3. Методи вартісної оцінки ефективності інвестиційних проектів

Ключовий етап в процесі прийняття інвестиційних рішень – оцінка ефективності реальних інвестицій (капітальних вкладень). Від обґрунтованості такої оцінки залежать строки повернення вкладених коштів і перспективи розвитку корпорації.

В практиці проектного аналізу застосовують два основні підходи до рішення проблеми оцінки привабливості проектів: статистичні (прості моделі) і динамічні моделі, засновані на дисконтуванні грошових потоків.

Статистичні моделі не враховують фактор часу і використовують дані бухгалтерської звітності, на основі якої розраховують: просту норму прибутку і період окупності конкретного проекту.

Проста норма прибутку – це співвідношення прибутку, згідно фінансових звітів компанії, до вихідних інвестицій. Для розрахунку простої норми прибутку застосовуються формули:

, (17),

де П_НП – проста (бухгалтерська) норма прибутку, %;

ЧП – чистий прибуток;

В – вихідні інвестиції у проект;

АВ – амортизаційні відрахування, що генеруються проектом.

Оберненим до простої норми прибутку показником є період окупності інвестицій (П_О). Він розраховується за формулами:

, (18)

Обирають проект з найбільшою простою нормою прибутку і мінімальним періодом окупності інвестицій (в роках).

Перевагою цього методу є його простота і надійність для проектів, що реалізують протягом одного року.

У світовій практиці найбільше розповсюдження одержали такі динамічні моделі:

1. чиста поточна вартість або чистий дисконтований дохід (Net Present Value, NPV);

2. індекс доходності (РІ);

3. дисконтований період окупності капіталовкладень (DPP);

4. внутрішня норма прибутку (прибутковості) проекту або маржинальної ефективності капіталу (InternalRate of Return, IRR);

5. модифікований метод маржинальної ефективності капіталу (MIRR).

Розглянемо ці методи оцінки інвестиційних проектів більш детально. Метод чистої поточної вартості (NPV) орієнтований для досягнення головної мети інвестування – одержання прийнятного для інвестора чистого доходу у формі прибутку. Даний метод дозволяє одержати найбільш узагальнену характеристику результату реалізації проекту, тобто кінцевий ефект в абсолютному виразі.

Чисту поточну вартість розраховують за формулою:

, (19)

де FV – майбутня вартість грошових надходжень (доходів) від проекту (Future Value);

r – ставка дисконтування, долі одиниці;

t – розрахунковий період, років (місяців).

Чиста поточна вартість (NPV) виражає різницю між приведеними до поточної вартості (шляхом дисконтування) сумою грошових надходжень за період експлуатації проекту і сумою інвестованих в його реалізацію грошових коштів:

NPV = PV – I, (20)

де І – сума інвестицій, спрямованих на реалізацію даного проекту;

PV – поточна вартість грошових надходжень від проекту після дисконтування;

Застосовувана дисконтна ставка (r) для визначення PV диференціюється з урахуванням ризику й ліквідності інвестицій.

Показник індексу доходності (Profitability Index, PI) розраховують за формулою:

, (21)

де PV – теперішня вартість грошових надходжень;

I – для інвестицій, які спрямовують на реалізацію проекту (при різночасовості сума інвестицій також приводиться до теперішньої вартості).

Дисконтований період окупності вкладених коштів – один з найбільш розповсюджених показників оцінки інвестиційних проектів. Він визначається за формулою:

, (22)

де DPB – дисконтований період окупності проекту, років;

I – сума інвестицій, спрямованих на реалізацію проекту;

- середня величина грошових надходжень в періоді t.

Внутрішня норма прибутку або маржинальна ефективність капіталу (IRR) є найбільш складним показником для оцінки ефективності реальних проектів. Даний показник характеризує рівень прибутковості (доходності) проекту, що виражається дисконтною ставкою, за якою майбутня вартість грошових надходжень (FV) приводиться до теперішньої вартості авансованих коштів (PV). При одночасному вкладанні капіталу внутрішню норму прибутку (IRR) можна розрахувати за формулою:

; (23)

де NPV – чиста поточна вартість грошових надходжень;

I – інвестиції (капіталовкладення) в даний проект.

Економічний зміст IRR полягає в тому, що всі доходи і капітальні витрати за проектом приводяться до теперішньої вартості не на основі зовнішньо заданої дисконтної ставки, а на базі внутрішньої доходності самого проекту.

Модифікований метод внутрішньої норми прибутку (MIRR) являє собою вдосконалену модель IRR. Він дає більш правильну оцінку ставки дисконтування і знімає проблему множини норми доходності на різних етапах оцінки проекту.

; (24)

Кожен з методів оцінки дозволяє спеціалістам корпорації вивчити характерні особливості проекту і прийняти правильне рішення.