- •Радіаційна медицина
- •Радіоактивність. Дозиметрія іонізуючих випромінювань.
- •Види іонізуючого випромінювання:
- •Методи визначення радіоактивності
- •Дозиметрія іонізуючого випромінювання.
- •Закриті й відкриті джерела іонізуючого випромінювання.
- •Природні й штучні джерела радіації і їхня роль у формування сумарної дози опромінення населення
- •Оцінка масштабів і ступеня радіоактивного забруднення природного середовища в зоні впливу аварії на чаес
- •Основні регламентовані величини нрбу-97.
- •Оцінка ступеня забруднення радіонуклідами навколишнього середовища й харчових продуктів.
- •Завдання, організація роботи й оснащення відділів і лабораторій для проведення радіометричних і дозиметричних досліджень.
- •Оснащення й робота спеціалізованих лікувальних установ по наданню медичної допомоги особам, що постраждали від дії іонізуючих випромінювань.
- •Основні аспекти біологічної дії іонізуючих випромінювань. Гостра променева хвороба. Організація медичної допомоги потерпілим при аварії на атомному виробництві.
- •Біологічна дія іонізуючих випромінювань.
- •Природа радіаційної смерті клітин
- •Пострадіаційне відновлення (репарація) клітин
- •Ранні радіоцеребральні ефекти.
- •Реакції поведінки тварин при опроміненні в широкому діапазоні доз.
- •Зміна гематоенцефалічного бар'єру після опромінення.
- •Гідратаційнно-електролітний профіль мозку після впливу іонізуючих випромінювань.
- •Ендокринна система й іонізуюче випромінювання
- •Гостра променева хвороба.
- •Принципи сортування потерпілих
- •Надання медичної допомоги потерпілим при аваріях на атомному виробництві.
- •Нервова система
- •Ендокринна система.
- •Щитовидна залоза
- •Ендокринна система дітей
- •Імунна система
- •Цитогенетичні ефекти
- •Статева система
- •Хронічна променева хвороба
- •Умови виникнення хронічної променевої хвороби.
- •Перший ступінь важкості хронічної променевої хвороби.
- •Другий ступінь важкості хронічної променевої хвороби.
- •Третій ступінь важкості хронічної променевої хвороби.
- •Четвертий ступінь важкості хронічної променевої хвороби (термінальний період).
- •Особливості променевого впливу на організм інкорпорованих радіонуклідів. Перша допомога й лікування.
- •Зміни шкіри при гострій променевій хворобі.
- •Зміни шкіри при хронічній променевій хворобі.
- •Ураження шкіри при зовнішньому опроміненні окремих сегментів тіла.
- •Малі дози іонізуючих випромінювань і їхні біологічні ефекти. Віддалені наслідки аварії на атомному виробництві.
- •Біологічні ефекти малих доз іонізуючих випромінювань.
- •Віддалені наслідки аварії на атомному виробництві.
- •Віддалені наслідки локального опромінення.
- •Дія випромінювань на ембріон і плід.
- •Концепція ризику впливу іонізуючих випромінювань на людину.
- •Значення клінічних, променевих і не променевих методів дослідження для виявлення патологічних змін в органах і системах людини, які відбулися в результаті впливу іонізуючих випромінювань
- •Протирадіаційний захист населення. Диспансеризація персоналу на атомних виробництвах і населення, контактуючого із джерелами іонізуючих випромінювань.
- •Національний регістр осіб, що піддалися впливу радіації в результаті аварії на чорнобильської аес.
Нервова система
Радіаційні ураження нервової системи являють собою нестохастичні ефекти (НЕ) опромінення, вага яких пропорційна дозі загального опромінення. Прямі ушкодження нервової системи викликають морфологічні зміни мозку, вони є наслідком впливу більших доз ІВ - 5 - 10 Гр. У цей час описані різноманітні НЕ, що виникають при впливі ІВ на все тіло в діапазоні 0,5 - 5 Гр, у тому числі вкрай малі дози (0,003 Гр), вплив яких визначають рефлекторні відповіді центральної нервової системи (ЦНС), що натходять. Установлено також, що вага ефектів визначається не тільки величиною дози, але й тривалістю впливу, ступенем зрілості мозку на момент опромінення.
На основі вивчення загиблих учасників ліквідації наслідків аварії(ЛНА) описані особливо важкі форми радіаційної енцефалопатії, обумовлені токсико-метаболічними й вазопаралітичними порушеннями. В учасників ЛНА, що занедужали кістково-мозковою формою ГПХ, виявлений комплекс психовегетативних, нейросудинних, соматоневрологічних порушень, що відрізнялися стійкістю й проградієнтістю.
У динаміці розвитку порушень нервової системи простежується значення безлічі факторів, серед яких радіаційна складова займає істотне місце в групі учасників ЛНА 1986 р., а також учасників ЛНА, що працюють дотепер в 30-кілометровій зоні ЧАЕС.
Результати досліджень показали, що в постраждалих учасників ЛНА можна виділити наступні найбільш характерні психоневрологічні зміни:
цереброваскулярні захворювання; вегетативну дистонію (ВД) з початковими ознаками недостатності мозкового кровообігу, дисциркуляційну енцефалопатію або дисциркуляційну мієлопатію різного ступеня, гострі порушення мозкового кровообігу, ангіоспастичний і ангіоневротичний синдроми верхніх і нижніх кінцівок;
проградієнтні органічні процеси токсико-метаболічного й лікворо-дисциркуляційного типу: енцефалопатії, міелопатії, полінейропатиії, що зустрічаються в осіб, що перенесли ГПХ;
неврологічні прояви при пошкодженнях кістково-м'язової системи;
пароксизмальні стани: епілептиформні, гіпоталамічні кризи симпатоадреналовий, вагоінсулярний й змішаного характеру, церебральні ангіоспазми, конверсійні істеричні кризи, вестибулярно-судинні кризи й ін.;
стійкі неврозоподібні стани при соматичних захворюваннях;
неврози, патохарактерний розвиток особистості.
У потерпілих, що проживають на забруднених радіонуклідами територіях, не виявляються достовірні розходження в характері неврологічної захворюваності в порівнянні з контрольними групами. Однак, для цієї категорії потерпілих характерний ріст неврозів і неврозоподібних захворювань в 2,2 рази. Ці порушення носять стійкий характер і вимагають психотерапевтичної й фармакологічної корекції.
Формування нервово-психічної патології в постраждалих учасників ЛПА й евакуйованих з 30-кілометрової зони ЧАЕС осіб, відбувалося головним чином у періоді відновлення функцій ЦНС (від місяця до року), і в періоді найближчих наслідків (від року до 5 років).
Серед учасників ЛНА,що піддалися опроміненню в дозах понад 25 сгр, вірогідно частіше, ніж у популяції, зустрічаються порушення вегетативної регуляції, цереброваскулярна патологія, пароксизмальні стани,остеохондроз хребта з периферичною вегетативною недостатністю, цереброастенічні й неврозоподібні розлади, психоорганічна, психосоматична симптоматика, сексуальні порушення. Вони корелюють зі значними патофізіологічними порушеннями гемо - і нейродинаміки.
Порушення електричної активності головного мозку в спокої й у процесі обробки сенсорної інформації характеризуються просторовим розподілом спектральної потужності альфа-активності в передні відділи мозку, дифузійним зниженням спектральної потужності бета-активності, різким підвищенням потужності дельта-активності в перед центральних відділах мозку, особливо лівої півкулі, більшою спектральною потужністю бета-активності в перед центральних відділах мозку, уповільненням обробки сенсорної інформації з порушенням центральних механізмів аферентації. Ці дані підтверджують судинно-метаболічний генез дисциркуляторной енцефалопатії, що розвивається в цієї групи опромінених.
Характерні психосенсорні, вегетативно-судинні й нервово-трофічні порушення в осіб, опромінених у діапазоні доз 0,25 - 1 Гр, корелюють із порушенням функціонального стану аферентного центрального й еферентного сегментарних ланок нейро-моторного апарата. У них виявляється й недостатнє функціонування постгангліонарних симпатичних волокон периферичних нервів, що здійснюють симпатичний контроль потових залоз і шкірних кровоносних посудин. Порушення мікроциркуляції периферичного кровообігу займають значне місце. Їх супроводжують зниження синтезу й обміну нейромедіаторів норадреналіна й дофаміна, порушення ГЕБ, розвиток автоімунних реакцій.
Простежено посилюючу роль соціально-психологічного стресу, традиційних факторів ризику, поганого базисного здоров'я населення в патогенезі нервово-психічних порушень.
Результати досліджень показали, що радіаційний вплив на нервову систему після екологічної катастрофи в Чорнобилі неможливо розглядати ізольовано від впливу інших факторів зовнішнього й внутрішнього середовища, які можуть бути потенційними і визначати розвиток стійких нервово-психічних порушень у великої кількості потерпілих.