Литература / Літинського В. (ред.) - Геодезичний енциклопедичний словник (2001)

ПОХИБКА ІНТЕРПОЛЯЦІЇ АНОМАЛІЙ СИЛИ ВАГИ (ошибка интерполяции аномалий силы тяжести; error of interpolation ofgravity anomalies; Fehler m derAnomalieninterpolation fder Schwerkraft f): сер.

кв. різниця інтерпольованого на карті і виміряного в контрольних точках, які не враховують під час побудови карти, значень аномалії, яку обчислюють за формулою

де AgiHT - інтерпольоване значення аномалії сили ваги; Ag; - виміряне значення цієї аномалії в точці з номером і; п - кількість точок. Похибки інтерполювання Е наз. повними похибками інтерполювання. Якщо вилучити похибки т вимірювання, то одержимо чисту похибку інтерполяції - т . Похибки вимірювання сили ваги т у двічі-тричі менші від чистої похибки інтерполяції. 6.

ПОХИБКА ІСТИННА ВИМІРЮВАННЯ (истинная ошибка измерения; true (real) error of measurement; wahrer Messfehlerm): див. Похибка абсолютна. 20.

ПОХИБКА ЙМОВІРНА (вероятная ошибка; probable error; wahrscheinlicher Fehler m): похибка, яка лежить в середині ряду, в якому похибки розташовані за зростанням їх абсолютних значень. П. й. - один із основних критеріїв теорії похибок вимірювань. 20.

ПОХИБКА МЕТОДУ ВИМІРЮВАНЬ

(погрешность метода измерений; error of measurement method; Fehler m der Messmethodef): похибка результату вимірювання, зумовлена недосконалістю прийнятого методу вимірювань. 21.

ПОХИБКА НОРМОВАНА (нормированная ошибка; normalizable error; normierter Fehler то): відношення величини випадкової похибки Д. до сер. кв. похибки т\

=Aj/m. 7.

ПОХИБКА ПЕРЕДАЧІ РОЗМІРУ ОДИНИЦІ (погреіиность передачи размера единицы; error in transfer of unit size; Feh-

ler m der Mafieinheitsiibertragung f): похибка результату вимірювання, яку одержано під час передачі розміру одиниці (містить невилучені систематичні похибки, випадкові похибки методу і засобів передачі розміру одиниці). 21.

ПОХИБКА СЕРЕДИННА (серединная ошибка; mean error): значення ймовірної похибки, отримане із розташування похибок у ряд за зростанням їх абсолютних величин. Якщо кількість вимірювань непарна, П. с. дорівнює похибці, яка є в середині ряду, а при парній - середньому із абсолютних значень двох похибок, розташованих у середині ряду. 7.

ПОХИБКА СЕРЕДНЯ (средняя ошибка; average error; mittlere Fehler m, durchschnittlicher Fehler то): величина в, що до-

Якщо похибки вимірювань розподіляються за нормальним законом, то справедливе співвідношення між П. с. і т - похибкою середньою квадратичною: в -4т/5. 20.

ПОХИБКА СЕРЕДНЯ КВАДРАТИЧНА

(средняя квадратическая ошибка; meansquare error; mittlerer Fehler то, Standartabweichung f): корінь квадратний із суми квадратів похибок випадкових, поділеної на їхню кількість. Якщо відомі істинні похибки 4 виміряної величини, то П. с. к.

обчислюють за формулою т = ±-\j[A)]/п , де

п - кількість вимірювань. Якщо відомі відхилення V[ = /,. - виміряних величин від середнього арифметичного І0 , обчисленого з цього ряду вимірювань, то

т = ±Т][УІ2]/(П -1) (формула Бесселя) П.

с. к. є одним із основних критеріїв оцінки точності ряду вимірювань (дискретних величин) у теорії похибок вимірювань. 20.

ПОХИБКА СЕРЕДНЯ КВАДРАТИЧНА ВИРІВНЯНИХ ЗНАЧЕНЬ АРГУМЕНТІВ (средняя квадратическая ошибка уравненных значений аргументов; mean

square error of adjusted argument values; Standartabweichungfder vergleichten Argumentenwerte m pi): похибки середні квадратичні вирівняних значень аргументів обчислюються за формулами

mxj = ,j = 1,2, ...,k; Ц- похибка

середня квадратична одиниці Ваги. Ваги вирівняних значень аргументів PxJ можна обчислити через вагові коефіцієнти Q: РХІ = 1/01.1; Р*г = 1/22.2; ... ;

рч = m . k • 20.

ПОХИБКА СЕРЕДНЯ КВАДРАТИЧНА ЗАГАЛЬНОЇ АРИФМЕТИЧНОЇ СЕРЕДИНИ (средняя квадратическая ошибка общей арифметической середины; mean square error of general arithmetic mean; Standartabweichung f des arithmetischen Mittels n): величина M, яка характеризує точність загальної арифметичної середини, отриманої з ряду нерівноточних вимірювань; обчислюється за формулами:

М = цЦїр] = ±J[pVV}l(n-l)[p],

де ^ - п о х и б к а середня квадратична одиниці ваги; V-відхилення від загальної арифметичної середини; рир2,... ,рп- ваги вимірювань. 20.

ПОХИБКА СЕРЕДНЯ КВАДРАТИЧНА ОДИНИЦІ ВАГИ (средняя квадратическая ошибка единицы веса; mean square error of weight unit; Gewichtseinheitsfehler m): величина pi, яка характеризує точність такого вимірювання, вага якого дорівнює одиниці. Розрізняють такі випадки обчислення рі:

1) під час визначення ваг рі за сер. кв. похибками вимірів т{.

jx = 4k, k = pjtnf;

2) якщо відомі сер. кв. похибки ті і ваги однорідних вимірів:

л , - .

де п - кількість вимірів;

3) якщо відомі істинні похибки F,-величин, незалежно виміряних, з вагами р,•:

V»/=і

4) ЯКЩО ВІДОМІ нев'язки WJ, обчислені як

функції результатів вимірювань:

/* = І - І > Д - 2 ; v«/=і

5) якщо відомі вагир( і відхилення Vi виміряних величин від їх середнього арифметичного:

pi = JpV2/(n-k),

де (п - ^-кількість ступенів вільності виміряних величин. 20.

ПОХИБКА СЕРЕДНЯ КВАДРАТИЧНА ОДИНИЦІ ВАГИ В КОРЕЛАТНОМУ МЕТОДІ ВИРІВНЮВАННЯ (средняя квадратическая ошибка единицы веса при коррелатном методе уравнивания; mean square error of weight unit on correlative method of adjustment; Gewichtseinheitsfehler m in Ausgleichungfvon Koorrelatenmethode n):

обчислюється за формулою ц = , J [ p W ] / r ,

де Vj - шукана поправка до результатів вимірювань; рі - вага виміру; г — кількість рівнянь умовних або кількість додаткових вимірювань. 20.

ПОХИБКА СЕРЕДНЯ КВАДРАТИЧНА ОДИНИЦІ ВАГИ В ПАРАМЕТРИЧНОМУ МЕТОДІ ВИРІВНЮВАННЯ (средняя квадратическая ошибка единицы веса при параметрическом методе уравнивания; mean sguare error of weight unit on parametric method of adjustment; Gewichtseinheitsfehler m in Ausgleichung f von Parametersmethode ri): обчислюється за формулою

V = J[pVV]/(n-k) , д е p i ~ вага виміру;

Vj - поправка у виміряні значення функцій; п - кількість рівнянь похибок; k - кількість невідомих параметрів. 20.

ПОХИБКА СЕРЕДНЯ КВАДРАТИЧНА СЕРЕДНЬОГО АРИФМЕТИЧНОГО

(средняя квадратическая ошибка среднего арифметического; mean square error of arithmetic mean; Standartabweichung f des arithmetrischen Mittels n): обчислюється за

формулою м = т / 4 п , де т - похибка середня квадратична одного вимірювання; п - кількість вимірювань, з яких одержано середнє арифметичне, тобто

М у 4п разів менша від сер. кв. похибки одного вимірювання. 20.

ПОХИБКА СЕРЕДНЯ КВАДРАТИЧНА ФУНКЦІЇ (средняя квадратическая ошибка функции; mean square error of function; Funktionsstandartabweichung f): величина, яка характеризує точність деякої функції F = F(xl,x2,...,xn). Якщо аргументи х; виміряні рівноточно і похибки вимірювань некорельовані, то П. с. к. ф. дорівнює:

Тут dF/dxt - частинні похідні.

Якщо F = F(xi,x2,...,xn) - функція виміряних значень аргументів із похибками середніми квадратичними ти т2, ...

тп і коефіцієнтами кореляції г12, г13,

..., гп, то П. с. к. ф. обчислюється за формулою

m2F = (dF/dx{fm2 + (dF/dx2)2ml +

+... + (dF/dxn)2m2 +

+2rnmlm2(dF/dxl)(dF/dx2) +.... 20. ПОХИБКА СЕРЕДНЯ КВАДРАТИЧНА ФУНКЦІЇ ЗРІВНОВАЖЕНИХ ВЕЛИЧИН (средняя квадратическая ошибка функции уравненных величин; mean square error of function ofadjusted values; Standartabweichung f der Funktion f der ausgegleichener Werte m pi): обчислюється за формулою mF = , де jU - похибка се-

редня квадратична одиниці в а г и ; ^ - вага функції. 20.

ПОХИБКА СЕРЕДНЬОГО АРИФМЕТИЧНОГО (ошибка среднего арифметического; error of arithmetic mean; Fehler m des arithmetischen Mittel n): різниця AQ між

середнім арифметичним L0 та істинним значенням X виміряної величини, тобто

4з = І 0 - Х . 20.

ПОХИБКА СИСТЕМАТИЧНА (систематическая ошибка; systematic error; systematischer Fehler m): величина (похибка вимірювання), яка впливає на результат вимірювання з одним знаком (напр., похибка компарування вимірної стрічки). П. с. небажані і виявити їх можна тільки добором спеціальних методик і досліджень. Під час повторних вимірювань величина П. с. буде зберігатися сталою, якщо будуть зберігатися умови, що породжують її виникнення. П. с. не мають компенсаційних властивостей і їх потрібно виявляти та вилучати із результатів вимірювань уведенням поправок або відповідно розробленими способами вимірювань. П. с. можуть мати і змінний характер - це т. зв. періодичні похибки. 20.

ПОХИБКИ ВИМІРЮВАНЬ (погрешности измерений; measuring errors; Messfehlerm pi): відхилення результату вимірювань будь-якої величини від її істинного значення. П. в. виникають під час будь-яких вимірювань унаслідок змін різних чинників, що впливають на результат вимірювання та які неможливо враховувати у кожному конкретному випадку. Такими чинниками є прилад, об'єкт вимірювання, органи чуття спостерігача, зовнішні умови тощо. Вплив цих чинників зумовлює різниці як між результатами вимірювань, так і між ними і їх точними значеннями. За характером дій перелічених чинників П.в. поділяють на: похибки грубі, похибки систематичні та похибки випадкові. Знак П. в. встановлюють за правилом: виміряне значення мінус істинне. Для оцінки точності одного вимірювання використовують формули для похибок середніх квадратичних,абопохибок відносних. 20.

ПОХИБКИ МЕХАНІЧНИХ ПЕРЕДАЧ

(ошибки механических передач; errors of mechanical transmission; Fehler m pi der mechanischen Ubertragung f):

гвинта - люфт між гвинтом та гайкою, розтяг та стискування гвинта, періодичні похибки нанесення гвинтової нарізки, осьове биття гвинта у вальницях; трибових коліс - ексцентриситет між віс-

сю обертання триба і центром його початкового кола, неточність виготовлення зубців коліс, люфт трибового зачеплення; просторових суставів — неперетин просторових осей, пов'язаний з похибками приведення в робоче положення сустава. Для фотограмметричних приладів допуск становить близько 0,002 мм. 8.

ПОХИБКИ ПОЛОЖЕННЯ КІНЦЕВОЇ ТОЧКИ ПОЛІГОНОМЕТРИЧНОГО ХОДУ (ошибки положения конечной точки полигонометрического хода; mispositions of the final point of the ground-surveying traverse; Positionsfehler des Endpunkts m des

якщо хід витягнений рівносторонній, у кутах не врахована нев'язка;

2 _ 2 Тгп + Ъ

ьР2 12

якщо хід витягнении рівносторонній, кути виправлені;

2

м? = [тІ} + Ц[ОІи]

Р

якщо хід зігнений, кути не виправлені;

якщо хід зігнений, кути виправлені;

т„ = —f ——

якщо хід витягнении і рівносторонній;

Тут т„ ти, М-сер. кв. похибки (поздовжня, поперечна і сумарна); ms, пір - сер. кв. похибки вимірювань сторони і кута; п — кількість сторін; L - замикальна полігонометричного ходу; [Д2+1/], [Д2 ,]-суми квадратів координат центральних; ї) і £ - центральні координати; ос - кут між біжучою стороною і замикальним ходом, р" = 206265'. 19.

ПОХИБКИ ФОТОГРАММЕТРИЧНИХ ПРИЛАДІВ (ошибки фотограмметрических приборов; photogrammetrical instrument errors; Fehler m pi der fotogrammetrischen Geraten n pi): виникають унаслідок похибок виготовлення деталей та їх збирання, силових навантажень на деталі й вузли та їх перерозподіл в процесі експлуатації приладу, температурних змін, забруднення та фізичного зношення деталей, аберацій оптичних систем. За характером дії поділяються на систематичні та випадкові. Для усунення джерел похибок розроблено низку заходів, включаючи систему контролю за якістю виготовлення деталей, збирання окремих вузлів і механізмів, перевірка їх функціонування в приладі та ін. Завершенням сукупності цих дій є дослідження інтегральної точності приладу. Розроблено декілька методик, найпоширенішою серед яких є методики з використанням контрольних сіток та контрольних пластинок - макетів знімків. Сумарна точність приладу - відхилення теоретичного результату (отриманого на основі строгих математичних залежностей) від виміряної величини (безпосередньо на приладі). Порівняння даних дає змогу об'єктивно оцінити придатність приладу для практичної роботи. 8.

ПОХИБКИ ФОТОЗОБРАЖЕННЯ {ошибки фотоизображения; errors of photoimage; Fehler mpi des Bildes n): виникають через відхилення реальної системи, яка формує фотозображення (фотознімок), від ідеальної; систематичні П. ф. описуються детермінованими математичними моделями, до них належать дисторсія фотоматеріалу і невирівнювання плівки в площину; випадкові П. ф. спричинені дією випадкових факторів і описуються стохастичними моделями. Сумарний вплив випадкових та систематичних П. ф. спричиняє деформацію моделі об'єкта, побудованого зі знімків. Для усунення цього негативного явища в теорії і практиці фотограмметрії опрацьовані різні методи, (напр., вирівнювання фототріангуляції з використанням опорних точок). 8.

ПОХІДНА ПРОПОРЦІЯ {производная пропорция; derived proportion; Ableitungsverhaltnis n): пропорція, що є наслідком пропорції alb = с/а. Додавши (або віднявши) до обох частин рівності одиницю, матимемо

(a±b)/b = (c±d)/d.

Використовується в геодезії, напр., у роз- в'язуванні задачі Потенота. П. п. може мати і такий вигляд:

isochrone Ableitung f): матриця частинних похідних Эх,/Э%, (і = 1, 2, ..., 6)

біжучих параметрів орбіти супутника у, z, і , у, z} або {a,e,i,Q,(ti,M} на будь-який момент часу за початкових умов руху ЛГ0(.{х0, Уо' ^ о ' У О ' } а б °

{aQ,e0,i0,£20,COQ,M0}, тобто за їх значеннями у початковий момент t0. Матриця П. і. 0{t, to) є якобіаном і має такі основні властивості: залежність від двох змінних — /0, t. Якщо дві змінні рівні, матриця П. і. дорівнює одиничній матриці, тобто

Мультиплікативність

Ф(Г,*0)=Ф(Г,*,)•<&(*!,*„),

тобто якщо на кожному окремому проміжку часу tj — tj+ 1 визначити матрицю Ф(/„ ti+,), то

і=п-і Обернена матриця П. і.

<p-\tl,to) = 0{to,tl).

Матрицю П. і. Ф{(, t0) приводять з однієї системи координат в іншу ф (t,t0) за формулою

0(t,to) = L{t)-0{t,to)-L~[{t),

де L{t) - матриця перетворення.

П.і. використовуються у задачах космічної геодезії (орбітальному та динамічному методах) для визначення параметрів орбіти ШСЗ. Методи обчислення матриці П. і. поділяються на аналітичні та числові. Поза як у зімкнутій формі записати рівняння збуреного руху супутника не можна, тому аналітичні методи обчислення П. і. ґрунтуються на розкладі в ряд цих рівнянь і їх почленному диференціюванні за параметрами орбіти. Щоб обчислити з потрібною точністю П. і., треба утримувати декілька членів ряду, що призводить до великих формул. Чисельними методами матриця

П.і. визначається точніше щонайменше на

2-3 порядки. Точність П. і. вважається високою уже при величинах 10"4. Серед чисельних методів (різниць і варіацій) перевагу має метод варіацій як найекономічніший, що легко алгоритмізується і дає змогу уніфікувати обчислення будь-якої похідної, залежної від початкових умов руху супутника.

ПОЧАТКОВІ УМОВИ РУХУ КАРТОГРАФІЧНИХ ШСЗ {начальные условия движения картографических ИСЗ; initial conditions of the movement of cartographic artificial satellites; Anfangsbedingungen fpl der Bewegungf der kartographischen Erdsatelliten m pi): величини, які використовують для інтегрування рівнянь руху; вони задаються координатами х, у, z і складовими швидкості X, у, ї в епоху t. 3.

ПОЧАТОК (КІНЕЦЬ) КРИВОЇ (начало (конец) кривой; initial (final) point of curve; Anfang m, Beginn m (Ende n) der Kurve f):

точка переходу прямолінійної ділянки осі лінійної споруди в криву (колову або перехідну). 1.

ПОЧІП КАРДАННИЙ (карданный подвес; gimbal suspension; kardanische Aufhangevorrichtung f): суставний пристрій, за допомогою якого в фотограмметричних приладах виконуються послідовні нахили елементів конструкції в поздовжньому та поперечному напрямах. Основою конструкції є кардан, на перетині осей якого розташований оптичний або механічний вузол, який треба нахиляти на заданий кут у поздовжньому чи поперечному напрямах. 8. ПОЯСИ ЧАСОВІ (часовые поясы; time zones; Zeitzonef): див. Час поясний. 18. ПРАВИЛА ЗНАКІВ В ОПТИЦІ (правила знаков в оптике; rule of signs in optic; Zeichenregeln f pi in der Optik f): правила, що спрощують побудову оптичних зображень під час проектування оптичних систем. Відрізки на осі оптичній додатні, якщо вони відлічуються зліва направо, і від'ємні - у протилежному напрямі.

Віддалі до точок вверх від оптичної осі додатні, вниз - від'ємні. Радіус кривини поверхні додатний, якщо центр кривини розташований праворуч від поверхні, і від'ємний - якщо ліворуч.

Кут, утворений променем з оптичною віссю, додатний, якщо оптичну вісь для суміщення з променем треба повернути за ходом годинникової стрілки. Товщини оптичних деталей і проміжки між ними завжди вважаються додатніми. 8.

ПРАВО ВЛАСНОСТІ НА ЗЕМЛЮ (право собственности на землю; land ownership; Grundeigentumsrecht п): в Україні П. в. н. з. регламентується Конституцією України, Земельним кодексом, законами та ін. державними нормативно-правовими актами. Визначені три форми власності на землю: державна, колективна (комунальна) і приватна. Всі форми власності мають однакові права. Право приватної власності є непорушним. 4.

ПРАГМАТИКА КАРТОГРАФІЧНА

(картографическая прагматика; cartographical pragmatics; kartographische Pragmatikf): галузь семіотики картографічної, яка розглядає питання про якість знаків і їх систем, дає відомості про їх інформаційну цінність, вказує як (легко чи важко) сприймають карту читачі. 5.

ПРАГМАТИЧНИЙ ХАРАКТЕР КАРТОГРАФІЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ (прагматический характер картографической информации; pragmatical nature of cartographic information; pragmatisches Wesen der kartographischen Information f): полягає в тому, що за допомогою певних методик і прийомів можна отримати потрібну кількість інформації для розв'язання задач відповідно до специфіки і тематики картографічних джерел та повноти їх змісту. 5.

ПРЕЦЕСІЙНІ ПАРАМЕТРИ (прецессионные параметры; precessional parameters; Prazessionsparametre m): див. Прецесія. 18.

ПРЕЦЕСІЯ (прецессия;precession; Prazessionj)\ 1) рух осі власного обертання твердого тіла по коловій конічній поверхні; 2) явище, зумовлене переміщенням точки весняного рівнодення відносно зір по екліптиці назустріч видному річному руху Сонця, внаслідок чого Сонце проходить через цю точку кожного року раніше, ніж повертається в одне й теж місце серед зір. Загальна річна П. дорівнює 50,3'. Унаслідок П. полюс світу описує на небесній сфері за 26000 років мале коло радіусом 23,5° із центром у полюсі екліптики.

Прецесійні параметри - три кутові параметри, що характеризують разом із відповідним значенням нахилу екліптики до екватора сумарний ефект впливу місячно - сонячної П. і П. від планет на координати небесного тіла:

£д =2306,21817 +

+0,30188Г2 + 0,017998Г3; ZA= 2306,21817 +

+1,09468Г2 +0,018203Г3; вА =2004,3109Г -

- 0,42665Т2 - 0,041833Г3,

де Т відлічується від стандартної епохи J2000.0 у сторіччях юліанських по 36525 діб:

(JD(Q-2451545) 36525

JD{t) - заданий момент у юліанських днях. 18.

ПРИВАТИЗАЦІЯ ЗЕМЛІ (приватизация земли; privatization of land; Privatisierungf des Bodens m): надавання частини земельного фонду у приватну власність фізичним чи юридичним особам за чинним законодавством. 4.

ПРИВАТНА ВЛАСНІСТЬ НА ЗЕМЛЮ

(частная собственность на землю; private land ownership; Privateigentum n): згідно з Земельним кодексом України, приватна власність на землю надається лише громадянам України для конкретно визначених потреб, а розміри земельних ділянок обмежені функціональним використанням і правовим статусом. 4.

ПРИВЕДЕННЯ НА ВИДНЕ МІСЦЕ

{приведение на видимое место; reduction on apparent place; Anfuhrungf auf die sichtbare Stelle f): процедура переведення положення небесного світила, заданого епохою астрономічного каталогу, напр.,

.72000.0, на заданий момент часу. При цьому враховуються прецесія, нутація, аберація, паралакс, власний рух зорі. 18.

ПРИВ'ЯЗКА АЕРОФОТОЗНІМКІВ

{привязка аэрофотоснимков; aerophotographs orienting reference; Fixpunktanschluss m, Passpunktbestimmung f): польовий процес, що зводиться до розпізнавання контурної точки місцевості на аерофотознімку і визначення плоских прямокутних координат цієї точки будь-яким методом; планова П. а. - визначаються лише планові координати; висотна П. а. - визначаються лише висоти точок; планово-висотна П. а. - визначаються планові координати і висоти точок. 8.

ПРИВ'ЯЗКА КООРДИНАТНА ПОЛІГОНОМЕТРИЧНОГО ХОДУ {координатная привязка полигонометрического

хода; coordinate binding ofground-surveying traverse; Koordinatenabschlufi m des Polygonzugs m): застосовується, коли хід полігонометричний опирається на пункти опорної мережі, на яких примикальні кути виміряти неможливо (напр., немає видності). Тоді для обчислення координат точок ходу використовують наближене значення початкового дирекційного кута. З урахуванням різниці координат кінцевої точки ходу обчислюють поправку початкового дирекційного кута і остаточно координати точок полігонометричного ходу. 19.

ПРИВ'ЯЗКА ПРОЄКТУ {привязка проекта; project fixing; Anschlufl des Projekts n):

комплекс геодезичних обчислень та польових вимірювань для перенесення проекту споруди на місцевість. 1.

ПРИВ'ЯЗНИК ТОПОГРАФІЧНИЙ {топографический привязчик; topographic controller; topographischer Anschlufigerat ri)\ прилад геодезичний, встановлений на рухомій платформі (напр., автомобілі), з пристроями для автоматичного визначення прямокутних координат точок місцевості та викреслювання на карті пройденого шляху. 14.

ПРИЗМА {призма; prism; Prisma п):

оптична деталь, обмежена плоскими заломлювальними і відбивними поверхнями, що утворюють між собою двогранні кути. Відбивні властивості П. використовують для зміни напряму осі оптичної системи, обертання зображення та зміни напряму візування. Якщо кут падіння променя на відбивну грань П. менший за кут повного внутрішнього відбиття, то таку грань покривають відбивним шаром. П. можуть бути з однією, двома і трьома відбивними гранями, з дахом, одинарні, складувань П. з непарною кількістю граней дзеркально відображає предмет, а з парною - прямо. Відбивну П. можна перетворити на дахоподібну, якщо одну з відбивних граней замінити двома, двогранний кут між якими прямий. Найпоширенішими є такі П.: прямокутна - з однією відбивною гранню, що змінює напрям проходження оптич-

ного променя на 90° (рис., а); з двома відбивними гранями - змінює напрям на 180° і зміщує зображення на D (рис., б);

а=20; b=D\ d=2D

п

1 / і1 / ,

a=D\ b~D c=1.082fl: rf=3.414

а=1,082й; b=D с=1,707Д; d=l,107D

Дове - з однією відбивною гранню, використовується для отримання дзеркального зображення, яке під час обертання призми довкола осі обертається з подвоєною частотою (рис., в); куб - додає (складає) світлові пучки; це дві прямокутні П., склеєні діагональними гранями; діагональна грань однієї П. вкрита напівпрозорим шаром срібла чи алюмінію; пентапризма - змінює напрям ходу променів на 90°, має дві відбивні грані. Кут відхилення не залежить від кутів падіння променя на вхідну грань; дає пряме зображення (рис., г); півпентапризма - відхиляє промінь на 45°, має три робочі грані; дає пряме зображення (рис., г));

Пехана - система призм, подібна до призми Дове, з можливістю розташування в непаралельному пучку променів. Має велику довжину ходу променів, що зменшує розміри приладів (рис., е); ромбічна - зміщує осьовий промінь у поперечному напрямі й забезпечує пряме зображення (рис., ж), має дві паралельні відбивні грані; трапеція

-змінює напрям ходу оптичної осі на кут

а± 90°; у перерізі це рівнобедрена трапеція, в якій кут між бічною стороною та основною дорівнює 90° - а/2; Шмідта - змінює напрям ходу променів на 45°, застосовують в оптичних приладах з ламаною оптичною віссю (рис., з).

1

/Ті 2,5° м

\ Л

a=2D: b=D h=D; d=2D

a=1,082В; b=D c=l,4140; d=2,414Z>

ловий діаметр вхідної грані; с = d/D; n - показник заломлення скла. 8; 14. ПРИЙМАЧІ ГПС-СИГНАЛІВ (приёмники ГПС-сигналов; GPS receivers; GPSSignalenempfanger т): електронні реєструвальні прилади, призначені для приймання та оперативного опрацювання навігаційних сигналів супутників глобальних позиційних систем, а також збереження зареєстрованих даних та,прийнятої інформації для їх комп'ютерного постопрацювання, для визначення координат місця розташування, навігаційних параметрів

іпоправки годинника в деякій геоцентричній загальноземній системі відліку. Є П. ГПС-с. різного призначення і конструкції: найпростіші мініатюрні - для туристів

іяхтсменів; навігації різних видів транспорту; для топографічного знімання; високоточні - для служби часу та побудови гео-

дезичних і геодинамічних координатних мереж пунктів тощо. Будову П.ГПС-с. можна спрощено подати такими блоками: антенний, радіочастотний або вимірювальний (кварцовий осцилятор з годинником, радіочастотні канали, генератори кодів, корелятори тощо), обчислювальний (процесор, програмне забезпечення), блок пам'яті (вінчестер або магнетні карти пам'яті об'є- мом 2-20 МБ тощо), керівний (дисплей і панель з клавішами керування та буквенноцифрового вводу), електроживлення. Всі блоки можуть об'єднуватися в одному корпусі або з'єднуватися комунікаційними кабелями. Під час геодезичних визначень всенапрямлена антена П. ГПС-с., зцентрована над пунктом, приймає навігаційні сигнали одночасно від декількох (> 4) космічних апаратів (КА) і пересилає їх до вимірювального блока, де вони (у сучасних багатоканальних П.ГПС-с.) розподіляються по радіочастотних каналах і піддаються опрацюванню. Конструкції вимірювального блока різних ГПС - різні. В приймачах сигналів НАВСТАР ГПС за кодом С/А П.ГПС-с. ототожнює супутник, синхронізує (до 1 мкс) свій годинник з бортовою шкалою часу, і впродовж тривалого часу спостереження одночасно з бортовою апаратурою космічних апаратів NAVSTAR генерує опорний сигнал, який є копією (реплікою) супутникового. Опрацювання сигналів з різними несучими L1 і L2 частотами кожного супутника відбувається в окремих каналах одним з декількох опрацьованих методів. Метод вибирається автоматично, залежно від умов спостережень. Основним є „метод кореляції"". Дешифрується навігаційне повідомлення (код D), за даними якого процесор інтерполює на момент спостереження елементи орбіт спостережуваних КА і обчислює їх координати х, у, z у системі WGS 84. Опорний сигнал зсувається до досягнення повної кореляції його часових міток (кодових послідовностей) з відповідними мітками прийнятого супутникового сигналу, сформованими одночасно. Величина зсуву (запізнення) сигналу

визначає час At, затрачений супутниковим сигналом на подолання відстані „супутникпункт", за яким обчислюється псевдовідстань (з точністю до 3 м або 0,3 м, залежно від використання коду С/А або Р). Реставруються несучі LI, L2 і вимірюється різниця фази прийнятого супутникового і опорного сигналів, за якою уточнюється псевдовідстань до 2-3 мм. Цей процес повторюється неперервно впродовж спостережень. Дані вимірювань та навігаційного повідомлення разом з зафіксованими моментами спостережень заносяться до блоку пам'яті. В оперативному режимі приймач кожної секунди обчислює псевдовідстані р^. = с-Аtj (де с - швидкість електромагнетних хвиль у вакуумі, у - номер спостережуваного КА), за даними бортових ефемерид визначає геоцентричні координати х, у^ Zj КА; з розв'язання системи j рівнянь

р) = (Xj - Хр )2 + (уJ - Yp f + (Zj - Zp f

знаходить геоцентричні координати пункту X^Y^Z, перетворює їх в еліпсоїдні координати Вр,Ьр,Нр відносно загальноземного еліпсоїда WGS 84, і останні висвічує на екрані. Якщо в приймач введені відповідні параметри трансформації, можуть оперативно визначатися координати пунктів у деякій референцній системі. Точність таких миттєвих абсолютних визначень положення пункту може становити ~ 15 м при вимкненому SA. Тривалі спостереження до кількох годин дають змогу поліпшити точність до одиниць метрів. У відносних визначеннях, коли спостереження одночасно ведуть у > 2 пунктах, залежно від тривалості спостережень, віддалі d між пунктами та ін. чинників, можна досягти точності (10-6... 1 0~9)d. Комп'ютерне опрацювання відносних спостережень виконується за спеціальними програмними пакетами, переважно, в камеральних умовах. Для їх оперативного опрацювання приймачі обладнуються радіомодемами. П. ГПС-с. геодезичного призначення продукують багато відомих фірм: Trimble,

Ashtech, Texas Instruments, Magelan, Rogue, Leica, Sersel, Zeiss, SokkiaToino. Конструктивно сучасні П. ГПС-с. поділяють за кількістю генерованих несучих частот (одно-, або двочастотні), за кількістю радіочастотних каналів (9-, 12-, 18-, 24 тощо), за кількістю інстальованих кодів (С/А-, С/А + Р(У)-кодові), за способом визначення псевдовідстаней (кодові, кодові + фазові), за орієнтацією на приймання сигналів певної навігаційної системи (від NAVSTAR GPS, від ГЛОНАСС, від NAVSTAR+ГЛОНАСС). 9.

ПРИЙМОПЕРЕДАВАЧ (приемопередатчик; transceiver; Hauptgerat п des Distanzniessers m): основна частина світловіддалеміра, яка найчастіше конструктивно розташована в одному блоці. До неї входять передавач, приймач та фазовимірювальний пристрій. П. встановлюють на одному з кінців лінії, яку вимірюють, а на іншому встановлюють відбивач. 13.

ПРИЛАД ВЕРТИКАЛЬНОГО ПРОЄКТУВАННЯ, ЛАЗЕРНИЙ (прибор вертикального проектирования, лазерный; lazer plummet; Lasergerat n (Laserapparat m) der Senkrechentwurfs m): прилад вертикального проектування оптичний, в якому візирна вісь замінена або дублюється лазерним променем, введеним у фокальну площину коліматора за допомогою оптичного блока або світловоду. 1.

ПРИЛАД ВЕРТИКАЛЬНОГО ПРОЄКТУВАННЯ, ОПТИЧНИЙ (прибор вертикального проектирования, оптический; optical plummet; optisches Gercit n der Senkrechtentwurfs m)\ прилад для вертикальної передачі точок і осей (у зеніт або надир) на монтажний горизонт. Оптична схема зенітного приладу PZL фірми К. Цайсс (Німеччина) складається з об'єктива, фокусувальної лінзи, підвісної прямокутної призми компенсатора, відбивної призми, сітки ниток і окуляра. Для визначення точки на монтажному горизонті над приладом розміщують координатну палетку (сітку ортогональних оцифрованих ліній з кроком 5- 10 мм), яку відлічують при двох взаємно