Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
украинский / УКР МОВАТеор_я 3к.doc
Скачиваний:
194
Добавлен:
03.03.2016
Размер:
943.1 Кб
Скачать

Синтаксис речень і їх класифікація

Визначення речення. Класифікація речень за кількістю граматичних центрів (прості, складні); за метою висловлювання (розповідні, питальні, спонукальні); за інтонацією (окличні й неокличні); за повнотою структури (повні й неповні); за складом граматичної основи (неускладнені, куди входять означено-особові, неозначено-особові, узагальнено-особові, безособові, називні, і ускладнені); за наявністю другорядних членів речення (поширені й непоширені). Класифікація складних речень за типом зв’язків між окремими частинами (складносурядні і складнопідрядні); за наявністю сполучників (сполучникові й безсполучникові). Класифікація складнопідрядних речень (з’ясувальні, означальні, обставинні).

Речення – це граматично та інтонаційно оформлена за законами даної мови одиниця мовлення, яка є головним засобом формування і висловлювання думки.

Слова і словосполучення у реченні групуються навколо підмета і присудка (або тільки підмета і тільки присудка), які становлять основу речення, його граматичний центр.

За кількістю граматичних центрів речення поділяються на прості, які мають один центр і містять одну інформацію (Інформативний підстиль. Він обслуговує інтерв’ю, репортаж, випуск студійних новин тощо. У ньому повідомляється про найважливіші факти громадсько-політичного життя) і складні, які мають два й більше центрів і містять, таким чином, декілька інформацій (Офіційно-діловий стиль акумулює у собі ознаки книжної функціонально-стильової сфери більшою мірою, ніж інші стилі, бо тут на чільне місце виходить прагнення до точності, унормованості, стандартизації, що створює сприятливі умови функціонування державного апарату, виробничого процесу, ведення документації).

У свою чергу, прості речення класифікуються за такими принципами.

1. За метою висловлювання. Спілкуючись між собою, співрозмовники мають на меті дати інформацію (розповісти про щось), отримати інформацію (спитати про щось) або спонукати до дії (примусити когось щось зробити). Залежно від цього речення поділяються на розповідні (Десятого січня 2004 року держарбітром Ликовим В.В. розглянуто спірне питання між ТОВ “Еталон” і ЗАТ “Шахта ім. Засядька”, але рішення досі не надіслане), питальні (Звідки такий вроджений артистизм у простої української жінки, таке естетичне чуття, багатство і сила уяви? (З журналу.) і спонукальні (Прошу, сідайте! Приходьте, будь ласка!), причому в діловому й науковому стилях уживаються, як правило, тільки розповідні речення.

2. За інтонацією. Розповідні, питальні й спонукальні речення можуть вимовлятися з сильним почуттям радості, захоплення, здивування, гніву, страху, і тоді вони стають окличними. Мета висловлювання при цьому не змінюється. Змінюється інтонація, що й позначається на письмі знаком оклику (Хто ж автор цих дивовижних полотен?! Звичайно ж, вона – народний художник Катерина Білокур! (З журналу). Окличні речення у практиці суто наукового і ділового стилів не вживаються (крім мітинґових доповідей, науково-популярних лекцій тощо).

3. За повнотою структури, необхідної для отримання інформації, речення поділяються на повні (де присутня вся необхідна інформація для подальшого спілкування) і неповні (де без попереднього контексту зміст не зрозумілий).

Наприклад, у складному реченні Люди відкритого комунікативного типу зосереджують увагу на партнерові, а закритого – на собі (З журналу) друга частина без першої не зрозуміла, бо в ній пропущена ціла низка слів (а люди закритого комунікативного типу зосереджують увагу на собі).

З цього погляду речення типу Вечоріє. Зима. Тиша. – повні, а діалог майже завжди складатиметься з неповних речень:

Ти корінний киянин?

Так (речення неповне, ускладнене, поширене).

4. За складом граматичної основи речення поділяються на неускладнені з одним головним членом (Сніг. Морозно. Сонце.) і ускладнені, які мають підмет і присудок: Підсумковий контроль у вищих навчальних закладах здійснюється наприкінці кожного семестру.

Неускладнені речення бувають:

означено-особові (підмет пропущений, але особа є, і вона чітко визначена – “я”): Прошу відрядити аспіранта Бунчука О.С. до міста Харкова з 26 квітня 2004 року на три дні для участі у Всеукраїнській науково-практичній конференції;

неозначено-особові (підмет пропущений, але особа є, і вона не визначена – “вони”): Монографію публікують без співавторів, а дисертацію оформлюють згідно з вимогами постанови президії ВАК України від 10 лютого 1999 року (З “Довідника здобувача наукового ступеня”);

узагальнено-особові (підмет пропущений, але особа є, і вона узагальнена – “і ти, і ти, і ти”): В основах слів західноєвропейського походження після “ж, ч, ш, з, ц, с, д, т, р” вимовляй і пиши “и”, якщо далі йде приголосний звук;

безособові (підмета нема й не може бути): Університет засновано у 1921 році. Інеєм окутало скрізь дерева;

називні (речення, у яких предмет або явище тільки називається): Зима. Тиша. Сніг.

5. За наявністю другорядних членів речення поділяються на поширені, у яких є другорядні члени речення (У сучасній Європі найбільше розповсюдження отримав так званий середньоєвропейський тип іпотеки. З журналу) і непоширені, де є тільки головні члени речення (Прийшла зима. Холод. Сніг).

Що стосується складних речень, то їх можна класифікувати за типом зв’язку між окремими частинами і наявністю або відсутністю сполучників.

За типом зв’язку між частинами складні речення бувають сурядними й підрядними.

При сурядному зв’язку частини рівноправні і з’єднуються між собою сполучником сурядності (складносурядне речення) або поєднальною інтонацією (безсполучникове речення). Цю граматичну й інтонаційну рівноправність на письмі підкреслює кома: Нова глобальна інформаційна економіка стає поступово віртуальною, і цим кардинально підривається фондоутворення у галузях традиційної економіки (З журналу); Прийшла весна, прилетіли птахи, розпустилися дерева тощо.

При підрядному зв’язку, як мінімум, одне з речень не може існувати без головного. Поєднуються такі речення сполучниками підрядності, які вказують на значення причини, наслідку, умови тощо (і тоді між частинами ставиться кома) або відповідною інтонацією (і тоді між частинами замість відповідних сполучників треба вживати двокрапку, тире або крапку з комою). Порівняйте: Глобальний економічний обіг звужується, тому що він все більше концентрується у “клубі” елітних країн (складнопідрядне речення з підрядним причини) і Глобальний економічний обіг звужується: він все більше концентрується у “клубі” елітних країн (складне безсполучникове речення з причинною інтонацією).

За типом зв’язку і наявністю відповідних сполучників складнопідрядні речення бувають:

з’ясувальні, куди входять підметові, присудкові й додаткові речення (останні відповідають на питання непрямих відмінків): Хто не знає печалі і гніву, той не любить Вітчизни, повір (А.Малишко); Я той, що греблі рвав (П.Воронько); Справа у тому, що глобальна ефективність, прибутковість, вигідність набагато перевищують звичну рентабельність інвестицій і капіталу (З журналу);

означальні, які відповідають на питання який?: Довідка – це документ, який засвідчує біографічні і юридичні факти, діяльність окремих службових осіб; Однією з головних проблем на шляху до політичної стабільності є недостатня кількість підприємців, які володіли б потрібною професійно-технічною і комерційною кваліфікацією (З журналу).

обставинні, куди входять підрядні способу дії (“як?”, “яким способом?”, “наскільки?”, “якою мірою?”), місця (“де?”, “куди?”, “звідки?”, “яким шляхом?”), часу (“коли?”, “доки?”, “відколи?”, “як довго?”), причини (“з якої причини?”), мети (“з якою метою?”), умови (“за якої умови?”), допустові (“незважаючи на що?”), наслідкові (“починаються сполучником так що”). Наприклад: Якщо є необхідність включити в довідку декілька відомостей, текст поділяється на розділи; Незважаючи на відсутність досвідчених менеджерських кадрів, країна змогла побудувати нову управлінську модель господарювання; Якщо справи так підуть і надалі, то Україна зможе стати повноправним членом європейського співтовариства (З журналу); Я не сидів у скелі, коли дуби валились вікові (П.Воронько); Податкова глобалізація розповсюджувалася високими темпами, тому що вона задовольняла певні інтереси “глобалізаторів” (З журналу) тощо.

За наявністю сполучників складні речення бувають сполучниковими (частини поєднуються сполучниками й комами) і безсполучниковими. У безсполучникових реченнях частини поєднуються інтонацією і різними розділовими знаками залежно від їхнього значення: Розвиток ринкових відносин в Україні і стан у промисловості засвідчують: у цей період все більшого значення набуватимуть дрібні й середні підприємства, які в майбутньому стануть стабілізуючим фактором економіки (З журналу); Батько Михайла Ломоносова жив у селі; воно розташоване на Курострові (З газети) тощо.

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.