- •Державний вищий навчальний заклад
- •Стартовий модуль
- •Походження і функціонування мови
- •Національна мова і мовна політика
- •Походження і функціонування української національної мови
- •Характеристика усної і писемної форм мовлення
- •Стилі мовлення. Характеристика ділового стилю і вимоги до мови документів
- •Зразок конфесійного стилю
- •Зразок розмовного (розмовно-побутового) стилю
- •Зразок публіцистичного стилю
- •Зразок художнього стилю
- •Зразок наукового стилю
- •Зразок ділового стилю
- •Поняття про документ. Класифікація і вимоги до документів
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 2 особливості української і російської мовних систем і професійне спілкування
- •Фонетичні особливості
- •Графічні особливості
- •Граматичні особливості
- •Лексичні особливості
- •Питання для самоконтролю
- •Основний модуль
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 2.
- •Статус власних назв і мовна політика
- •Принципи передачі власних назв російського походження
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 3 морфологія і правопис
- •Поняття граматики і характеристика її основних розділів
- •Уживання складних слів, абревіатур і графічних скорочень при діловому спілкуванні
- •Способи словотвору і вживання деяких афіксів при діловому спілкуванні
- •Загальна характеристика частин мови
- •Морфологія вивчає не тільки будову слова і способи словотвору, а й класи слів за їх будовою, формами словозміни і загальним катеґоріальним значенням. Ці класи слів називаються частинами мови.
- •Специфіка вживання частин мови при діловому спілкуванні
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 4 синтаксис і пунктуація професійного спілкування
- •Синтаксис словосполучень і класифікація членів речення
- •Синтаксис речень і їх класифікація
- •Значення і функції розділових знаків
- •Синтаксичні засоби досягнення переконливості професійного спілкування
- •Питання для самоконтролю
- •Поглиблений модуль особливості усної форми професійного спілкування
- •Тема 1.
- •Службовий мовний етикет усної форми ділового спілкування
- •Особливості приватного ділового спілкування
- •Особливості публічного ділового спілкування
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 2 лексика і фразеологія професійного спілкування
- •Лексикологія як наука. Багатозначні слова, омоніми, синоніми, антоніми й пароніми
- •Історичні зміни у складі української лексики. Практика вживання архаїзмів, історизмів, неологізмів, термінологічної і професійної лексики
- •Фразеологізми і практика їх уживання у діловому стилі
- •Значення етимології. Труднощі вживання іншомовних власних назв
- •Значення етимології. Уживання назв місяців і народна аґрокультура
- •Питання для самоконтролю
- •Література Основна
Зразок розмовного (розмовно-побутового) стилю
– Здорові! – промовив пан, наближаючись до них. Федір і Марина нічого не одказали на те вітання; у Федора тільки мишка забігала на спідній губі та од ляку перекосилися очі.
– Куди се вас бог несе? – питає Олексій Іванович.
– Пшениці жати, паночку! – обізвався Федір, низько вклонившись, і зразу засипав: – Винуваті, паночку, опізнилися… Жінка занедужала. Не знаємо, що з нею й сталося. Любісінька-милісінька була вчора, а вночі… твоя, господи, воля!.. Винуваті, паночку, запізнилися. Простіть на сей раз – і пожалуйте, і помилуйте… Не самохітно то, случай такий випав, не доводь його, господи, нікому! – одно плескав Федір, збираючись кинутись перед паном навколішки.
– Та годі тобі! – каже Олексій Іванович. – Не об тім тепер річ. Я сам до тебе з просьбою. Будь ласка, не одкажи… Бог послав мені сина, йди його охрести.
– Паночку! – скрикнув Федір, повалившись Олексію Івановичу в ноги. – От бог свідок – жінка занедужала!..
А Марина, мов голодна чайка, на все поле заскиглила.
У Олексія Івановича блиснули очі.
– То що, що жінка недужа? – спитав він грізно. - То через те тобі не можна дитини охрестити? То ти хреста цураєшся?
Думки не думки, а якісь розбуджені уривки думок носяться у Федоровій голові… “Дитини охрестити… Хреста цураєшся… Якої дитини? Якого хреста? Ох, похрестить оце він нас – довіку будемо знати!”
– То ти не хоч, питаю? – ще грізніше скрикнув Олексій Іванович.
– Де вже його, пане, не хотіти? Ваша воля – ваша й сила! – покірно одказав Федір, підводячись з землі.
– Я тебе не силую, чоловіче! Я прошу тебе! – каже ласкаво Олексій Іванович.
А в Федора від тієї ласкавої мови серце замирає.
– Паночку, – зітхнувши важко, вимовив він, – хай уже я один в одвіті буду… Он дочка в мене… Пустіть її, лебедику!
– Дочка? І гаразд, що дочка! Хіба дочці не можна з батьком кумувати? – питає пан.
– Вона молода, паночку, дурна!.. Як батько накаже, то як його не послухати? Простіть на сей раз…
Панас Мирний.
Публіцистичний стиль реалізує перш за все інформативну й волюнтативну функції мови. Сфера його використання – насамперед засоби масової інформації. Цей стиль існує для спілкування з публікою, а отже, метою, яку ставить перед собою автор публіцистичної статті чи промови, є не стільки інформування громадськості з приводу тієї чи іншої проблеми, а передусім формування громадської думки, спонукання до активної дії й прийняття рішень. Мета зумовлює відповідний підбір мовних засобів, фактів, інформації, які б примусили читача, слухача або глядача діяти так, а не інакше.
Оскільки співрозмовник у межах публіцистичного стилю визначений абстрактно, вимова на відміну від розмовного стилю має бути максимально нормативною. Інтонаційні засоби надають тексту урочистого, гумористичного, сатиричного, іронічного або нейтрального звучання.
Синтаксис характеризується постановкою риторичних питань, гасел, закликів або імперативів з окличною інтонацією (Ти записався добровольцем? Перемога або смерть!), а також наявністю різних типів складних речень, вставних і вставлених конструкцій, звертань, однорідних членів, інверсій, цитувань, на авторитет яких можна спиратися.
Для лексики характерна емоційність, фразеологічна й метафорична насиченість, наявність великої кількості абстрактних слів, загальновживаної наукової і громадсько-політичної термінології, мовних кліше типу бесіда пройшла в теплій і дружній обстановці, які легко “вживлюються” у свідомість громадян.
Публіцистичний стиль існує в різних формах, поділяючись на підстилі.
З інформативним підстилем пов’язані жанри випуску новин, інтерв’ю, репортажу. Дієва впливовість реалізується тут у суб’єктивному доборі інформації та способах її мовної подачі.
Аналітичний підстиль відрізняється від інформативного тим, що в ньому обов’язково присутні елементи прогнозного аналізу і суб’єктивного передбачення наступних подій або явищ. Як правило, він реалізується в аналітичній статті або аналітичній передачі.
Урочисто-декларативний підстиль реалізується у привітаннях і побажаннях з приводу ювілеїв, днів народження, важливих подій у житті окремих осіб і колективів. Він насичений загальною піднесеністю і позитивними емоціями, які підкреслюються конструкціями від щирого серця, вітаємо з ювілеєм, бажаємо успіхів тощо.
Аґітаційний підстиль характеризується насиченістю спонукальних речень, наказових конструкцій і використовується в оголошеннях і рекламах. У цьому випадку він наближається до ділового стилю.
Художньо-публіцистичний підстиль функціонує в жанрах нарису, фейлетону і, таким чином, використовує образність і зображально-виражальні засоби художнього стилю.