінюється на величину dn, пропорційну до напруженості електричного поля:

dn = к'Е. Найбільша різниця показників заломлення буде тоді, коли промінь проходить крізь кристал перпендикулярно до його природної оптичної осі. П. е. застосовують в електрооптичних модуляторах, які наз. комірками Поккельса. 13.

ПОЛЕ ЗОРУ ОПТИЧНОЇ СИСТЕМИ

(поле зрения оптической системы; field of vision of optical system; Sehfeld n des optischen Systems n): круг, у межах якого оптична система будує зображення. Кут з вершиною в задній вузловій точці об'єктива, створений крайніми променями, які пропускає оптична система з боку спостерігача (чи фотоплівки), наз. кутом поля зору об'єктива (див. Оптичні характеристики зорової труби). 8.

ПОЛЕ ПЛАНЕТИ ГРАВІТАЦІЙНЕ ЗОВНІШНЄ (внешнее гравитационное поле планеты; exterior gravitation field of planet; ausseres Gravitationsfeld f des Planetes m (Wandelsternes m)): навколопланетний простір, у межах якого найбільшою з гравітаційних сил, що діють на її супутники, є сила притягання планети. 9.

ПОЛІГОН (полигон; polygon; Polygon п, Vieleck и): зімкнута геодезична побудова, або хід, що починається і закінчується в одному пункті. 19.

ПОЛІГОНІЗАЦІЯ (полигонизация; роїуgonization; Polygonierung f): функція просторового аналізу, яка створює багатокутники на карті (цифровій карті) з атрибутів об'єктів на основі певних просторових, чи статистичних критеріїв. 21.

ПОЛІГОНОМЕТРІЯ (полигонометрия; ground surveying; Polygonisierungf): метод побудови планової геодезичної основи. П. прокладають окремими ходами (див. Хід полігонометричний), полігонами (див. Вимірювання кутові в полігонометрії. Вимірювання сторін полігонометрії) або мережами, в яких вимірюються всі кути і лінії. За точністю П. поділяють на 1,2, 3 і 4 класи та 1 і 2 розряди. Пункти П. закріплюють центрами і знаками (див. Закріплення пунктів полігонометрії). Метод П. використовують у закритій місцевості і населених пунктах для створення планової геодезичної основи топографічного знімання тощо. Залежно від способу вимірювання сторін П., її точності та призначення П. класифікують на полігонометрію світловіддалемірну,

полігонометрію радіовіддалемірну, полігонометрію траверсну, полігонометрію паралактичну, полігонометрію точну, розрядну, полігонометрію міську, тунельну іт. ін. 19. ПОЛІГОНОМЕТРІЯ ВІДДАЛЕМІРНА

(дальномерная полигонометрия; range-fin- der ground-surveying; Polygonisierungfmit Seitenfpl, die mit dem Entfernungsmesser m bestimmte ist): полігонометрія, коли сторони вимірюють посереднім методом за допомогою віддалемірів. 19.

ПОЛІГОНОМЕТРІЯ КОРОТКОБАЗИСНА ПАРАЛАКТИЧНА (паралактическая короткобазисная полигонометрия; short-basis parallactic ground-surveying; parallaktische Polygonisierung f mit Basislattef): полігонометрія, в якій довжини сторін визначають за допомогою короткого (2-3 м) базису і виміряних паралактичних кутів у побудованих на місцевості простих або складних полігонометричних ланках (див. Базис паралактичний. Жезл базисний, Ланка полігонометрії). Використовується при побудові полігонометрії 1 і 2 розрядів. 19.

ПОЛІГОНОМЕТРІЯ МІСЬКА (городская полигонометрия; urban ground-survey- ing; Stadtpolygonisierungf): полігонометрія, що прокладається в містах для забезпечення великомасштабних знімань, потреб проектування, будівництва, монтажу та експлуатації різних інженерних споруд. У невеликих містах прокладається полігонометрія 4 кл., 1 і 2 розрядів, яка часто є первинною геодезичною основою. Зараз П. м. створюють методом полігонометрії світловіддалемірної. Для кращого збереження пунктів П. м. використовують стінні знаки. 19.

ПОЛІГОНОМЕТРІЯ ПАРАЛАКТИЧНА (параллактическая полигонометрия; parallactic ground-surveying; parallaktische Polygonierungf): полігонометрія, в якій довжину сторони 5 визначають посереднім методом за допомогою малого базису. Малий базис (найчастіше горизонтальна рейка з відомою довжиною Ь) розташовують