Класифікація членів речення
ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ ГОЛОВНІ (не
залежать один від одного і від інших
членів речення) ДРУГОРЯДНІ (залежать
від головних членів речення і один від
одного)
ПІДМЕТ
Тема речення, те
головне, про що йде мова: Палити
– здоров’ю
шко-дити.
ПРИСУДОК
Ідея речення, нова
інформа-ція про підмет: Крим
– півострів
України.
ДОДАТОК
Предмет, що
відповідає на питання непрямих відмінків:
Пи-ляти
дерева.
ОЗНАЧЕННЯ
Ознака
предмета, що відповідає на питання
який?,
чий?, котрий? ОБСТАВИНА
Ознака дії, що відпові-дає на питан-ня
як,
коли,
де?:
Працюю в університеті. Про-стий:Він
сту-дент Складе-ний:
Дехто з нас студен-ти.
Прос-тий:
Я
вчусь. Складе-ний:Він пі-шов
ку-патися Пря-мий
: сто-їть у Зн.в. Непря-мий:
вимагає інших відмін-ків Уз-год-жене:
ши-рока
річка Неу-згод-жене:ваза із
скла міс-ця часу,
при-чини мети спо-собу
ДІЄСЛІВНИЙ (Я
пішов) ДІЄСЛІВНИЙ
(Я пішов
працювати) ІМЕННИЙ
(Мій
тато – лікар)
Таблиця 28
Класифікація речень
РЕЧЕННЯ СКЛАДНОСУРЯД-НІ Частини
рівноправні і з’єднуються
спо-лучником сурядно-сті: Прийшла
весна, і
прилетіли птахи.
СКЛАДНОПІДРЯД-НІ
Частини нерівноправ-ні і з’єднуються
спо-лучником підрядно-сті (Люблю, коли
приходить весна) або сполучним словом
(Це той спортсмен, що
виконав норми майстра спорту).
БЕЗСПОЛУЧНИ-КОВІ
Частини об’єдну-ються в єдине ціле
інтонацією:
Думав, доля зустрінеться –
спіткалося горе(Т.Шевченко).
ПРОСТІ (один
граматичний центр): Я
встав
рано. СКЛАДНІ (два
або більше граматичних центрів):
Наша співпраця
була
плідною,
і ми
будемо
її продовжувати.
Таблиця 29
Класифікація простих речень
ПРОСТЕ РЕЧЕННЯ
За структурою Дати
інфор-мацію
Отри-мати
інфор-мацію Спону-кати
до дії РОЗПОВІД-НІ:
Я пішов. ПИТАЛЬНІ:
Куди
ти
йдеш? СПОНУ-КАЛЬНІ:
Пиши
правильно!
За повнотою
структури, необхідної для отримання
повної інформації
За складом
граматичної основи За
наявністю –відсутністю другоряд-них
членів речення
ПОВНІ:
Я киянин.
НЕПОВНІ: – Киянин? – Так
(зміст без контексту незрозумілий).
НЕУ-СКЛАД-НЕНІ:
Вечоріє.
ОЗНАЧЕ-НО-ОСО-БОВІ:
підмет
відсутній, особа є, і во-на визначе-на:
Піду
до
школи.
НЕОЗНАЧЕ-НО-ОСОБОВІ:
підмет
відсут-ній, особа є, і вона не визна-чена
: А
он роз-пинають
вдову
за подушне
(Т.Шевченко).
УЗАГАЛЬНЕ-НО-ОСОБОВІ:
підмет
відсут-ній, а особа уза-гальнена (у
при-слів’ях):
Любиш
кататися
– люби
і саночки
возити
БЕЗОСОБО-ВІ:
немає і не
може бути підмета: Тихо
в лісі.
НАЗИВНІ: називають
предмет або явище: Зима.
Тиша.
Сніг.
За інтонацією
За метою висловлювання
НЕОКЛИЧНІ
/ ОКЛИЧНІ:
Чому
ти не пишеш?!
УСКЛАД-НЕНІ:
Учень
читає
книгу. ПО-
НЕПОШИ- ШИРЕНІ: РЕНІ:
Зима
Я прийшов.
прийшла рано.
Таблиця 30