Книжні
сло-ва виражають
загальні поняття і вживаються у широкому
уза-гальненому зна-ченні: 1.
Слова з
аб-страктним зна-ченням
(про-грес,
методика),
як правило, з су-фіксами -ання,
-ення, -ття, -ство, -ість, (зайнятість,
по-відомлення, при-буття). 2.
Дієприкмет-ники:
працюю-чий,
призначе-ний. 3.Дієприслівни-ки:
розгляну-вши,
врахову-ючи. Уживаються:
в усіх формах ді-лового мовлен-ня. Вимоги:
дотри-муватися прави-льного їх утво-рення
й ужи-вання. Термінологічна
лексикавжива-ється
у специфічній сфері мовлення для точного
вираження спеціальних понять і предметів:
1. Інтер-національні
тер-міни (атом,
нота); 2.
Терміни
україн-ського походження
(кут, розчин,
а не угол,
раствор). Уживаються:
в усіх формах ділового мов-лення. Вимоги:
1. Не плу-тати зі звичайними словами
(гуркіт
гро-му, але:
вібраційний грохот). 2.
Уживати в одному значенні і зафіксованій
у слов-нику формі (діловод-ство,
а не
діловеден-ня).
3. Уникати недо-речних нововведень
(наприклад, інжині-ринг).
4. Дотримува-тися правил утворен-ня
похідних форм: ак-та
(документ), акту
(процес), актувати,
актований,
актую-чий
тощо. Професіоналіз-ми
(лексика,
вла-стива певній профе-сійній групі
людей, поставлених в особ-ливі умови
життя і праці): 1.
Слова
загально-національної мови, вжиті у
специфіч-ному значенні або в незвичайній
фор-мі (козел
у будівни-цтві,
уточнити об-сяги
тощо). Вимоги:
не бажано вживати у діловому мовленні
вузькотех-нічну або спеці-альну
термінологію і не вживати взагалі
вузьковідомчі про-фесіоналізми.Уживаються: у по-всякденному мов-ленні багатьох пра-цівників підпри-ємств і установ.
Лексичні засоби ділової мови
Іншомовні
слова (часто
терміни, які за-позичені з ін-ших мов):
1.
З латинської
(мотор,
проку-рор). 2.
З французь-кої (балет). 3.
З німецької
(шахта,
мас-штаб). 4.
З англійської
(лідер,
ком-байн). Уживаються: переважно
у пи-семній формі ді-лового, науко-вого
і публіци-стичного стилів мовлення. Вимоги:1.
Ці слова вживати тільки в разі по-треби. 2.
Не треба вжи-вати в одному документі
запо-зичене й україн-ське слово з од-ним
поняттям.
Таблиця 39
Ознаки фразеологічних зворотів
|
СТІЙКІ СЛОВОСПОЛУЧЕННЯ, або фразеологічні звороти (не розпадаються на частини і мають смислову єдність):
| ||
|
Окремі слова не мають самостійного значення Усе словосполучення має єдине значення, що дорівнює окремо-му слову, є його сино-німом: отримати пе-ремогу – перемогти, собі на умі – хитрий, клювати носом – дрі-мати; колінчатий вал (слова два, а поняття одне) |
Завжди складаються з одних і тих самих компонентів Заміна одного слова іншим руйнує фразео-логізм. Наприклад, у фразеологічному зво-роті пустити червоно-го півня (“підпалити”) заміна слова червоний на білий перетворить його у звичайне сло-восполучення |
Використовують-ся у мовленні повністю Додавання нових слів не припускається. По-рівняйте: прикусити язика – дуже прикуси-ти язика |
Таблиця 40
Класифікація і функціонування фразеологізмів
|
СТУПІНЬ ЗАЛЕЖНОСТІ цілісного значення виразу від значення окремих компонентів
| ||
|
Фразеологічні зрощення (ідіоми). Цілісне значення не співпадає з окремими значеннями слів: погріти руки, залишитися з носом. Зрощення на іншу мову, як правило, не переклада-ються, наприклад, росій-ський вираз втирать очки перекладається україн-ською як замилювати очі. Уживаються тільки в усній формі ділового спілкування. |
Фразеологічні єдності. Відрізняються більшою са-мостійністю компонентів, тому загальне значення виразу можна зрозуміти за стрижневим словом: наки-вати п’ятами, тримати язик за зубами. Уживаються тільки в усній формі ділового спілку-вання. |
Фразеологічні сполучен-ня (як правило, двоком-понентні). Кожний ком-понент має самостійне значення, але зв’язок замкнутий: червоніти від сорому (не можна черво-ніти від радості), людина відваги (можна синонім: людина хоробрості), храм науки, колінчатий вал. Уживаються в усній і писемній формах ділового спілкування.
|