Завдання до самостійної роботи щодо вивчення навчального матеріалу

1. Опрацювати теоретичні основи лекційного матеріалу:

• Функціонування фінансового ринку

• Місткість фінансового ринку

2. Побудувати структурно-логічну схему функціонування фінансового ринку.

3. Розробити сценарій типової фінансової кризи.

Питання для самоконтролю

1. У чому полягає роль корпорацій на фінансовому ринку?

2. Які сегменти включає в себе фінансовий ринок?

3. Назвіть основних учасників фінансового ринку.

4. Чим відрізняються первинний і вторинний фінансові ринки?

5. Які основні параметри характеризують фінансовий ринок як об’єкт управління?

6. Які види товару пропонуються на внутрішньому фінансовому ринку?

7. На які цілі використовуються кошти, отримані з фінансового ринку?

8. Які операції здійснюють корпорації з власними цінними паперами на фондовому ринку?

9. Яка роль корпоративних облігацій у діяльності АТ?

10. Які ціні папери крім акцій і облігацій можуть використовувати корпорації у своїй діяльності?

11. У чому полягають особливості емісії і розміщення акцій на первинному ринку?

12. Для чого акціонерні товариства можуть викупати власні акції?

13. Що розуміють під рефінансуванням облігацій?

14. Які особливості формування корпоративних цінних паперів в Україні?

15. Визначте основні етапи розвитку фондового ринку в Україні.

16. Що собою являє державне регулювання фондового ринку?

17. Які форми державного регулювання ринку цінних паперів можуть застосовуватися в Україні?

18. У чому полягає регламентація правил реєстрації випусків цінних паперів?

19. Що передбачає державне регулювання цінних паперів?

20. Які основні засоби контролю за функціонуванням фінансового ринку?

Бібліографічний список

[3], [4], [5,] [8], [12], [14], [15], [19], [20], [23], [24],[ 41]

ТЕМА 5. Методи оцінки ризику та ефективності інвестиційної діяльності

Мета: поглибити знання щодо розробки інвестиційної політики корпорації.

План вивчення теми

1. Інвестиційна політика підприємства.

2 Джерела фінансування інвестицій.

3 Оцінка ефективності фондового портфеля.

Методичні рекомендації до самостійної роботи

1. Інвестиційна політика підприємства

Інвестиційна політика підприємства є частиною обраної ним інвестиційної стратегії.

Стратегія інвестування виражає систему довгострокових цілей інвестиційної діяльності підприємства, які визначаються загальними задачами його розвитку, а також найбільш ефективних шляхів їх досягнення.

Для уточнення строків здійснення заходів в рамках інвестиційної політики й забезпечення їх фінансовими ресурсами складають бізнес-плани капітальних вкладень і ризику.

Бізнес-план інвестиційного проекту містить такі основні розділи:

• вступ (резюме);

• огляду стану галузі (виробництва), до якої належить підприємство;

• виробничий план реалізації проекту;

• організаційний план реалізації проекту, включаючи менеджмент;

• план маркетингу і збуту продукції;

• фінансовий план реалізації проекту;

• оцінка економічної ефективності капітальних вкладень, здійснюваних в ході реалізації проекту (за показниками строку окупності, доходності інвестицій і іншими параметрами).

Для підприємства, яке здійснює інвестиційну діяльність, економічний ефект від реалізації проекту виражається сумою річних величин загального сальдо за розрахунковий період. Співставлення різночасових платежів і надходжень в період реалізації проекту досягається через їх приведення до першого року (дисконтування).

Дисконтування грошових потоків платежів і надходжень і визначення їх сальдо у формі чистого дисконтового доходу (ЧДД) необхідно для більш точної оцінки майбутнього ефекту реалізації проекту.

Умови фінансової реалізованості і показники ефективності визначаються на базі грошового потоку (ГП_m), конкретні складові якого залежать від виду об’єкта, який оцінюють.

На різних стадіях розрахунку, виходячи з їх цілей і фінансової реалізованості, інвестиційні проекти оцінюють у поточних і прогнозних цінах.

Чистим доходом (ЧД – Net Value - NV) вважають накопичений ефект (сальдо грошового потоку) за розрахунковий період:

ЧП = , (12)

де сумування розповсюджується на всі етапи розрахункового періоду.

Найбільше практичне розповсюдження має показник чистого дисконтованого доходу (ЧДД – Net Present Value – NPV), тобто накопиченого дисконтованого ефекту за визначений період часу.

ЧДД встановлюється за формулою:

ЧП = , (13)

де а_m – коефіцієнт дисконтування, долі одиниці.

Коефіцієнт дисконтування (а_m) розраховується за формулою:

, (14)

де t_m – момент закінчення етапу m;

Г – норма дисконту, долі одиниці на рік;

t_m – t₀ – період часу, років;

t₀ – початковий етап розрахунку.

Після цього визначають абсолютний дисконт проекту (АДП):

АДП = ЧД – ЧДД,

Для визнання проекту ефективним з точку зору інвестора, необхідно, щоб ЧДД був додатнім числом (ЧДД > 0).

При порівнянні альтернативних проектів перевага надається тому з них, який має найбільш високе додатне значення ЧДД (за виконання умови його додатності).

У разі залучення різних джерел фінансування проектів, здійснюваних в рамках інвестиційної політики підприємства, поряд зі зниженням строків їх реалізації, враховують прийнятний для всіх учасників розподіл платежів потягом періоду життя проекту. Якщо залучають позикові кошти, доцільно забезпечити мінімальні процентні платежі і максимальні строки їх погашення.