Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ЕКОНОМІКА ПІДПРИЄМСТВА.doc
Скачиваний:
25
Добавлен:
03.03.2016
Размер:
2.88 Mб
Скачать

3.2 Питання, що розглядаються у темі:

  • Рух трудових ресурсів.

Показники руху: коефіцієнт вибуття кадрів, коефіцієнт прийому кадрів, коефіцієнт плинності кадрів.

Сутність показників розглядається в пп. 3.7.

  • Продуктивність праці.

Цей загальний показник включає в себе два окремих показника: виробіток (кількість продукції, яка вироблена за одиницю робочого часу або яка припадає на одного середньоспискового робітника) і трудомісткість (витрати робочого часу на виробництво одиниці продукції).

Виробіток визначається такими методами як натуральний, вартісний і трудовий. За трудовим методом розраховується норма виробітку).

Розрізняють виробничу трудомісткість і повну, яка містить витрати часу всіх працівників підприємства.

  • Заробітна плата.

Реальна заробітна плата відображає купівельну спроможність номінальної, тобто отриманої за працю за окремий період часу.

Застосовують 2 форми оплати праці — відрядну і погодинну. Їх різновиди наведено у пп. 3.3.

Для нарахування погодинної оплати використовують тарифну сітку і тарифні ставки.

Розрізняють тарифну і безтарифну системи визначення фонду заробітної плати.

  • Фонд заробітної плати.

Фонд заробітної плати, що визначається за тарифною системою, містить пряму (тарифну) зарплату і всі доплати до неї. Визначається для робітників–відрядників (застосовується штучна єдина розцінка), робітників–погодинників (часова тарифна ставка за розрядами), керівників (місячний оклад).

Фонд заробітної плати за безтарифною системою розраховується або з використанням кваліфікаційного коефіцієнту, або за трьома факторами (кваліфікація, тривалість роботи чи обсяг виробленої продукції і трудова участь).

Інформацію про фонд заробітної плати, рух робочої сили можна отримати з форми №1-ПВ «Звіт з праці» (додаток Ж).

  • Забезпеченість кадрами.

Сутність забезпеченості підприємства кваліфікованими кадрами визначається зіставленням середнього тарифного розряду одного робітника і середнього розряду робіт, які виконуються на підприємстві.

3.3 Структурно-логічні схеми (таблиці).

Рис. 3.2 – Різновиди форм оплати праці

3.4 Контрольні питання.

1. Показники руху трудових ресурсів, які визначають кадрову політику підприємства.

2. Продуктивність праці: сутність, методика визначення і планування.

3. Заробітна плата, її сутність. Принципи політики підприємства щодо оплати праці.

4. Відрядна заробітна плата, її різновиди.

5. Погодинна оплата праці. Тарифна система.

6. Безтарифна система оплати праці.

7. Визначення фонду заробітної плати на підприємстві.

3.5 Умовні позначення у формулах, наведених у тестах і задачах.

Умовні позначення

Зміст

Твир

Виробнича трудомісткість, людино-годин/од. прод.

Ттехн

Витрати часу праці основних робітників, людино-годин.

Тоб

Витрати часу праці допоміжних робітників, що обслуговують процес виробництва, людино-годин.

продовження

Ту

Витрати часу на управління виробництвом, людино-годин.

ТП

Обсяг товарної продукції, од. прод. чи грн.

РП

Обсяг реалізованої продукції, грн.

Рі

Штучна відрядна розцінка за вироблену одиницю і-го виду продукції, грн./од.прод.

Тп

Повна трудомісткість, людино-годин./од. прод.

Тзаг

Загальний фонд робочого часу, годин.

n

Кількість видів продукції, що випускається.

Vі

Обсяг виробленої продукції і-го виду, од. прод.

Д

Доплати до заробітної плати, грн.

Оі

Місячний оклад і-ї групи робітників, грн.

N

Чисельність робітників і-ї групи, люд.

m

Кількість груп робітників з однаковими окладами.

Квиб

Коефіцієнт вибуття кадрів.

Кпр

Коефіцієнт прийому кадрів.

Кпл

Коефіцієнт плинності кадрів.

П

Продуктивність праці, од.прод./люд.

Т

Трудомісткість робіт, людино-годин./од. прод.

3.6 Тестові завдання (вірною є лише одна відповідь).

1. Виділяють наступні основні фактори виробництва:

А) засоби праці, предмети праці та земля;

Б) предмети і засоби праці, робітники та службовці;

В) фінансові, трудові та матеріальні;

Г) кадри, предмети праці та засоби праці.

2. Предмети праці, засоби праці та кадри становлять:

А) основні фактори виробництва;

Б) основні ресурси підприємства;

В) активи підприємства;

Г) власний капітал підприємства.

3. Основні фактори виробництва утворюють:

А) основні фонди, нематеріальні фонди;

Б) оборотні фонди, кадри;

В) основні фонди, оборотні кошти, кадри;

Г) оборотні кошти, грошові кошти, готова продукція.

4. Необхідність у здійсненні кадрової політики на підприємстві полягає в:

А) підготовці кадрів і їх навчанні;

Б) організації профспілкових зборів;

В) контролі за рухом грошових коштів;

Г) плануванні росту оплати праці.

5. Весь персонал підприємства можна розділити на:

А) промислово-виробничий і непромисловий;

Б) робітників, фахівців, службовців, керівників;

В) робітників, економістів, бухгалтерів, керівників;

Г) робітників, менеджерів, технологів, бухгалтерів, економістів.

6. До промислово-виробничого персоналу підприємства відносять:

А) економістів, фахівців, робітників, керівників;

Б) фахівців, робітників, менеджерів;

В) фахівців, робітників, керівників, службовців;

Г) робітників, фахівців, секретарів, менеджерів.

7. До непромислового персоналу підприємства відносять:

А) працівників житлово-комунального господарства;

Б) експедиторів;

В) секретарів;

Г) психологів.

8. Виділяють наступні категорії промислово-виробничого персоналу:

А) працівники заводів і лікарень;

Б) робітники і керівники;

В) фахівці, службовці і менеджери;

Г) службовці, керівники, робітники.

9. До службовців підприємства відносять:

А) машиністів і менеджерів;

Б) касирів і експедиторів;

В) секретарів і психологів;

Г) технологів і товарознавців.

10. До фахівців підприємства можна віднести:

А) олігархів;

Б) менеджерів;

В) діловодів;

Г) постачальників.

11. Ротація кадрів містить у собі:

А) звільнення робітників;

Б) підвищення зарплати;

В) стимулювання праці;

Г) перепідготовку кадрів.

12. Коефіцієнт, який визначає, скільки відсотків працівників облікового складу вибуло за рік, — це:

А) коефіцієнт плинності кадрів;

Б) коефіцієнт звільнення кадрів;

В) коефіцієнт вибуття кадрів;

Г) коефіцієнт ротації кадрів.

13. Коефіцієнт плинності кадрів характеризує процес вибуття, обумовлений причинами невиробничого характеру:

А) вірно;

Б) невірно, тому що вибуття кадрів обумовлене виробничими причинами;

В) невірно, оскільки це визначення коефіцієнта вибуття;

Г) невірно, тому що даний коефіцієнт характеризує процеси прийому і вибуття.

14. Для аналізу динаміки ротації кадрів використовують такі показники:

А) вибуття, прийому, звільнення;

Б) прийому, звільнення, запрошення до співробітництва;

В) прийому і вибуття за виробничими причинами, прийому і вибуття за невиробничими причинами;

Г) прийому, вибуття, плинності .

15. Для розрахунку коефіцієнта плинності кадрів необхідно знати:

А) кількість працівників, що вибули за власним бажанням;

Б) кількість працівників, прийнятих за контрактом;

В) кількість працівників у декретній відпустці;

Г) кількість працівників, зайнятих у сфері послуг.

16. Показники руху трудових ресурсів розраховують:

А) у цілому по підприємству;

Б) за робітниками і керівниками;

В) за кожним підрозділом підприємства;

Г) вірні відповіді А) і Б).

17. Для виміру ефективності використання трудових ресурсів використовують такі показники:

А) коефіцієнти вибуття і прийому;

Б) коефіцієнти плинності та прийому;

В) виробіток і трудомісткість;

Г) коефіцієнт вибуття, плинності та прийому.

18. Для виміру продуктивності праці використовують:

А) норму виробітку і трудомісткість;

Б) трудомісткість і виробіток;

В) виробіток і матеріаловіддачу;

Г) трудомісткість і фондовіддачу.

19. Кількість продукції, яку виготовлено в одиницю робочого часу або що доводиться на одного середньоспискового працівника у рік, — це:

А) виробіток;

Б) норма виробітку;

В) трудомісткість;

Г) повна трудомісткість.

20. Виробіток — це:

А) кількість продукції, яку виготовлено в одиницю робочого часу;

Б) час, витрачений на виробництво одиниці продукції;

В) кількість товарів, реалізованих з найбільшою рентабельністю;

Г) час, який витрачено на виробництво і реалізацію одиниці продукції.

21. Виробіток визначається за наступними методами:

А) натуральним і диференційованим;

Б) трудовим і статистичним;

В) натуральним і трудовим;

Г) вартісним і статистичним.

22. Виробіток має наступні одиниці виміру:

А) нормо-змін, грн./люд.;

Б) грн./люд., грн./годин;

В) грн./годин., нормо-годин.;

Г) од. прод./годин., грн./годин.

23. Норма виробітку — це:

А) сукупність прийомів і методів планування продуктивності праці;

Б) сукупність нормативів, за допомогою яких визначається ефективність використання трудових ресурсів;

В) кількість продукції, виготовленої в одиницю часу;

Г) кількість продукції, виготовленої одним працівником.

24. Трудовий метод визначення виробітку застосовують:

А) у бригадах, на ділянках;

Б) на більшості промислових підприємств;

В) на великих підприємствах;

Г) на малих підприємствах.

25. Трудомісткість — це витрати робочого часу на виробництво одиниці продукції:

А) вірно;

Б) невірно, оскільки це визначення виробітку;

В) невірно, тому що це витрати робочого часу на виробництво і реалізацію одиниці продукції;

Г) невірно, тому що це витрати робочого часу на виробництво і споживання продукції.

26. Виробничу трудомісткість (Твир) можна визначити таким чином:

А) В)

Б) Г).

27. Повну трудомісткість (Тп) можна визначити так:

А) ; В);

Б) ; Г).

28. Виробнича трудомісткість містить:

А) витрати часу на обслуговування каналів збуту продукції;

Б) витрати часу на управління виробництвом;

В) витрати часу праці допоміжних робітників;

Г) вірні відповіді Б) і В).

29. Виробнича трудомісткість не містить:

А) витрат часу на управління виробництвом

Б) витрат часу праці допоміжних робітників, що обслуговують процес виробництва;

В) витрат часу праці основних робітників;

Г) вірні відповіді А) і Б).

30. Витрати робочого часу на виробництво одиниці продукції — це:

А) трудомісткість;

Б) виробіток;

В) виробнича собівартість;

Г) питома собівартість.

31. Показник, зворотній виробітку, — це:

А) працевіддача;

Б) трудомісткість;

В) фондоозброєність праці;

Г) технічна озброєність праці.

32. Показник, зворотній трудомісткості — це:

А) виробничі витрати;

Б) працевіддача;

В) виробіток;

Г) технічна озброєність праці.

33. Трудомісткість і виробіток — це показники, які:

А) рівні між собою;

Б) обернено пропорційні;

В) прямо пропорційні;

Г) не можуть порівнюватися.

34. Виділяють наступні види трудомісткості:

А) повна і одинична;

Б) виробнича і реалізаційна;

В) натуральна і вартісна;

Г) виробнича і повна.

35. Заробітна плата — це:

А) частина витрат на виробництво і реалізацію продукції;

Б) частина прямих витрат підприємства;

В) частина накладних витрат підприємства;

Г) позавиробничі витрати підприємства.

36. Заробітна плата — це:

А) засоби праці;

Б) фактор виробництва;

В) витрати підприємства;

Г) соціальні відрахування підприємства.

37. Розрізняють наступні види зарплати:

А) реальну і нараховану;

Б) номінальну і виплачену;

В) реальну і номінальну;

Г) нараховану і виплачену.

38. Нарахована і отримана працівником заробітна плата за його працю за певний період — це:

А) реальна зарплата;

Б) номінальна зарплата;

В) фактична зарплата;

Г) погодинна.

39. Номінальна зарплата — це:

А) «купівельна спроможність» реальної;

Б) реальна в умовах значного росту ВВП;

В) кількість товарів, які можна придбати за цю оплату праці;

Г) нарахована і отримана працівником за його працю за певний період.

40. Реальна зарплата — це:

А) отримана зарплата за весь обсяг виконаних робіт;

Б) кількість товарів, які можна придбати за цю оплату праці;

В) зарплата, видана працівникові в касі або у банку;

Г) оклад з урахуванням відрахування прибуткового податку.

41. Розрізняють наступні форми оплати праці:

А) реальна і номінальна;

Б) тарифна і безтарифна;

В) відрядна і погодинна;

Г) акордна, погодинна, відрядна, прогресивна.

42. Оплата праці за кількість виготовленої продукції — це:

А) реальна оплата праці;

Б) фактична оплата праці;

В) відрядна оплата праці;

Г) тарифна оплата праці.

43. При розробці політики в області оплати праці необхідно дотримуватися таких принципів:

А) облік складності, якості та сумлінності роботи;

Б) облік кваліфікації праці;

В) облік темпів приросту ВВП;

Г) вірні відповіді А) і Б).

44. Виділяють наступні різновиди відрядної оплати праці:

А) акордна і відрядно-прогресивна;

Б) акордна і відрядно-пропорційна;

В) підрядна і відрядно-преміальна;

Г) відрядно-пропорційна і відрядно-прогресивна.

45. Форма оплати праці, при якій робітник одержує не тільки відрядний заробіток, але й доплату за досягнення певних показників:

А) акордна;

Б) відрядно-прогресивна;

В) відрядно-пропорційна;

Г)відрядно-преміальна.

46. При відрядно-прогресивній формі оплати праці робітник одержує не тільки відрядний заробіток, але й доплату за досягнення

певних показників:

А) вірно;

Б) невірно, оскільки це акордна форма;

В) невірно, тому що це відрядно-преміальна;

Г) невірно, тому що це відрядно-підрядна.

47. Форма оплати праці, при якій встановлюється особлива розцінка на весь обсяг робіт із вказівкою строку їх завершення:

А) відрядно-прогресивна;

Б) колективна, підрядна;

В) відрядно-пропорційна;

Г) немає вірної відповіді.

48. Акордна форма — це форма оплати праці:

А) за весь обсяг робіт із вказівкою строку їх закінчення;

Б) за особливими розцінками без вказівки строку їх завершення;

В) установлювана на один місяць для робочих будівельних організацій;

Г) яка постійно корегується з урахуванням інфляції.

49. Як правило, акордна форма застосовується:

А) на більшості підприємств України;

Б) у надзвичайних ситуаціях;

В) у цей час не застосовується;

Г) для робочих погодинників.

50. Форма оплати праці, заснована на договірних умовах, які встановлюються між підприємством і найманими робітниками:

А) акордна;

Б) колективна підрядна;

В) відрядно-прогресивна;

Г) відрядно-пропорційна.

51. Відрядно-преміальна — це форма оплати праці, заснована на договірних умовах, встановлених між підприємством і найманими робітниками:

А) вірно;

Б) невірно, тому що це відрядно-прогресивна;

В) невірно, тому що це відрядно-договірна;

Г) невірно, тому що це відрядно-підрядна.

52. Акордна форма оплати праці — це:

А) різновид погодинної;

Б) різновид підрядної;

В) різновид відрядної;

Г) різновид індивідуальної.

53. Доцільність застосування погодинної форми оплати праці укладається у такому:

А) є можливість точного обліку обсягів виконаних робіт;

Б) застосування цієї форми не відіб'ється на якості продукції, яка виробляється;

В) існує необхідність у збільшенні випуску продукції;

Г) немає вірної відповіді.

54. Доцільність застосування відрядної форми оплати праці:

А) є значні замовлення на вироблену продукцію;

Б) необхідно збільшити обсяги виробництва;

В) вірні відповіді А) і Б);

Г) немає вірної відповіді.

55. Оплата праці за відпрацьований нормативний час:

А) помісячна;

Б) подобова;

В) акордна;

Г) погодинна.

56. Форма оплати праці, при якій працівник до заробітку за відпрацьований час одержує певний відсоток часу:

А) відрядно-преміальна;

Б) почасово-преміальна;

В) підрядно-преміальна;

Г) акордна.

57. Абсолютний розмір оплати праці різних груп і категорій робітників за одиницю часу — це:

А) тарифний коефіцієнт;

Б) безтарифна система;

В) сукупність окладів;

Г) розмір окладу за одиницю часу.

58. Основою для нарахування погодинної зарплати є:

А) тарифна система;

Б) безтарифна система;

В) сукупність окладів;

Г) сукупність тарифних ставок.

59. Виділяють такі системи оплати праці:

А) погодинна і відрядна;

Б) тарифна і безтарифна;

В) індивідуальна і колективна;

Г) погодинна, помісячна, акордна.

60. За формулою визначається:

А) фонд зарплати погодинників;

Б) фонд зарплати відрядників;

В) фонд зарплати керівників;

Г) фонд зарплати фахівців.

61. За формулою визначається:

А) фонд зарплати службовців;

Б) фонд зарплати керівників;

В) фонд зарплати фахівців;

Г) всі відповіді вірні.

62. На величину коефіцієнта облікового складу впливає:

А) кількість вихідних днів у році;

Б) кількість працівників, які звільнилися за рік;

В) кількість прийнятих працівників за рік;

Г) кількість святкових і вихідних днів у році.

63. Для вугільних підприємств коефіцієнт облікового складу завжди більше одиниці:

А) вірно;

Б) невірно, тому що він завжди менше одиниці;

В) невірно, тому що він дорівнює одиниці;

Г) невірно, оскільки він приймається рівним 0,5.

64. Заробітна плата — це:

А) новостворена кожним робітником вартість у грошовій формі, що виділяється державою для їх особистого споживання;

Б) сукупність матеріальних благ і послуг, отриманих із суспільних

фондів споживання;

В) абсолютна сума грошових коштів, отриманих працівниками пропорційно до кількості і якості їх праці;

Г) грошова винагорода, яку за трудовим договором власник виплачує працівникові за виконану ним роботу.

65. Додаткова заробітна плата визначається у процентах від:

А) основної заробітної плати;

Б) премій;

В) суми основної заробітної плати і премій;

Г) цільових витрат.

66. Розмір преміальних доплат робітникам визначається у процентах від:

А) додаткової заробітної плати;

Б) сум основної і додаткової заробітної плати;

В) цехових витрат;

Г) тарифної заробітної плати.

67. Тарифна система включає:

А) галузевий, районний коефіцієнти;

Б) норми виробітку;

В) розцінки;

Г) тарифну сітку та ставки.

68. Заробітна плата робітника-відрядника залежить від:

А) годинної тарифної ставки;

Б) відпрацьованого часу;

В) якості продукції;

Г) кількості виготовленої продукції.

69. Заробітна плата робітника - погодинника залежить від:

А) розцінки;

Б) кількості виготовленої продукції;

В) відпрацьованого часу;

Г) ціни одиниці продукції.