Національний регістр осіб, що піддалися впливу радіації в результаті аварії на чорнобильської аес.

Ціль заняття: загальна - ознайомити студентів з положенням про національний регістр

України (НРУ);

конкретна - виділення осіб з категорій спостереження, що потребують лікування й профілактику наслідків радіаційного впливу.

Основні питання, що підлягають вивченню:

1. Завдання НРУ.

2. Структура НРУ.

3. Контингенти осіб, що підлягають обліку в НРУ.

4. Порядок функціонування НРУ.

5. Регіональні міжвідомчі експертні ради й порядок їхнього функціонування.

Студент повинен знати:

1. Мети, завдання НРУ.

2. Національний регістр, структура й порядок функціонування.

Студент повинен уміти:

1. Збирати професійний анамнез.

2. Заповнювати форми документів "Національного регістра".

3. За даними регістра встановити можливий зв'язок захворювання із впливом іонізуючих випромінювань.

Література

Основна:

1. Актуальные вопросы функционирования Национального регистра Украины, К., 1994,- 39 с.

2. Приказ МЗ Украины №150 от 17.05.97 “Об утверждении нормативных актов относительно заболеваний, при которых может быть установлена причинная связь с действием радиации вследствие аварии на ЧАЭС”.

Додаткова:

1. О статусе и социальной защите граждан, пострадавших вследствие Чернобыльской катастрофы: Закон Украины от 28.02.1991 г.

1. Чернобыльская катастрофа под ред. Барьяхтара, 1995,-559 с.

Внаслідок найбільшої радіоекологічної катастрофи сучасності, що відбулася на Чорнобильської АЕС, виникли складні медико-соціальні проблеми, рішення яких пов'язане з необхідністю проведення великомасштабних заходів щодо збереження здоров'я населення.

На Україні був створений Державний комітет із захисту населення від наслідків аварії на Чорнобильської АЕС, що потім був реорганізований у Міністерство України по справах захисту населення від наслідків аварії на Чорнобильської АЕС (МінЧорнобиль України). Його пріоритетами є юридичні ,законодавчі , організаційні й науково-методичні завдання.

Серед юридичних проблем найважливішої є розробка й прийняття законодавчих актів про правовий режим територій, які піддалися радіаційному забрудненню, статусі й соціальному захисті громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

27 лютого 1991 р. Верховною Радою України був прийнятий закон "Про правовий режим територій, які піддалися радіоактивному забрудненню внаслідок Чорнобильської катастрофи". Цей закон регулює питання розподілу територій на відповідні зони, про режим їхнього використання й охорони, умови проживання й праці населення, науково-дослідну й іншу діяльність на цих територіях. Закон закріплює й гарантує забезпечення режиму використання й охорони названих територій з метою зменшення дії радіоактивного опромінення на здоров'я людини й на екологічну систему.

Закон складається із шести розділів, у яких по статтям дається визначення територій, які піддалися радіоактивному забрудненню.

КАТЕГОРІЇ ЗОН РАДІОАКТИВНО ЗАБРУДНЕНИХ ТЕРИТОРІЙ.

Зона відчуження - це територія, з якої проведена евакуація населення в 1986 р.

Зона безумовного (обов'язкового) відселення - це територія,що піддалась інтенсивному забрудненню довгоживучими радіонуклідами із щільністю забруднення ґрунту ізотопами цезію від 555 ГБК/км2 і вище, або плутонію від 3,7 ГБК/км2 і вище, або стронцію від 111 ГБК/км2 і вище, а також території із ґрунтами, які сприяють високій міграції радіонуклідів у рослини, із щільністю забруднення ізотопами цезію від 185 до 555 ГБК/км2, або стронцію від 5,55 до 111 ГБК/км2, або плутонію від 0,37 до 3,7 ГБК/км2, де ефективна еквівалентна доза опромінення людини може перевищувати 5,0 мзв за рік понад дозу, що він одержував у доаварійний період.

Зона гарантованого добровільного відселення - це територія із щільністю забруднення ґрунту ізотопами цезію від 185 до 555 ГБК/км2, або стронцію від 5,55 до 111 ГБК/км2, або плутонію від 0,37 до 3,7 ГБК/км2, а також територія із ґрунтами, які сприяють високій міграції радіонуклідів у рослини, із щільністю забруднення ізотопами цезію від 37 до 185 ГБК/км2, або стронцію від 0,74 до 5,55 ГБК/км2, де ефективна еквівалентна доза опромінення людини може перевищувати 1,0 мзв за рік понад дозу, що він одержував у доаварійний період.

Зона посиленого радіоекологічного контролю - це територія із щільністю забруднення ґрунту ізотопами цезію від 37 до 185 ГБК/км2, або стронцію від 0,74 до 5,55 ГБК/км2, або плутонію від 0,185 до 0,37 ГБК/км2, а також території із ґрунтами, що сприяють високій міграції радіонуклідів у рослини, із щільністю забруднення ізотопами цезію від 7,4 до 37 ГБК/км2, де ефективна еквівалентна доза опромінення людини не повинна перевищувати 1,0 мзв за рік понад дозу, що він одержував у доаварійний період.

Диспансеризацію населення, що піддалося впливу радіації в результаті аварії на ЧАЕС проводять у лікувально-профілактичних закладах (не нижче рівня центральної районної лікарні) протягом року по заздалегідь розробленому плану. Вся інформація про потерпілих в Україні в результаті аварії на Чорнобильської АЕС зосереджена в Національному регістрі України.

НРУ являє собою систему виявлення, збору, експертизи, зберігання (на магнітних носіях), автоматизованої обробки й аналізу інформації про стан здоров'я, дозовому навантаженню, медичному забезпеченні осіб, що підлягали радіаційному впливу внаслідок аварії на ЧАЕС і займається розробкою системи заходів, спрямованих на збереження здоров'я, проведення наукових і соціологічних досліджень.

Метою НРУ є збереження здоров'я осіб, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Основні завдання НРУ охоплюють:

* створення системи довгострокового персонального обліку потерпілих, що проживають на території України;

* персональне спостереження й оцінка стану здоров'я осіб, що підлягають обліку в НРУ, за результатами цільової диспансеризації;

* забезпечення тривалого контролю за станом здоров'я потерпілих, виявлення достовірних причинно-наслідкових зв'язків між показниками здоров'я й факторами ризику;

* збір, тривале зберігання інформації про стан здоров'я населення, що постраждало внаслідок Чорнобильської катастрофи, з обліком соціально-гігієнічних, соціальних і соціально-психологічних факторів, персонального загального дозового навантаження внутрішнього й зовнішнього опромінення;

* оцінку й прогноз стану здоров'я постраждалого населення, медико-демографічної, епідеміологічної й соціально-психологічної ситуації;

* забезпечення багаторічного контролю за станом здоров'я потерпілих, епідеміологічними змінами, виявлення достовірних причинно-наслідкових зв'язків між показниками здоров'я й факторами ризику радіаційної й нерадіаційної природи;

* розробку на основі даних Регістра профілактичних заходів, спрямованих на зниження негативних наслідків Чорнобильської катастрофи;

* інформаційну підтримку спеціальних наукових досліджень клінічного, епідеміологічного, медико-біологічного й соціологічного характеру.

Структура НРУ представлена:

* Державним регістром Мінздраву України;

* відомчими регістрами Міністерства внутрішніх справ (МВС), Служби Національної безпеки (СНБ), Міністерства оборони (МО) України;

* даними радіоекологічного, демографічного, генетичного моніторингу;

* науково-дослідними підрегістрами.

У рамках НРУ функціонують створені раніше клініко-епідеміологічні підрегістри бази даних, сформовані по віково-статевому, територіальному, фізіологічному, нозологічних ознаках.

В організаційному плані структура керування Регістром представлена відповідно Мінздравом і Українським науковим центром радіаційної медицини; керуванням відділом охорони здоров'я області й обласною лікарнею; центральною районною й міською лікарнями.

Первинні облікові форми:

* реєстраційна карта учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (ф.33/92/1);

* реєстраційна карта потерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи (ф.33/92/2);

* додаток до реєстраційної карти потерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи (ф.33/92/3);

* листок обліку дані дозиметрії (ф.34/92/2);

* кодовий талон цільової диспансеризації особи, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (ф.35/92).

КОНТИНГЕНТ ОСІБ, ЩО ПІДЛЯГАЮТЬ ОБЛІКУ В НРУ.

З урахуванням участі в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, місця роботи й проживання в момент аварії й поставарійний період, наявності радіаційно-індукованих уражень, черговості й обсягу надання соціальної допомоги (пільг і компенсацій) всі особи, що підлягали радіаційному впливу (відповідно до Закону України "Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали в результаті Чорнобильської катастрофи" від 1.07.1992 р.), розділені на 4 категорії потерпілих.

І категорія потерпілих включає:

* інвалідів із числа учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС;

* потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи, у яких установлений зв'язок інвалідності із Чорнобильською катастрофою;

* хворих променевою хворобою внаслідок Чорнобильської катастрофи.

ІІ категорія потерпілих поєднує:

* ліквідаторів, що працювали в зоні відчуження в 1986-1987 р., а саме:

• з моменту аварії до 1 липня 1986 р., незалежно від числа робочих днів;

• з 1 липня 1986 по 31 грудня 1986 р. не менш 5 календарних днів;

• в 1987 р. не менш 14 календарних днів;

* евакуйованих із зони відчуження в 1986 р.;

* осіб, що постійно проживають у зоні безумовного відселення з моменту аварії до прийняття постанови про відселення;

* відселених з радіоактивно забруднених територій;

* самостійно покинули радіоактивно забруднені території.

ІІІ категорія потерпілих складається з:

* ліквідаторів, що працювали в зоні відчуження в 1986-90 р., у т.ч.:

• з 1 липня 1986 р. по 31 грудня 1986 р. від 1 до 5 календарних днів;

• в 1987 р., від 1 до 14 календарних днів;

• в 1988-1990 р., не менш 30 календарних днів;

• на діючих пунктах санітарної обробки населення й дезактивації техніки, не менш 14 календарних днів в 1986 р.

* постійно проживаючих на територіях зон безумовного й гарантованого відселення на день аварії або за станом на 01.01.1993 р., що прожили в зоні безумовного відселення не менш 2 років, а на території зони гарантованого відселення не менш 3 років;

* постійно проживаючих або постійно працюючих у зонах безумовного й гарантованого відселення за умови, що вони за станом на 01.01.1993 р. прожили або відробили в зоні безумовного відселення не менш 2 років, а в зоні гарантованого відселення не менш 3 років.

ДО ІV категорії потерпілих відносять: постійно проживаючі або працюючі в зоні посиленого радіоекологічного контролю за умови, що вони по стану на 01.01.1993 р. прожили або відробили в цій зоні не менш 4 років.

При розподілі потерпілих внаслідок Чорнобильської аварії на категорії спостереження основними є величина дозового навантаження на щитовидну залозу або на все тіло (зовнішнє й внутрішнє опромінення) і наявність променевих поразок.

Особи, що піддались радіаційному впливу внаслідок Чорнобильської катастрофи, залежно від отриманої дози діляться на 5 категорій спостереження.

До І категорії спостереження відносять:

* особи із числа ліквідаторів або потерпілих,що перенесли променеву хворобу або променеві ураження, що одержали;

* діти, що народилися від осіб,що перенесли променеву хворобу.

До ІІ категорії спостереження відносять:

* особи, що приймали участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС; евакуйовані з 30- км зони й інші особи з дозою загального опромінення 25 сЗв і більше;

* діти й особи, що одержали в дитячому віці дозу загального опромінення від 5 сЗв і

більше;

* діти й особи, які в дитячому віці одержали дозу опромінення на щитовидну залозу за рахунок радіоактивного йоду 2 Гр. і більше;

* діти народжені від:

" ліквідаторів і осіб з дозами загального опромінення 25 сЗв і більше;

" осіб з дозою опромінення щитовидної залози 2 Гр. і більше, що одержали в дитячому віці;

" жінок, які були вагітні на час аварії й евакуйовані з 30- км

зони.

До ІІІ категорії спостереження відносять:

* особи, що приймали участь у ліквідації аварії незалежно від дози опромінення;

* евакуйовані з 30- км зони й діти, що народилися від них;

* доросле населення, що одержало дозу загального опромінення від 10 до 25 сЗв і народжені від них діти;

* діти, що одержали дозу загального опромінення 0,5-5 сЗв;

* діти, що одержали на час аварії дозу опромінення щитовидної залози за рахунок радіойоду 0,75-2 Гр. (у т.ч. діти, що народилися від цих осіб);

ДО ІV категорії спостереження відносять:

* особи, що проживають на територіях безумовного відселення й відселені з них; діти, що народилися від них;

* особи, що проживають на інших територіях і одержали дозу загального опромінення 5-10 сЗв;

* діти, що проживають на інших територіях і одержали дозу загального опромінення від 0,1 до 0,5 сЗв за рік;

* діти, що одержали на час аварії дозу опромінення щитовидної залози за рахунок радіойоду від 0,1 до 0,75 Гр. ( у т.ч. діти, що народилися від них).

До V категорії спостереження відносять:

* особи, що проживають на територіях добровільного відселення;

* особи, що проживають на територіях посиленого радіоекологічного контролю й відселені з них.

ГРУПИ ПЕРВИННОГО ОБЛІКУ.

При розподілі потерпілих на групи первинного обліку (ГПУ) згідно з наказом Мінздраву №190 від 30.11.1990 р. приймаються в увагу наступні популяційні критерії: участь у ліквідації наслідків аварії, місце проживання під час аварії й у поставарійний період.

ДО І групи первинного обліку відносяться особи, що приймали участь у роботах з ліквідації аварії і її наслідків з 1986 по 1990 р., що мають посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

ДО ІІ групи первинного обліку належать: евакуйовані або населені пункти, що самостійно покинули, із зони відчуження; відселені із зони безумовного й гарантованого відселення.

ІІІ групу первинного обліку належать: особи, що постійно проживають або працюють у зонах безумовного й гарантованого відселення; посиленого радіоекологічного контролю; жителі населених пунктів у зоні відчуження,що самостійно повернулися на колишнє місце проживання, за винятком приймавших участь у ліквідації аварії; діти, що проживають у неконтрольованих районах Чернігівських, Київських, Житомирських, Рівненській областей, у яких в 1986 р. були зареєстровані підвищені дози опромінення щитовидної залози.

ІV група первинного обліку включає дітей, зачаття яких відбулося від осіб: І ГПУ в період перебування або після виходу батьків із зони ліквідації наслідків аварії; ІІ- ІІІ ГПУ після 14 грудня 1986 р. і наступні роки після аварії(незалежно від місця проживання батьків у цей час).

Відповідно до Закону України "Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали в результаті Чорнобильської катастрофи" від 1.07.1992 р. створення системи Національного регістра України планується здійснювати поетапно. На першому етапі обліку й обстеженню в обсязі скринінгової програми цільової диспансеризації підлягають особи, що приймали участь у ліквідації наслідків аварії в 1986-1990 р.; евакуйовані з 30- км зони; проживаючі й ті,що покинули зону безумовного відселення; і їхні діти

На ІІ етапі обліку в НРУ підлягають особи, що проживають у зоні гарантованого відселення на територіях посиленого радіоекологічного контролю.

На ІІІ етапі завершене створення трьохрівневої розподіленої автоматизованої системи збору, обробки інформації й керування НРУ.

Успішна взаємодія всіх організаційно-інформаційних рівнів і ланок НРУ, покликаних забезпечувати виявлення, збір і облік інформації про потерпілих незалежно від їх відомчої й територіальної приналежності, в остаточному підсумку визначає своєчасність і ефективність надання лікувально-профілактичної допомоги особам, що піддалися радіаційному впливу внаслідок Чорнобильської катастрофи (обсяг медобстеження дорослого населення представлений у табл.38).

Спостереження, облік і обстеження осіб І,ІІ, ІІІ категорій спостереження здійснюється на державному рівні регістра, ІV категорії - на обласному рівні, V категорії - на районному рівні.

Таблиця 38. Обов'язковий обсяг медичного обстеження дорослого населення, що підлягає обліку в НРУ.

Категорії постраждалих	Перелік фахівців, що ведуть спостереження	Обсяг інструментальних і лабораторних діагностичних досліджень
I	Терапевт, гематолог, ендокринолог, офтальмолог, невропатолог, хірург - онколог, отоларинголог, уролог, акушер- гінеколог	Інструментальні: УЗІ, ЕКГ Лабораторні: аналіз крові - морфологічне, біохімічне, імунологічне, гормональні, визначення показників системи згортання крові; аналіз сечі - загальний, цукор сечі
II	Терапевт, гематолог, ендокринолог, офтальмолог, невропатолог, хірург - онколог, отоларинголог, уролог, акушер- гінеколог	Інструментальні: УЗІ, ЕКГ Лабораторні: аналіз крові - морфологічне, біохімічне, імунологічне, гормональні, визначення показників системи згортання крові; аналіз сечі - загальний, цукор сечі
III	Терапевт, ендокринолог, офтальмолог, невропатолог, хірург - онколог, отоларинголог, уролог, акушер- гінеколог	Інструментальні: УЗІ, ЕКГ Лабораторні: аналіз крові - морфологічний, біохімічний, імунологічний, гормональні, аналіз сечі - загальний, цукор сечі
IV	Терапевт, ендокринолог, невропатолог, хірург - онколог, акушер-гінеколог	Інструментальні: УЗІ, ЕКГ Лабораторні: загальний аналіз крові, загальний аналіз сечі

Примітка: Мінімальна частота клініко-діагностичного обстеження в зазначеному обсязі - 1 раз у рік.

Активне обстеження хворих хронічними захворюваннями проводиться з урахуванням характеру й ваги захворювання.

Медична допомога потерпілим у результаті аварії на Чорнобильської АЕС виявляється у відділеннях районних, міських і обласних лікарень, а також у спеціалізованих відділеннях і установах, головним з яких є Український науковий центр радіаційної медицини (УНЦРМ).

Групи диспансерного обліку поповнюються внаслідок роботи експертних рад, які встановлюють причинний зв'язок захворювання з роботами з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильської АЕС згідно з нижчеподаним наказом міністра охорони здоров'я України.

Визначення причинної залежності захворювань і інвалідності з роботами з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильської АЕС і їхнього професійного характеру здійснюється центральними експертними радами на базі Українського наукового центра радіаційної медицини (Київ) і регіональними експертними радами в великих обласних центрах, які мають достатній медичний науковий потенціал,- Вінниці, Дніпропетровську, Донецьку, Луганську (наказ Міністерства охорони здоров'я України N 147 від 09.08.90 р.).

Регіональні міжвідомчі експертні ради функціонують відповідно з нижчеподаною інструкцією.

1. При недостатній інформації про хворого рада подає запит на необхідну додаткову інформацію в органи охорони здоров'я по місцю спостереження за станом здоров'я особи, що звернулося.

2. У випадку відсутності дозиметричної документації й даних про професійний маршрут, дози внутрішнього й зовнішнього опромінення за період роботи з ліквідації наслідків аварії, роблять запит у службу, що проводить радіаційний контроль учасників ліквідації аварії і її наслідків.

3. До розгляду приймають документи осіб, які приймали й беруть участь у ліквідації аварії і її наслідків, а також тих, хто занедужав, з метою визначення причинного зв'язку захворювань із дією іонізуючого випромінювання й інших шкідливих факторів.

4. На засіданні ради розглядають документи, що надійшли не пізніше 10 доби до засідання.

5. Засідання ради проводять у міру надходження листів, документів, але не рідше 1 рази у квартал.

6. На розгляд рад подають такі документи:

* лист або заява особи, клопотання профспілкової або іншої громадської організації, матеріали директивних органів, направлення органів охорони здоров’я;

* виписка з історії хвороби або амбулаторної карти, висновки експертизи з місця спостереження й лікування пацієнта про стан його здоров'я до й після участі в ліквідації наслідків аварії, завірені керівником лікувально-профілактичної установи, з гербовою печаткою, а також результати клінічних аналізів крові й інших лабораторних досліджень;

* копія медичної документації про результати проведеного огляду перед напрямком на роботу в зону аварії й після повернення із цієї зони;

* дані про частоту й тривалість захворювання з тимчасовою втратою працездатності (до аварії й після її);

* дані про рівень внутрішнього й зовнішнього опромінення, характер і місце виконання робіт з ліквідації наслідків аварії.

7. Рада має право запросити оригінали медичної документації й може задіяти до участі в роботі ради медичних працівників, які брали участь у спостереженні й лікуванні пацієнта.

8. Якщо буде потреба хворого викликають на засідання ради й госпіталізують у клініку, УНЦРМ або в іншу спеціалізовану установу.

9. У випадку виклику хворого для розгляду питання на засіданні експертної ради йому видають лікарняний аркуш; оплата проїзду й лікарняного аркуша здійснюється згідно із правилами, установленими листом Міністерства охорони здоров'я колишнього СРСР і ВЦСПС від 06.01.88 р. N 06-14/1-14.

ЗМІСТ

РАДІОАКТИВНІСТЬ. ДОЗИМЕТРІЯ ІОНІЗУЮЧИХ ВИПРОМІНЮВАНЬ. 2

ОЦІНКА СТУПЕНЯ ЗАБРУДНЕННЯ РАДІОНУКЛІДАМИ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА Й ХАРЧОВИХ ПРОДУКТІВ. 16

ОСНАЩЕННЯ Й РОБОТА СПЕЦІАЛІЗОВАНИХ ЛІКУВАЛЬНИХ УСТАНОВ ПО НАДАННЮ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ ОСОБАМ, ЩО ПОСТРАЖДАЛИ ВІД ДІЇ ІОНІЗУЮЧИХ ВИПРОМІНЮВАНЬ. 25

ОСНОВНІ АСПЕКТИ БІОЛОГІЧНОЇ ДІЇ ІОНІЗУЮЧИХ ВИПРОМІНЮВАНЬ. ГОСТРА ПРОМЕНЕВА ХВОРОБА. ОРГАНІЗАЦІЯ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ ПОТЕРПІЛИМ ПРИ АВАРІЇ НА АТОМНОМУ ВИРОБНИЦТВІ. 29

ХРОНІЧНА ПРОМЕНЕВА ХВОРОБА. 69

МАЛІ ДОЗИ ІОНІЗУЮЧИХ ВИПРОМІНЮВАНЬ І ЇХНІ БІОЛОГІЧНІ ЕФЕКТИ.

ВІДДАЛЕНІ НАСЛІДКИ АВАРІЇ НА АТОМНОМУ ВИРОБНИЦТВІ. 78

ЗНАЧЕННЯ РАДИОНУКЛИДНЫХ, РАДИОИММУННЫХ, ГЕМАТОЛОГІЧНИХ,

БІОХІМІЧНИХ, РЕНТГЕНОЛОГІЧНИХ, УЛЬТРАЗВУКОВИХ І ІНШИХ МЕТОДІВ ДОСЛІДЖЕНЬ ДЛЯ ВИЯВЛЕННЯ ПАТОЛОГІЧНИХ ЗМІН В ОРГАНАХ И

СИСТЕМАХ ЛЮДИНИ ПІСЛЯ ВПЛИВУ ІОНІЗУЮЧИХ ВИПРОМІНЮВАНЬ. 89

ПРОТИРАДІАЦІЙНИЙ ЗАХИСТ НАСЕЛЕННЯ. ДИСПАНСЕРИЗАЦІЯ ПЕРСОНАЛУ

НА АТОМНИХ ВИРОБНИЦТВАХ І НАСЕЛЕННЯ, ЩО КОНТАКТУЄ З

ДЖЕРЕЛАМИ ІОНІЗУЮЧИХ ВИПРОМІНЮВАНЬ. 99

НАЦІОНАЛЬНИЙ РЕГІСТР ОСІБ, ПОДВЕРГШИХСЯ ВПЛИВУ РАДІАЦІЇ В

РЕЗУЛЬТАТІ АВАРІЇ НА ЧОРНОБИЛЬСЬКОЇ АЕС. 110